Чи є доставлені для дослідження об'єкти волоссям.

Волосся відрізняється від різних волокон, ниток, інших об'єктів тим, що має характерну будову. Це питання вирішується макро- і мікроскопічним дослідженням. У волосині розрізняють корінь - внутрішню частину, яка міститься в шкірі, і стрижень - зовнішню частину, розміщену над шкірою. Корінь - це волосяна цибулина, яка має складну будову. В стрижні волосини розрізняють три шари: зовнішній (кутикула), середній (кірковий) і внутрішній (мозковий - серцевина). У кірковому шарі міститься різна для кожної людини кількість пігменту, яка надає волоссю різного кольору. Наявність цих структурних елементів свідчить про те, що об'єкт є волоссям.

Належить волосся людині чи тварині?

Ознаки, які відрізняють волосся людини від волосся тварин, виявляються при мікроскопіюванні. Краї волосся людини рівні з дрібною зубчастістю, у волосся тварин вони нерівні з великими зубчиками, що пояснюється розміщенням клітин кутикули. Кора волосини людини складає основну її масу, у тварин кора волосинки тонка, а основну її масу складає серцевина (мозкова речовина). Зерна пігменту у волоссі людини маленькі і не утворюють великих скупчень, які є у волоссі тварин. Розміщуються зерна пігменту у волоссі людини переважно у периферійній частині кіркового шару, а у волоссі тварин - у центральних ділянках кори волосини і нерівномірно по довжині стержня. Серцевина волосини людини складається із дрібних клітин, які щільно прилягають одна до одної, внаслідок чого структура її не виявляється. Клітини серцевини волосся тварин мають визначену систему розміщення, між серцевиною і корою є повітреносні простори, що надає волосині характерної структури. У людини серцевина волосини, як правило, не перебільшує 1/3 його товщини (але не тонша 0,04 см). На протязі волосини вона може кілька разів перериватися і мати вигляд окремих острівків. Серцевина волосся тварин, як правило, має вигляд неправильного тяжа (за винятком кореня і верхівки) рівномірної товщини.

Визначення того, якій тварині належить волосся, базується на особливостях будови їхньої кутикули і серцевини, для чого волосся зрівнюють із зразками чи таблицями атласів волосся. Але визначити вид тварини, від якої взято волосся, вдається не завжди (приблизно в половині всіх експертиз). Для розрізнення волосся людини і тварини, крім морфологічних особливостей будови волосини, застосовують і емісійний спектральний аналіз, який виявляє різний вміст деяких макро- і мікроелементів.

Визначення регіональної належності волосся.

Для цього досліджують довжину, форму, товщину, а також форму поперечного зрізу волосини. Форма поперечного зрізу волосини голови - крула чи овальна; волосини вусів, бороди, бакенбардів та із ніздрів - нерідко трикутні чи багатокутні, а форма зрізу волосини лона чи проміжності - ниркоподібна. Має значення вигляд кінців волосся (периферійний кінець, ніколи не стрижених волосин голковидно сточений чи мітлоподібно розщеплений), специфічні накладення на волосини та інші особливості.

Належність волосся чоловікові чи жінці.

Для цієї мети досліджують клітини волосяного влагалища з метою виявлення тілець Барра (статевого хроматину). Виявлення великого проценту баропозитивних клітин свідчить про те, що волосся належить жінці. Відсутність чи виявлення таких клітин у невеликій кількості свідчить про належність волосся чоловікові. Для визначення статі запропоновано вивчення у волосинах деяких макро- і мікроелементів, що здійснюється хімічним, емісійним, спектральним, атомно-адсорбційним та іншими методами, а також за наявністю чи відсутністю особливих флуоресцуючих тілець, характерних для клітин чоловічої статі.

Інколи слідчому важливо встановити, випало волосся чи воно вирване. Вирвані волосини можуть свідчити про боротьбу, самооборону чи про яке-небудь насилля.

Вирване волосся від такого, що випало, відрізняється в основному станом цибулини. Цибулина волосини, що випала, колбовидно-круглої форми, ороговіла, суха, з гладеньким краєм, без клітинних елементів і оболонок влагалища, на нижній поверхні немає заглибини для волосяного сосочка. Цибулина життєздатного (вирваного) волосся складається із життєдіяльних клітин, нижня поверхня її має заглибину для волосяного сосочка, частина цибулини може бути відсутня, на кореневій частині таких волосин виявляються залишки влагалищних оболонок.

Чи є ушкодження та зміни волосся?

Характер предмета, який скоїв ушкодження волосся, і спосіб відділення волосся визначають за особливостями пошкодженої ділянки. Безпосередньо після стрижки краї зрізу бувають гострими, з нерівностями, які від розчісування і тертя об одяг з часом загладжуються, що певною мірою вказує на давність стрижки. При дії тупим предметом волосся часто має розширені чи роздавлені кінці. Якщо волосина обірвана швидким рухом, то її обірваний кінець абсолютно рівний. Волосина, обірвана повільно, буває із ступенеподібним кінцем. Під впливом високої температури волосся змінює свій колір (світлішає, а потім рижіє), в ньому з'являються міхурці повітря, воно скручується. При температурі 260-300 °С волосся обвуглюється. При пострілах з близької відстані волосся навколо рани скручується, змінює колір, на ньому відкладаються кіптява і порошинки. Штучне пофарбування розпізнається при мікроскопічному дослідженні волосся (фарба розміщується нерівномірно на поверхні волосся, кіркова частина не фарбується). За результатами емісійного спектрального дослідження часто можна встановити не тільки те, що волосся фарбувалось, але й який фарбник був застосований, оскільки у великій кількості наявний якийсь певний елемент, що відсутній або є в незначній кількості в непофарбованих волосинах. Відрізнити знебарвлене волосся від природного світлого не завжди можливо. Вирішенню цього питання допомагає діазореакція: знебарвлене волосся фарбується діазореактивом у червоний колір, що не спостерігається при природному світлому волоссі. Гниття змінює колір волосся: темне стає червоно-каштановим, а світле - світло-каштановим.

Чи можливо встановити походження волосся від конкретної особи?

Схожість і можливе походження волосся, яке представлене як речові докази, від різних осіб, які проходять у справі, є найважливішим питанням для слідчих і судових органів. Для вирішення цього питання проводиться порівняння волосся, доставленого як речові докази, і зразків волосся, взятих у осіб, які проходять у справі. Оскільки порівняти можна волосся тільки з однакових частин тіла, відразу встановлюють регіональне походження волосся - речових доказів, а потім беруть зразки з відповідних ділянок тіла в осіб, які проходять у справі. При вирішенні питання про можливість походження волосся від конкретної особи досліджуються такі ознаки, як його колір, форма, довжина, товщина, присутність і характер серцевини, особливості периферійних і кореневих кінців, наявність пігменту, його колір, характер та ін., а також визначення групової (за системою АВО) і в деяких випадках статевої належності.

Сучасні можливості визначення групової належності волосся великі. Спеціально розроблені для такого визначення високочутливі методи абсорбції-елюції та змішаної аглютинації дозволяють виявити групові антигени в одній волосині чи навіть у її частині довжиною в 2-3 см.

Вміст групових антигенів системи АВО у волоссі не залежить від категорії чи ступеня видільництва. Однак сила вираженості антигенів у волоссі людей різна. Вона відповідає силі вираженості групових антигенів у крові даної особи. Тому завжди оцінка результатів визначення групової належності досліджуваного волосся для вирішення питання про можливість його походження від конкретної особи проводиться з урахуванням вираженості його групових антигенів як у волоссі цієї людини, так і в крові даної особи. Тому завжди оцінка результатів визначення про можливість його походження від конкретної особи проводиться з урахуванням вираженості його групових антигенів як у волоссі цієї людини, так і в його крові.

Проводячи порівняльне дослідження, на основі сумарних характеристик установлюють схлжість чи несхожість волосся, а не тотожність, оскільки волосини з голови однієї людини можуть розрізнятись між собою, а волосся різних людей - мати однакові ознаки.

Якщо волосся, доставлене як речові докази, не схоже з волоссям конкретної особи, то експерт у своїх висновках вправі зазначити, що дане волосся не належать цій особі. У випадках протилежного результату дослідження експерт зазначає про можливість належності волосся конкретній особі.

Із виділень людського організму як речові докази найчастіше досліджуються плями сперми, слини, поту і сечі. При судово-медичній експертизі зазначених виділень вирішуються два питання: