Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Біологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб,шляхи проникнення їх в організм людини.Інфекційні захворювання, шляхи їх розповсюдження,профілактичні заходи.Содержание книги
Поиск на нашем сайте До біологічних чинників довкілля належать мікроорганіз-ми: сапрофіти, та патогенні організми. Сапрофіти —мікроорганізми, які не спричиняють заразних хвороб. Умовно-патогенні мікроорганізми завжди присутні в організмі люди-ни, але спричиняють хворобу лише за певних умов (переохоло-дження, порушення санітарно-гігієнічного режиму, зниженняімунітету тощо) Патогенні мікроорганізми здатні викликатиінфекційну хворобу Патогенність — це властивість мікроорганізмів спричи-няти захворювання та виділяти особливі, отруйні речовини —токсини Патогенні мікроорганізми поділяють на бактерії,віруси, грибки та ін. Бактерії мають рослинну природу, вониспричиняють такі захворювання, як холера, дифтерія, чума,туберкульоз тощо Віруси — це внутрішньоклітинні паразити,які не мають клітинної будови Вони викликають такі хвороби,як грип, кір, СНІД. Процес надходження патогенних мікроорганізмів в орга-нізм і їх розмноження з наступним виникненням хвороби на-зивається інфекційним процесом. Захворювання, які спричи-няються хвороботворними мікроорганізмами (бактеріями, ві-русами, грибками) і передаються від зараженої (інфікованої)людини або тварини до здорової, називаютьсяінфекційними. Інфекційні хвороби мають осо-бливість швидко розповсюджуватись середлюдей Якщо інфекційним захворюваннямохоплюються великі групи людей, пов'язані між собою ланкою зараження і конкретною територією, говорять про епідемії. Складовими компонентами епідемічногопроцесу є джерело інфекції, механізм передачіінфекції і сприятливе до даного захворюваннянаселення. Такі хвороби передаються людиніРис. 1. 34 через пошкоджену шкіру і слизові оболонки (ящур, сибірка), при укусах хворими тваринами (сказ), черезкомарів, кліщів, бліх (малярія, енцефаліт, жовта лихоманка,чума, тиф). Сприяють виникненню інфекційних захворювань такі чин-ники як недоїдання, неповноцінне харчування, недстача віта-мінів, білків в їжі, перевтома, перегрівання, переохолодження. В механізмі передачі інфекції виділяють три фази: виділен-ня збудника з інфікованого організму; знаходження збудниківв довкіллі або в організмі тварини, яка переносить збудників;проникнення збудника в сприйнятливий організм. Шляхом прямого контакту передаються венеричні захво-рювання, СПІД, сверблячка, деякі грибкові захворювання шкі-ри, лептоспіроз, ящур тощо Досить часто збудники інфекцій-них захворювань передаються через руки хворої людини, яка,торкаючись тих чи інших предметів, залишає на них мікробиНайчастіше таким контактно-побутовим шляхом передають-ся кишкові інфекції (черевний тиф, дизентерія). Збудники грипу, кіру, вітрянки, віспи, дифтерії, коклюшупередаються з крапельками слини, слизу, при форсованій роз-мові, кашлі, чханні (повітряно-крапельний шлях). Попадаючив повітря, збудники хвороб осідають на пилинках і розносять-ся з рухом повітря на всі сторони. Водно-харчовий шлях розпо-всюдження інфекції полягає у передачі збудника з харчовимипродуктами або водою. Трансмісивний спосіб передачі збудни-ків хвороб здійснюється через живих носіїв — членистоногих,гризунів, домашніх тварин, комах (кліщовий і комариний ен-цефаліти, тиф тощо). Захист організму від пошкоджуючих подразників, які не-суть на собі генетично сторонню інформацію, називається іму-нітетом. Основою протиінфекційного імунітету є несприят-ливість (стійкість) до певних мікроорганізмів та продуктів їхжиттєдіяльності (токсинів). Імунітет пов'язаний зі спадковимиі набутими механізмами, які запобігають проникненню в орга-нізм і розмноженню в ньому збудників захворювань Він мож-ливий завдяки наявності імунної системи — лімфовузли, селе-зінка, кістковий мозок, вилочкова залоза Для профілактики інфекційних захворювань використову-ють перш за все державні санітарні заходи Ними передбача-ється поліпшення умов праці і побуту населення з метою попе-редження будь-яких захворювань, будівництво різноманітнихспоруд з урахуванням санітарних і протиепідемічних вимог.На боротьбу з інфекційними хворобами також направлені такізаходи, як благоустрій міст і сіл, спорудження водоводів і кана-лізаційних мереж. Друга група заходів — це медичні заходи. Вони проводятьсяцілеспрямовано з урахуванням усіх трьох ланок епідемічногопроцесу: джерела інфекції, механізму її передачі і наявностісприйнятливої частини населення. Заражену людину як дже-рело інфекції ізолюють від оточуючих людей і лікують; інфіко-ваних тварин, як правило, знищують.З метою попередження розповсюдження інфекції за межіепідемічного вогнища запроваджують карантин — комплексадміністративних і санітарно-гігієнічних заходів, спрямова-них на виявлення хворих і осіб, які підлягають ізоляції або на-гляду Для усунення шляхів передачі інфекції проводять дезін-фекцію, дезінсекцію і дератизацію. Дезінфекція — це знищення збудників хвороб в приміщен-нях, де виявлені хворі Дезінсекція - знищення комах, які можуть передавати ін-фекцію Дератизація — знищення гризунів — переносників хвороб,наприклад, чуми Для формування імунітету в людей до інфекційних захворю-вань проводять вакцинацію, для підвищення неспеци-фічної фізіологічної реактивності - гігієнічні заходи (загартуван-ня, руховий режим, дотримання правил особистої гігієни тощо).Третя група заходів з профілак-тики захворювань пов'язана з підви-щенням рівня санітарної культуринаселення З цією метою широко ви-користовуються різноманітні заходиінформаційної спрямованості: бесіди,лекції, радіо- та телепередачі тощо. З метою профілактики інфекцій-них захворювань в закладах освітиперед початком навчального рокупроводять щорічні профілактичні медичні огляди, постійно ве-дуть спостереження за поведінкою школярів, систематично за-ймаються санітарно-гігієнічним вихованням і навчанням шко-лярів та їхніх батьків, слідкують за дотриманням санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму 50.Біологічні небезпеки.Харчові отруєння, джерела, наслідки,профілактичні заходи… Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь мо-жуть бути продукти, заражені мікробами, що виділяють дужесильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першучергу, паличка ботулізму. Харчові отруєння виникають привживанні консервованих продуктів — м'яса, риби, плодів таовочів, заражених спорами цих бактерій, що розвиваються бездоступу кисню Харчові отруєння проявляються раптово, викликаючи ну-доту, блювання, різкі болі в животі (рис. 1. 36), підвищуєтьсяпульс, шкіра стає блідою, підвищується температура тіла. Черезкілька годин послаблюється зір, порушується мова та ковтаннявнаслідок паралічу м'язів носоглотки та гортані. Надалі розви-ваються паралічі інших м'язів, в тому числі дихальних, що, якправило, призводить до смерті Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токси-нами деяких видів стафілокока Ці бактерії активно розмно-жуються при звичайній кімнатній температуріна різноманітних харчових продуктах, що непідлягають перед їх споживанням термічнійобробці (тістечка з кремом, молочні продукти,паштети, вінегрети) Джерелом зараження та-ких продуктів можуть бути хворі, що стражда-ють стафілококовими захворюваннями Про-філактика цих харчових отруєнь полягає у су-ворому дотриманні термінів та умов зберіганняготових до вживання продуктів. Значну групу харчових отруєнь становлятьтак звані токсикоінфекції — захворювання,спричинені деякими видами кишкових мікробів (сальмонелами). Вони розвиваються при дії самих живихмікроорганізмів, а не лише їх токсинів. Необхідно зазначити, що на сьогодні значно почастішаливипадки алкогольного отруєння, особливо продукцією сумнів-ного походження Загальні принципи профілактики харчових отруєнь зво-дяться до наступного: будь-які сумніви щодо доброї якості харчових продуктів,готових до споживання, особливо консервованих, необхідновирішувати на користь власного здоров'я і відмовлятися від їхспоживання; подібно правилам дорожнього руху, правила особистоїгігієни при умові їх суворого дотримання надійно зберігаютьжиття сучасної людини від невидимої токсико-інфекційної не-безпеки; будь-який сурогат алкоголю — потенційна отрута, томувживання алкогольних напоїв сумнівного походження — цевеликий ризик для життя та здоров'я; при приготуванні харчових продуктів необхідно їх ретель-не миття й суворе дотримуватись правил кулінарної обробки.Категорична заборона вживати консервовані продукти ізздутих банок Лікування харчових токсикоінфекцій проводиться лишев інфекційних відділах лікарень антибіотиками та іншими лі-карськими засобами Хворим харчовими отруєннями потрібнопромити шлунок — дають 1,5-2,0 л води, потім подразнюютькорінь язика пальцем до появи блювання Дають в якості про-носного ЗО мл касторового масла.Після промивання шлунку хворо-го потрібно зігріти, дати гарячогочаю. Протягом 1-2 діб не можна вживати їжу при отруєнні грибами першудопомогу надають згідно з загаль-ними правилами, як і при іншихотруєннях, оскільки проти отрути грибів немає протиотрути. При отруєнні мухомором виникає посилене слиновиділення,нудота, блювання, звуження зіниць, інколи з'являються пору-шення серцевої діяльності, які проявляються слабким пульсом. Треба терміново промити шлунок, дати соляне проносне. Перші ознаки отруєння блідою поганкою виявляються невідзразу, а через 6-12 год. При цьому з'являється біль в живо-ті, нудота, блювання, а на 2-3-тю добу розвивається жовтуха,а часом ниркові та серцево-судинні порушення. Перша допо-мога при цьому полягає у промиванні шлунку, а потім даютьсоляне проносне. Таким чином, головним завданням при наданні першої до-помоги є виведення отрути з організму Перед промиваннямабо після нього в шлунок вводять активоване вугілля (2-3 сто-лових ложки на одну склянку води) на 5-10 хв. з наступнимповним його виведенням. Щоб отрута не всмоктувалась, даютьобволікаючі засоби (вівсяний відвар).
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 259; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.14.150 (0.009 с.) |