Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Запорукою попередження більшості аварій і нещасних випадків на виробництві, а також збереження життя, здоров'я і працездатності працівників є чітке виконання ними своїх обов'язків щодо додержання вимог охорони праці.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

За порушення зазначених вимог працівник несе безпосередню відповідальність.

Виробниче середовище і фактори, що його формують.

нормативно-правові (законодавство про працю, стандарти, санітарні та інші норми і правила, а також форми адміністративного й громадського контролю за їх виконанням);

економічні (матеріальне та економічне стимулювання; моральне заохочення, система пільг і компенсацій за несприятливі умови праці);

соціально-психологічні (психологічний клімат у колективі, умови оглядів, конкурсів; проведення «днів охорони праці»);

суспільно-політичні (форми руху працюючих за створення сприятливих умов праці, винахідництво і раціоналізація).

Техніко-організаційні фактори впливають на формування умов праці на робочих місцях, ділянках, у цехах. Серед них виділяються такі підгрупи:

предмети праці та продукти праці;

технологічні процеси;

засоби праці;

організаційні форми виробництва, праці та управління.

Дія природних факторів не тільки зумовлена особливостями природного середовища, а й передбачає додаткові вимоги до устаткування, технологій, організації виробництва і праці. Серед них виділяються такі підгрупи:

географічні (кліматичні зони);

біологічні (особливості рослинного та тваринного світу в сільському господарстві);

геологічні (характер добування корисних копалин).

Усі вказані фактори впливають на формування умов праці одночасно та у нерозривній єдності, зумовлюючи поряд з іншими параметрами виробниче середовище.

Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці, допомагає на рівні галузі, об’єднання окремого виробництва:

формувати та поліпшувати умови праці, аналізувати їх стан;

планувати заходи щодо полегшення умов праці;

розробляти проекти устаткування, споруджень, технологічних проектів, спрямованих на поліпшення умов праці;

зосереджувати (фінансові, матеріальні, трудові) ресурси на полегшення умов праці;

прогнозувати зміни в умовах праці у зв’язку зі змінами технології, устаткування, впровадженням нових матеріалів та технологій.

Економічні аспекти охорони праці.

ОСНОВНІ ВИТРАТИ НА ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

І Відшкодування потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань

Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога (включаючи членів сімей

І утриманців загиблих); моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним

Закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, придбання

Транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати

До попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії

Інвалідам і утриманцям загиблих

ІІ Пільги та компенсації за працю у важких і шкідливих умовах Додаткові

відпустки; скорочений робочий день; лікувально-профілактичне харчування;

Одержання молока чи інших рівноцінних продуктів; підвищені тарифні

Ставки; доплати за умови та інтенсивність праці; пенсії на пільгових

Умовах

ІІІ Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань Витрати

На заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентовані

Нормативними актами держави; витрати на заходи з охорони праці за

Колективними договорами; витрати на заходи з охорони праці з фонду

Охорони праці підприємства

IV Витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків на

Виробництві Вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих

Будівель, споруд; витрати на врятування потерпілих; розслідування

нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою;

Вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин і механізмів,

Будівель і споруд; вартість підготовки чи перепідготовки працівників

Охорона праці в разі впливу електромагнітного поля.

Вплив ЕМП полягає не тільки в їх тепловому впливі. При дії поля відбувається поляризація макромолекул тканин і орієнтація їх паралельно електричним силовим лініям, що може призвести до зміни їх властивостей: порушення функцій серцево-судинної системи та обміну речовин, зменшенню кількість еритроцитів у крові.

Суб'єктивні критерії негативного впливу полів - головні болі, підвищена стомлюваність, дратівливість, погіршення зору, зниження пам'яті.

Ступінь впливу ЕМП на організм людини залежить від діапазону частот випромінювання, інтенсивності впливу, тривалості, характеру та режиму опромінення, розміру опромінюваної поверхні і особливостей організму.

Тривала дія електромагнітного поля промислової частоти може викликати порушення нервової та серцево-судинної систем, що виражаються в підвищеної стомлюваності, сильних болях в області серця, зміні кров'яного тиску і пульсу. Аналогічно вплив поля при високих і ультрависоких частотах радіодіапазону, так як розміри тіла людини малі в порівнянні з довжиною хвилі.

Найбільш біологічно активний діапазон надвисокочастотного (НВЧ) і м'якого рентгенівського випромінювання, менш активні довгі і середні хвилі -Діапазони ультрависокої (УВЧ) і високої (ВЧ) частоти. Опромінення радіохвилями СВЧ може привести до перегріву окремих органів, що зумовить порушення, наприклад, функціонування шлунково-кишкового тракту.

Функціональні порушення, викликані біологічною дією електромагнітних полів, оборотні, якщо вчасно виключити вплив випромінювання і поліпшити умови праці.

Залежно від умов роботи персоналу, класу напруженості і місцезнаходження джерел електромагнітних полів (повітряні лінії електропередачі (ПЛ), відкриті розподільні пристрої (ВРП), електрофізичні установки та ін.) Застосовують різні методи захисту: часом або відстанню; вибором оптимальних геометричних параметрів ПЛ і ВРУ, застосуванням заземлених тросів, екрануванням пристроїв, застосуванням екрануючої одягу.

Захист часомдосить докладно розглянута при нормуванні полів: час перебування людини в поле обмежується, якщо його напруженість перевищує 5 кВ / м для електричних полів промислової частоти. Захист відстанню пов'язана зі зменшенням напруженості при видаленні від джерела. Простір біля струмоведучих частин, в якому напруженість поля більше 5 кВ / м, називається зоною впливу. В окремих випадках можлива комбінована захист часом і відстанню. Зокрема, допускається працювати на землі в зоні впливу ПЛ напругою 400... 500 кВ без обмеження часу в межах 20 м від осі опори будь-якого типу і не більше 90 хвилин при роботі у прольоті; в зоні впливу ПЛ напругою 750 кВ - не більше 180 хвилин в межах 30 м від осі проміжної опори і не більше 10 хвилин при роботі в прольоті або поблизу анкерної опори.

Одним з практичних способів зменшення дії поля на персонал, що обслуговує ОРУ, є зниження напруженості поля за допомогою заземлених тросів, які підвішуються в робочій зоні під струмоведучими проводами. Наприклад, застосування заземлених тросів, підвішених на висоті 2,5 м над землею під фазами з'єднувальних шин ВРУ напругою 750 кВ, зменшує потенціал в робочій зоні на висоті 1,8 м, тобто на рівні зростання людини, з 30 до 13 кВ.

Організаційні заходищодо захисту від впливу ЕМП у випадках інтенсивного пересування людей і тварин у зоні ліній електропередачі (ЛЕП), а також при виробництві сільськогосподарських робіт поблизу ЛЕП полягають у наступному.

Прохід людей і тварин під проводами можна здійснювати поблизу опор, що надають екранізує вплив. Так, для ПЛ напругою 750 кВ напруженість електричного поля на відстані 2 м від опори в 5-6 разів менше, ніж у середині прольоту.

2. Необхідно застосування екрануючих тросів або навісів, що представляють собою паралельні заземлення проводу (діаметр 5... 10 мм, відстань між проводами 0,2... 0,4 м), які натягнуті на спеціальні заземлення стійки.