Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Біологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб,шляхи проникнення їх в організм людини.Інфекційні захворювання, шляхи їх розповсюдження,профілактичні заходи.

Поиск

До біологічних чинників довкілля належать мікроорганіз-ми: сапрофіти, та патогенні організми. Сапрофіти —мікроорганізми, які не спричиняють заразних хвороб. Умовно-патогенні мікроорганізми завжди присутні в організмі люди-ни, але спричиняють хворобу лише за певних умов (переохоло-дження, порушення санітарно-гігієнічного режиму, зниженняімунітету тощо) Патогенні мікроорганізми здатні викликатиінфекційну хворобу

Патогенність — це властивість мікроорганізмів спричи-няти захворювання та виділяти особливі, отруйні речовини —токсини Патогенні мікроорганізми поділяють на бактерії,віруси, грибки та ін. Бактерії мають рослинну природу, вониспричиняють такі захворювання, як холера, дифтерія, чума,туберкульоз тощо Віруси — це внутрішньоклітинні паразити,які не мають клітинної будови Вони викликають такі хвороби,як грип, кір, СНІД. Процес надходження патогенних мікроорганізмів в орга-нізм і їх розмноження з наступним виникненням хвороби на-зивається інфекційним процесом. Захворювання, які спричи-няються хвороботворними мікроорганізмами (бактеріями, ві-русами, грибками) і передаються від зараженої (інфікованої)людини або тварини до здорової, називаютьсяінфекційними. Інфекційні хвороби мають осо-бливість швидко розповсюджуватись середлюдей Якщо інфекційним захворюваннямохоплюються великі групи людей, пов'язані між собою ланкою зараження і конкретною територією, говорять про епідемії.

Складовими компонентами епідемічногопроцесу є джерело інфекції, механізм передачіінфекції і сприятливе до даного захворюваннянаселення. Такі хвороби передаються людиніРис. 1. 34 через пошкоджену шкіру і слизові оболонки (ящур, сибірка), при укусах хворими тваринами (сказ), черезкомарів, кліщів, бліх (малярія, енцефаліт, жовта лихоманка,чума, тиф). Сприяють виникненню інфекційних захворювань такі чин-ники як недоїдання, неповноцінне харчування, недстача віта-мінів, білків в їжі, перевтома, перегрівання, переохолодження. В механізмі передачі інфекції виділяють три фази: виділен-ня збудника з інфікованого організму; знаходження збудниківв довкіллі або в організмі тварини, яка переносить збудників;проникнення збудника в сприйнятливий організм. Шляхом прямого контакту передаються венеричні захво-рювання, СПІД, сверблячка, деякі грибкові захворювання шкі-ри, лептоспіроз, ящур тощо Досить часто збудники інфекцій-них захворювань передаються через руки хворої людини, яка,торкаючись тих чи інших предметів, залишає на них мікробиНайчастіше таким контактно-побутовим шляхом передають-ся кишкові інфекції (черевний тиф, дизентерія). Збудники грипу, кіру, вітрянки, віспи, дифтерії, коклюшупередаються з крапельками слини, слизу, при форсованій роз-мові, кашлі, чханні (повітряно-крапельний шлях). Попадаючив повітря, збудники хвороб осідають на пилинках і розносять-ся з рухом повітря на всі сторони. Водно-харчовий шлях розпо-всюдження інфекції полягає у передачі збудника з харчовимипродуктами або водою. Трансмісивний спосіб передачі збудни-ків хвороб здійснюється через живих носіїв — членистоногих,гризунів, домашніх тварин, комах (кліщовий і комариний ен-цефаліти, тиф тощо). Захист організму від пошкоджуючих подразників, які не-суть на собі генетично сторонню інформацію, називається іму-нітетом. Основою протиінфекційного імунітету є несприят-ливість (стійкість) до певних мікроорганізмів та продуктів їхжиттєдіяльності (токсинів). Імунітет пов'язаний зі спадковимиі набутими механізмами, які запобігають проникненню в орга-нізм і розмноженню в ньому збудників захворювань Він мож-ливий завдяки наявності імунної системи — лімфовузли, селе-зінка, кістковий мозок, вилочкова залоза

Для профілактики інфекційних захворювань використову-ють перш за все державні санітарні заходи Ними передбача-ється поліпшення умов праці і побуту населення з метою попе-редження будь-яких захворювань, будівництво різноманітнихспоруд з урахуванням санітарних і протиепідемічних вимог.На боротьбу з інфекційними хворобами також направлені такізаходи, як благоустрій міст і сіл, спорудження водоводів і кана-лізаційних мереж. Друга група заходів — це медичні заходи. Вони проводятьсяцілеспрямовано з урахуванням усіх трьох ланок епідемічногопроцесу: джерела інфекції, механізму її передачі і наявностісприйнятливої частини населення. Заражену людину як дже-рело інфекції ізолюють від оточуючих людей і лікують; інфіко-ваних тварин, як правило, знищують.З метою попередження розповсюдження інфекції за межіепідемічного вогнища запроваджують карантин — комплексадміністративних і санітарно-гігієнічних заходів, спрямова-них на виявлення хворих і осіб, які підлягають ізоляції або на-гляду Для усунення шляхів передачі інфекції проводять дезін-фекцію, дезінсекцію і дератизацію.

Дезінфекція — це знищення збудників хвороб в приміщен-нях, де виявлені хворі

Дезінсекція - знищення комах, які можуть передавати ін-фекцію

Дератизація — знищення гризунів — переносників хвороб,наприклад, чуми

Для формування імунітету в людей до інфекційних захворю-вань проводять вакцинацію, для підвищення неспеци-фічної фізіологічної реактивності - гігієнічні заходи (загартуван-ня, руховий режим, дотримання правил особистої гігієни тощо).Третя група заходів з профілак-тики захворювань пов'язана з підви-щенням рівня санітарної культуринаселення З цією метою широко ви-користовуються різноманітні заходиінформаційної спрямованості: бесіди,лекції, радіо- та телепередачі тощо.

З метою профілактики інфекцій-них захворювань в закладах освітиперед початком навчального рокупроводять щорічні профілактичні медичні огляди, постійно ве-дуть спостереження за поведінкою школярів, систематично за-ймаються санітарно-гігієнічним вихованням і навчанням шко-лярів та їхніх батьків, слідкують за дотриманням санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму


50.Біологічні небезпеки.Харчові отруєння, джерела, наслідки,профілактичні заходи…

Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь мо-жуть бути продукти, заражені мікробами, що виділяють дужесильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першучергу, паличка ботулізму. Харчові отруєння виникають привживанні консервованих продуктів — м'яса, риби, плодів таовочів, заражених спорами цих бактерій, що розвиваються бездоступу кисню

Харчові отруєння проявляються раптово, викликаючи ну-доту, блювання, різкі болі в животі (рис. 1. 36), підвищуєтьсяпульс, шкіра стає блідою, підвищується температура тіла. Черезкілька годин послаблюється зір, порушується мова та ковтаннявнаслідок паралічу м'язів носоглотки та гортані. Надалі розви-ваються паралічі інших м'язів, в тому числі дихальних, що, якправило, призводить до смерті

Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токси-нами деяких видів стафілокока Ці бактерії активно розмно-жуються при звичайній кімнатній температуріна різноманітних харчових продуктах, що непідлягають перед їх споживанням термічнійобробці (тістечка з кремом, молочні продукти,паштети, вінегрети) Джерелом зараження та-ких продуктів можуть бути хворі, що стражда-ють стафілококовими захворюваннями Про-філактика цих харчових отруєнь полягає у су-ворому дотриманні термінів та умов зберіганняготових до вживання продуктів. Значну групу харчових отруєнь становлятьтак звані токсикоінфекції — захворювання,спричинені деякими видами кишкових мікробів (сальмонелами). Вони розвиваються при дії самих живихмікроорганізмів, а не лише їх токсинів. Необхідно зазначити, що на сьогодні значно почастішаливипадки алкогольного отруєння, особливо продукцією сумнів-ного походження Загальні принципи профілактики харчових отруєнь зво-дяться до наступного: будь-які сумніви щодо доброї якості харчових продуктів,готових до споживання, особливо консервованих, необхідновирішувати на користь власного здоров'я і відмовлятися від їхспоживання; подібно правилам дорожнього руху, правила особистоїгігієни при умові їх суворого дотримання надійно зберігаютьжиття сучасної людини від невидимої токсико-інфекційної не-безпеки; будь-який сурогат алкоголю — потенційна отрута, томувживання алкогольних напоїв сумнівного походження — цевеликий ризик для життя та здоров'я; при приготуванні харчових продуктів необхідно їх ретель-не миття й суворе дотримуватись правил кулінарної обробки.Категорична заборона вживати консервовані продукти ізздутих банок Лікування харчових токсикоінфекцій проводиться лишев інфекційних відділах лікарень антибіотиками та іншими лі-карськими засобами Хворим харчовими отруєннями потрібнопромити шлунок — дають 1,5-2,0 л води, потім подразнюютькорінь язика пальцем до появи блювання Дають в якості про-носного ЗО мл касторового масла.Після промивання шлунку хворо-го потрібно зігріти, дати гарячогочаю. Протягом 1-2 діб не можна вживати їжу при отруєнні грибами першудопомогу надають згідно з загаль-ними правилами, як і при іншихотруєннях, оскільки проти отрути грибів немає протиотрути. При отруєнні мухомором виникає посилене слиновиділення,нудота, блювання, звуження зіниць, інколи з'являються пору-шення серцевої діяльності, які проявляються слабким пульсом. Треба терміново промити шлунок, дати соляне проносне. Перші ознаки отруєння блідою поганкою виявляються невідзразу, а через 6-12 год. При цьому з'являється біль в живо-ті, нудота, блювання, а на 2-3-тю добу розвивається жовтуха,а часом ниркові та серцево-судинні порушення. Перша допо-мога при цьому полягає у промиванні шлунку, а потім даютьсоляне проносне. Таким чином, головним завданням при наданні першої до-помоги є виведення отрути з організму Перед промиваннямабо після нього в шлунок вводять активоване вугілля (2-3 сто-лових ложки на одну склянку води) на 5-10 хв. з наступнимповним його виведенням. Щоб отрута не всмоктувалась, даютьобволікаючі засоби (вівсяний відвар).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 259; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.45.187 (0.009 с.)