Обробка заготівлі корпусної деталі, що базується на площину й два отвори

 

Аналіз розмірних зв'язків при обробці корпусних деталей, що містять зовнішні й внутрішні циліндричні поверхні, складніше, ніж для лінійних розмірів деталі обертання.

На мал.11,а показані розмірні зв'язки при свердлінні (розгортанні) базового отвору й наступному розточуванні основного отвору корпусної деталі. На вихідній заготівлі позначені наступні поверхні:

10 - поверхня відлитого отвору;

100 - вісь відлитого основного отвору;

200 - вісь зовнішньої циліндричної поверхні корпуса;

50 - бічна поверхня підстави, що служить базою при обробці базового отвору.

Розміри заготівлі L1 (від осі зовнішньої циліндричної поверхні) і R2, (радіус відлитого основного отвору) - це розміри, що витримують при виготовленні виливки. Зсув осі отвору щодо осі зовнішньої поверхні відбито розміром Е1.

На першій операції при обробці базового отвору витримується розмір L3. На другій операції розмір L4 витримується від осі установочного штифта до осі основного отвору, що розточує. Вісь базового отвору заготівлі через зазори не збігається з віссю установочного штифта пристосування, тому виникає погрішність базування, що відбита на схемі зсувом осей Е2. У результаті вісь 101 отвору, що розточує, зміщена щодо осі отвору заготівлі на величину Е3. Варто помітити, що зсуву осей, спроектовані на площину, паралельну осі, є так називаними симетричними ланками. Вони мають номінальний розмір, дорівнює нулю, і симетричні відхилення. При складанні розмірних ланцюгів їх можна включити або як збільшують, або як, що зменшують ланки.

Тому що симетричні ланки мають номінальну величину, рівну нулю, то при розрахунку номінальних розмірів їх можна не враховувати, відносячи погрішності, внесені симетричними ланками, на відповідні технологічні розміри. Схема розмірних зв'язків істотно спрощується (мал. 11,6).

У цьому випадку розмір заготівлі L1 повинен містити погрішність зсуву осі відлитого отвору щодо зовнішньої поверхні, а розмір L4 - погрішність базування при установці заготoвки на циліндричний штифт.

Зсув осей отвору 100 й 101 визначає нерівномірність припуску при розточуванні. Воно може бути розраховане по рівнянню

 

 

 

 

Рис.11. Обробка заготівлі корпусної деталі

 

Граничний зсув осей

 

.

 

де Е3нб - найбільше по абсолютній величині зсув осей (Е3нм=0);

ТL_i - допуски відповідних технологічних розмірів.

 

Припуск на поверхні отвору може бути розрахований по рівнянню

 

S₁ = R₅ - R₂ ± E₃.

 

Тоді граничні значення припуску

 

S_1нм = R_5нм - R_2нб - Е_3нб;

S_1нб = R_5нб - R_2нм + Е_3нб.

 

СТРУКТУРА РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

 

Розрахунково-графічна робота є основним документом, у якому викладаються вичерпні відомості про виконану роботу (її самостійної частини, стадії, етапі). Розрахунково-графічна робота повинна складатися із графічної частини (1 аркуш формату А1) і розрахунково-пояснювальної записки.

Розрахунково-графічна робота складається студентом, потім розглядається й затверджується у встановленому порядку.

Матеріал, що відбирає для включення в розрахунково-графічну роботу, повинен бути оброблений і систематизований. Не треба без необхідності включати відомості, отримані не при виконанні даної роботи, зокрема, запозичені з інших джерел.

Загальними вимогами до розрахунково-графічної роботи є:

· чіткість побудови;

· логічна послідовність викладу матеріалу;

· переконливість аргументації;

· стислість і точність формулювань, що виключають можливість суб'єктивного й неоднозначного тлумачення;

· конкретність викладу результатів роботи;

· доказовість виводів й обґрунтованість рекомендацій.

Розрахунково-пояснювальна записка повинна включати:

· титульний аркуш;

· список виконавців;

· реферат;

· зміст;

· перелік скорочень, символів і спеціальних термінів з їхніми визначеннями;

· основну частину;

· список літератури, у тому числі перелік використаних матеріалів;

· додаток.

 

Реферат

 

Реферат повинен відбивати основний зміст наведеної роботи (її самостійної частини, стадії, етапу). У рефераті повинні викладатися короткі відомості про проведену роботу. Реферат складається українською мовою.

Заголовком повинне служити слово «РЕФЕРАТ», надруковане на окремому рядку прописними буквами.

Реферат будується за наступною схемою: відомості про обсяг звіту, кількості й характері ілюстрацій і кількості таблиць; перелік ключових слів; текст реферату.

Під словом «РЕФЕРАТ» указується кількість томів (частин), обсяг кожного тому (частини) і обсяг записки в машинописних рядках. Якщо кожним тім (частина) має самостійне найменування, то їх варто перелічити.

Відомості про кількість ілюстрацій супроводжуються вказівками про їхній характер: схеми, креслення, графіки, фотографії.

Перелік ключових слів характеризує основний зміст. Перелік включає від 5 до 15 ключових слів, надрукованих у рядок, через коми. Ключові слова приводяться в називному відмінку.

Текст реферату включає:

основну частину, що відбиває сутність виконаної роботи й методи дослідження;

конкретні відомості, що розкривають зміст основної частини реферату;

короткі виводи щодо особливостей, ефективності, можливості й області застосування отриманих результатів.

Обсяг тексту реферату визначається обсягом пояснювальної записки, також характером і масштабом виконаної роботи, але не повинен бути менш 500 друкованих знаків; оптимальний обсяг 1100 -1200 друкованих знаків.

Не допускається застосовувати в рефераті не загальноприйняті скорочення слів і терміни.