Вартість за одиницю майна або за одним актом в неоподаткованих мінімальних доходів громадян (17 грн. )

 

1. К-р окр. роти - 50

2. К-р окр. батальйону - 80

3. К-р частини - 150

4. К-р з’єднання - 160

5. Нач. служби АК (А) - 170

6. Заст.. ком. АК (А) - 175

7. Ком. АК (А) - 180

8. Нач. служб ОК - 185

9. Заст.. ком. ОК - 190

10. Нач. гол. (центр.) управління - 280

11. Ком. військами ОК - 280

12. ЗМО - 300

13. МО > 300

 

Інспекторські свідоцтва на списання матеріальних засобів, які втрачені в ході військових дій і в наслідок диверсій видаються на підставі клопотання посадових осіб, до якого додаються:

копія звітно-інформаційного бойового документа з відображенням втрат матеріальних засобів;

витяг з книг обліку втрат матеріальних засобів;

акт списання ф. 11 або акт технічного стану ф. 12, паспорт або формуляр;

акт ф. 11 складається в 2-ох прим.. комісією, яка призначається наказом командира військової частини.

В акті обов’язково вказуються обставини втрати матеріальних засобів.

В акті про знищення матеріальних засобів з метою запобігання захоплення їх ворогом вказується підстава (наказ, розпорядження) згідно якої проведено знищення.

При знищенні матеріальних засобів з метою попередження і ліквідації заразних захворювань до акта додається письмове заключення відповідних фахівців, на підставі якого командиром частини віддано розпорядження на знищення.

Вартість втрачених матеріальних засобів визначається по державним роздрібним цінам, а при їх відсутності – по оптовим цінам, які обчислені в порядку, який встановлено постановою Державного комітету по цінам від 29 грудня 1981 року (Збірник вказівок ЦФУ МО № 29) з врахуванням зносу техніки і майна.

Ступінь зносу втрачених (відсутніх) або які достроково прийшли в непридатний стан техніка і майно визначаються в залежності від тривалості експлуатації з врахуванням проведеного ремонту, а майна – від встановлених строків експлуатації і тривалості користування.

Командирами військових частин Інспекторське свідоцтво на списання втрачених матеріальних засобів видаються після видання наказу про наслідки проведених адміністративних розслідувань, ревізій, перевірок, дізнань, попереднього слідства чи суду, якими встановлена необхідність віднесення частини або повної суми завданого збитку за рахунок держави.

Для отриманні інспекторських свідоцтв від вищих посадових осіб командири військових частин подають по команді клопотання з доданим до них наступних документів.

1. Матеріали адміністративного розслідування (ревізії, перевірки, дізнання) і витяг з наказу про їх результати.

2. Витяг з “Книги обліку нестач”.

3. Копія наказів і розпоряджень на знищення матеріальних засобів при заразних захворюваннях або з метою запобігання захоплення їх ворогом, а також про втрату їх внаслідок стихійного лиха, катастроф і аварій.

4. Затверджений командиром військової частини акт списання ф. 11 або акт технічного стану ф. 12, матеріальних засобів, які списуються з пропозиціями про подальше їх використання.

5. Оформлений паспорт або формуляр (при їх втраті або знищенні – дублікат або картка – замінник паспорта).

6. Заключення (аналізи) які підтверджують непридатність матеріальних засобів до подальшого використання.

7. Розрахунок залишкової вартості матеріальних засобів, які підлягають списанню, підписаний посадовими особами військової частини.

Крім того, в залежності від обставин справи до клопотання повинні бути додані:

засвідчені витяги з акту ревізії або перевірки;

рішення судового органу (державного арбітражу) або постанови слідчого органу по даній справі;

довідка про часткове відшкодування збитку за рахунок винних осіб.

Клопотання про видачу інспекторського свідоцтва з доданими документами надається вищий посадовій особі не пізніше 15 днів після завершення адміністративного розслідування або надходження в військову частину постанови судового (слідчого) органу.

Клопотання про видачу інспекторського свідоцтва, не підтверджене відповідними документами, до розглядання не приймається.

Вищі посадові особи розглядають подані клопотання, приймають рішення по ним і видають інспекторські свідоцтва в місячний строк з дня їх подання. В необхідних випадках в це же строк вони можуть призначити додаткове розслідування або перевірку поданих матеріалів на місці.

Оформлення інспекторських свідоцтв проводиться:

фінансовою службою, якщо воно видається командиром військової частини;

продовольчою службою, якщо видається вищим начальником.

Інспекторське свідоцтво засвідчується гербовою печаткою того органу, командиром або начальником якого воно підписано.

Інспекторські свідоцтва оформлюються в 3-х екземплярах:

1-й – видається військовій частині, в якій мала місце втрата;

2-й – подається вищому органу продовольчої служби;

3-й – разом з документами, які є підставою для видачі інспекторського свідоцтва, зберігається в справах органа, який видав інспекторське свідоцтво.

Підпис і відбиток гербової печатки ставиться на всіх трьох екземплярах.

Інспекторські свідоцтва реєструються в журналі реєстрації видачі інспекторських свідоцтв, який ведеться:

начальником фінансової служби на інспекторські свідоцтва, які видає командир військової частини;

службою на інспекторські свідоцтва, які видаються вищим посадовим особам.

Після отримання інспекторського свідоцтва військова частина списує:

по книзі обліку втрат матеріальних засобів ту кількість матеріальних засобів, на яку видано інспекторське свідоцтво;

по книзі нестач суму збитку, дозволену до списання за рахунок держави.

Відповідь На друге питання проблемної ситуації № 2

Списання втрат провести за рахунок винних осіб: начальника продовольчої служби і водія.

ВИСНОВОК:

1. Списання втрат матеріальних засобів може проводитись:

за рахунок держави з видачею інспекторського свідоцтва;

за рахунок винних осіб;

частково за рахунок винних осіб і частково за рахунок держави.

2. Списання суми збитку за рахунок винних осіб проводиться шляхом погашення її щомісячним відрахуванням з грошового утримання, заробітної платні.

3. Права командирів і начальників по видачі інспекторських свідоцтв, визначені наказом МО 1986 р. № 1090.

 

Роблю висновок з другого навчального питання, відповідаю на запитання.

 

3-є навчальне питання. МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЗА ШКОДУ, ЗАПОДІЯНУ ДЕРЖАВІ. - 25 хв.

 

Конституція, та інші законодавчі акти, військова присяга, статути вимагають від військовослужбовців зберігати довірене їм озброєння, бойову техніку, військове майно, не допускати втрат, псування знищення, незаконного і неефективного використання матеріальних цінностей і грошових засобів.

Діючим засобом в боротьбі з безгосподарністю, нераціональним використанням є матеріальна відповідальність винних в нанесенні збитку державі.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, які винні в нанесенні збитку державі при виконанні службових обов’язків, несуть матеріальну відповідальність відповідно з наказом МО України 1995 року № 201 “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за збиток, який нанесено державі”.

За збиток, який нанесено не при виконанні службових обов’язків, ці особи несуть матеріальну відповідальність в загальний громадському порядку.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані не несуть матеріальну відповідальність, коли збиток нанесено внаслідок сумлінного виконання наказу командира або оправданого в даних конкретних умовах службового ризику, або нанесений правомірними діями.

Під військовим майном розуміють усі види озброєння, бойової техніки, бойові припаси, пальне, продовольство, речове інженерне, хімічне квартирне майно, інші матеріальні і грошові засоби, які знаходяться у веденні військових частин, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій МО.

Відшкодування збитку військовослужбовцями і призваних на збори військовозобов’язаними проводиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної або карної відповідальності за дію, якою заподіяний збиток державі.

Матеріальний збиток – дійсний збиток, який нанесено державі військовослужбовцем внаслідок втрати, псування, знищення, пошкодження, крадіжки військового майна, грошових засобів та ін.

Обмежена матеріальна відповідальність

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані за збиток, який нанесено внаслідок недбалого виконання ними службових обов’язків несуть матеріальну відповідальність в розмірі нанесеного збитку, але не вище місячного грошового утримання.

Командири (начальники) за збиток, нанесений державі їх підлеглими, притягуються до матеріальної відповідальності в розмірі нанесеного збитку, але не вище трьохмісячного окладу грошового утримання, коли командири (начальники) своїми неправильними розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, розходування і переведення військового майна, не прийняли необхідних мір до попередження крадіжки, знищення і псування військового майна, відшкодуванню винними особами нанесеного державі збитку несуть матеріальну відповідальність в розмірі збитку, але не більш місячного грошового утримання.

Прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, офіцери, генерали, адмірали за збиток, нанесений по їх провині простоями вагонів, суден і автомобілів несуть матеріальну відповідальність в розмірі нанесеного збитку, але не вище трьохмісячного окладу грошового утримання.