Формування розуміння - композиційної побудови класичних пам'яток архітектури

Зміст

Вступ: цілі курсової роботи………………………………………………………………………....4

1.Загальні правила побудови ордерної системи…………………………………………….……...5

2.Об'єм курсової роботи:

2.1 Перша частина курсової роботи: «Архітектурні ордери у масах»

2.1.1 Пояснення та основні вимоги до виконання курсової роботи…….………….….7

2.1.2 Пояснення до варіантної частини…………………………………………………..7

2.1.3 Методичні вказівки до першої частини курсової роботи……………………...…8

2.1.4 Структурна побудова таблиць…………………………………………………….11

2.1.5 Схеми структурної побудови ордерів…………………………………………....11

2.1.6 Ескіз компонування зображення архітектурних ордерів у масах……………..12

2.1.7 Виконання ескізу компонування «Архітектурних ордерів у масах за…»........14

2.2 Друга частина курсової роботи: «Архітектурні ордери у деталях»

2.2.1 Методичні вказівки до другої частини курсової роботи……………………........22

2.2.2 Ескіз компонування зображення архітектурних ордерів у деталях………..........22

2.2.3 Виконання ескізу компонування «Архітектурні ордери у деталях за…»..……...29

2.2.4 Послідовність виконання креслень на планшеті…………………………….…....30

2.2.5 Допоміжні вправи за темою курсової роботи………..…………….……………...31

Склад графічних та текстових матеріалів, які повинні бути виконані при вивченні теми……..33

Словник архітектурних термінів……………………………………………………………….…..34

Список навчальної літератури, запропонованої для вивчення……………………………...…….37

 

 

Вступ, цілі роботи:

ознайомитись – з основними частинами та елементами архітектурної ордерної системи,що складають ЇЇ структуру,

- їх назвами,

- формою та розмірами (на основі модульної побудови),

вивчаючи теоретичні трактати майстрів архітектури епохи італійського Відродження:

- Джакомо Бароцціо да Віньйола «Правило п'яти ордерів архітектури», та

- Андреа Палладіо «Чотири книги про архітектуру»

оволодіти – прийомами та способами побудови складної архітектурної системи на рівні створення архітектурного креслення;

удосконалити – методи виконання архітектурних креслень;

набути –навички креслярської роботи засобами лінійної графіки;

і як наслідок

Формування розуміння - композиційної побудови класичних пам'яток архітектури

Матеріали та інструменти, техніка виконання

Для першої частини курсової роботи «Архітектурні ордери у масах» використовується ватман формату 2 X А3 (297 X 840 мм, або 594 X 420 мм) в залежності від компонування креслення по горизонталі або по вертикалі.

Для другої частини курсової роботи «Архітектурні ордери у деталях» використовується ватман формату А1 (840 X 620 мм), яким обтягується планшет розміром 750 X 550 мм. Кінцеве креслення таким образом має розмір 750 X 550 мм.

Обидві частини курсової роботи виконуються простими олівцями у техніці «лінійна графіка» без обведення тушшю.

 

Терміни виконання роботи

Курсова робота виконується протягом 6 навчальних тижнів (42 навчальні години).

 

Загальні правила побудови ордерної системи

· По Бароцціо за модуль (мод) прийнятий - радіус нижньої частини колони. Модуль розподіляється на

- 12 парт (п) – для тосканського та доричного ордерів, та на

- 18 парт (п) – для іонічного та коринфського ордерів.

По Палладіо за модуль (мод)

- для усіх ордерів (окрім доричного) приймається – нижній діаметр колони, який розподіляється на 60 мінут (');

- *)для доричного ордеру Палладіо прийняв модуль (мод), що дорівнює – радіусу колони в нижній частині, та розподіляє його на 30 мінут (').

Виконуючи креслення архітектурних ордерів дотримуються наступних правил:

· Ті, що знаходяться вище, частини ордера не повинні бути ширшими за ті, що знаходяться нижче під ними (ширина архітрава антаблемента не повинна бути ширше за верхній діаметр колони, або ширина плінта бази колони не повинна бути ширше за тіло п'єдесталу) – правило не звисання.

· В кутовій колоні вертикальна грань архітрава повинна співпадати із абрисом верхньої частини стволу колони.

· Колони викреслюються із ентазисом (потоншенням), котрий починається із однієї третини висоти стволу колони.

Величина ентазису за Бароцціо незалежно від абсолютної величини колони приймається

- для тосканського ордеру такою, що дорівнює 1/5 діаметру нижньої частини колони;

- для усіх інших ордерів – 1/6 діаметру нижньої частини колони.

Величина ентазису за Палладіо приймається

- для тосканського ордеру такою, що дорівнює1/4 нижнього діаметру колони;

Для інших ордерів Палладіо встановлює ентазис в залежності від абсолютних розмірів висоти ордеру. У даній роботі, коли абсолютні розміри ордерів не встановлюються, можливо прийняти

- для колони доричного ордеру ентазис, що дорівнює 1/6, 1/6,5 нижнього діаметру колони;

- для іонічного, коринфського та складного ордерів – 1/8 (як для ордерів, які застосовуються у колонадах та портиках).

· Для кожного із ордерів Бароцціо та Палладіо встановлюють розміри інтерколумнієв (просвіт між колонами):

Бароцціо:

- для тосканського ордеру – 4 ⅔ мод;

- для доричного ордеру - 5 ½ мод;

- для іонічного ордеру – 4 ½ мод;

- для коринфського ордеру – 4 ⅔ мод.

Палладіо:

- для тосканського – 4 мод;

- *)для доричного ордеру – 5 ½ мод (Увага! Модуль це радіус, який дорівнює - 30');

- для іонічного ордеру – 2 ¼ мод;

- для коринфського ордеру – 2 мод;

- для композитного (або складного) ордеру – 1 ½ мод.

· Зображення ордерів супроводжуються зображеннями лінійних масштабів, основою яких є прийняті графічні величини модулів. В головній частині лінійних масштабів – відрізок, який дорівнює модулю, розподіляється на парти - 12 або 18 (якщо ордери викреслюються за Бароцціо), або на мінути - 60' або 30' (якщо ордери викреслюються за Палладіо).

- якщо варіант завдання «в одному модулі» - його абсолютна величина для усіх ордерів – однакова; але:

для варіанту за Бароцціо, лінійний масштаб може бути:

- один для тосканського та доричного ордерів і його головна частина розподіляється на 12 парт;

- інший для іонічного та коринфського і його головна частина розподіляється на 18 парт;

для варіанту за Палладіо, лінійний масштаб може бути:

- один для тосканського, іонічного, коринфського, композитного, та його головна частина розподіляється на 60';

- для доричного ордеру, у якому Палладіо за модуль приймає радіус колони у нижній частині – розмір модуля потрібно зменшити у двічі його головна частина розподіляється на 30';

- якщо варіант завдання «в одній висоті», тоді для усіх ордерів окремо будуються свої лінійні масштаби (за обома авторами).

· На зображенні фасаду ордера показуються вертикальні розміри:

- загальна висота ордеру у цілому (третій - останній ланцюжок розмірів);

- розміри основних частин ордеру: п’єдесталу; бази колони; ствола колони; капітелі; антаблементу (другий – середній ланцюжок розмірів);

- розміри основних членувань (елементів) частин ордеру:п'єдестал(база п’єдесталу; тіло п’єдесталу; карниз п'єдесталу) – (перший ланцюжок розмірів) і т.д.

Також показуються горизонтальні розміри:

- виступи: бази п’єдесталу;карнизу п’єдесталу; бази колони; капітелі;полочки архітраву; карнизу антаблементу;

- товщина колони в нижній частині (нижній діаметр);

- товщина колони у верхній частині (верхній діаметр);

- інтерколумній.

· На фасаді ордеру викреслюються усі членування, обломи та деталі, орнаменти, барельєфи. Стволи колон складних ордерів зображуються із показом канелюр. Канелюри слід з початку зобразити окремо у плані на перетині колони для того, щоб потім у проекційному зв’язку побудувати зображення фасаду. Для зручності при побудові зображення колони у плані можливо використовувати кальку, яку потім співставляють із зображенням фасаду відносно вісі, щоб перенести відповідні точки зображення каненлюр на фасад. Перетин ствола колони виконується із показом канелюр для усіх ордерів, крім тосканського ордеру, у якого ствол колони гладкий.

Для колони доричного ордера приймається:

- за Бароцціо – 20 канелюр,

- за Палладіо – 24 канелюри,

неглибокого профілю із гострими ребрами на основі рівностороннього або рівнобедреного трикутника.

Для колон складних ордерів: іонічного, коринфського та композитного - приймається 24 канелюри глибокого профілю із доріжками (ремінцями) між канелюрами. Глибина канелюри складає половину її ширини. Ширина доріжки (ремінця) складає 1/3 ширини канелюри.

 

2.О ' бєм курсової роботи

Об'єм курсової роботи складається із двох частин: «Архітектурні ордери у масах за …» та «Архітектурні ордери у деталях за …»

Перша частина роботи: «Архітектурні ордери у масах»

Таблиця 2.1

Таблиця 2.2

Таблиця 2.3

Структурна побудова таблиць

В лівій частині кожна з таблиць розбита на окремі блоки відповідно до побудови ордеру. Рухаючись поглядом по таблиці з ліва на право кількість строк кожного стовпчика поступово збільшується відповідно із ускладненням побудови частин та деталей ордеру(для кращої орієнтації слід запам’ятати, що частини та деталі ордеру мають, як правило, трьохчасткову побудову).

Перший стовпчик таблиці складається з назв частин ордеру, другий стовпчик являє собою назви деталей частин ордеру (архітектурних деталей), третій стовпчик – складається з назв архітектурних профілів (обломів), четвертий стовпчик – це умовні позначки (літери з індексами), що відносяться до назв архітектурних елементів та профілів.

Далі розташовуються здвоєні стовпчики – назви окремих ордерів (чотири або п’ять ордерів). У лівому стовпчику – необхідно вписати значення розмірів архітектурних елементів або профілів (у партах або мінутах), які у попередньому стовпчику позначені літерами з індексами. У правому стовпчику - необхідно вписати сумарне значення яке складається із суми величин розмірів окремих елементів (у модулях та партах або мінутах). Величини розмірів окремих архітектурних елементів визначаються при розгляді та вивченні таблиць-креслень наведених у трактатах про архітектурні ордери за Бароцціо та за Палладіо.

2.1.5 Схеми структурної побудови ордерів

Для кращої орієнтації у структурній побудові ордерної системи необхідно створити принципове схематизоване абстраговане узагальнене зображення архітектурного ордеру (малюнок 2.1 – для кожного ордеру окремо), ступінь деталізації якого повинна відповідати деталізації наведеній у таблицях методичних вказівок (таблиці 2.2 та 2.3).

Схематичні зображення ордерів необхідно супроводжувати виносками з назвами елементів або профілів (стовпчик 3) та маркуванням відповідними літерами з індексами (стовпчик 4), які використані у таблицях 2.2 та 2.3 та наведені вище.

Наприклад:

 

При побудові схематичних зображень ордерів можливо скористатися таблицею 2.1 – Схематичні зображення окремих частин ордерів (стор. 8).

Використання структурних схем ордерів разом з заповненням таблиць допоможуть у створенні цілісної уяви про архітектурні ордери, їхню побудову, пропорційний стрій, характерні особливості кожного ордеру, що стане у пригоді при виконанні ескізу компонування «Архітектурних ордерів у масах за…».

11

Зміст

Вступ: цілі курсової роботи………………………………………………………………………....4

1.Загальні правила побудови ордерної системи…………………………………………….……...5

2.Об'єм курсової роботи:

2.1 Перша частина курсової роботи: «Архітектурні ордери у масах»

2.1.1 Пояснення та основні вимоги до виконання курсової роботи…….………….….7

2.1.2 Пояснення до варіантної частини…………………………………………………..7

2.1.3 Методичні вказівки до першої частини курсової роботи……………………...…8

2.1.4 Структурна побудова таблиць…………………………………………………….11

2.1.5 Схеми структурної побудови ордерів…………………………………………....11

2.1.6 Ескіз компонування зображення архітектурних ордерів у масах……………..12

2.1.7 Виконання ескізу компонування «Архітектурних ордерів у масах за…»........14

2.2 Друга частина курсової роботи: «Архітектурні ордери у деталях»

2.2.1 Методичні вказівки до другої частини курсової роботи……………………........22

2.2.2 Ескіз компонування зображення архітектурних ордерів у деталях………..........22

2.2.3 Виконання ескізу компонування «Архітектурні ордери у деталях за…»..……...29

2.2.4 Послідовність виконання креслень на планшеті…………………………….…....30

2.2.5 Допоміжні вправи за темою курсової роботи………..…………….……………...31

Склад графічних та текстових матеріалів, які повинні бути виконані при вивченні теми……..33

Словник архітектурних термінів……………………………………………………………….…..34

Список навчальної літератури, запропонованої для вивчення……………………………...…….37

 

 

Вступ, цілі роботи:

ознайомитись – з основними частинами та елементами архітектурної ордерної системи,що складають ЇЇ структуру,

- їх назвами,

- формою та розмірами (на основі модульної побудови),

вивчаючи теоретичні трактати майстрів архітектури епохи італійського Відродження:

- Джакомо Бароцціо да Віньйола «Правило п'яти ордерів архітектури», та

- Андреа Палладіо «Чотири книги про архітектуру»

оволодіти – прийомами та способами побудови складної архітектурної системи на рівні створення архітектурного креслення;

удосконалити – методи виконання архітектурних креслень;

набути –навички креслярської роботи засобами лінійної графіки;

і як наслідок

формування розуміння - композиційної побудови класичних пам'яток архітектури