Мережі внутрішнього холодного водопостачання

Метою гідравлічного розрахунку внутрішнього водопроводу с визначення діаметрів труб і необхідного напору на вводі в будівлю для забезпечення безперервного водопостачання всіх його споживачів.

У будівлях, де не передбачається протипожежний водопровід (наш випадок), виконують гідравлічний розрахунок водопровідної мережі тільки на пропускання максимальної господарсько-питної витрати води.

В гідравлічному розрахунку при підборі діаметрів труб слід враховувати значення допустимих економічних швидкостей, користуючись таблицями для гідравлічного розрахунку[9]. Для внутрішніх водопровідних мереж допустимі швидкості руху води приймають: у магістралях і стояках 0,8…1,5 м/с, у підводках і пожежних кранах - до 2,5 м/с.

Діаметр труб підбирають з розрахунку, що швидкість руху води в них не повинна перевищувати 3 м/с.

На основі викресленої аксонометричної схеми підраховуємо загальну кількість санітарно-технічних приладів: N=207 приладів.

Загальну кількість споживачів у будинку при відсутності його у завданні визначають за формулою: ,

де F^tot - загальна житлова площа будинку, м²; F^tot =3436 м²;

f - норма житлової площі на одного жителя, м².

Норма житлової площі приймається в залежності від призначення будинку. Для житлових будинків f=16м².

(на один поверх).

Загальна кількість мешканців будівлі знаходимо так:

к,

де n- кількість поверхів будівлі.

Таблиця 1

Гідравлічний розрахунок мережі внутрішнього холодного водопостачання

Номер ділянки	Довжина ділянки l,м	Кількість приладів N^с	Витрата води одним приладом , л/с	Ймовірність дії приладу P^с	P^сN^с	Коефіцієнт α^с	Витрата води на ділянці q^c, л/с	Діаметр трубопроводу d,м	Швидкість руху води V,м/с	Втрати напору на ділянці, м
1000і	1000·і·l	сумарні
1-2	1,7		0,18	0,006	0,006	0,200	0,180		1,06	305,35	519,1	0,67
2-3	2,9		0,18	0,006	0,006	0,200	0,180		1,06	305,35	885,5	1,15
3-4	2,9		0,18	0,006	0,012	0,200	0,180		1,06	305,35	885,5	1,15
4-5	2,9		0,18	0,006	0,018	0,210	0,189		1,12	330,18	957,5	1,24
5-6	2,9		0,18	0,006	0,024	0,224	0,202		1,18	360,50	1045,45	1,36
6-7	2,9		0,18	0,006	0,030	0,237	0,213		1,20	418,55	1213,8	1,58
7-8	2,9		0,18	0,006	0,036	0,249	0,224		1,32	467,66	1356,2	1,76
8-9	2,9		0,18	0,006	0,042	0,259	0,233		1,37	507,85	1472,8	1,91
9-10	5,2		0,18	0,006	0,048	0,270	0,243		0,76	108,50	564,2	0,73
10-11	4,0		0,18	0,006	0,384	0,598	0,538		1,00	127,96	511,84	0,66
11-12	8,0		0,18	0,006	0,768	0,854	0,769		1,44	253,90	2031,2	2,64
12-13	6,3		0,25	0,006	1,536	1,204	1,505		1,19	101,59	640,02	0,83
13-14	1,0		0,25	0,006	1,536	1,204	1,505		1,19	101,59	101,59	0,13

Розрахунок ведемо за загальною витратою, яка подається в будинок:

,

- секундна витрата води приладом, значення якої беремо з [1], додаток 1для ванн з централізованим гарячим водопостачанням ваннами розмірами 1500…1700; =0.18;

- величина, значення якої приймається з [1] в залежності від числа приладів імовірності їх дії .

,

де - норма витрати холодної води одним споживачем в годину найбільшого водоспоживання, яку приймаємо з [1, додаток 3] як для житлових будинків з водопроводом, каналізацією і ваннами з централізованим гарячим водопостачанням:

,

N=256- загальна кількість приладів

U=216 - загальна кількість споживачів

.

Підбір лічильника води

Для обліку витрати води будинком необхідно передбачити лічильник. Лічильник підбирають на пропускання максимальної розрахункової витрати.

Згідно з [1, п.11.2], діаметр умовного проходу (калібр) лічильника води слід підбирати за середньогодинною витратою води за період споживання (в нашому випадку - за добу); ця витрата не повинна перевищувати експлуатаційної, що наведена в табл.4 [1].

Середньогодинна витрата води визначається за формулою (9) [1, п.3.9]:

,

де Т - період максимального водоспоживання, Т = 24 год.,

За експлуатаційною витратою [1. табл.4] і, виходячи з того, що діаметр вводу 40 мм (див. табл.1), за табл. 3.1 [3] приймаємо до встановлення крильчастий лічильник води марки ВСКМ-40 (ГОСТ 6019-83) з калібром 40 мм. Його характеристики: експлуатаційна витрата для цього лічильника ⁼ 6,4 м^3.год., максимальна витрата = 16 м^3.год., мінімальна витрата = 0,16 м^3.год. [1, табл. 4].

Втрати напору в крильчастому лічильнику води не повинні перевищувати 2,5 м [1, п.11.3]. їх визначають за формулою (18) [1, п.11.4], м:

м,

де - розрахункова витрата води на вводі в будинок, = 1,505 л/с;

S - питомий гідравлічний опір лічильника, S = 0,5 м/(л/с)² [1, табл. 4],

.

Отже, приймаємо крильчатий водолічильник ВСКМ-40 (клас В).

1.5. Визначення необхідного напору на вводі в мережу холодного водопостачання

Необхідний напір на вводі в будівлю повинен забезпечити подачу води на необхідну геометричну висоту і вільний напір біля диктуючого водорозбірного приладу. При цьому враховують всі опори на вводі і в мережі у розрахунковому напрямку. Розрахунки виконують за формулою [16, с.461]І

м,

де H_geom, - геометрична висота підйому води, яка визначається як перевищення абсолютної позначки виливного отвору розрахункового (диктуючого) водорозбірного приладу над віссю трубопроводу зовнішньої мережі водопостачання;

Н_f - вільний напір перед диктуючим водорозбірним приладом, значення якого приймають згідно з [1, додаток 2];

∑H_tot,l - сумарні втрати напору в трубопроводах у розрахунковому напрямку, м, які визначають як:

м,

h_prod - втрати напору на зводі в будівлю, м (табл. 1);

h_meter - втрати напору в лічильнику води, м [1. формула 18];

∑H_tot - втрати напору на ділянках трубопроводів по розрахунковому напрямку, м, згідно з формулою (1) за табл.1.

Значення необхідного напору H_r, порівнюють зі значенням гарантійного напору H_g в зовнішній водопровідній мережі, яке вказано в завданні (H_g=49,1 м):

44,96 м < 49,1 м;

H_r < H_g, тому немає потреби у встановленні підвищувального обладнання.