Облік дебіторської заборгованості

 

Згідно П(с)БО 10: Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату. У П(с)БО вказано, що дебіторська заборгованість може відноситися до активу, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Що стосується ТОВ «Ремонтник», то на даному підприємстві не має дебіторської заборгованості.

Момент виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги описано у П(с)БО 15 «Дохід». Згідно з цим стандартом дебіторська заборгованість є активом при умовах:

1) Покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію;

2) Підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією;

3) Сума доходу може бути достовірно визначена;

4) Є впевненість, що в результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені;

Основну групу дебіторів підприємства становлять покупці та замовники. Серед них в основному посередницькі структури, установи та організації, що залуплюють готову продукцію підприємства для власних потреб або перепродажу. Переважною формою розрахунку при здійсненні операцій з покупцями та замовниками є безготівкова, хоча присутній й готівковий спосіб розрахунку.

В бухгалтерії підприємства для групування інформації про дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги призначено активний рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». До нього згідно з робочим планом рахунків б.о. підприємства використовують такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

362 «Розрахунки з іноземними покупцями»

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведуть за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

Покупці і замовники у своїй діяльності можуть видавати аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт. Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами». Також до основних дебіторів підприємства відносять підзвітних осіб – це працівники яким видано грошові кошти під звіт. Список осіб, які мають право отримувати в касі готівку в під звіт, затверджено керівником підприємства. Під звіт видається готівка на операційні, господарські витрати та такі, що пов’язані з відрядженням, на визначений термін і мету.

Працівника направляє у відрядження керівник підприємства або його заступник. Підзвітній особі, що відряджається виписують посвідчення про відрядження, де вказують мету, строки, місце відрядження, П.І.Б. особи та її посаду. Із зворотної сторони цього посвідчення, ставиться печатка підприємства і дата вибуття з підприємства. Також ставиться печатка того підприємства куди прибув відряджений, вказується дата

(окремо вибуття і прибуття). Після повернення з відрядження на підприємство в канцелярії проставляють печатку і вказують дату приїзду працівника (звіряючи з даними проїзних документів).

Після повернення з відрядження підзвітна особа повинна подати до бухгалтерії звіт про використання грошових коштів наданих на відрядження або підзвіт:

1. До закінчення третього робочого дня після повернення з відрядження (семінару, наради, конференції);

2. В той же день (на другий день зранку) якщо кошти видані на господарські потреби;

3. Протягом 10 календарних днів з дня видачі коштів підзвіт (на придбання запасів призначених для виробництва).

Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно – пасивному рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». По дебету відображують суми, видані працівникам, а по кредиту – витрачені підзвітними особами кошти у межах встановлених норм: витрати на відрядження пов’язані з придбанням або заготівлю запасів в межах встановлених норм; повернені працівниками залишки невикористаних коштів на відрядження; списані витрати на відрядження понад встановлені норми.

Аналітичний облік по рахунку 372 ведуть у розмірі підзвітних осіб у регістрах де вказують дату авансованого звіту, кореспондуючий рахунок, залишок на початок і кінець звітного періоду, обороти та підсумки по кожній підзвітній особі. Синтетичний облік ведуть в головній книзі, суми в якій звіряють із підсумками оборотної відомості аналітичного обліку.

Облік розрахунків за претензіями ведуть на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями». Підставою для запису операцій на субрахунку 374 є: акти приймання вантажів, рішення арбітражних органів, письмова згода постачальників на задоволення претензії, витоки банків на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій. У міру погашення заборгованості субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» кредитується і дебитується відповідні рахунки грошових коштів 31 «Рахунки в банках» або 30 «Каса».

Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено субрахунок 377, до якого з робочим планом рахунків підприємства відкривають такі аналітичні рахунки:

Аналітичний облік по субрахунку 377 ведуть у оборотній відомості в розрізі кожного дебітора, підсумки по якій переносять у головну книгу – реєстр синтетичного обліку.

 

Облік зобов’язань

Постачальники (підрядники) - підприємства, що відвантажують продукцію (виконані роботи, надані послуги) покупцям.

Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями виникають у процесі господарської діяльності підприємств, і цим відносинам, як правило повинно передувати укладання договорів купівлі – продажу товарно – матеріальних цінностей, договорів підрядних на використання різних робіт, надання послуг.

За договором підряду підрядник зобов’язується виконувати певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу. Зобов’язання з постачання товарів вважається виконаним у момент фактичної передачі товарів покупцеві та переходу права власності на товари покупцеві. Приймання товарів супроводжується перевіркою відповідності якості, кількості товарів їх характеристиці та технічним умовам, зазначений у договорі.

Приймання виконаних підрядчиком робіт в ТОВ «Ремонтник» оформляють актами прийому робіт (послуг), в яких наводиться відомості про обсяг і терміни виконаних робіт і їх вартість. Послуги автотранспорту оформляють товарно – транспортними накладними. Належним чином оформлені документи підписуються стороною, яка передає і стороною, яка приймає.

Доставка матеріальних цінностей на господарство зазвичай здійснюється трьома способами:

1) Працівником підприємства – довіреною особою;

2) Підприємством – постачальником;

3) Транспортною організацією.

Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями підтверджуються укладеними договорами купівлі продажу ТМЦ, договорами на виконання різних робіт чи надання послуг.

Договір (угода) являє собою комерційний документ згідно якого здійснюється торгівельна угода. У такому договорі міститься інформація та письмова угода обох сторін про поставку ТМЦ, зобов’язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов’язати покупця прийняти це майно і сплатити певну суму грошових коштів за нього.

У бухгалтерії підприємства ТОВ «Ремонтник» розрахунки з постачальниками і підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботі і надані послуга ведуть на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». За кредитом рахунку 63 відображають заборгованість за отримані від постачальників та підрядників ТМЦ, прийняті роботи, послуги, за дебетом їх погашення, списання тощо. Аналітичний облік по рахунку 63 ведуть в розрізі кожного постачальника; синтетичний – в головній книзі.