Сучасний стан і основні напрямки розвитку медичної інформатики в Україні

Самостійна робота №1 4год

Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Стандарти медичних даних в Україні.

Медична статистика в Україні (джерела даних):

дані офіційної статистики; дані відомчої статистики; дані адміністрацій та органів місцевого самоврядування; дані за результатами опитування населення

Самостійна робота №2 4 год

Комп’ютерні мережі, основні поняття.

Домашня телемедицина

 

Самостійна робота №3 2 год

Комп’ютерні діагностичні системи (КДС): ймовірнісні консультативні та експертні. Скринінгові системи

 

Самостійна робота №4 2 год

Апаратне та програмне забезпечення (ПЗ) комп’ютера. Операційні системи класу Windows

 

Самостійна робота №5 2 год

Програма презентацій Power Point у різних версіях Microsoft Office.

Створювання презентації для конференцій та доповідей з використанням графіка з мережі Інтернет або інших джерел

 

Самостійна робота №6 2 год

Текстові процесори різних версій Microsoft Office та їх можливості

 

Самостійна робота №7 2 год

Електронні таблиці різних версій Microsoft Office та їх можливості.

Використання їх у МІС

 

Самостійна робота №8 2 год

Сучасні СУБД різних версій Microsoft Office та їх можливості. Використання їх у МІС

 

Самостійна робота №9 4 год

Hardware, поступова модернізація. Портативні ПК, класи ноутбуків, нетбуків. Software —сучасне логічне продовження апаратного забезпечення

 

Самостійна робота №10 4 год

Елементарні статистичні характеристики та їх зміст у медицині. Статистичний аналіз у науково-дослідницькій роботі студентів

 

Самостійна робота №11 5 год

Історична довідка щодо провідних галузей застосування медичних приладо-комп’ютерних систем.

Комп’ютерні системи дозиметричного планування в онкології

 

Самостійна робота №1

1. Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Стандарти медичних даних в Україні.

2. Медична статистика в Україні (джерела даних):

- дані офіційної статистики;

- дані відомчої статистики;

- дані адміністрацій та органів місцевого самоврядування;

- дані за результатами опитування населення

Історична довідка про розвиток медичної інформатики.

Термін "інформатика" в нашій країні "прижився" не відра­зу. Спочатку дослідження, пов'язані з використанням інфор­мації в автоматичних системах управління, назвали кіберне­тикою, і цей термін став надалі синонімом інформатики.

Кібернетика виникла в кінці 40-х років XX століття, коли Норберт Вінер вперше висловив припущення, що системи уп­равління в живих, неживих і штучних системах володіють ба­гатьма загальними рисами. Початком народження кібернети­ки можна вважати час виходу в світ книги "Кібернетика", опублікованої в 1948 році Н. Вінером. Сам Н. Вінер у цій книзі вказував на попереднє авторство ідей нової науки, що припису­валися відомим фізикам: "Навіть до Ньютона подібні пробле­ми стояли перед фізикою, особливо в роботах Пьєра Ферма, Хрістіана Гюйгенса та Готфріда Вільгельма Лейбніца... Цей термін (кібернетика) вже використаний раніше Андре Ампе­ром".

Ідеї кібернетики спрямовані на побудову нової "загальної теорії управління", результати якої могли б використовувати­ся в найрізноманітніших системах, зокрема в біології та меди­цині. Процеси автоматизації різних систем (суть кібернетики) превалювали над інформаційними, тоді як останні набували самостійнішого характеру.

З позиції кібернетики медицину загалом можна схаракте­ризувати як науку, що вивчає методи штучного управління хворим організмом з метою повернення його до норми.

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Поступово кібернетика як наука про управління різними системами відокремилася як цілком незалежний науковий на­прям, проте саме вона є прародителькою інформатики і зокре­ма медичної інформатики. Паралельно з медичною інформати­кою виникла і кібернетична медицина — новий напрям у ме­дичній науці, що вирішує питання медичної робототехніки, протезування та інші завдання, засновані на законах управлін­ня та зворотного зв'язку. Кібернетична медицина і нині тісно переплітається з медичною інформатикою: один і той самий об'єкт може розглядатися з різних точок зору — з кібернетич­ної та медичної.

Треба зазначити, що першість у формуванні нової науки — медичної інформатики — належить одночасно багатьом за­рубіжним та вітчизняним першовідкривачам. Ентузіасти від науки були завжди, і історія медичної інформатики налічує їх численну кількість серед лікарів, інженерів, математиків, фа­хівців з обчислювальної техніки, керівників медичних закла­дів, які самостійно втілювали нові комп'ютерні технології. Не секрет, що безперечне лідерство в розвитку обчислювальної техніки та застосуванні її в медицині належало США і Японії. Варто врахувати і той факт, що кібернетика на початку її становлення розцінювалася на території колишнього Радянсь­кого Союзу як псевдонаука, що є однією з причин істотного від­ставання в розвитку вітчизняної медінформатики (кібернети­ки) порівняно з технічно розвинутими країнами.

Початок розвитку вітчизняної медінформатики можна від­нести до кінця 50-х — початку 60-х років XX століття. У той період кількість ЕОМ (високовартісні та громіздкі машини) в країні була надзвичайно обмеженою і жоден медичний заклад їх не мав у своєму розпорядженні. Проте деякі медичні завдан­ня розв'язувалися на крупних Обчислювальних центрах, у яких медичні заклади орендували машинний час. Перші ра­дянські лабораторії у деяких інститутах Академії Наук СРСР за допомогою ЕОМ займалися питаннями медичної кібернети­ки, статистичною обробкою медичних даних та їх аналізом. Реалізовувалися ідеї стикування медичної апаратури з ЕОМ, створення моніторингових систем у космічній медицині. Пер­ші кроки в галузі дистанційної діагностики на базі космонав­тики привели до появи перших діагностичних програм. Поча­ли успішно проводитися роботи з автоматичного аналізу кри­вих біологічних параметрів людини (електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ) тощо). У 1956 році було створено першу модель діагностичної ЕОМ, у 1957 році на Всес­вітній виставці в Брюсселі демонструвалась модель людської руки, яка управлялась головним мозком, створена групою мос­ковських інженерів. Піонерами розвитку медичної кібернети­ки в СРСР стали кардіохірурги, які зіткнулися з труднощами діагностики та хірургічного лікування вад серця. Багато кібер­нетичних методик розробив вітчизняний лікар М. М. Амосов, який застосував обчислювальну техніку під час проведення об­стежень та операцій.

У 70—80-х роках з'являються перші моніторно-комп'ютерні системи для стеження за станом хворих та автоматизована сис­тема забезпечення ухвалення рішень (прообраз експертної сис­теми).

У другій половині 80-х років з появою ПК завдяки їх ком­пактності та доступності процес інформатизації медицини на­був лавиноподібного характеру. ПК з'явилися практично в усіх медичних науково-дослідних інститутах і крупних ліку­вально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Значно поширюють­ся різноманітні комп'ютерні системи для функціональних до­сліджень. Починають розробляти та впроваджувати в прак­тичну охорону здоров'я медичні інформаційні системи (МІС).

Наприкінці 70-х — на початку 80-х років у розвитку світо­вої медицини відбувається якісно новий стрибок — створюють­ся обчислювальні візуальні комплекси, за допомогою яких стає можливим досліджувати внутрішні органи людини в реаль­ному часі, їх практичне застосування вже нікого не залишає байдужим. Медична комп'ютерна техніка поступово витісняє інвазивні методи дослідження. Томографи, електронні термо­графи, ультразвукові луна-камери, системи моделювання — ці винаходи дають поштовх подальшому вдосконаленню та про­гресу. Комп'ютерну техніку широко впроваджують у медици­ну й успішно вирішують багато завдань.

Створення програмного забезпечення в галузі статистичної обробки даних та оснащення цими модулями популярних елек­тронних таблиць від­крили нові можливості для проведення різних досліджень в галузі доказової медицини. Лікарі почали користуватися гото­вими пакетами програм, минаючи обтяжливі обчислення вруч­ну.

На початку 90-х років з народженням мережі Інтернет від­булася фактична стандартизація засобів обчислювальної тех­ніки в системі охорони здоров'я, виникають та реалізу­ються ідеї передачі та обміну медданими, тобто зароджується могутній напрям медінформатики — телематика. Одним із розділів нового напряму є телемедицина.

Самостійна робота №2

1. Комп’ютерні мережі, основні поняття.

2. Домашня телемедицина

Домашня телемедицина

Самостійна робота №3

1. Комп’ютерні діагностичні системи (КДС): ймовірнісні консультативні та експертні.

2. Скринінгові системи

1. Комп'ютерні діагностичні системи:

Самостійна робота №11

1. Історична довідка щодо провідних галузей застосування медичних приладо-комп’ютерних систем.

2. Комп’ютерні системи дозиметричного планування в онкології

Самостійна робота №1 4год

Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Стандарти медичних даних в Україні.

Медична статистика в Україні (джерела даних):

дані офіційної статистики; дані відомчої статистики; дані адміністрацій та органів місцевого самоврядування; дані за результатами опитування населення

Самостійна робота №2 4 год

Комп’ютерні мережі, основні поняття.

Домашня телемедицина

 

Самостійна робота №3 2 год

Комп’ютерні діагностичні системи (КДС): ймовірнісні консультативні та експертні. Скринінгові системи

 

Самостійна робота №4 2 год

Апаратне та програмне забезпечення (ПЗ) комп’ютера. Операційні системи класу Windows

 

Самостійна робота №5 2 год

Програма презентацій Power Point у різних версіях Microsoft Office.

Створювання презентації для конференцій та доповідей з використанням графіка з мережі Інтернет або інших джерел

 

Самостійна робота №6 2 год

Текстові процесори різних версій Microsoft Office та їх можливості

 

Самостійна робота №7 2 год

Електронні таблиці різних версій Microsoft Office та їх можливості.

Використання їх у МІС

 

Самостійна робота №8 2 год

Сучасні СУБД різних версій Microsoft Office та їх можливості. Використання їх у МІС

 

Самостійна робота №9 4 год

Hardware, поступова модернізація. Портативні ПК, класи ноутбуків, нетбуків. Software —сучасне логічне продовження апаратного забезпечення

 

Самостійна робота №10 4 год

Елементарні статистичні характеристики та їх зміст у медицині. Статистичний аналіз у науково-дослідницькій роботі студентів

 

Самостійна робота №11 5 год

Історична довідка щодо провідних галузей застосування медичних приладо-комп’ютерних систем.

Комп’ютерні системи дозиметричного планування в онкології

 

Самостійна робота №1

1. Історична довідка про розвиток медичної інформатики. Стандарти медичних даних в Україні.

2. Медична статистика в Україні (джерела даних):

- дані офіційної статистики;

- дані відомчої статистики;

- дані адміністрацій та органів місцевого самоврядування;

- дані за результатами опитування населення

Історична довідка про розвиток медичної інформатики.

Термін "інформатика" в нашій країні "прижився" не відра­зу. Спочатку дослідження, пов'язані з використанням інфор­мації в автоматичних системах управління, назвали кіберне­тикою, і цей термін став надалі синонімом інформатики.

Кібернетика виникла в кінці 40-х років XX століття, коли Норберт Вінер вперше висловив припущення, що системи уп­равління в живих, неживих і штучних системах володіють ба­гатьма загальними рисами. Початком народження кібернети­ки можна вважати час виходу в світ книги "Кібернетика", опублікованої в 1948 році Н. Вінером. Сам Н. Вінер у цій книзі вказував на попереднє авторство ідей нової науки, що припису­валися відомим фізикам: "Навіть до Ньютона подібні пробле­ми стояли перед фізикою, особливо в роботах Пьєра Ферма, Хрістіана Гюйгенса та Готфріда Вільгельма Лейбніца... Цей термін (кібернетика) вже використаний раніше Андре Ампе­ром".

Ідеї кібернетики спрямовані на побудову нової "загальної теорії управління", результати якої могли б використовувати­ся в найрізноманітніших системах, зокрема в біології та меди­цині. Процеси автоматизації різних систем (суть кібернетики) превалювали над інформаційними, тоді як останні набували самостійнішого характеру.

З позиції кібернетики медицину загалом можна схаракте­ризувати як науку, що вивчає методи штучного управління хворим організмом з метою повернення його до норми.

Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа­тикою. Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі.

Поступово кібернетика як наука про управління різними системами відокремилася як цілком незалежний науковий на­прям, проте саме вона є прародителькою інформатики і зокре­ма медичної інформатики. Паралельно з медичною інформати­кою виникла і кібернетична медицина — новий напрям у ме­дичній науці, що вирішує питання медичної робототехніки, протезування та інші завдання, засновані на законах управлін­ня та зворотного зв'язку. Кібернетична медицина і нині тісно переплітається з медичною інформатикою: один і той самий об'єкт може розглядатися з різних точок зору — з кібернетич­ної та медичної.

Треба зазначити, що першість у формуванні нової науки — медичної інформатики — належить одночасно багатьом за­рубіжним та вітчизняним першовідкривачам. Ентузіасти від науки були завжди, і історія медичної інформатики налічує їх численну кількість серед лікарів, інженерів, математиків, фа­хівців з обчислювальної техніки, керівників медичних закла­дів, які самостійно втілювали нові комп'ютерні технології. Не секрет, що безперечне лідерство в розвитку обчислювальної техніки та застосуванні її в медицині належало США і Японії. Варто врахувати і той факт, що кібернетика на початку її становлення розцінювалася на території колишнього Радянсь­кого Союзу як псевдонаука, що є однією з причин істотного від­ставання в розвитку вітчизняної медінформатики (кібернети­ки) порівняно з технічно розвинутими країнами.

Початок розвитку вітчизняної медінформатики можна від­нести до кінця 50-х — початку 60-х років XX століття. У той період кількість ЕОМ (високовартісні та громіздкі машини) в країні була надзвичайно обмеженою і жоден медичний заклад їх не мав у своєму розпорядженні. Проте деякі медичні завдан­ня розв'язувалися на крупних Обчислювальних центрах, у яких медичні заклади орендували машинний час. Перші ра­дянські лабораторії у деяких інститутах Академії Наук СРСР за допомогою ЕОМ займалися питаннями медичної кібернети­ки, статистичною обробкою медичних даних та їх аналізом. Реалізовувалися ідеї стикування медичної апаратури з ЕОМ, створення моніторингових систем у космічній медицині. Пер­ші кроки в галузі дистанційної діагностики на базі космонав­тики привели до появи перших діагностичних програм. Поча­ли успішно проводитися роботи з автоматичного аналізу кри­вих біологічних параметрів людини (електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ) тощо). У 1956 році було створено першу модель діагностичної ЕОМ, у 1957 році на Всес­вітній виставці в Брюсселі демонструвалась модель людської руки, яка управлялась головним мозком, створена групою мос­ковських інженерів. Піонерами розвитку медичної кібернети­ки в СРСР стали кардіохірурги, які зіткнулися з труднощами діагностики та хірургічного лікування вад серця. Багато кібер­нетичних методик розробив вітчизняний лікар М. М. Амосов, який застосував обчислювальну техніку під час проведення об­стежень та операцій.

У 70—80-х роках з'являються перші моніторно-комп'ютерні системи для стеження за станом хворих та автоматизована сис­тема забезпечення ухвалення рішень (прообраз експертної сис­теми).

У другій половині 80-х років з появою ПК завдяки їх ком­пактності та доступності процес інформатизації медицини на­був лавиноподібного характеру. ПК з'явилися практично в усіх медичних науково-дослідних інститутах і крупних ліку­вально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Значно поширюють­ся різноманітні комп'ютерні системи для функціональних до­сліджень. Починають розробляти та впроваджувати в прак­тичну охорону здоров'я медичні інформаційні системи (МІС).

Наприкінці 70-х — на початку 80-х років у розвитку світо­вої медицини відбувається якісно новий стрибок — створюють­ся обчислювальні візуальні комплекси, за допомогою яких стає можливим досліджувати внутрішні органи людини в реаль­ному часі, їх практичне застосування вже нікого не залишає байдужим. Медична комп'ютерна техніка поступово витісняє інвазивні методи дослідження. Томографи, електронні термо­графи, ультразвукові луна-камери, системи моделювання — ці винаходи дають поштовх подальшому вдосконаленню та про­гресу. Комп'ютерну техніку широко впроваджують у медици­ну й успішно вирішують багато завдань.

Створення програмного забезпечення в галузі статистичної обробки даних та оснащення цими модулями популярних елек­тронних таблиць від­крили нові можливості для проведення різних досліджень в галузі доказової медицини. Лікарі почали користуватися гото­вими пакетами програм, минаючи обтяжливі обчислення вруч­ну.

На початку 90-х років з народженням мережі Інтернет від­булася фактична стандартизація засобів обчислювальної тех­ніки в системі охорони здоров'я, виникають та реалізу­ються ідеї передачі та обміну медданими, тобто зароджується могутній напрям медінформатики — телематика. Одним із розділів нового напряму є телемедицина.

Сучасний стан і основні напрямки розвитку медичної інформатики в Україні

Україна істотно відстає від країн Європейського Союзу в га­лузі інформатизації системи охорони здоров'я: повільно впро­ваджуються інформаційні технології, обмежено інвестуються капіталовкладення, освоєння медичними працівниками ком­п'ютерних технологій значно відстає від темпів їх упроваджен­ня в медицину.

Щоб говорити про завдання інформатизації системи охоро­ни здоров'я, слід з'ясувати, що таке комп'ютеризація та інфор­матизація цієї галузі.

Комп'ютеризація охорони здоров'я — це оснащення ПК усіх робочих місць співробітників ЛПЗ та органів управління системою охорони здоров'я, пов'язаних з уведенням, обробкою та отриманням інформації. Достатньо пригадати, що ще в 1985 році кожний ЛПЗ України рідко мав по одному ПК. Сьогодні кожний ЛПЗ оснащено кількома комп'ютерами. Говорити про достатню комп'ютеризацію охорони здоров'я можна тоді, коли ПК буде забезпечено всі кабінети лікарів ЛПЗ усіх рівнів, включаючи сільські ФАПи.

Кількість ПК у всьому світі сьогодні перевищує 1 млрд. За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу Україна займає 100-е місце щодо забезпечення населення ПК.

Інформатизація охорони здоров'я — це процес освоєння інформаційних технологій, інтегрованих у медицину.

Інформатизація охорони здоров'я є складовою державної політики та направлена на ефективне вирішення невідкладних і перспективних завдань розвитку охорони здоров'я. Для її вирішення було створено державну програму — Концепцію ін­форматизації охорони здоров'я на 2006—2010 роки, яка виз­начає пріоритети, мету, напрями, фінансове забезпечення та прогноз результатів виконання.