Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вугільні басейни , та рудовища

Поиск

 

1) Поняття про вугільний басейн.

Вугленосний басейн - це обишна площа (сотні і тисячі квадратних кілометрів) суцільного непририного розвитку вугленосних накопичень з підкоряткованістю їм пласта вугілля, виникнувшим в результаті єдиного геологічного процесу.

Вугільне родовище. Вугленосний район, вугленосні площі.

Вугі́льне родо́вище — просторово відокремлена площа поширення вугленосної формації, що містить вугільні пласти, розробка яких економічно доцільна. Межі вугільного родовища звичайно визначаються контурами ерозійного зрізу вугленосної формації, розривними порушеннями, літолого-фаціальними і структурними особливостями залягання вугленосних відкладів. При похилому і крутому заляганні вугленосних відкладів межі вугільного родовища на глибині приймаються за горизонтом, до якого техніко-економічні розрахунки (кондиції) підтверджують доцільність розробки.

Вугленосний район — частина площі в межах вугільного басейну, виділення якої зумовлене геологічними (напр., тектонічною будовою) або адміністративно-господарськими особливостями.

Вугленосна площа — велика, сумірна за розмірами з вугільними басейнами територія, в межах якої на основі сприятливих геологічних передумов, а також наявності непов'язаних в єдиному структурному плані роз'єднаних поодиноких вугільних родовищ або вуглепроявів передбачається можливість великомасштабного вуглеутворення. Менш значні за розмірами і масштабами локалізації вуглеутворення вугільні площі виділяються як вугленосні райони.

Генетична класифікація вугленосних покладів (басейнів, родовищ).

Діагностичні признаки Основні типи
Геосинклінальний Перехідний Платформений
Прзнаки, звязані з утворенням угленосних відкладень (сингенетичні)
Потужність вугленосних відкладень Дуже елика(кілометри) Велика(від декількох кілометрів до сотень метрів) Мала(від сотень до десятків метрів)
Фінальний склад вугленосних відкладень по розрізу(під час) Характерна частина зміна порід різного складлу Меньш часта зміна пород(відкладення розпадаються на більш або меньш чіткі пісчані, глинисті і вапнякові товщі) Спостерігається приуроченість грубоклатичного (піщаного або ін.) матеріала, головним чином к основанню вугленосної товщі, лежачої на розмитій поверхні підстилаючих порід.
Те ж, по площі(в просторі) Відносно постійне на велкиких площах (можливе, на сотні кілометрів) Меньш постійне (на десятки кілометрів) Велика зміна на коротких відстанях (кілометри сотні кілометрів)
Характер вугленосності(кількість, потужність, форми залягання, розподілення їх по розрізу, типу вугілля) Велика кількість (можливо сотні) переважно тонких і доволі стійких відкладень вугілля, більш або менш ріномірно розділених по усьому розрізу; вугілля гумусове Меньша кількість (десятки, рідше сотні) більш потужних, але меньш стійких покладів вугілля, приурочених головним чином до глинистим частинам; вугілля переважно гумусове. Мала кількість (одиниці, рідко десятки) нестійких, інколи більшої потужності залягання вугілля, приурочених майже завжди до нижньої частини вугленосної товщі; вугілля гумусове і сапропелеве.
Признаки, звязані від частини з виникненням (сингенетичними) і головним чином з послідовною зміною (епігенетичні) вугленосні відкладення.
Ступінь змінності(виключає виітрювання порід) вміщаючих порід Сильно змінені, завжди і щільні і зцементовані, часто метаморфізовані Меньш змінені, ущльнення і сцементування, рідше метаморфізоване. Слабо або зовсім не змінені, рихлі, незцементовані, рідше ущільнення і зцементування.
Те ж, вугілля Сильно змінені вугілля всіх стадій вуглефікації до антрацитів і графітів ключаючи; характерна чітка зональність в розподіленні їх по розрізу і по площі розповсюдження. Меньш змінене вугілля, середніх степіней вуглефікації; зональність в розподіленні їх по розрізу і по площі розповсюдження меньш чітка. Слабо або незмінне вугілля низької степені вуглефікації – бурі; зональність відсутня.
Характер складчатості і розривів Чітко виражена лінійність в орієнтуванні складок; розриви різного характеру (типічні складчасті області) Характерні брахискладки (мульди, купола і ін.) або мілка складчатость; розриви переважно рухомого характера (перехідні зони між складчатими і платформеними областями) Характерно майже горизонтальні або дуже пологе залягання скидового характеру (типічні платформи)
Проявлення вулканізму Може проявлятися дуже сильно Проявлення зовсім нехарактерно Проявлення загалі не характерне, як виключення можливе

Основні властивості вугілля у пластах визначаються способом нагромадження, рослинним матеріалом, який утворює торф, умовами середовища відкладення (надходженням вихідних речовин, рН середовища, життєдіяльністю бактерій, надходженням сірки, температурою торфу й окиснювально-відновним потенціалом).

Торф, що сформувався з різного рослинного матеріалу, є причиною утворення різних літотипів і мікролітотипів вугілля, що мають різні фізичні, хімічні і технологічні властивості.

Утворення (діагенез) торфу відбувається під впливом мікробів і хімічних реакцій. Найбільш істотні зміни відбуваються при обмеженому доступі кисню на поверхні матеріалу, який розкладається, і в безпосередній близькості від неї в так званому торфогенному шарі, приблизно до глибини 0,5 м. У цій області активно діють аеробні бактерії, актиноміцени і нижчі гриби. Зі збільшенням глибини їх заміняють анаеробні бактерії, діяльність яких згасає на глибині до 10 м. Нижче відбуваються тільки хімічні зміни -- головним чином реакції відновлення, полімеризації і поліконденсації.

У верхньому шарі розрізу торфу вміст вуглецю зростає з 45-50 до 55-60 % і потім зі збільшенням глибини майже не змінюється. Вміст вологи з глибиною різко падає, характеризуючи ступінь діагенезу торфу. Кількість вільної (не змішаної з лігнітом) целюлози також є показником ступеня діагенезу торфу.

 

Технічні засоби розвідки

Канави, шурфи, дудки, розвідувальні шахти, квершлаги, штольні, бурові свердловини.

Магістральні канави проходяться зазвичай з метою пошуків пластів вугілля, розкриття та вивчення геологічного розрізу на родовищі і задаються навхрест простягання тіл корисної копалини і рудоносних структур. Вони проходяться на багато десятків і сотні метрів і відстоять один від одного на різні відстані, які визначаються типом родовищі.

Розвідувальні канави, прохідні з метою простежування пластів вугілля, розташовуються навхрест простягання тіла при відстані одна від одної 20-40 м і більше.

Шурфи - вертикальні виробки з прямокутним перетином 1x2 або 1,5 x2, 5 м - проходяться на глибину до 30 м. шурфами розкривають рудне тіло, вугільні пласти, перекриті Мошни шаром пухких відкладень.

Дудки вертікалишс короткі вироблення круглого перерізу діаметром 0,8-0.9 м - проходяться натомість шурфом з породах, що не вимагають кріплення.

Розвідувальні шахти - вертикальні або похилі виробки перетином 4,6 і 11 м * і глибиною до 50-100 м - проходяться на ділянках з пологим рельєфом. З шахт проходяться система підземних виробок для вивчення і простежування рудних тіл і вугільних пластів.

Квершлаги - горизонтальні виробки, проведені від стовбура шахт до подсеченія тіла корисної копалини хрестом або діагонально його простяганню.

Орти -горизонтальні виробки, проведені з штреків для перетинання ними всієї потужності вугільної поклади у відповідних поперечних перетинах.

Повстають - вертикальні виробки, що йдуть по вугільному пласту з нижнього горизонту до верхнього.

Штольня - горизонтальні підземні виробки перетином 2,7 і 3,6 м2, що мають вихід на денну поверхню, застосовуються при розвідці родовищ в умовах крутосхильні рельєфу

Бурові свердловини - це вертикальні, похилі або горизонтальні виробки циліндричної форми малого діаметру (від 30 до 250 мм) і великої глибини (до сотень і перших тисяч метрів).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 363; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.93.122 (0.005 с.)