Основні загрози глобалізації та зростання ТНК

Глобалізація світової економіки пов'язана з різким зростанням активності ТНК, які створюють регіональні й глобальні виробничі мережі. Тенденція формування транснаціональними фірмами інтегрованих систем міжнародного виробництва відкриває нові можливості для економічного зростання, але водночас ставить і нові вимоги щодо переваг розміщення, які динамічно змінюються. Об'єктивні природні процеси глобалізації за масштабами та силою впливу вже цілком визначають характер і закони світового, глобального розвитку, що породжують негативні наслідки викликані загрозою глобалізації та зростанням ТНК.

Основна загроза від діяльності ТНК - монополізація локальних ринків. Маючи значні фінансові ресурси, корпорації скуповують більш дрібних конкурентів, а потім проводять підвищення цін, одержуючи від цього надприбуток. Такі дії особливо виправдані в капіталомістких і наукомістких галузях промисловості. Так компанія Боїнг, поглинувши кілька американських компаній - виробників літаків, фактично розділила з європейським Ейрбасом ринок світового цивільного літакобудування на двох.[35]

Монополізація є незаперечним злом для будь-якої економіки, оскільки завищення цін веде до зростання інфляції, отриманню неправомірних доходів, втрату контролю за продуктивністю праці та ефективністю в галузі. Єдиним дієвим засобом боротьби проти монополій є робота антимонопольних органів, що стежать за наявністю конкуренції на ринках.

Вплив транснаціональних корпорацій на економіку держав безперервно посилюється. Володіючи величезною фінансовою потужністю і впливовою політичною підтримкою, найбільші корпорації можуть диктувати умови не лише конкурентам, а й цілим державам. Зазвичай такого роду диктат здійснюється із застосуванням серйозної підтримки політиками та дипломатами, засобами масової інформації.

За основними економічними показниками, такими як товарообіг, дохід, кількість співробітників, великі корпорації перевершують багато країни, що розвиваються. Саме з цим пов'язуються основні побоювання аналітиків з приводу можливості негативного економічного і політичного тиску компаній на малі країни.

Для справедливості необхідно відзначити, що ця загроза противниками глобалізації кілька перебільшується. Порівнюючи могутність окремих корпорацій і малих країн, деякі аналітики порівнюють валовий внутрішній продукт держав з об'ємом продажів ТНК. Виходить, що великі корпорації займають половину місць у списку 100 головних економічних суб'єктів світу. Однак, даний аналіз не зовсім коректний, адже ВВП - це сума доданої вартості, виробленої в країні, а обсяг продажів це сума доданої вартості, виробленої компанією та її витрат. З урахуванням даного зауваження, необхідно порівнювати ВВП країн з об'ємом доданої вартості ТНК. Подібна коригування значно змінить картину.[36] Також важливим чинником, що упускається часто з уваги при порівнянні показників корпорацій і країн, є різна природа їх функціонування. Якщо основним механізмом діяльності компаній є ринок, співвідношення попиту і пропозиції, то суть держави - забезпечення дотримання загальних правил і норм за допомогою репресивного апарату. Ці дві функції перетинаються незначно, істотно обмежуючи можливість взаємного впливу.[37]

Під тиском урядів і громадських організацій, що вводять все більш жорсткі екологічні норми і збільшують збори за забруднення навколишнього середовища, виробничі корпорації переносять брудні виробництва в бідні країни. Це неминучий процес, йде як би "видавлювання"екологічно шкідливих виробництв. Країни, куди ці виробництва переносяться, отримують компенсацію у вигляді зростання виробництва та експорту, відкриття нових робочих місць, припливу інвестицій. Однак по мірі зростання впливу глобальних природозахисних організацій, та розвитку самих бідних країн, ця тенденція неминуче зійде нанівець. Споживацьке ставлення до природи не в моді і у самих компаній, що піклуються про свій імідж в очах суспільства.

Глобальні ТНК все більш виразно виявляють тенденцію до утворення великих груп, що об'єднують промислові, торгові і фінансові компанії. Результатом глобальних стратегій стає формування інтегрованої міжнародної торгово-індустріальної системи, у порівнянні з якою національні території та держави іноді виступають як другорядні величини. Справді, річні обсяги продажів деяких ТНК – величини одного порядку у порівнянні з обсягами ВНП деяких країн. Останнім часом в західному науковому та періодичному друці стали використовувати термін «глобальні корпорації», який застосовують до міжнародних корпорацій, що ведуть свою ділову активність в масштабах всього світу. Економічна експансія ТНК фактично «вимиває» суверенітет економічно слабких країн, посилює їхню залежність від глобальної економічної кон’юнктури. Великі транснаціональні компанії стали рушієм глобалізації, потенціал яких ґрунтується переважно на використанні найсучасніших технологій. Вони здатні швидко насичувати товарною продукцією та сучасними послугами як внутрішні, так і зовнішні ринки. Тому постійним прагненням транснаціонального капіталу є додаткове розширення ринків для своїх товарів за рахунок експансії на континентальному та глобальному економічному просторі. Окрім того, зазначені транснаціональні компанії для свого динамічного розвитку також змушені постійно задовольняти потреби у нарощуванні ресурсної бази, у тому числі за рахунок залучення загальносвітових джерел природних ресурсів.[38]

Отже, розвиток транснаціональних корпорацій - природний процес еволюційних змін у світовій економіці. Основною загрозою такого розвитку є глобальна монополізація окремих ринків, і роль держав - активно боротися з цією загрозою. Адже зараз ТНК стали повноправним і значним суб'єктом міжнародних економічних відносин і є необхідною ланкою процесу підвищення глобальної продуктивності праці.

 

ВИСНОВКИ

Транснаціональні корпорації стали найважливішими дійовими особами в сучасному світовому господарстві, граючи роль, яку важко переоцінити в системі міжнародних економічних відносин. Для ведучих промислово розвинених країн саме закордонна діяльність їх ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. Дійсно, на сьогоднішній день ТНК є такими ж рівноправними учасниками міжнародних економічних відносин, як і власне держави базування та приймаючі країни.

При розгляді еволюції транснаціональних корпорацій в світовому господарстві, а також їх подальших перспектив розвитку можна констатувати, що сьогодні ТНК реально є могутньою силою і локомотивом світової економіки, вони грають величезну роль в міжнародній торгівлі й розповсюдженні передових технологій. Без них сьогодні практично неможливе закріплення на найважливіших світових ринках. Крім цього, результатом еволюції ТНК стало сьогоднішнє їх функціонування та вплив також на політичну і соціальну сфери життя суспільства.

Діяльність ТНК принципово змінює картину світу, і тому без урахування цього ми не можемо вивчати процеси, що відбуваються в сучасному світі. Існують різноманітні і суперечливі оцінки діяльності цих гігантських економічних корпорацій, які не беруть до уваги національні кордони. Проведений аналіз економічних і політичних наслідків інтернаціоналізації економік показує, що не можна оцінювати ТНК тільки негативно або позитивно. У зв'язку з цим феномен ТНК має потребу в подальшому дослідженні.

В цілому динаміка і тенденції розвитку ТНК в світі свідчать про те, що йде процес подальшої транснаціоналізації економік окремих країн та світу в цілому. ТНК дуже швидко набувають все більшої сили. Це є об’єктивний процес який вже не можна зупинити.

Серед основних сучасних тенденцій діяльності цих компаній можна виділити тенденції, пов'язані з концентрацією та централізацією капіталу. Йдуть інтенсивні об'єднавчі процеси злиття і поглинань. Очевидні тенденції підвищення ступеня залучення ТНК в сферу послуг і технологічно інтенсивне виробництво. Крім цього, сучасні напрямки розвитку ТНК пов'язані, перш за все, з новими інформаційними технологіями.

Говорячи про загальносвітові і регіональні аспекти розвитку ТНК і їх взаємодії з національними державами можна сказати, що процеси інтернаціоналізації і глобалізації навряд чи можуть призвести до ліквідації ділення світового господарства на центральні і периферійні зони. Вони виникатимуть і функціонуватимуть на новому рівні в результаті процесу міжнародного розподілу праці, що розвивається. Адже ТНК відіграють провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, що одержує усе більше поширення в процесі розширення та поглиблення виробничих зв'язків між підприємствами різних країн. Займаючи, таким чином, центральне місце в сучасній світогосподарської системі, ТНК роблять все більший вплив на міжнародні відносини і світову економіку в цілому, хід якої багато в чому визначається особливостями їх діяльності.

Розвиток сучасної системи економічних відносин відбувається під впливом прискорюється глобалізації. Основною загрозою такого розвитку є глобальна монополізація окремих ринків. ТНК перетворились в головну силу ринкового виробництва і міжнародного розподілу праці, в домінуючий чинник світової економіки і міжнародних економічних відношень. Їх здатність гнучко пристосовувати механізм інвестиційної діяльності, організаційні методи і засоби до змін, що відбуваються в національній і світовій економіці, перетворили їх в глобальні господарюючі структури, що розглядають світове господарство як сферу застосування свого капіталу.

Таким чином, підводячи підсумок вищевикладеному, робимо висновок, що розвиток транснаціональних корпорацій - природний процес еволюційних змін у світовій економіці. Результатом якого є сьогоднішнє їх функціонування та вплив на економічну, політичну і соціальну сфери життя суспільства. Займаючи, таким чином, центральне місце в сучасній світогосподарської системі, ТНК роблять все більший вплив на міжнародні відносини і світову економіку в цілому, хід якої багато в чому визначається особливостями їх розвитку.