Права та обов’язки батьків і дітей

 

Особисті немайнові права й обов’язки батьків і дітей. Види особистих немайнових прав. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків. Права батьків по захисту прав дитини. Права та обов’язки неповнолітніх батьків. Здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов’язків. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини. Відповідальність батьків за неналежне здійснення батьківських прав і обов’язків. Позбавлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Майнові права та обов’язки батьків і дітей. Роздільність майна батьків і дітей. Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання. Умови, за яких може виникнути спільна сумісна власність батьків і дітей. Управління майном дитини. Право власності на аліменти, одержані на дитину.

Обов’язки батьків утримувати дитину. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину. Визначення розміру аліментів, зміна розміру аліментів. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами. Відповідальність за прострочення сплати аліментів. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину. Припинення права на аліменти на дитину в зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей. Обов’язок дітей утримувати батьків та його виконання.

 

8. Влаштування дітей-сиріт і дітей,

Позбавлених батьківського піклування

 

Державна охорона дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Поняття та сутність усиновлення. Умови, порядок і правові наслідки усиновлення. Визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення. Позбавлення усиновлювача батьківських прав. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства.

Поняття та значення опіки. Встановлення опіки над дітьми та піклування про них. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Права і обов’язки опікунів та піклувальників. Припинення опіки над дитиною та піклування. Звільнення опікуна або піклувальника дитини від їх обов’язків.

Поняття патронату над дітьми. Підстави виникнення патронату над дітьми. Договір про патронат. Припинення патронату над дітьми. Інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Поняття прийомної сім’ї, порядок її створення. Поняття дитячого будинку сімейного типу. Створення дитячого будинку сімейного типу. Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

 

Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів

 

Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів, їх характеристика. Види особистих немайнових прав і обов’язків інших членів сім’ї та родичів: право на виховання; право на захист дітей; право на спілкування; обов’язки щодо піклування.

Зобов’язання інших членів сім’ї та родичів по утриманню. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.

 

ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема 1. Загальні положення сімейного права

(для самостійного вивчення)

План

1. Поняття сімейного права як галузі приватного права.

2. Предмет та метод сімейного права.

3. Державна охорона сім’ї.

4. Загальні засади регулювання сімейних відносин.

5. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України.

6. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін. Аналогія закону та аналогія права.

 

 

Тема 2. Шлюб. Умови і порядок його укладення

Завдання

1. До державного органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) Дзержинського р-ну м. Харкова звернулася Ш. із заявою про реєстрацію шлюбу. При цьому вона пояснила, що П. – особа, з якою вони вирішили зареєструвати шлюб, на день подання заяви є відсутнім, бо перебуває у відрядженні за кордоном і повернеться до м. Харкова через 6 місяців. У зв’язку з цим Ш. подала нотаріально завірену письмову заяву від П., відповідно до якої останній згоден на реєстрацію шлюбу з заявителькою і просить орган РАЦС, по-перше, прийняти його заяву про реєстрацію шлюбу із Ш. і, по-друге, зареєструвати його. РАЦС відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на ч. 2 ст. 28 СК, згідно з якою заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто. Тому Ш. подала позов до суду.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б заява П. мала просту письмову форму?

2. До суду звернувся К. із заявою про розірвання шлюбу. В заяві вказувалося, що подружжя К. зареєструвало шлюб шість місяців тому. Дітей у цьому шлюбі не мають, К. (позивач) не може більше проживати однією сім’єю з дружиною у зв’язку з тим, що вона є тяжко хворою – страждає на епілепсію. Під час реєстрації шлюбу К. приховала свою хворобу від позивача, хоча той неодноразово пропонував пройти медичне обстеження, вважаючи його обов’язковим. Тому він вирішив, що подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам і просить суд розірвати шлюб з відповідачкою. На судовому засіданні дружина К. (відповідачка) заперечувала проти розірвання шлюбу, до матеріалів справи додала медичну довідку, в якій зазначалась її вагітність.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Як слід вирішити спір? Чи змінилося б рішення, якщо б дружина не надала довідку про вагітність?

 

3. До органу РАЦС із заявою про реєстрацію шлюбу звернулися Ш. та П. Вони просили зареєструвати шлюб через три дні у зв’язку з тим, що Ш. через п’ять днів має виїжджати на один рік за кордон працювати. Наступного дня до органу РАЦС звернулася мати Ш. із заявою про неможливість реєстрації шлюбу її сина. У заяві вона пояснила, що П. є неповнолітньою, їй виповнилося лише 16 років. Крім того, Ш. – рідний син заявительки, а П. – усиновлена дитина, яка проживає в сім’ї близько 10 років, була усиновлена тому, що вона є дитиною двоюрідного брата Ш., який разом із дружиною загинув у автомобільній катастрофі. Таким чином, П., по-перше, є родичкою Ш., по-друге – фактично доводиться сестрою її синові, бо проживає в сім’ї як усиновлена дитина, і до того ж, неповнолітня.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Яке рішення має прийняти орган РАЦС?

 

4. До суду звернувся Т. з заявою про розірвання договору дарування між ним та С. За цим договором Т. передав С. (своїй нареченій) каблучку з діамантом дуже великої вартості. Шлюб між сторонами не був зареєстрований у зв’язку з відмовою нареченої. Вважаючи цей її вчинок таким, що ганьбить його перед друзями та родичами, Т. просив повернути його каблучку в добровільному порядку. Однак С. відмовилася зробити це і відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду. На позов Т. С. подала зустрічний позов, у якому вказала, що відмовилася від реєстрації шлюбу, бо дізналася про деякі обставини особистого життя свого нареченого. Як їй стало відомо, у селі, де мешкають батьки Т., є жінка, з якою він був у фактичному шлюбі більше двох років. У Т. є маленька дитина, яку він відмовляється утримувати. Така поведінка нареченого і відвернула її від укладання шлюбу. Тому С. просила суд не розривати договір дарування, тим більше, що каблучку вона вже продала, а грошей на відшкодування Т. її вартості не має. Крім того, С. вважає, що колишній наречений повинен відшкодувати моральну шкоду, яку їй завдав.

На яке коло питань розраховано дане завдання? Яке рішення має винести суд? Чи змінилося б рішення суду про розірвання договору дарування, якщо б сторони перебували у зареєстрованому шлюбі?

 

5. Органом РАЦС 25.01.2006 р. був зареєстрований шлюб між П. та К. Після реєстрації шлюбу чоловік зразу ж поїхав у відрядження на два тижні (морським видом транспорту). Тоді було штормове попередження. Наступного дня з’явилася інформація про судно, що затонуло, яке з невідомих причин не було попереджене про шторм і знаходилося у відкритому морі. Нікого не вдалося врятувати. На цьому ж судні знаходився і П. Дружині сповістили про загибель чоловіка.

Між дружиною загиблого П. та І. 20.03.2008 р. був зареєстрований шлюб. Однак 15.05.2008 р. з’явився П. і розповів, що йому вдалося врятуватися. Дружина дуже зраділа поверненню чоловіка, але була у розпачі, бо вже мала повторний шлюб з іншим чоловіком.

Стосовно поновлення шлюбу між ним та його дружиною П. звернувся до адвоката за роз’ясненням.

Як слід вирішити спір?

6. До органу РАЦС Г. та К. подали заяву про реєстрацію шлюбу. В заяві сторони просили зареєструвати їх шлюб через три дні на підставі вагітності К. – майбутньої дружини Г.

Орган РАЦС відмовив у реєстрації шлюбу в такий короткий термін, мотивуючи свою відмову тим, що саме у той день, який вказали сторони, заплановано багато реєстрацій шлюбів. Орган РАЦС запропонував розглянути заяву протягом двох тижнів та повідомити сторони про день і час реєстрації.

Сторони погодилися з такою пропозицією і звернулися до адвоката за роз’ясненнями стосовно протиправних дій органу РАЦС.

Дайте юридично обґрунтоване пояснення по справі. Чи змінилося б рішення, якщо б жінка не була вагітною?

7. З позовом до С. звернувся Ч. про визнання недійсним шлюбу, зареєстрованого між померлим батьком позивача – В. і відповідачкою. Позивач показав, що реєстрацію шлюбу було проведено у приміщенні лікарні без додержання місячного строку від дня подання заяви до органів РАЦС і що цей шлюб є фіктивним, бо його укладено напередодні смерті В. лише з метою позбавити спадщини його єдиного спадкоємця за законом – сина, з яким померлий був у поганих стосунках. На суді з’ясувалося, що В. і С. дійсно довгий час проживали однією сім’єю, були у близьких стосунках. Лікар, викликаний як свідок, засвідчив, що В. до моменту смерті перебував у свідомості.

Як слід вирішити цю справу?

8. Подружжя П. прожили у шлюбі 10 років. Одного разу П. поїхав до іншого міста. Там, не розірвавши свого шлюбу з П., він підробив документи і зареєстрував шлюб з А., яка взяла прізвище чоловіка. Через рік у них народилася дитина. Коли про це дізналася перша дружина П., вона пред’явила позов про визнання шлюбу свого чоловіка з А. недійсним. У суді А. проти позову заперечувала, стверджувала, що нічого не знала про нерозірваний Шлюб П. Останній проти позову про визнання шлюбу недійсним не заперечував, бо мав намір повернутися до першої дружини. У зв’язку з цим А. поставила в суді питання про те, щоб залишити дитині прізвище батька – П., а також про стягнення аліментів на утримання дитини і на її користь у зв’язку з непрацездатністю. Крім того, в суді постало питання про поділ майна П. з його другою дружиною. У період шлюбу ними було придбано меблевий гарнітур вартістю 5000грн і на ім’я П. внесено вклад до банку в сумі 10 000 грн.

Як слід вирішити цей спір? Чи зміниться рішення, якщо суд установить, що А. знала про нерозірваний шлюб П. з першою дружиною?

Тема 3. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя

(для самостійного вивчення)

План

1. Поняття та види особистих немайнових правовідносин подружжя.

2. Рівність чоловіка та дружини в сімейних відносинах.

3. Право на материнство, право на батьківство.

4. Прізвище дружини та чоловіка після реєстрації шлюбу.

5. Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю.

6. Інші особисті немайнові права та обов’язки.

Тема 4. Майнові права та обов’язки подружжя

 

Завдання

9. ПодружжяВ. та Ш., які перебувають у шлюбі протягом восьми років і мають двох малолітніх дітей (трьох та шести років), звернулися до нотаріуса з проханням посвідчити їх шлюбний договір. Сторони бажають внести до цього договору такі умови: а) усе нерухоме майно, яке буде подаровано кожному з них протягом перших п’яти років після укладення шлюбного договору, належатиме їм на правах спільної сумісної власності; б) у спільну сумісну власність подружжя В. передають автомобіль “Мерседес”, який належить їм на правах приватної власності; в) у майбутньому В. відмовляється від пред’явлення до свого чоловіка вимог щодо утримання їх малолітніх дітей; г) Ш. надасть у користування дружини та дітей житловий будинок, розташований на березі Чорного моря, який належить йому на праві приватної власності; ґ) Ш. зобов’язується також надати матері своєї дружини – О. право проживати в належній йому на праві власності квартирі у м. Тернополі протягом усього її життя; д) Ш. не буде претендувати на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя у разі його поділу; е) В. не вступатиме у новий шлюб, поки їх діти не досягнуть повноліття. Нотаріус відмовився посвідчити цей договір через те, що деякі його умови не відповідають вимогам закону.

Чи правильно вчинив нотаріус? Складіть проект
шлюбного договору.

 

10. До суду звернувся С. з позовом про розірвання шлюбу, де було сказано, що подружжя С. проживали у шлюбі два роки. Їх відносини не були стабільними, а коли їх стосунки стали украй напруженими, звернулися до суду с заявою про встановлення режиму окремого проживання. Суд виніс відповідне рішення, керуючись ст. 119 СК. Через шість місяців після набрання чинності рішення суду сторони примирилися і почали проживати разом, а через рік у них народилася дочка, батьком якої було записано чоловіка С. Пізніше дружина дізналася, що її чоловік – С. їй зраджує, має близькі стосунки з колегою по роботі, не відмовляється від зустрічей з іншими жінками. Це спонукало її припинити з ним подружні відносини і виїхати з дитиною в інше місце проживання. Минуло три роки, а С. не змінив своєї поведінки. Тому С. звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідач – С. пред’явив зустрічний позов до своєї дружини, в якому просив суд поділити майно, набуте подружжям за час шлюбу. На це С. відповіла, що сторони не набули у шлюбі спільного майна. Спочатку судом було встановлено режим окремого проживання подружжя. Останні три роки сторони жили окремо, тому і ділити їм нема чого.

Як треба вирішити спір?

11. Подружжя Ш. прожили у шлюбі 20 років. Під час розірвання шлюбу дружина поставила питання щодо поділу майна не в рівних частках. Вона просила суд визнати за нею право на 4/5 спільного майна. Свої вимоги пояснювала тим, що під час шлюбу вона працювала значно більше, ніж її чоловік. Останній змінював неодноразово місце своєї праці, протягом тривалого часу шукав роботу, кожного разу пояснюючи своє небажання працювати різними причинами. Позивачка вимушена була одночасно працювати в різних установах, підтримувала своїх батьків і практично сама виховала дочку. Останнім часом вона досягла значних успіхів у роботі, мала чималі доходи і практично утримувала свого чоловіка, однак Ш. не погодився з твердженнями позивачки і пояснив, що він художник, йому потрібні умови для праці. Позивачка ж увесь час перешкоджала розвитку його особистості, кожного разу вимагала гроші на сім’ю та дитину. Він працював як тільки міг і задовольняв потреби сім’ї. Щодо поділу майна подружжя, то Ш. заперечує проти визнання за ним меншої частки в праві на майно. Крім того, він включає до переліку майна, що підлягає поділу, деякі речі, які залишилися у позивачки, – дві каблучки з діамантами та норкове манто позивачки, яке є дуже коштовним, а також фарби, які йому потрібні для малювання і які вона забрала з дому, коли залишала його.

Вирішіть справу. Складіть проект рішення суду.

 

12. Між подружжям Н. при розірванні шлюбу виник спір з приводу поділу майна. Н. просив визнати за ним право на одну третину будинку, зареєстрованого в міському бюро інвентаризації на ім’я дружини. За його словами, цей будинок було придбано не тільки за рахунок коштів дружини, але і за його власні кошти, які він отримав у спадок від свого батька. Н. просила К. визнати за нею половину суми премії, яку її чоловік одержав декілька років тому на архітектурному конкурсі. Премію він не вніс до сімейного бюджету, а поклав на свій рахунок у банк. Крім того, дружина просила визнати за нею разом з дитиною право на проживання в трикімнатній квартирі, яка належить подружжю Н. на праві спільної сумісної власності. Стосовно цієї квартири свого часу сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір. Однак як тільки подружжя вирішили розірвати шлюб, чоловік поставив питання про припинення цього договору. Він вимагає надати йому можливість також проживати в квартирі в одній із трьох кімнат. Дружина заперечує проти цього. Крім того, вона просила врахувати, що після розірвання шлюбу з нею залишається дитина. Тому усе спільне майно подружжя слід поділити не порівну між сторонами, а на три частки.

Яке рішення повинен винести суд?

 

13. У 2000 р. П. був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину. У відшкодування шкоди був накладений арешт на майно: жилий будинок, піаніно, радіоприймач і вклад у банку на суму 12 000 грн. До суду звернулася дружина і просила виключити зі списку половину вкладу, 3/4частини будинку, що складає частку її і двох неповнолітніх дітей засудженого, а також піаніно, яке вона придбала за власні кошти. При розгляді справи було встановлено, що подружжя у шлюбі з 1990 р., але з 2000 р. П. залишив сім’ю і став мешкати окремо. Будинок, побудований подружжям у 1994 р., зареєстрований на ім’я П., вклад у банк від нього було прийнято у лютому 1999 р. У будинку проживає позивачка з двома дітьми. Після припинення сумісного життя подружжя не робили поділу майна.

Які обставини необхідно з’ясувати суду для вирішення справи? Вирішіть справу.

 

 

Тема 5. Припинення шлюбу

Завдання

14. До органу РАЦС звернувся Б. з заявою про розірвання шлюбу з І. На його думку, існують всі підстави для розірвання їх шлюбу безпосередньо органом РАЦС, а саме: 1) діти подружжя досягли повноліття; 2) між ним та дружиною не має ніякого майнового спору; 3) останні два роки він прожив окремо від дружини у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Однак Б. відмовили у прийнятті заяви, мотивуючи тим, що розірвання його шлюбу з І. може бути здійснено органом РАЦС лише у разі існування взаємної згоди подружжя. Вважаючи, що його права порушені, Б. звернувся до суду.

Яке рішення повинен винести суд? Визначить умови для розірвання шлюбу органом РАЦС за взаємною заявою подружжя та за заявою одного з них.

15. Подружжя Ч. подали до суду спільну заяву про розірвання шлюбу. У заяві було вказано, що сторони прожили у шлюбі шість років, мають двох неповнолітніх дітей п’яти та двох років. Сімейні стосунки сторін не склалися, тому вони бажають розірвати шлюб. Разом із заявою подружжя подали до суду письмовий договір, відповідно до якого діти після розірвання шлюбу будуть проживати разом із матір’ю. Батько дітей за договором зобов’язується надавати старшій дитині – синові утримання, яке буде відповідати 1/4 його заробітку. У свою чергу, Ч. зобов’язалася за договором змінити своє прізвище на дошлюбне – Г. Суд відмовив подружжю Ч. у прийнятті заяви, пояснивши це тим, що сторони не вказали підстав розірвання шлюбу, а це позбавляє суд можливості винести остаточне рішення по справі.

Чи вправі суд відмовити?

16. У січні 2004 р. І. звернулась до органу РАЦС з заявою про розірвання шлюбу з М. на тій підставі, що її чоловік був засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі строком на три роки. Орган РАЦС виніс постанову про розір-вання шлюбу подружжя. У січні 2007 р. І. померла. Її колишній чоловік звернувся до юридичної консультації за поясненням, бо І. та М. не припиняли шлюбних відносин. Після дострокового звільнення М. з виправної колонії вони проживали однією сім’єю, у них народилась дитина, батьком якої був записаний М. Що стосується заяви до органу РАЦС про розірвання шлюбу, І. подала її під тиском з боку родичів. У зв’язку з цим М. цікавиться: чи є юридичні підстави для поновлення його шлюбу з І. та подання ним відповідної заяви до суду.

Яке пояснення М. повинні дати юристи? Визначить підстави для поновлення шлюбу після його розірвання та для визнання розірваного шлюбу фіктивним.

Тема 6. Визначення походження дитини. За-