Порядок, мета та підстави адміністративного затримання та доставлення правопорушника.

 

 

Заходи адміністративного примусу застосовуються міліцією, виклю­чно у вкладках, зазначених у законі. Стаття 260 КУАП вказує, що тіль­ки з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичер­пано інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці скоєння правопорушення, якщо складання протоколу є обо­в'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.

 

Для виконання покладених на міліцію обов'язків ст. 11 п. 5 Закону України "Про міліцію" надає їй право здійснювати адміністративне за­тримання:

1) осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу, або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бу­ти вирішені на місці, - на строк до 3-х годин, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до 3-х діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;

2) неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опіки, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування в уста­новленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільне небезпечні діяння і не досягай віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передавання їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;

3) осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, -до розгляду справи судом (суддею);

4) осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися, чи могли завдати шкоди оточуючим чи собі, - до передавання їх у спеціальні медичні заклади або для доставляння до місця проживання, а за відсутності таких - до їх витвереження;

5) осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до 30 діб із санкції прокурора;

6) осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму, - на строк до 3 діб;

7) військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передавання їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин, або військових комісаріатів;

8) осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створю­ють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до пере­давання їх у лікувальні заклади, але не більше як на 24 години.

 

Про адміністративне затримання обов'язково складається протокол, у якому зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу за­триманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

На прохання особи, затриманої за вчинення адміністративного пра­вопорушення, про місце її перебування повідомляються її родичі, адміні­страція за місцем роботи або навчання. Про затримання неповнолітнього обов'язково повідомляють його батьків або осіб, які їх замінюють.

 

 

49. Контрольні повноваження у сфері дозвільної системи МВС України.

 

50. Порядок нагляду за законністю в діяльності ОВС України.

 

51. Контрольні повноваження у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та порядок їх реалізації.

 

Види реєстраційно-дозвільних проваджень.

 

Значна частина проваджень пов'язана з реєстрацією певних суб'єктів. Зокрема, до них належать:

- державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності;

- реєстрація комерційних банків;

- реєстрація місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення;

- реєстрація об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, реєстрація житлово-будівельних і гаражних кооперативів;

- державна реєстрація друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств;

- реєстрація адвокатських об'єднань і т. ін.

Окремі реєстраційні провадження зв'язані з реєстрацією певних об'єктів. Наприклад, може бути виділена:

- реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна;

- реєстрація автомототранспортних засобів;

- реєстрація цивільних повітряних суден, аеродромів, аеропортів і присвоєння повітряним судам, внесеним до державного реєстру, державних і реєстраційних розпізнавальних знаків;

- реєстрація річкових і морських суден під прапором України і т. ін.

 

Серед дозвільних проваджень доцільно виділити провадження щодо видачі дозволів (у тому числі узгодження) на заняття певною діяльністю. До них, зокрема, належать:

- видача свідчень про право на заняття нотаріальною діяльністю;

- дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

- дозвіл на вивіз з території України документів Національного архівного фонду з метою тимчасового їхнього експонування або реставрації;

- дозвіл на виконання міжнародних польотів цивільних повітряних суден в аеропорти України або з аеропортів України;

- дозвіл на проведення підривних робіт і виготовлення непро-мислових вибухових речовин на місцях;

- дозвіл на право управління транспортними засобами і видача свідоцтв про право управління цими засобами;

- дозвіл на діяльність інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;

- дозвіл на діяльність з випуску й обороту цінних паперів;

- узгодження проектів конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог забезпечення безпеки дорожнього руху;

- узгодження технічних умов щодо розробки нової автомобільної техніки, а також технічних засобів, що використовуються для обслуговування і ремонту автотранспортних засобів;

- узгодження лімітів на використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

- затвердження технічних умов, технологічних інструкцій і рецептур виробництва спирту етилового, горілки, лікеро-горілчаних виробів, що є обов'язковими для підприємств усіх форм власності, які виготовляють зазначену продукцію;

- дозвіл щодо надання в користування мисливських угідь;

- організація промислового видобутку риби, інших водних живих ресурсів, а також аматорського і спортивного рибальства.

Можна також виділити значне число проваджень, пов'язаних з видачею ліцензій на певний вид діяльності. Це, наприклад, ліцензії на:

- пошук (розвідку) і експлуатацію родовищ корисних копалин;

- провадження, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї калібру більше 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/сек; створення і утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів;

- виготовлення й оптову реалізацію лікарських коштів;

- виготовлення і реалізацію особливо небезпечних хімічних засобів відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

- видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів;

- оптову та роздрібну торгівлю спиртом етиловим, алкогольними напоями і тютюновими виробами; 0 ветеринарну практику; 0 медичну практику;

- юридичну практику;

- судово-експертну діяльність;

- страхову діяльність.

Можна виділити також провадження, пов'язані з видачею дозволів на певні об'єкти й операції з ними:

- на придбання, збереження, носіння і перевезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо збереження і використання яких установлені спеціальні правила;

- на рух транспортних засобів із великогабаритними, великоваговими, небезпечними вантажами;

- на придбання вибухових матеріалів підприємствами й організаціями.