Додаток 3. Відмінювання прикметників.

Тверда група, однина

	Чоловічий рід
Н.	гарнИЙ	братІВ
Р.	гарнОГО	братовОГО
Д.	гранОМУ	братовОМУ
Зн.	гарнИЙ (що), гарнОГО (кого)	братІВ (що), братовОГО (хто)
Ор.	гарнИМ	братовИМ
М.	гарнОМУ (ІМ)	братовОМУ (ІМ)

 

	Середній рід	Жіночий рід
Н.	гарнЕ	братовЕ	гарнА	братовА
Р.	гарнОГО	братовОГО	гарнОЇ	братовОЇ
Д.	гарнОМУ	братовОМУ	гарнІЙ	братовІЙ
Зн.	гарнЕ	братовЕ	гарнУ	братовУ
Ор.	гарнИМ	братовИМ	гарнОЮ	братовОЮ
М.	гарнОМУ (ІМ)	братовОМУ (ІМ)	гарнІЙ	братовІЙ

 

М’яка група, однина.

 

	Чоловічий рід
Н.	синІЙ	безкраЇЙ
Р.	синьОГО	базкрайОГО
Д.	синьОМУ	безкрайОМУ
Зн.	синІЙ (що) синьОГО(хто)	безкраІЙ(що) безкрайОГО (хто)
Ор.	синІМ	безкраЇМ
М	синьОМУ,синІМ	безкрайОМУ,безкраЇМ

 

	Середній рід	Жіночий рід
Н.	синЄ	безкраЄ	синЯ	безкраЯ
Р.	синьОГО	безкрайОГО	синьОЇ	безкрайОЇ
Д.	синьОМУ	безкрайОМУ	синІЙ	безкраЇЙ
Зн.	синЄ	безкраЄ	синЮ	безкраЮ
Ор.	синІМ	безкраЇМ	синьОЮ	безкрайОЮ
М.	синьОМУ синІМ	безкрайОМУ безкраЇМ	синІЙ	безкраЇЙ
	Множина
Тверда група	М’яка група
Н.	гарнІ	братовІ	синІ	безкраЇ
Р.	гарнИХ	братовИЇ	синІХ	безкраЇХ
Д.	гарнИМ	братовИМ	синІМ	безкраЇМ
Зн.	гарнІ гарнИХ	братовІ братовИХ	синІ синІХ	безкраЇ безкраЇХ
Ор.	гарнИМИ	братовИМИ	синІМИ	безкраЇМИ
М.	гарнИХ	братовИХ	синІХ	безкраЇХ

 

 

	Однина
Чоловічій рід	Середній рід
Н.	білолицИЙ	білолицЕ
Р.	білолицьОГО	білолицьОГО
Д.	білолицьОМУ	білолицьОМУ
Зн.	білолицИЙ,білолицьОГО	білолицЕ
Ор.	білолицИМ	білолицИМ
М.	білолицьОМУ білолицІМ	білолицьОМУ білолицИМ

 

Від- мінки	Однина	Множина
	Жіночий рід
Н.	білолицЯ	білолицІ
Р.	білолицьОЇ	білолицИХ
Д.	білолицІЙ	білолицИМ
Зн.	білолицЮ	білолицІ,білолицИХ
Ор.	білолицьОЮ	білолицИМИ
М.	білолицІЙ	білолицИХ

 

Ступенювання прикметників.

Звичайна форма	Вищий ступінь
	Основа звичайної форми + суф. -іш-, -ш-:	Слова більш, менш + звичайна форма
синій	синіший	більш синій менш синій
дешевий	дешевший	більш дешевий менш дешевий
Найвищий ступінь.
Най + форма вищого ступеня	Слова найбільш, найменш + звичайна форма	Частки що, як + форма найвищого ступеня
найсиніший	найбільш синій найменш синій	якнайсиніший щонайсиніший щоякнайсиніший
найдешевший	найбільш дешевий найменш дешевий	якнайдешевший щонайдешевший щоякнайдешевший

 

 

Додаток 4. Відмінювання числівників.

Кільнісні числівники.

	Однина	Множина
Чоловічій рід	Середній рід	Жіночий рід
Н.	один	одне, одно	одна	однІ
Р.	однОГО	однОГО	однІЄЇ, однОЇ	однИХ
Д.	однОМУ	однОМУ	однІЙ	однИМ
З.	один (ОГО)	однЕ, однО	однУ	однІ, однИХ
Ор.	однИМ	однИМ	однІЄЮ однОЮ	однИМИ
М.	однОМУ	однОМУ	однІЙ	однИХ

Н.	два, дві	три	чотири	п’ять
Р.	двОХ	трЬОХ	чотирЬОХ	п’ятИ п’ятЬОХ
Д.	двОМ	трЬОМ	чотирЬОМ	п’ятИ п’ятЬОМ
З.	двА, двІ, двОХ	трИ, трЬОХ	чотирИ чотирЬОХ	п’яТЬ п’ятЬОХ
Ор.	двоМА	трЬОМА	чотирМА	п’ятЬМА
М.	двОХ	трЬОХ	чвотирЬОХ	п’ятИ п’ятЬОХ

Н.	шість	сім	вісім
Р.	шестИ, шістЬОХ	семИ, сімОХ	восьмИ, вісьмОХ
Д.	шестИ, шістЬОМ	семИ, сімОМ	восьмИ, вісьмОМ
З.	шість, шістЬОХ	сіМ, сімОХ	вісіМ, вісьмОХ
Ор.	шістЬМА	сьоМА, сімОМА	вісьмА, вісьмОМА
М.	шестИ, шістЬОХ	семИ, сімОХ	восьмИ, вісьмОХ

Н.	п’ятдесят	двісті	п’ятсот
Р.	п’ятдесятИ п’ятдесятЬОХ	двохСОТ	п’ятиСОТ
Д.	п’ятдесятИ п’ятдесятЬОМ	двомСТАМ	п’ятиСТАМ
З.	п’ятдесяТ п’ятдесятЬОХ	двістІ	п’ятСОТ
Ор.	п’ятдесятЬМА п’ятьдесятЬОМА	двомаСТАМИ	п’ятьмаСТАМИ п’ятьомаСТАМИ
М.	п’ятдесятИ п’ятдесятЬОХ	двохСТАХ	п’ятиСТАХ

Складені числівники.

	7 777 000
Н.	сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч
Р.	семи мільйонів семисот сімдесяти семи (сімох) тисяч
Д.	семи мільйонам семистам сімдесяти семи (сімом) тисячам
З.	сім мільйонів сімсот сімдесят сім тисяч
Ор.	сьома мільйонами сьомастами сімдесятьма сьома тисячами
М.	семи мільйонах семистах сімдесяти семи тисячах

Збірні і порядкові числівники.

	Збірні числівники	Порядкові числівники
Н.	двоє	обидва	перший	третій
Р.	двОХ	обОХ	першОГО	терьОГО
Д.	двОМ	обОМ	першОМУ	третьОМУ
З.	двоЄ двОХ	обидвА обОХ	першиЙ першОГО	третіЙ тертьОГО
Ор.	двОМА	обОМА	першИМ	третІМ
М.	двОХ	обОХ	першОМУ	третьОМУ

Дробові, неозначено-кількісні числівники

Та лічильні слова.

	Дробові числівники	Неозначено- кількісні числівники	Числові іменники	Лічильні слова
Н.	вісім десятих	багато	сотня	пара
Р.	восьМИ вісьМОХ) десятих	багатО багатЬОХ	сотнІ	парИ
Д.	восьМИ (вісьмОМ) десятим	багатЬОМ	сотнІ	парІ
З.	вісіМ (вісьМОХ) десятих	багатО багатЬОХ	сотнЮ	парУ
Ор.	вісьМА (вісьМОМА) десятими	багатЬМА	сотнЕЮ	парОЮ
М.	восьМИ (вісьМОХ) десятих	багатЬОХ	сотнІ	парІ

Додаток 5. Відмінювання займенників.

Особові займенники.

	Однина
Н.	я	ти	він	воно	вона
Р.	менЕ	тебЕ	йогО, ньогО	ЇЇ, неЇ
Д.	менІ	тобІ	йомУ	ЇЙ
З.	менЕ	тебЕ	йогО, ньогО	ЇЇ, неЇ
Ор.	мноЮ	тобОЮ	ниМ	неЮ
М.	менІ	тобІ	ньомУ, нІМ	ніЙ

	Множина	Зворотний займенник
Н.	ми	ви	вони	себе
Р.	наС	ваС	ЇХ, ниХ	себЕ
Д.	наМ	ваМ	ЇМ	собІ
З.	наС	ваС	ЇХ, ниХ	себЕ
Ор.	намИ	вамИ	нимИ	собОЮ
М.	наС	ваС	ниХ	собІ

Присвійні займенники.

	Однина	Множина
Чол. рід	Середній рід	Жіночий рід
Н.	мій	моє	моя	мої
Р.	моГО	моЄЇ	моЇХ
Д.	моєМУ	моЇЙ	моЇМ
З.	міЙ, могО	моЄ, могО	моЮ	моЇ, моЇХ
Ор.	моїМ	моЄЮ	моїМИ
М.	моємУ, моЇМ	моЇЙ	моЇХ

Питально-відносні займенники.

	Однина	Мно-жина	Питальні займенники
Чол. рід	Серед. рід	Жіночий рід
Н.	чий	чиє	чия	чиї	хто	що
Р.	чийОГО	чиЄЇ	чиЇХ	коГО	чоГО
Д.	чийОМУ чиЄМУ	чиЇЙ	чиЇМ	коМУ	чоМУ
З.	чиЙ	чиЄ	чиЮ	чиЇ чиЇХ	коГО	ЩО
чийОГО
Ор.	чиЇМ	чиЄЮ	чиЇМИ	кИМ	чИМ
М.	чийОМУ, чиЇМ, чиЄМУ	чиЇЙ	чиЇХ	коМУ кІМ	чоМУ чІМ

Вказівні займенники

(так само відмінюються займенники отой, оцей).

	Однина	Множина
Чол. рід	Серед. рід	Жіночий рід
Н.	той, цей	те, це	та, ця	ті, ці
Р.	тогО, цьогО	тіЄЇ, тоЇ, ціЄЇ	тиХ, циХ
Д.	томУ, цьомУ	тіЙ, ціЙ	тиМ, циМ
З.	тоЙ, цеЙ	тЕ, цЕ	тУ, цЮ	тІ, цІ, тиХ, циХ
тогО, цьогО
Ор.	тиМ, циМ	тіЄЮ, тОЮ, ціЄЮ	тимИ, цимИ
М.	томУ, тІМ, цьомУ, цІМ	тіЙ,ціЙ	тиХ, циХ

Означальні займенники.

	Однина	Множина
Чоловічий рід	Середній рід	Жіночий рід
Н.	весь	все	вся	всі
Р.	всьОГО	всіЄЇ	всІХ
Д.	всьОМУ	всІЙ	всІМ
З.	веСЬ, всьОГО	всЕ	всЮ	всІ, всІХ
Ор.	всІМ	всіЄЮ	всіМА
М.	всьОМУ, всІМ	всІЙ	всІХ

Додаток 6. Дієслова.

Усі дієслівні форми мають доконаний і недоконаний вид, є перехідними чи неперехідними.

Вид дієслова (змінюються за часом, особами або родами, числами).
1. Доконаний:	початок, кінець дії; дія завершена, одноразова, що зробити?: минулий час:сказав, написав; давноминулий:сказав був, написав був; теперішній: (не вживається); майбутній: скажу, напишу.
2. Недоконаний:	повторювана, або незавершена дія, що робити?: минулий час:казав, писав; давноминулий:казав був, писав був; теперішній: кажу, пишу; майбутній: казатиму, писатиму, буду казати, буду писати.
Перехідні й неперехідні дієслова
1. Перехідні:	після перехідних дієслів стоїть додаток, виражений іменником у знахідному (кого? що?), або у родовому відмінку без прийменника: зустрів (кого?) дівчину, друга; знайшов (що?) книгу, малюнок; не зустріли (кого?) гостя, сусіда.
2. Неперхідні:	дієслова, що не мають додатка: йти, працювати, творити, турбуватися.

Форми дієслова.

Форма дієслова	Як змінюється, приклади
1. Неозначена форма (інфінітив).	Незмінна форма: - доконаний вид (що зробити?): сказати; - недоконаний вид (що робити): казати.
2. Дійсний спосіб.	Дія. яка відбувається. Дієслова дійсного способу змінюються: 1. За часом:
1) минулий час (дія відбулася): казав, сказав
2) давноминулий час(дія після дії): пішов був (та й зупинився); казав був, сказав був
3) теперішній час (тільки недоконаний вид): кажу, пише, думає.
4) майбутній час. дія: - проста доконаного виду: скажу; - проста недоконаного виду: казатиму; - складена недоконаного виду: буду казати.
2. За особами або родами, числами у теперішньому і майбутньому часі:
Особа	Однина	Множина
І особа	я кажу	ми кажемо
ІІ особа	ти кажеш	ви кажете
ІІІ особа	він каже	вони кажуть
3. Умовний спосіб.	Дія бажана або можлива за певних умов: сказав би, прочитала б.
4. Наказовий спосіб.	Означає наказ, заклик, побажання: скажи, прочитай. Змінюється за особами і числами у теперішньому і майбутньому часі
Особа	Однина	Множина
І особа	-	пишім (о), киньмо
ІІ особа	пиши, кинь	пишіть, киньте
ІІІ особа	-
5. Форми на -но, -то.	Незмінна форма; у реченні виступає обставиною. Має питання що роблено?мито,писано; що зроблено?вимито, написано.
6. Безособові дієслова.	Змінюються за способами й часами, не змінюються за особами. родами й числами. Мають форму ІІІ особи однини або форму середнього роду і мають значення оцінки: - явищ природи: холоднішає, задощило; - стану людини: морозить, не хочеться; - ступінь наявності чогось: бракує, щастить, задовольняє., таланить.
7. Дієприслів- ники.	Утворюються від основи дієслова суфіксами -учи, -ючи, -ачи, -ячи(поєднують властивості дієслова й прислівника): що робивши? що зробивши? що роблячи? як? Змінюються за видом, часом:
Час	Доконаний вид	Недоконаний вид
Минулий	посидівши	сидівши
Теперішній	-	сидячи, сідаючи
Майбутній	-	-
8. Дієприк- метники.	Поєднують властивості дієслова й прикметника (який?).Змінюються за видами, часом, родами, числами, відмінками. Мають два стани: активний(суб’єкт сам формує власну ознаку: виконуюЧИЙ, процююЧИЙ) і пасивний (ознака об’єкта формується іншим суб’єктом: створеНИЙ, сформулЬОВАНИЙ).
Активний стан (теперішній час – закінчення -чий, (-а. -е):зростаючий, розмовляючий; минулий час - закінчення -лий (-а. –е): змарнілий, навислий, позеленілий).
Однина	Недоконаний вид, тепер. час	Доконаний вид, минулий час
Рід
Чол.	синіючий	посинілий
Жін.	синіюча	посиніла
Сер.	синіюче	посиніле
Множ.	синіючі	посинілі
Пасивний стан (минулий час – закінчення -ний (-а, -е): сіяний, дарований, виконаний; -тий (-а, -е):литий, митий, критий).
Число, рід	Минулий час
Однина	Недоконаний вид	Доконаний вид
Чолов.	писаний	написаний
Жіноч.	писана	написана
Середн.	писане	написане
Множина	писані	написані

Дієвідміни дієслів.

 

Однина	І дієвідміна (теперішній час) (дієслова з особовими заінченнями -у, -ю; -е, -є; -еш, -єш; -емо, -ємо; -ете, -єте; -уть, -ють)
1 особа	я пишУ	я думаЮ
2 особа	ти пишЕШ	ти думаЄШ
3 особа	він пишЕ	він думаЄ
Множина
1 особа	ми пишЕМО	ми думаЄМО
2 особа	ви пишЕТЕ	ви думаЄТЕ
3 особа	вони пишУТЬ	вони думаЮТЬ

 

До І дієвідміни належать дієслова:

Правила	Приклади
1. З односкладовою інфінітивною частиною на -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них:	жИти – живУТЬ, крИти - криЮТЬ, мИти – миЮТЬ, але: бИти – б’ю, вити (звивати) – в’ю, лИти – ллю, пИти – п’ю (кореневий и не зберігається).
2. З основою інфінітива на -а-, коли -а- при дієвідмінюванні зберігається:   та з основою на -я-:	зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ, літАти - літаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ;   зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ, мішАти – мішаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ;
3. З основою інфінітива на -ува-, -юва-, які при дієвідмінюванні формах теперішнього та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва-:	полЮВАти – полюЮТЬ, спотворЮВАти – спотворюЮТЬ, будУВАти – будуЮТЬ, горЮВАти – горЮТЬ.
!!! Від суфіксів -ува-, -юва- слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах:	спіВАти – співаЮ, відчуВАти – відчуваЮ, але: куВАти – кую, пізнаВАти – пізнаю, ставВАти – стаю.
4. З основою інфнітива на -і-, що зберігається при дієвідмінюванні:	білІти – біліЮ, млІти – мліЮ, твердІти – твердІЮ, розумІти – розумІЮ.
5. З основою інфінітива на -оро-, -оло-:	кОЛОти – колЮ – колЮТЬ, поОЛОти – полЮ – полЮТЬ.
6. З основою інфінітива на -ну-:	крикНУти – крикнУ – крикнУТЬ, киНУти – кинУ – кинУТЬ.
7. З основою інфінітива на приголосний:	неСти – несУ – неУТЬ, плеСти – плетУ – плетУТЬ.
8. З основою на -ота-:	ґелґОТти – ґелґочУТЬ, муркОТАти – муркочУ.
9. Окремі дієслова:	жати – жнУ – жнУТЬ, хотіти – хочУ – хочУТЬ.
!!! Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і в наказовому способі:	завмЕРти – замРу –мрУть, тЕРти – тРу – тРуть – тРи, упЕРти – упРуть – упРи, але: дЕРти – дЕРу – дЕРи, жЕРти – жЕРу – жЕРи.

 

ІІ дієвідміна.

Однина	ІІ дієвідміна (теперішній час) (дієслова з особовими закінченнями -у, -ю; -иш, -їш; -ить, -їть; -имо, -їмо; -ите, -їте; -ать, -ять)
1 особа	я кричУ	я стоЮ
2 особа	ти кричИШ	ти стоЇШ
3 особа	він кричИТЬ	він стоЇТЬ
Множина
1 особа	ми кричИМО	ми стоЇМО
2 особа	ви кричИТЕ	ви стоЇТЕ
3 особа	вони кричАТЬ	вони стоЯТЬ

До ІІ дієвідміни належать дієслова:

 

Правила	Приклади
1. З основою інфінітива на -и- (крім односкладових пити, шити, лити тощо), -ї-(без винятків), -і-, -а- після ж, ч, ш, якщо ці голосні втрачаються в І особі однини, 3 особі множини, мйбутньому дієслів доконаного виду:	ходИти – хоДЖУ – ходЯТЬ, летІти – леЧУ – летЯТЬ, лежАти – леЖУ – лежАТЬ, бачИти – бачУ – бачАТЬ, сидІти – сиджУ – сидЯТЬ, творИти – творЮ – творЯТЬ.
2. Усі дієслова на -отіти з відповідниками -отати, які відмінюються за І дієвідміною:	скрегОТІТИ – скрегОТАТИ – скрегочУ - скрегочУТЬ, бурмОТІТИ – бурмОТАТИ – бурмочУ – бурмочУТЬ, цокОТІТИ – цокОТАТИ – цокочУ – цокочУТЬ.

 

Відмінювання дієслів

дати, їсти, відповісти (й под.), бути.

Інфінітив	Дати	Відповісти	Їсти	Бути
Час
Однина	Майбутній	Теперішній
1 особа	даМ	відповІМ	ЇМ	є (єсть)
2 особа	даСИ	відповіСИ	їСИ	є(єси)
3 особа	даСТЬ	відповіСТЬ	їСТЬ	є (єсть)
Множина
1 особа	даМО	відповіМО	їМо	є
2 особа	даСТЕ	відповіСТЕ	їСТЕ	є
3 особа	даДУТЬ	відповідЯТЬ	їДЯТЬ	є (суть)