Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Додаток 3. Відмінювання прикметників.
Тверда група, однина
| Чоловічий рід
| Н.
| гарнИЙ
| братІВ
| Р.
| гарнОГО
| братовОГО
| Д.
| гранОМУ
| братовОМУ
| Зн.
| гарнИЙ (що),
гарнОГО (кого)
| братІВ (що),
братовОГО (хто)
| Ор.
| гарнИМ
| братовИМ
| М.
| гарнОМУ (ІМ)
| братовОМУ (ІМ)
|
| Середній рід
| Жіночий рід
| Н.
| гарнЕ
| братовЕ
| гарнА
| братовА
| Р.
| гарнОГО
| братовОГО
| гарнОЇ
| братовОЇ
| Д.
| гарнОМУ
| братовОМУ
| гарнІЙ
| братовІЙ
| Зн.
| гарнЕ
| братовЕ
| гарнУ
| братовУ
| Ор.
| гарнИМ
| братовИМ
| гарнОЮ
| братовОЮ
| М.
| гарнОМУ
(ІМ)
| братовОМУ
(ІМ)
| гарнІЙ
| братовІЙ
|
М’яка група, однина.
| Чоловічий рід
| Н.
| синІЙ
| безкраЇЙ
| Р.
| синьОГО
| базкрайОГО
| Д.
| синьОМУ
| безкрайОМУ
| Зн.
| синІЙ (що)
синьОГО(хто)
| безкраІЙ(що)
безкрайОГО (хто)
| Ор.
| синІМ
| безкраЇМ
| М
| синьОМУ,синІМ
| безкрайОМУ,безкраЇМ
|
| Середній рід
| Жіночий рід
| Н.
| синЄ
| безкраЄ
| синЯ
| безкраЯ
| Р.
| синьОГО
| безкрайОГО
| синьОЇ
| безкрайОЇ
| Д.
| синьОМУ
| безкрайОМУ
| синІЙ
| безкраЇЙ
| Зн.
| синЄ
| безкраЄ
| синЮ
| безкраЮ
| Ор.
| синІМ
| безкраЇМ
| синьОЮ
| безкрайОЮ
| М.
| синьОМУ
синІМ
| безкрайОМУ
безкраЇМ
| синІЙ
| безкраЇЙ
|
| Множина
| Тверда група
| М’яка група
| Н.
| гарнІ
| братовІ
| синІ
| безкраЇ
| Р.
| гарнИХ
| братовИЇ
| синІХ
| безкраЇХ
| Д.
| гарнИМ
| братовИМ
| синІМ
| безкраЇМ
| Зн.
| гарнІ
гарнИХ
| братовІ
братовИХ
| синІ
синІХ
| безкраЇ
безкраЇХ
| Ор.
| гарнИМИ
| братовИМИ
| синІМИ
| безкраЇМИ
| М.
| гарнИХ
| братовИХ
| синІХ
| безкраЇХ
| | | | | | |
| Однина
| Чоловічій рід
| Середній рід
| Н.
| білолицИЙ
| білолицЕ
| Р.
| білолицьОГО
| білолицьОГО
| Д.
| білолицьОМУ
| білолицьОМУ
| Зн.
| білолицИЙ,білолицьОГО
| білолицЕ
| Ор.
| білолицИМ
| білолицИМ
| М.
| білолицьОМУ
білолицІМ
| білолицьОМУ
білолицИМ
|
Від-
мінки
| Однина
| Множина
|
| Жіночий рід
|
| Н.
| білолицЯ
| білолицІ
| Р.
| білолицьОЇ
| білолицИХ
| Д.
| білолицІЙ
| білолицИМ
| Зн.
| білолицЮ
| білолицІ,білолицИХ
| Ор.
| білолицьОЮ
| білолицИМИ
| М.
| білолицІЙ
| білолицИХ
|
Ступенювання прикметників.
Звичайна форма
| Вищий ступінь
|
| Основа звичайної форми + суф. -іш-, -ш-:
| Слова більш, менш + звичайна форма
| синій
| синіший
| більш синій
менш синій
| дешевий
| дешевший
| більш дешевий
менш дешевий
| Найвищий ступінь.
| Най + форма вищого ступеня
| Слова найбільш, найменш + звичайна форма
| Частки що, як + форма найвищого ступеня
| найсиніший
| найбільш синій
найменш синій
| якнайсиніший
щонайсиніший
щоякнайсиніший
| найдешевший
| найбільш дешевий
найменш дешевий
| якнайдешевший
щонайдешевший
щоякнайдешевший
| | | | | |
Додаток 4. Відмінювання числівників.
Кільнісні числівники.
| Однина
| Множина
| Чоловічій рід
| Середній рід
| Жіночий рід
| Н.
| один
| одне, одно
| одна
| однІ
| Р.
| однОГО
| однОГО
| однІЄЇ, однОЇ
| однИХ
| Д.
| однОМУ
| однОМУ
| однІЙ
| однИМ
| З.
| один (ОГО)
| однЕ, однО
| однУ
| однІ, однИХ
| Ор.
| однИМ
| однИМ
| однІЄЮ
однОЮ
| однИМИ
| М.
| однОМУ
| однОМУ
| однІЙ
| однИХ
| Н.
| два, дві
| три
| чотири
| п’ять
| Р.
| двОХ
| трЬОХ
| чотирЬОХ
| п’ятИ
п’ятЬОХ
| Д.
| двОМ
| трЬОМ
| чотирЬОМ
| п’ятИ
п’ятЬОМ
| З.
| двА, двІ, двОХ
| трИ,
трЬОХ
| чотирИ
чотирЬОХ
| п’яТЬ
п’ятЬОХ
| Ор.
| двоМА
| трЬОМА
| чотирМА
| п’ятЬМА
| М.
| двОХ
| трЬОХ
| чвотирЬОХ
| п’ятИ
п’ятЬОХ
| Н.
| шість
| сім
| вісім
| Р.
| шестИ, шістЬОХ
| семИ, сімОХ
| восьмИ, вісьмОХ
| Д.
| шестИ, шістЬОМ
| семИ, сімОМ
| восьмИ, вісьмОМ
| З.
| шість, шістЬОХ
| сіМ, сімОХ
| вісіМ, вісьмОХ
| Ор.
| шістЬМА
| сьоМА, сімОМА
| вісьмА, вісьмОМА
| М.
| шестИ, шістЬОХ
| семИ, сімОХ
| восьмИ, вісьмОХ
| Н.
| п’ятдесят
| двісті
| п’ятсот
| Р.
| п’ятдесятИ
п’ятдесятЬОХ
| двохСОТ
| п’ятиСОТ
| Д.
| п’ятдесятИ
п’ятдесятЬОМ
| двомСТАМ
| п’ятиСТАМ
| З.
| п’ятдесяТ
п’ятдесятЬОХ
| двістІ
| п’ятСОТ
| Ор.
| п’ятдесятЬМА
п’ятьдесятЬОМА
| двомаСТАМИ
| п’ятьмаСТАМИ
п’ятьомаСТАМИ
| М.
| п’ятдесятИ
п’ятдесятЬОХ
| двохСТАХ
| п’ятиСТАХ
|
Складені числівники.
| 7 777 000
| Н.
| сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч
| Р.
| семи мільйонів семисот сімдесяти семи (сімох) тисяч
| Д.
| семи мільйонам семистам сімдесяти семи (сімом) тисячам
| З.
| сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч
| Ор.
| сьома мільйонами сьомастами сімдесятьма сьома тисячами
| М.
| семи мільйонах семистах сімдесяти семи тисячах
|
Збірні і порядкові числівники.
| Збірні числівники
| Порядкові числівники
| Н.
| двоє
| обидва
| перший
| третій
| Р.
| двОХ
| обОХ
| першОГО
| терьОГО
| Д.
| двОМ
| обОМ
| першОМУ
| третьОМУ
| З.
| двоЄ двОХ
| обидвА
обОХ
| першиЙ
першОГО
| третіЙ
тертьОГО
| Ор.
| двОМА
| обОМА
| першИМ
| третІМ
| М.
| двОХ
| обОХ
| першОМУ
| третьОМУ
|
Дробові, неозначено-кількісні числівники
Та лічильні слова.
| Дробові числівники
| Неозначено-
кількісні числівники
| Числові іменники
| Лічильні
слова
| Н.
| вісім десятих
| багато
| сотня
| пара
| Р.
| восьМИ вісьМОХ)
десятих
| багатО
багатЬОХ
| сотнІ
| парИ
| Д.
| восьМИ (вісьмОМ) десятим
| багатЬОМ
| сотнІ
| парІ
| З.
| вісіМ (вісьМОХ)
десятих
| багатО
багатЬОХ
| сотнЮ
| парУ
| Ор.
| вісьМА (вісьМОМА) десятими
| багатЬМА
| сотнЕЮ
| парОЮ
| М.
| восьМИ (вісьМОХ) десятих
| багатЬОХ
| сотнІ
| парІ
|
Додаток 5. Відмінювання займенників.
Особові займенники.
| Однина
| Н.
| я
| ти
| він
| воно
| вона
| Р.
| менЕ
| тебЕ
| йогО, ньогО
| ЇЇ, неЇ
| Д.
| менІ
| тобІ
| йомУ
| ЇЙ
| З.
| менЕ
| тебЕ
| йогО, ньогО
| ЇЇ, неЇ
| Ор.
| мноЮ
| тобОЮ
| ниМ
| неЮ
| М.
| менІ
| тобІ
| ньомУ, нІМ
| ніЙ
|
| Множина
| Зворотний
займенник
| Н.
| ми
| ви
| вони
| себе
| Р.
| наС
| ваС
| ЇХ, ниХ
| себЕ
| Д.
| наМ
| ваМ
| ЇМ
| собІ
| З.
| наС
| ваС
| ЇХ, ниХ
| себЕ
| Ор.
| намИ
| вамИ
| нимИ
| собОЮ
| М.
| наС
| ваС
| ниХ
| собІ
|
Присвійні займенники.
| Однина
| Множина
| Чол. рід
| Середній рід
| Жіночий рід
| Н.
| мій
| моє
| моя
| мої
| Р.
| моГО
| моЄЇ
| моЇХ
| Д.
| моєМУ
| моЇЙ
| моЇМ
| З.
| міЙ, могО
| моЄ, могО
| моЮ
| моЇ, моЇХ
| Ор.
| моїМ
| моЄЮ
| моїМИ
| М.
| моємУ, моЇМ
| моЇЙ
| моЇХ
|
Питально-відносні займенники.
| Однина
| Мно-жина
| Питальні
займенники
| Чол. рід
| Серед. рід
| Жіночий рід
| Н.
| чий
| чиє
| чия
| чиї
| хто
| що
| Р.
| чийОГО
| чиЄЇ
| чиЇХ
| коГО
| чоГО
| Д.
| чийОМУ
чиЄМУ
| чиЇЙ
| чиЇМ
| коМУ
| чоМУ
| З.
| чиЙ
| чиЄ
| чиЮ
| чиЇ
чиЇХ
| коГО
| ЩО
| чийОГО
| Ор.
| чиЇМ
| чиЄЮ
| чиЇМИ
| кИМ
| чИМ
| М.
| чийОМУ, чиЇМ, чиЄМУ
| чиЇЙ
| чиЇХ
| коМУ
кІМ
| чоМУ
чІМ
|
Вказівні займенники
(так само відмінюються займенники отой, оцей).
| Однина
| Множина
| Чол. рід
| Серед. рід
| Жіночий рід
| Н.
| той, цей
| те, це
| та, ця
| ті, ці
| Р.
| тогО, цьогО
| тіЄЇ, тоЇ, ціЄЇ
| тиХ, циХ
| Д.
| томУ, цьомУ
| тіЙ, ціЙ
| тиМ, циМ
| З.
| тоЙ, цеЙ
| тЕ, цЕ
| тУ, цЮ
| тІ, цІ,
тиХ, циХ
| тогО, цьогО
| Ор.
| тиМ, циМ
| тіЄЮ, тОЮ, ціЄЮ
| тимИ, цимИ
| М.
| томУ, тІМ, цьомУ, цІМ
| тіЙ,ціЙ
| тиХ, циХ
| | | | | | |
Означальні займенники.
| Однина
| Множина
| Чоловічий рід
| Середній рід
| Жіночий рід
| Н.
| весь
| все
| вся
| всі
| Р.
| всьОГО
| всіЄЇ
| всІХ
| Д.
| всьОМУ
| всІЙ
| всІМ
| З.
| веСЬ, всьОГО
| всЕ
| всЮ
| всІ, всІХ
| Ор.
| всІМ
| всіЄЮ
| всіМА
| М.
| всьОМУ, всІМ
| всІЙ
| всІХ
|
Додаток 6. Дієслова.
Усі дієслівні форми мають доконаний і недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними.
Вид дієслова
(змінюються за часом, особами або родами, числами).
| 1. Доконаний:
| початок, кінець дії; дія завершена, одноразова, що зробити?:
минулий час:сказав, написав;
давноминулий:сказав був, написав був;
теперішній: (не вживається);
майбутній: скажу, напишу.
| 2. Недоконаний:
| повторювана, або незавершена дія,
що робити?:
минулий час:казав, писав;
давноминулий:казав був, писав був;
теперішній: кажу, пишу;
майбутній: казатиму, писатиму,
буду казати, буду писати.
| Перехідні й неперехідні дієслова
| 1. Перехідні:
| після перехідних дієслів стоїть додаток, виражений іменником у знахідному (кого? що?), або у родовому відмінку без прийменника: зустрів (кого?) дівчину, друга; знайшов (що?) книгу, малюнок;
не зустріли (кого?) гостя, сусіда.
| 2. Неперхідні:
| дієслова, що не мають додатка:
йти, працювати, творити, турбуватися.
|
Форми дієслова.
Форма дієслова
| Як змінюється, приклади
| 1. Неозначена
форма
(інфінітив).
| Незмінна форма:
- доконаний вид (що зробити?): сказати;
- недоконаний вид (що робити): казати.
| 2. Дійсний
спосіб.
| Дія. яка відбувається.
Дієслова дійсного способу змінюються:
1. За часом:
| 1) минулий час (дія відбулася): казав, сказав
| 2) давноминулий час(дія після дії):
пішов був (та й зупинився);
казав був, сказав був
| 3) теперішній час (тільки недоконаний вид):
кажу, пише, думає.
| 4) майбутній час. дія:
- проста доконаного виду: скажу;
- проста недоконаного виду: казатиму;
- складена недоконаного виду: буду казати.
| 2. За особами або родами, числами
у теперішньому і майбутньому часі:
| Особа
| Однина
| Множина
| І особа
| я кажу
| ми кажемо
| ІІ особа
| ти кажеш
| ви кажете
| ІІІ особа
| він каже
| вони кажуть
| 3. Умовний
спосіб.
| Дія бажана або можлива за певних умов:
сказав би, прочитала б.
| 4. Наказовий
спосіб.
| Означає наказ, заклик, побажання:
скажи, прочитай. Змінюється за особами і числами у теперішньому і майбутньому часі
| Особа
| Однина
| Множина
| І особа
| -
| пишім (о), киньмо
| ІІ особа
| пиши, кинь
| пишіть, киньте
| ІІІ особа
| -
|
| 5. Форми на
-но, -то.
| Незмінна форма; у реченні виступає обставиною. Має питання що роблено?мито,писано; що зроблено?вимито, написано.
| 6. Безособові
дієслова.
| Змінюються за способами й часами, не змінюються за особами. родами й числами. Мають форму ІІІ особи однини або форму середнього роду і мають значення оцінки:
- явищ природи: холоднішає, задощило;
- стану людини: морозить, не хочеться;
- ступінь наявності чогось: бракує, щастить, задовольняє., таланить.
| 7. Дієприслів-
ники.
| Утворюються від основи дієслова суфіксами
-учи, -ючи, -ачи, -ячи(поєднують властивості дієслова й прислівника): що робивши? що зробивши? що роблячи? як?
Змінюються за видом, часом:
| Час
| Доконаний вид
| Недоконаний вид
| Минулий
| посидівши
| сидівши
| Теперішній
| -
| сидячи, сідаючи
| Майбутній
| -
| -
| 8. Дієприк-
метники.
| Поєднують властивості дієслова й прикметника (який?).Змінюються за видами, часом, родами, числами, відмінками. Мають два стани: активний(суб’єкт сам формує власну ознаку: виконуюЧИЙ, процююЧИЙ) і пасивний (ознака об’єкта формується іншим суб’єктом: створеНИЙ, сформулЬОВАНИЙ).
| Активний стан
(теперішній час – закінчення -чий,
(-а. -е):зростаючий, розмовляючий;
минулий час - закінчення -лий (-а. –е):
змарнілий, навислий, позеленілий).
| Однина
| Недоконаний вид, тепер. час
| Доконаний вид,
минулий час
| Рід
| Чол.
| синіючий
| посинілий
| Жін.
| синіюча
| посиніла
| Сер.
| синіюче
| посиніле
| Множ.
| синіючі
| посинілі
| Пасивний стан
(минулий час – закінчення -ний (-а, -е):
сіяний, дарований, виконаний;
-тий (-а, -е):литий, митий, критий).
| Число, рід
| Минулий час
| Однина
| Недоконаний вид
| Доконаний вид
| Чолов.
| писаний
| написаний
| Жіноч.
| писана
| написана
| Середн.
| писане
| написане
| Множина
| писані
| написані
| | | | | | | | |
Дієвідміни дієслів.
Однина
| І дієвідміна (теперішній час)
(дієслова з особовими заінченнями -у, -ю; -е, -є;
-еш, -єш; -емо, -ємо; -ете, -єте; -уть, -ють)
| 1 особа
| я пишУ
| я думаЮ
| 2 особа
| ти пишЕШ
| ти думаЄШ
| 3 особа
| він пишЕ
| він думаЄ
| Множина
|
|
| 1 особа
| ми пишЕМО
| ми думаЄМО
| 2 особа
| ви пишЕТЕ
| ви думаЄТЕ
| 3 особа
| вони пишУТЬ
| вони думаЮТЬ
|
До І дієвідміни належать дієслова:
Правила
| Приклади
| 1. З односкладовою
інфінітивною частиною на
-и-, -у-, які зберігаються
при дієвідмінюванні, а
також похідні від них:
| жИти – живУТЬ, крИти - криЮТЬ, мИти – миЮТЬ, але: бИти – б’ю, вити (звивати) – в’ю, лИти – ллю, пИти – п’ю (кореневий и не зберігається).
| 2. З основою інфінітива на
-а-, коли -а- при
дієвідмінюванні
зберігається:
та з основою на -я-:
| зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ, літАти - літаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ;
зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ,
мішАти – мішаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ;
| 3. З основою інфінітива на
-ува-, -юва-, які при
дієвідмінюванні формах теперішнього та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва-:
| полЮВАти – полюЮТЬ,
спотворЮВАти – спотворюЮТЬ,
будУВАти – будуЮТЬ,
горЮВАти – горЮТЬ.
| !!! Від суфіксів -ува-, -юва-
слід відрізняти суфікс -ва-,
що зберігається в особових
формах:
| спіВАти – співаЮ,
відчуВАти – відчуваЮ,
але: куВАти – кую, пізнаВАти – пізнаю, ставВАти – стаю.
| 4. З основою інфнітива на -і-,
що зберігається при
дієвідмінюванні:
| білІти – біліЮ, млІти – мліЮ,
твердІти – твердІЮ,
розумІти – розумІЮ.
| 5. З основою інфінітива на
-оро-, -оло-:
| кОЛОти – колЮ – колЮТЬ,
поОЛОти – полЮ – полЮТЬ.
| 6. З основою інфінітива на
-ну-:
| крикНУти – крикнУ – крикнУТЬ,
киНУти – кинУ – кинУТЬ.
| 7. З основою інфінітива на
приголосний:
| неСти – несУ – неУТЬ,
плеСти – плетУ – плетУТЬ.
| 8. З основою на -ота-:
| ґелґОТти – ґелґочУТЬ,
муркОТАти – муркочУ.
| 9. Окремі дієслова:
| жати – жнУ – жнУТЬ,
хотіти – хочУ – хочУТЬ.
| !!! Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і в наказовому способі:
| завмЕРти – замРу –мрУть,
тЕРти – тРу – тРуть – тРи,
упЕРти – упРуть – упРи,
але: дЕРти – дЕРу – дЕРи,
жЕРти – жЕРу – жЕРи.
|
ІІ дієвідміна.
Однина
| ІІ дієвідміна (теперішній час)
(дієслова з особовими закінченнями -у, -ю; -иш,
-їш; -ить, -їть; -имо, -їмо; -ите, -їте; -ать, -ять)
| 1 особа
| я кричУ
| я стоЮ
| 2 особа
| ти кричИШ
| ти стоЇШ
| 3 особа
| він кричИТЬ
| він стоЇТЬ
| Множина
|
|
| 1 особа
| ми кричИМО
| ми стоЇМО
| 2 особа
| ви кричИТЕ
| ви стоЇТЕ
| 3 особа
| вони кричАТЬ
| вони стоЯТЬ
| До ІІ дієвідміни належать дієслова:
Правила
| Приклади
| 1. З основою інфінітива на
-и- (крім односкладових пити, шити, лити тощо), -ї-(без винятків), -і-, -а- після ж, ч, ш, якщо ці голосні втрачаються в І особі однини, 3 особі множини, мйбутньому дієслів доконаного виду:
| ходИти – хоДЖУ – ходЯТЬ,
летІти – леЧУ – летЯТЬ,
лежАти – леЖУ – лежАТЬ,
бачИти – бачУ – бачАТЬ,
сидІти – сиджУ – сидЯТЬ,
творИти – творЮ – творЯТЬ.
| 2. Усі дієслова на -отіти з
відповідниками -отати, які
відмінюються за І
дієвідміною:
| скрегОТІТИ – скрегОТАТИ – скрегочУ - скрегочУТЬ,
бурмОТІТИ – бурмОТАТИ –
бурмочУ – бурмочУТЬ, цокОТІТИ – цокОТАТИ – цокочУ – цокочУТЬ.
|
Відмінювання дієслів
дати, їсти, відповісти (й под.), бути.
Інфінітив
| Дати
| Відповісти
| Їсти
| Бути
| Час
| Однина
| Майбутній
| Теперішній
| 1 особа
| даМ
| відповІМ
| ЇМ
| є (єсть)
| 2 особа
| даСИ
| відповіСИ
| їСИ
| є(єси)
| 3 особа
| даСТЬ
| відповіСТЬ
| їСТЬ
| є (єсть)
| Множина
|
|
|
|
| 1 особа
| даМО
| відповіМО
| їМо
| є
| 2 особа
| даСТЕ
| відповіСТЕ
| їСТЕ
| є
| 3 особа
| даДУТЬ
| відповідЯТЬ
| їДЯТЬ
| є (суть)
|
|