Тема: гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення

Тема: Гематологічні дослідження в КДЛ. Вчення про кровотворення

Кількість годин – 2

План:

1. Склад і функції крові.

2. Загальні відомості про кровотворення.

3. Унітарна теорія кровотворення.

4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах.

5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду.

 

Склад і функції крові

Кров – є рідкою тканиною, складовою внутрішнього середовища організму, якій відводиться велика роль у забезпечені життєдіяльності організму. Загальна кількість крові в організмі людини коливається в межах 1/11- 1/13 від загальної маси тіла (біля 7%) і складає в абсолютних цифрах 4,5 – 5,0 л. Кров – це сама молода тканина в людському організмі. Вона походить від меземхімної частини середнього зародкового листа – мезодерми (так званої ретикуло-ендотеліальної системи – РЕС).

Умовно її ділять на дві частини: формені елементи (лейкоцити, еритроцити, тромбоцити) – 40-45% і плазму – 55-60%. Плазма (міжклітинна речовина) – безколірна, в’язкувата рідина, яка містить білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, гормони, ферменти (мал. 3).

Кров в організмі людини виконує дуже важливі і різноманітні функції:

- транспортна – кров переносить гази, поживні речовини, продукти обміну речовин, електроліти, гормони;

- дихальна – гемоглобін еритроцитів переносить кисень від легень до тканин організму, а вуглекислий газ – від тканин до легень;

- поживна – транспорт основних поживних речовин від органів травлення до тканин організму;

- підтримання водного балансу тканин – залежить від концентрації солей (особливо Nа) і кількості білка в крові та тканинах, а також від проникливості судинної стінки;

- регуляція температури тіла – здійснюється за рахунок фізіологічних механізмів, що дають змогу швидко перерозподіляти кров у судинному руслі;

- захисна функція – в крові наявні антитіла, ферменти, спеціальні білки, формені елементи, які знешкоджують бактерії та продукти їх життєдіяльності.

 

Мал. 3.Формені елементи крові.

 

- захисна функція – в крові наявні антитіла, ферменти, спеціальні білки, формені елементи, які знешкоджують бактерії та продукти їх життєдіяльності.

- підтримка гемостазу – властивість крові є її здатність до зсідання, що захищає організм від крововтрат;

- регуляторна функція – через кров відбувається нейрогуморальна регуляція.

- видільна функція – через кров відбувається виділення кінцевих продуктів обміну речовин.

Склад крові здорової людини відносно постійний. Мають місце лише незначні фізіологічні коливання, пов’язанні зі статтю, віком, кліматичними умовами.

Різні відхилення від нормального функціонування організму призводять до змін у складі крові, тому її дослідження грає важливу роль в діагностиці захворювань.

 

Загальні відомості про кровотворення

Гемопоез (кровотворення) – процес утворення і розвитку клітин крові, який приводить до утворення зрілих клітин периферичної крові.

Вчення про кровотворення має велике теоретичне і практичне значення. Воно дає уявлення про нормальне дозрівання кров’яних клітин, допомагає розібратися в суті захворювань кровотворної системи і змін складу периферичної крові при патологічних процесах.

Утворення і розвиток клітин крові відбувається в кровотворних органах: кістковому мозку, тимусі, селезінці і лімфатичних вузлах, які представляють єдину кровотворну систему. Головним органом кровотворення є червоний кістковий мозок. Розрізнюють ембріональний і постембріональний гемопоез. Функції червоного кісткового мозку: кровотворна; участь в імунологічних процесах і в боротьбі з інфекцією; участь в синтезі кісток, оновленні кісткової тканини; участь в білковому, жировому, вуглеводному та мінеральному обмінах; депо крові. Кількість клітин в дорослої людини є сталою величиною. Після вичерпання строку життя клітини крові руйнуються в ретикуло-ендотеліальній системі. В фізіологічних умовах процеси кровотворення і кроворуйнування знаходяться в суворій координації, яка забезпечується регуляторними механізмами (гуморальним, гормональним, нервовим). Все це забезпечує постійність клітинного складу крові.

Г.Ланг ввів поняття про ″систему крові″, що включає периферичну кров, органи кровотворення і кроворуйнування.

Процес кровотворення можна виразити у вигляді схеми, в якій клітини розташовані у певній послідовності, яка основана на ступені їх дозрівання.

 

Мал. 4. Схема кровотворення

 

Клас 3 – в процесі подальшого диференціювання утворюються уніпотентні клітини-попередники, які дають початок одному певному ряду клітин: лімфоцитам, моноцитам, гранулоцитам (еозинофілам, базофілам, нейтрофілам), еритроцитам і тромбоцитам.

Клітини, що належать до перших трьох класів морфологічно не розрізнимі, тому їх називають недиференційованими бластами.

Клас 4 – клас морфологічно розрізнимих проліферуючих клітин. Це є клас диференційованих клітин, які дають початок рядам кровотворення.

Клас 5 – представлений дозріваючими клітинами. Назва клітин починається префіксом "про" (перед) і має загальне закінчення "цит": промієлоцит, пролімфоцит, промоноцит, промегакаріоцит та інші.

Клас 6 – клас зрілих клітин периферійної крові, які не здатні до подальшої диференціації і мають обмежений життєвий цикл.

В нормі клітини 1-5 класів знаходяться в кровотворних органах і тільки клітини 6 класу мають здатність долати кістково-мозковий бар’єр і випливати в периферійну кров. Клітини, які утворюються в кістковому мозку, по мірі дозрівання рівномірно поступають у кров’яне русло, при чому час циркуляції їх теж постійний – еритроцити циркулюють 90-130 діб, тромбоцити і лейкоцити – 9-11 діб, лімфоцити до одного року.

 

Тема: Гематологічні дослідження в КДЛ. Вчення про кровотворення

Кількість годин – 2

План:

1. Склад і функції крові.

2. Загальні відомості про кровотворення.

3. Унітарна теорія кровотворення.

4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах.

5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду.

 

Склад і функції крові

Кров – є рідкою тканиною, складовою внутрішнього середовища організму, якій відводиться велика роль у забезпечені життєдіяльності організму. Загальна кількість крові в організмі людини коливається в межах 1/11- 1/13 від загальної маси тіла (біля 7%) і складає в абсолютних цифрах 4,5 – 5,0 л. Кров – це сама молода тканина в людському організмі. Вона походить від меземхімної частини середнього зародкового листа – мезодерми (так званої ретикуло-ендотеліальної системи – РЕС).

Умовно її ділять на дві частини: формені елементи (лейкоцити, еритроцити, тромбоцити) – 40-45% і плазму – 55-60%. Плазма (міжклітинна речовина) – безколірна, в’язкувата рідина, яка містить білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, гормони, ферменти (мал. 3).

Кров в організмі людини виконує дуже важливі і різноманітні функції:

- транспортна – кров переносить гази, поживні речовини, продукти обміну речовин, електроліти, гормони;

- дихальна – гемоглобін еритроцитів переносить кисень від легень до тканин організму, а вуглекислий газ – від тканин до легень;

- поживна – транспорт основних поживних речовин від органів травлення до тканин організму;

- підтримання водного балансу тканин – залежить від концентрації солей (особливо Nа) і кількості білка в крові та тканинах, а також від проникливості судинної стінки;

- регуляція температури тіла – здійснюється за рахунок фізіологічних механізмів, що дають змогу швидко перерозподіляти кров у судинному руслі;

- захисна функція – в крові наявні антитіла, ферменти, спеціальні білки, формені елементи, які знешкоджують бактерії та продукти їх життєдіяльності.