Повідомлення, що видаються за цим Договором

Цей Додаток повинен включати облік усіх офіційних повідомлень, що видаються Радою Оптового ринку електричної енергії відносно діяльності учасників цього Договору.

 

Додаток 8 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії

ЗАХОДИ, ЩО ПЛАНУЮТЬСЯ

Члени Оптового ринку електричної енергії визнають, що поточні Правила Оптового ринку електричної енергії, що містяться в Додатку 2 цього Договору будуть доопрацьовуватись надалі разом з вдосконаленням технічних умов становлення Оптового ринку електричної енергії України.

Всі члени Оптового ринку електричної енергії усвідомлюють та погоджуються своєчасно приймати участь у виконанні плану дій:

(а) Документ PWG19, як і затверджений Радою документ, який його замінить, повинен запровадитися відразу після Дати набуття чинності.

(б) Документ PWG20, як і затверджений Радою документ, який його замінить, повинен запровадитися відразу після Дати Закінчення.

(в) запровадження вузлових Граничних Цін Системи. Цей механізм буде сприяти наявності різних Граничних Цін Системи на кожному вузлі магістральної та міждержавної мережі з урахуванням витрат, що пов'язані з втратами при передачі електроенергії через відповідні частини мережі;

(г) введення елементу обсягу споживання до складу цінових заявок. Всім постачальникам електроенергії, а також крупним споживачам надається право виставляти комерційні ціни до Розпорядника системи Фінансових Розрахунків, з включенням таких обсягів споживання, які вони самі передбачають одержати від ДПЕ у випадку, коли оптова Закупівельна Ціна перевищує певний встановлений рівень. Натомість, за цю послугу може сплачуватись платіж, що дорівнює платі тим постачальникам, які фактично зменшили попит;

(д) запровадження точного Комерційного Обліку. Всі члени Оптового ринку електричної енергії визнають пріоритет програми поновлення обладнання для зчитування показників електроенергії. Усі лічильники будуть встановлені у належних місцях і будуть відповідати точності, що визначена у Інструкції про порядок Комерційного обліку. Ці заходи будуть розроблені і запроваджені у відповідності з Робочою Програмою. Наданий перелік заходів, що плануються для першочергового впровадження не є вичерпним, але це вважається пріоритетним напрямком у становленні та розвитку Оптового ринку електричної, енергії України. Саме на Раду Оптового ринку електричної енергії покладається відповідальність за досягнення прогресу з цих питань.

 

Додаток 9 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України

ПОЛОЖЕННЯ
про надзвичайні ситуації в Оптовому ринку електричної енергії України

Це Положення розроблене на виконання Протоколу переговорів з представниками місії Міжнародного банку реконструкції та розвитку від 29 січня 1997 р. згідно з Законом України від 18 грудня 1996 р. "Про ратифікацію Кредитної угоди (Проект розвитку ринку електроенергетики) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку".

1. Критерії визначення Надзвичайних ситуацій в Оптовому ринку електроенергії України:

1.1. Рівень частоти в енергосистемі падає нижче граничної величини 49,2 Гц протягом більше ніж 30 послідовних хвилин на день протягом більше ніж 7 послідовних календарних днів, при вичерпанні всіх допустимих можливостей диспетчерського реагування (вимикання споживачів у повному обсязі згідно з графіком аварійних відключень та запуск резервних потужностей). ДПЕ має визначити причини зниження частоти до граничної величини, а також зробити висновок, чи буде Надзвичайна ситуація продовжуватись, якщо член ринку або юридична особа яка здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії, що спричинили Надзвичайну ситуацію (далі Відповідальна особа), не застосує спеціальних заходів, для виправлення Надзвичайної ситуації, які потребують додаткових коштів Оптового ринку. Висновки ДПЕ мають бути негайно розглянуті та затверджені НКРЕ.

1.2. Ситуація, що може у найближчому майбутньому перетворитись у техногенну або екологічну катастрофу, якщо не вжити спеціальних заходів, які потребують додаткових коштів. У цьому випадку член ринку або юридична особа яка здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії, що спричинили Надзвичайну ситуацію, буде вважатись Відповідальною особою.

1.3. Аварії на енергетичних об'єктах членів ринку або юридичних осіб які здійснюють ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії (за винятком підприємств що підпорядковані Держкоматому), які класифікуються згідно з Нормативними документами Міненерго, та аварії на об'єктах атомної енергетики, що класифікуються рівнем 4 або вищим згідно з міжнародною шкалою INES. У цьому випадку член ринку або юридична особа яка здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії, що спричинили Надзвичайну ситуацію, буде вважатись Відповідальною особою. У випадку внесення змін до нормативних документів, які визначають технологічне порушення як аварію, НКРЕ має право вносити відповідні зміни до цього Положення.

1.4. Ситуація, що не дозволяє підтримати регламентний стан систем безпеки АЕС.

2. Рішення про введення Надзвичайної ситуації приймається постановою НКРЕ протягом 24 годин від моменту надходження відповідної інформації до НКРЕ в такому порядку:

2.1. НКРЕ скликає комісію на рівні заступників Міністра енергетики електрифікації України та заступника Голови Держкоматому з залученням, за необхідності, представників Міністерства екологічної безпеки, Міністерства з надзвичайних ситуацій та інших експертів.

2.2. НКРЕ приймає рішення і видає відповідну Постанову, враховуючи висновки членів Комісії.

2.3. Інформація про введення Надзвичайної ситуації на Оптовому ринку електроенергії України направляється Розпоряднику коштів та членам Оптового ринку електроенергії України протягом 24 годин від моменту видання відповідної постанови НКРЕ.

3. Надзвичайна ситуація закінчується, коли:

3.1. Рівень частоти енергетичної системи не падав нижче граничного рівня 49,2 Гц протягом більше ніж 30 послідовних хвилин у будь-який час протягом 120 послідовних годин, про що ДПЕ негайно повідомляє НКРЕ; або

3.2. Відповідальна особа одержала достатні кошти для ліквідації Надзвичайної ситуації, про що Розпорядник коштів негайно повідомляє НКРЕ.

3.3. Інформація про закінчення Надзвичайної ситуації на Оптовому ринку електроенергії України направляється НКРЕ Розпоряднику коштів та членам Оптового ринку електроенергії України протягом 24 годин від моменту видання відповідної постанови НКРЕ.

4. Відповідальна особа повинна:

4.1. Надати НКРЕ інформацію, яка необхідна для початку розгляду питання про введення Надзвичайної ситуації: опис ситуації та відповідність її критеріям Надзвичайної ситуації на Оптовому ринку електроенергії України, що виникла з причини відсутності коштів у Відповідальної особи; підтвердження Міненерго або Держкоматому (відповідно до підпорядкування Відповідальної особи) про виникнення Надзвичайної ситуації і відсутності власних коштів у Відповідальної особи та у Міненерго або Держкоматому на ліквідацію Надзвичайної ситуації.

4.2. Показати, що без виділення цільових коштів ДПЕ, вона має недостатні фінансові ресурси для застосування спеціальних заходів щодо виправлення Надзвичайної ситуації, та надати НКРЕ погоджений з Міненерго чи Держкоматомом (відповідно до підпорядкування) план використання цільових коштів, який повинен враховувати як власні кошти Відповідальної особи, та виділені з резервних фондів Міненерго чи Держкоматому.

4.3. Протягом 7 календарних днів після видання Постанови НКРЕ про введення Надзвичайної ситуації надати НКРЕ план повернення коштів, погоджений з Міненерго чи Держкоматомом (відповідно до підпорядкування), та Радою Оптового ринку електричної енергії, який затверджується НКРЕ.

5. Протягом 7 календарних днів після видання Постанови НКРЕ про введення Надзвичайної ситуації Міненерго чи Держкоматом (в залежності від підпорядкування Відповідальної особи) мають надати НКРЕ:

5.1. відомості про кількість коштів, які виділяються з відповідних резервних фондів, та довести НКРЕ недостатність своїх резервних фондів для ліквідації Надзвичайної ситуації;

5.2. звіти про використання своїх резервних фондів за попередні шість місяців.

6. Процедура розподілу коштів Оптового ринку електричної енергії України Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) у випадку введення Надзвичайної ситуації на Оптовому ринку України заміняється Надзвичайною процедурою розподілу ринкових коштів на період дії Надзвичайної ситуації.

7. НКРЕ може застосувати будь-які заходи для усунення або зменшення наслідків Надзвичайної ситуації, включаючи такі (але і не обмежуючись ними):

7.1. Перерозподіл Відповідальним особам коштів, що надійшли на кліринговий рахунок ДПЕ. Кожного дня протягом Надзвичайної ситуації частки коштів членів Оптового ринку електричної енергії, які повинні нараховуватись їм ДПЕ, за виключенням Відповідальних осіб, будуть пропорційно зменшені з метою надання цільових коштів Відповідальним особам. Розмір такого пропорційного зменшення має повідомлятися щодня Розпорядником коштів Оптового ринку електричної енергії.

7.2. Введення тимчасової надбавки до оптової ціни на електроенергію або тимчасове збільшення тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) мережами.

8. У випадку перерозподілу коштів Оптового ринку електричної енергії НКРЕ має визначити необхідну величину коштів та порядок розподілу цих коштів Відповідальним особам, який є обов'язковим для виконання Розпорядником коштів Оптового ринку електричної енергії. Сума виділених коштів не може перевищувати мінімуму, необхідного для здійснення заходів щодо усунення Надзвичайної ситуації, з урахуванням наявності власних коштів Відповідальної особи та виділених Міненерго чи Держкоматомом коштів з резервних фондів на усунення Надзвичайної ситуації.

9. Кошти, які надаються Відповідальним особам у Надзвичайних ситуаціях, вважаються кредитом, наданим ДПЕ Відповідальній особі, і для його покриття має застосовуватися такий самий відсоток, який встановлено Радою Оптового ринку електричної енергії для Нового боргу. Члени Оптового ринку електричної енергії у встановленому порядку можуть звертатися до НКРЕ з проханням про введення надбавки до оптової ціни на електроенергію, або про збільшення тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами для компенсації цього боргу або його частини.

 

ПОГОДЖЕНО:
НКРЕ України 20.02.97 р. (крім п. 1.4)	Голова З. Буцьо
Міненерго України 20.02.97 р. (крім п. 1.4)	Перший заступник Міністра енергетики та електрифікації України В. Лучніков
Держкоматом України 20.02.97 р.	Заступник Голови В. Коданьова
Антимонопольний комітет України 27.02.97 р. (крім п. 1.4)	Голова О. Завада

 

Додаток N 10 до Договору між членами Оптового ринку електричної енергії ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Ради Оптового ринку електричної енергії від 8 жовтня 1998 р., протокол N 12 (затверджене постановою НКРЕ від 19 жовтня 1998 р. N 1349)

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок комерційного обліку електричної енергії

Інструкція про порядок комерційного обліку (Інструкція) - це узгоджений документ, який визначає точки комерційного та технічного обліку, вимоги до вимірювання електричної енергії, процедури зчитування показань лічильників, а також порядок експлуатації засобів вимірювання для використання в системі забезпечення функціонування Оптового ринку електричної енергії України (Енергоринок).

Інструкція розповсюджується на Сторони, які беруть участь в діяльності Енергоринку згідно Договору між членами Енергоринку (Договір).

Інструкція розповсюджується на всі засоби обліку електроенергії та визначення потужності, які застосовуються Сторонами Договору в електроустановках, що діють та споруджуються.

Сторони Договору мають право доступу до засобів обліку вимірювальних комплексів і систем обліку на всіх електростанціях, підстанціях та підприємствах для контролю зчитування показань лічильників, а також, якщо вони мають на це відповідні повноваження, для виконання інспекційних та регламентних робіт за участю персоналу цього енергооб'єкта.

Представники Енерготехнагляду мають право доступу до систем обліку для виконання інспекційних робіт в межах своїх повноважень.

З введенням в дію Інструкції втрачає чинність для Сторін Договору "Временная инструкция по учету электроэнергии", що затверджена Міненерго України від 17.05.95 р.

Основні визначення

1.1. Керівник Системи комерційного обліку Енергоринку - Сторона, яка відповідає за функціонування Системи комерційного обліку Енергоринку, реєструє її та веде Реєстр Систем комерційного обліку Енергоринку.

1.2. Реєстр Систем комерційного обліку Енергоринку (Реєстр) - перелік зареєстрованих Операторів та Систем комерційного обліку.

1.3. Оператор системи комерційного обліку (Оператор) - Сторона, на ім'я якої зареєстрована Система комерційного обліку і яка несе відповідальність за її функціонування. Оператор призначається власником системи комерційного обліку і затверджується Керівником системи комерційного обліку.

1.4. Система комерційного обліку (Система обліку) - сукупність вимірювальних комплексів, які об'єднуються відповідним обладнанням збору, передачі та обробки даних локального, регіонального рівня для визначення точного обсягу споживання електричної енергії Постачальниками електричної енергії та обсягу електричної енергії, поставленої в Енергоринок Виробниками електричної енергії.

1.5. Система комерційного обліку Енергоринку - сукупність Систем обліку членів Енергоринку, які об'єднуються з відповідними системами збору, передачі та обробки даних і дозволяють утворити єдиний інформаційний комплекс для контролю за виробітком, розподілом та споживанням електроенергії в Енергоринку.

1.6. Обладнання збору, передачі та обробки даних - обчислювальна система (локальна, регіональна, центральна), яка збирає, обробляє, накопичує і передає дані про параметри потоків електроенергії та потужності.

1.7. Розрахунковий (комерційний) облік електроенергії - облік виробленої, а також відпущеної електроенергії для грошового розрахунку за неї. Лічильники, що встановлюються для розрахункового обліку, мають назву розрахункових лічильників.

1.8. Технічний (контрольний) облік електроенергії - облік для контролю витрат електроенергії на електростанції, підстанції, підприємстві, а також для обчислення і аналізу втрат електроенергії в електричних мережах всіх класів напруги. Лічильники, що встановлюються для технічного обліку, мають назву лічильників технічного обліку.

1.9. Лічильник, що враховує активну електроенергію, має назву - лічильник активної електроенергії.

1.10. Лічильник, що веде облік інтегрованої реактивної потужності за період часу, має назву - лічильник реактивної електроенергії.

1.11. Вимірювальний комплекс засобів обліку електроенергії (вимірювальний комплекс) - сукупність обладнання одного приєднання, що призначене для вимірювання та обліку електроенергії (вимірювальні трансформатори струму та напруги, лічильники електроенергії, перетворювачі імпульсів, пристрої обліку і лінії зв'язку) та з'єднані між собою по встановленій схемі.

1.12. Перетворювач імпульсів - технічний засіб, що перетворює кількість обертів лічильника в імпульсний сигнал.

1.13. Пристрій (автоматизована система) обліку електроенергії - засіб вимірювання, що збирає та обробляє вимірювальну інформацію з декількох вимірювальних комплексів, встановлених на об'єкті обліку.

1.14. Точка обліку - точка електричної мережі, що відповідає місцю встановлення лічильника електричної енергії.

1.15. Витрати електроенергії на власні потреби електростанцій та підстанцій - споживання електроенергії струмоприймачами, які забезпечують необхідні умови функціонування електростанцій та підстанцій в технологічному процесі виробництва, перетворення і розподілу енергії (додаток 1).

1.16. Витрати електроенергії на господарські потреби електричних мереж - споживання електроенергії допоміжними та непромисловими підрозділами, які знаходяться на балансі підприємств електромереж, необхідне для обслуговування основного виробництва, але безпосередньо не зв'язане з технологічними процесами передачі і розподілу електроенергії (додаток 2).

1.17. Обліковий час Енергоринку - це єдиний на усій території України час, відповідно з яким визначається розрахунковий період для кожного типу тарифів та для кожної групи споживачів.

1.18. Міждержавна лінія електропередачі - лінія, що з'єднує електричні мережі України з електричними мережами інших держав.

1.19. Магістральна лінія електропередачі - лінія рівня напруги 220 (154) кВ і вище.

1.20. Міжобласна лінія електропередачі - лінія, що з'єднує електричні мережі різних областей (Сторони Енергоринку) рівня напруги 110 (154) кВ і нижче.

1.21. Нормативні документи по забезпеченню єдності вимірювань - міжнародні стандарти, державні стандарти, галузеві стандарти, правила, положення, інструкції, технічні вимоги, рекомендації та інші документи, що стосуються обліку електричної енергії (додаток 3).

1.22. Метрологічна служба - мережа підприємств, установ та організацій, окреме підприємство, установа, організація або окремий підрозділ, на який покладена відповідальність по забезпеченню єдності вимірювань.

1.23. Повірка засобу вимірювання - встановлення спроможності засобу вимірювання до застосування на основі контролю метрологічних характеристик та їх відповідності встановленим вимогам.

1.24. Державна повірка засобу вимірювання - повірка органами Держстандарту України.

1.25. Первинна повірка засобу, вимірювання - перша повірка, яка проводиться при випуску його з виробництва або ремонту.

1.26. Періодична повірка засобу вимірювання - повірка при його експлуатації та збереженні через визначені періоди часу.

1.27. Позачергова повірка засобу вимірювання - повірка до строку його чергової періодичної повірки.

1.28. Повірочне тавро - це знак, який наноситься на засіб вимірювання або пломбу та свідчить про факт його повірки і признання придатним до експлуатації.

1.29. Перевірка засобів вимірювання - це визначення експлуатуючою організацією похибок засобів вимірювання та встановлення його придатності до застосування на місці установлення.

1.30. Період інтеграції - інтервал часу, за який фіксується значення енергії та потужності.

1.31. Верифікація - комплекс процедур перевірки точності і достовірності даних (інформації).

Загальні положення

2.1. Основною метою Систем обліку електроенергії є отримання достовірної інформації про обсяг виробництва, передачі, розподілу, споживання електроенергії та потужності на Енергоринку для вирішення наступних техніко-економічних завдань:

2.1.1. Комерційні розрахунки за електроенергію і потужність між членами Енергоринку.

2.1.2. Керування режимами енергоспоживання.

2.1.3. Визначення та прогнозування всіх складових балансу електроенергії.

2.1.4. Визначення вартості і собівартості виробництва, передачі та розподілу електроенергії.

2.2. Весь обсяг активної та реактивної енергії, що передана та отримана членами Енергоринку, повинен визначатися за допомогою Систем обліку, які встановлені, експлуатуються та обслуговуються, як це визначено в Інструкції, а також які повинні бути обов'язково занесенні до Реєстру і Оператори яких зареєстровані у Керівника Системи комерційного обліку Енергоринку.

2.3. Кожному члену Енергоринку потрібно узгодити з відповідною електроенергетичною системою і зареєструвати у Керівника системи комерційного обліку Енергоринку Систему обліку. Кожен вимірювальний комплекс, що входить до складу Системи обліку, повинен мати технічний паспорт - протокол (додаток 4.). Надана Система обліку затверджується Розпорядником системи розрахунків. Зміна місць елементів вимірювального комплексу потребує обов'язкового погодження з відповідною електроенергетичною системою.

2.4. Системи обліку повинні відповідати вимогам нормативних документів.

2.5. Усі суперечки між членами Енергоринку або непорозуміння, що стосуються експлуатації Систем обліку, повинні вирішуватися відповідною електроенергетичною системою, Керівником системи комерційного обліку, Радою Енергоринку.

2.6. Системи обліку, які занесені до Реєстру на дату впровадження, можуть не відповідати вимогам Інструкції та нормативних документів, тому кожен Оператор повинен у термін, узгоджений з Керівником Системи комерційного обліку Енергоринку, скласти графік поетапної заміни обладнання, яке не відповідає її вимогам. Проект технічного завдання на встановлення Систем обліку узгоджуються з відповідною електроенергетичною системою, Керівником Системи комерційного обліку Енергоринку і затверджуються Розпорядником системи розрахунків.

2.7. В кожній точці обліку рівня напруги 110 кВ та вище, де електроенергія продається або купується згідно з Правилами Енергоринку, для виконання верифікації повинні бути встановленні два лічильники (основний та дублюючий) однакового класу точності. Тимчасово, до технічного переоснащення Системи комерційного обліку, можлива відсутність дублюючого лічильника або застосування дублюючого лічильника з нижчим класом точності. До дублюючих лічильників ставляться однакові технічні та експлуатаційні вимоги як і до основних.

2.8. В кожній точці обліку, де постачання електроенергії можливо у двох напрямках, повинні бути встановленні лічильники "прийому" та "віддачі". На міждержавних і міжобласних ПЛ напругою 110 кВ та вище розрахунковими є лічильники "прийому" та "віддачі" на обох кінцях ПЛ, а на ПЛ 35 кВ і нижче - за узгодженням Сторін.

2.9. Якщо на приєднанні встановлені основні та дублюючі лічильники, то у разі виходу з ладу основного лічильника до його заміни розрахунковим стає дублюючий. Якщо відмовив лічильник (лічильники) на одному кінці ПЛ, за розрахункові беруться показання лічильника (лічильників) іншого кінця ПЛ з розрахунковим визначенням втрат.

2.10. Похибки розрахункових лічильників "прийому" та "віддачі", встановлених на різних кінцях ПЛ, узгоджуються і регулюються на однакові або близькі за величиною та знаком.

2.11. При відключенні лінії електропередачі з однієї сторони, в разі рахування лічильником електроенергії з іншої сторони дані показання треба відносити до втрат. Розподіл втрат електроенергії між суміжними сторонами проводиться згідно Методики про визначення втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач, що враховуються при фінансових розрахунках за електроенергію розрахунковим шляхом. Розпорядник системи розрахунків Енергоринку повинен переконатися, що такі розрахунки втрат визначені вірно. Розрахунки узгоджуються зацікавленими Сторонами.

2.12. Тимчасово допускається, як розрахункова, система погодинного обліку, побудована з поділом на години добових даних лічильників на основі інтегрованих значень телевимірювань або на інших, узгоджених з Керівником системи комерційного обліку і затверджених Розпорядником системи розрахунків Енергоринку методах, з подальшим коригуванням на підставі щомісячних актів звірок (додатки 5 і 6) та обов'язковим переоснащенням в подальшому на Систему обліку електроенергії.

2.13. Генеруючі та енергопостачальні компанії, незалежні енергопостачальники повинні забезпечувати:

2.13.1. Щоденне подання в відповідні електроенергетичні системи даних за минулу добу у формі та у терміни, встановлені Енергоринком.

2.13.2. Спільне з відповідною електроенергетичною системою вживання заходів щодо оснащення Системи обліку згідно з вимогами Інструкції.

2.14. Метрологічне забезпечення засобів обліку електроенергії повинно здійснюватися органами Держстандарту та метрологічними підрозділами суб'єктів Енергоринку за належністю на основі нормативних документів.

2.15. Вторинні ланцюги обліку електроенергії повинні відповідати вимогам нормативної документації. Їх періодична перевірка повинна проводитися не менше одного разу на 2 роки.

2.16. Відповідальність за збереження лічильників, пристроїв обліку та цілість пломб несе організація, на об'єкті якої вони встановлені.

2.17. На основі Інструкції при необхідності складаються місцеві інструкції, які конкретизують окремі її положення та при необхідності узгоджуються зацікавленими сторонами.