Особливості розвитку системи Windows

Взагалі операційна система Windows направленна на зручне розмфіщення середовища роботи користувача на персональному комп'ютері. До її появи будь-яка операційна система вимагала від користувача знання мови команд по управлінню комп'ютером. Windows дозволила змінити вигляд середовища і правила роботи в ньому. З'явився зручний для користувача графічний інтерфейс з досить простими правилами роботи. Відпала необхідність вивчення структур команд і правила роботи з ними. Цікаво, що перші версії цього продукту були зустріті досить холодно і не знайшли відгуку ні серед професіоналів, ні серед простих користувачів. З 1985-1990 рр. система Windows змінила обличчя комп'ютерного світу в подальше п'ятиріччя, пройшовши шлях від графічної оболонки операційної системи MS DOS в перших версіях до повноцінної операційної системи в подальших версіях Windows 95 і Windows 98, а потім і взагалі залишивши DOS лише як емулятор. Windows XP є яскравим цьому прикладом, хоча вона є лише "наслідником" Windows NT, в якій функція DOS була відкинута. Операційна система Windows, як і будь-яка операційна система, призначена для взаємодії програмних і апаратних засобів між собою і з користувачем (оператором). Операційна система Windows набула широкого поширення і фактично є стандартом для операційних систем.є об'єктно-орієнтованою операційною системою. Тобто все, з чим оперує система, трактується як інформаційний об'єкт, що має певні властивості, і тим самим адекватно відображає об'єкти реального світу. Виконання програм здійснюється звичним для людини способом як взаємодія об'єктів. Інформаційними об'єктами єприкладні програми Windows (Application), які працюють під керуванням Windows (або, як кажуть, «під Windows»). За допомогою прикладних програм створюються документи, які теж є інформаційними об'єктами Windows. Апаратні засоби також трактуються як інформаційні об'єкти, оскільки взаємодія операційної системи з програмними і апаратними засобами здійснюється на загальних засадах, універсальним чином. Програми самої операційної системи, взаємодіючи одна з одною і з зовнішніми програмами і документами, також є інформаційними об'єктами. Таким чином, об'єктно-орієнтований підхід дає змогу зробити взаємодію різнорідних елементів системи універсальною і розглядати операційну систему як середовище, в якому взаємодіють інформаційні об'єкти.є графічною операційною системою, в якій всі інформаційні об'єкти зображені на екрані графічним способом (Icons). Це значно спрощує та унаочнює взаємодію (інтерфейс) користувача з комп'ютером, робить його набагато зручнішим. Переміщення об'єктів виконується просто й зручно за принципом Drag and Drop - перетягни і покинь. Програми виконані в інших операційних системах, зокрема у MS-DOS, також можуть оброблятися Windows. Це надзвичайно цінна властивість, тому що у MS-DOS розроблено й експлуатується велика кількість програм. Windows має засоби для підключення до локальних і глобальних комп'ютерних мереж, зокрема до всесвітньої мережі Internet.

Передбачено режим виконання кількох задач одночасно (multitasking) і режим одночасної роботи кількох користувачі (багатокористувацька система).

Використано технологію Plug and Play - увімкни і працюй. Ця технологія забезпечує самонастроювання апаратних засобів без відома користувача й автоматичну взаємодію апаратних і програмних засобів.

Одна програма може використовувати дані, створені іншою програмою за технологією DDE (скорочено від англ. Dynamic Data Exchange - динамічний обмін даними).

У Windows використовується механізм OLE (скорочене від англ. Object linking and Embedding - зв'язування і вбудовання об'єктів), який забезпечує використання об'єктів, створених однією прикладною програмою, іншими прикладними програмами, наприклад, графічних об'єктів, створених за допомогою графічних редакторів у текстових документах, створених текстовими редакторами. Вбудований у певну програму об'єкт сприймається цією програмою як свій власний, і передбачена можливість редагування об'єкта безпосередньо у даній програмі, для чого необхідно клацнути на ньому двічі мишею, що викличе програму, в якій був створений об'єкт, і дасть можливість редагувати. Зв'язаний об'єкт у даній прикладній програмі змінюватиметься автоматично зі зміною оригіналу в прикладній програмі, де він був створений.

Різні прикладні програми можуть обмінюватися інформацією через буфер обміну (Clipboard), частину оперативної пам'яті, в яку одна прикладна програма може розмістити інформацію, а інша цю інформацію прочитати і використати.

Інтерфейс ОС Win має вигляд вікон, у яких відображається вміст даної папки. На відміну від ОС DOS, операційна система Windows має більш привабливий вигляд. Робочий стіл складається із піктограм та панелі задач. На робочому столі ми можемо встановити всі необхідні ярлики до програм, які найчастіше використовуються, для швидкого їх запуску. На робочому столі після встановлення системи стандартними є ярлики Мого компютера, корзина, мої документи та мережеве оточення. Попередня версія Windows (ми говоримо про XP) існувала в двох варіантах: Home і Professional.

Версія Home в основному призначалася для використання в домашніх цілях, ну а Professional - в корпоративних. У останній більш глибоко були реалізовані функції захисту даних, мережеві можливості і т. д. За ціною ці версії розрізнялися приблизно в два рази.Vista подарувала нам відразу п'ять версій: Home Basic, Home Premium, Business, Enterprise і Ultimate. Кожна з цих версій містить певний набір сервісних функцій або, навпаки, позбавлена їх. Наприклад, Home Basic - найдешевша версія, орієнтована на домашніх користувачів з обмеженим бюджетом. У цій версії, наприклад, недоступний інтерфейс Aero (це красивий тривимірний інтерфейс з напівпрозорими вікнами). А у версії Business відсутня програма Windows Media Center, що дозволяє управляти пеерглядом DVD і телепередач, слухати музику і створювати музичні і відеоколекції (передбачається, що на виробництві це ні до чого). У файловій структурі Windows поняття "файл" залишається без змін, але вводиться поняття "документ".

Документ - це файл, створений за допомогою однієї з програм-додатків Windows (текстовий документ, табличний документ, малюнок, музика тощо) і "прикріплений" саме до цієї програми. Каталоги стали називати папками, папки містять документи і інші папки. Папки розміщуються на дисках. Папки у Windows мають більш широке поняття, ніж каталог у MS DOS. Наприклад, засоби керування, налагодження тощо теж знаходяться в папках.надає користувачу кілька рівноцінних засобів для виконання певної дії. Користувачу не обов'язково детально знати всі методи роботи. Йому досить вибрати для користування один із пропонованих методів або комбінацію дій із різних методів.

Розділ III. Вірус, їх види, антивірусні програми, їх види. Архівація файлів

Віруси, їх види

Вірус — комп'ютерна програма, вона має здатність до прихованого саморозмноження. Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп'ютера.

Розрізняють:

• файлові;

• завантажувальні;

• макро-віруси;

Можливі також комбінації цих типів. Нині відомі десятки тисяч комп'ютерних вірусів, які поширюються через мережу Інтернет по всьому світу. Необізнані користувачі ПК помилково відносять до комп'ютерних вірусів також інші види зловмисного ПЗ — програм-шпигунів чи навіть спам.

За створення та поширення шкідливих програм (в тому числі вірусів) у багатьох країнах передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, в Україні поширення комп'ютерних вірусів переслідується і карається відповідно до Кримінального кодексу (статті 361, 362, 363).

Назва програми "комп'ютерний вірус" походить від однойменного терміну з біології за її здатність до саморозмноження. Саме поняття "комп'ютерного вірусу" з'явилося на початку 1970-тих і використовувалося у програмуванні та літературі, зокрема, у фантастичному оповіданні "Людина в рубцях" Грегорі Белфорда. Проте, автором терміну вважається Фред Коен, який у 1984 році опублікував одну з перших академічних статей, що були присвячені вірусам, де і було використано цю назву.

Віруси це бізнес. Причому не тільки для їхніх авторів, але і для тих, хто з цими вірусами бореться. Бо процвітання компаній, які випускають антивірусні програми не є несподіванкою ні для кого. Для інших — це хобі. Хобі — збирання вірусних колекцій і хобі — написання вірусів. Ще інші — створюють віруси для прояву власної зухвалості і незалежності, у деяких колах подібна діяльність просто необхідна для підняття свого престижу. Є й такі, для кого віруси це витвір мистецтва; зустрічаються лікарі за покликанням, отже, може бути і комп'ютерний лікар за покликанням.

Для деяких віруси служать приводом пофілософствувати на теми створення і розвитку комп'ютерного життя. Для інших віруси — це також стаття кримінального кодексу. Але для більшості користувачів комп'ютерів віруси — це щоденний головний біль і турбота, причина збоїв у роботі комп'ютера і ворог номер один.

Основними джерелами вірусів є:

• дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

• комп'ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Internet;

• жорсткий диск, на який потрапив вірус в результаті роботи з зараженими програмами;

• вірус, що залишився в оперативній пам'яті після попереднього користувача.

• Звідси випливає, що зараження комп'ютера не відбудеться, якщо:

• на комп'ютері переписуються тексти програм, документів, файли даних системи управління базами даних (СУБД), таблиць табличних процесорів і т. д. (ці файли не є програмами);

• виконується копіювання файлів з однієї дискети на іншу, в разі копіювання зараженого файлу його копія також буде заражена.

Найчастіше віруси розповсюджуються разом із комп'ютерними вірусами;

перезавантаження комп'ютера перед початком роботи, зокрема, у випадку, якщо за цим комп'ютером працювали інші користувачі;

обмеження доступу до інформації, зокрема фізичний захист дискети під час копіювання файлів із неї.