Характеристика стадій контрольного процесу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Характеристика стадій контрольного процесу



Стадіями контрольно-ревізійного процесу є: організаційна, дослідна, узагальнення та реалізація результатів контролю:

1) Організаційна стадія включає в себе вибір об’єкта ревізії і організаційно-методичну підготовку її:

- Вибір об’єкта ревізії полягає у встановленні першочерговості об’єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення ревізій за тривалістю міжревізійного періоду повинно підлягати комплексній ревізії або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю, визначають потребу в спеціалістах, яких слід залучати з апарату ревізуючої організації для виконання контрольно-ревізійного процесу, тобто формують ревізійну бригаду. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ – наказ, розпорядження керівника ревізуючої організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке ревізують, вид ревізії, період, за який перевіряють діяльність його, прізвище, ім’я та по батькові, посаду кожного члена ревізійної бригади, визначають її керівника, строк проведення ревізії. Керівником ревізійної бригади, як правило, призначають працівника контрольно-ревізійної служби, який має спеціальну освіту і практичний досвід ревізійної роботи.

- Організаційно-методична підготовка ревізії починається з вивчення стану економіки об’єкта ревізії. На підставі вивчення економіки підприємства, яке ревізують, керівник ревізійної бригади розробляє програму ревізії, яку затверджує керівник підприємства, що призначає ревізію, потім вибирають методику ревізії – вивчають методичні прийоми і контрольно-ревізійні процедури, застосовують їх при перевірці різних об’єктів контролю, використання засобів ПЕОМ. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка ревізії, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об’єкта і виконавців. Завершується організаційно-методична підготовка складанням робочого плану ревізора де встановлюють проміжні інтервали часу і елементи виконаних робіт.

2) Дослідна стадія контрольно-ревізійного процесу здійснюється ревізійною бригадою безпосередньо на об’єкті ревізії – підприємстві. При цьому забезпечується додержання принципу раптовості ревізії. Складається ця стадія з двох етапів – переддослідного і дослідного.

- Переддослідний етап включає низку процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення ревізії в установлені строки.

- Дослідний етап – це виконання контрольно-ревізійних процедур з перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів ПЕОМ, а також способів діалогового спілкування з ЕОМ.

3) Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе узагальнення і реалізацію результатів контрольно-ревізійних процесу.

- Узагальнення результатів контролю – це систематизація недоліків у діяльності підконтрольного підприємства. При цьому виявлені недоліки групують, оформлюють результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, слідчо-юридичне обґрунтування, узагальнюють і відображають результати ревізії в акті.

- Реалізація результатів контролю є завершальним етапом в контрольно-ревізійному процесі. Ревізійна бригада разом з керівництвом підприємства, де було проведено ревізію, обговорюють результати контролю у трудовому колективі, доповідаючи про них на зборах активу, виробничій нараді. Обговорення результатів ревізії оформлюють спеціальним протоколом. Надання гласності результатам контролю, зміцнення його демократичних принципів дає змогу об’єктивно визначити причини недоліків у діяльності підприємства і розробити проект профілактичних заходів щодо запобігання недоліків у подальшій роботі.

25. Організація та планування ревізій і перевірок

Ревізія – це метод документального контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та установ, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності, спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення і розкрадання грошей і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія здійснюється із застосуванням прийомів фактичного контролю: аналізу сировини і матеріалів у виробництві (експеримент), контрольного заміру виконаних робіт, опитування осіб, очного спостереження, порівняння, лабораторного аналізу тощо; прийомів документального контролю: формальної перевірки документів, арифметичної перевірки; взаємного контролю документів і операцій; зустрічної перевірки документів; техніко-економічних розрахунків; контролю дотримання нормативів; логічного дослідження операцій; хронологічної перевірки записів, перевірки бухгалтерських проводок тощо.

Ревізія дає повну і об'єктивну оцінку стану економіки, господарської діяльності і збереження власності в межах окремого господарюючого суб'єкту. Найбільш ефективним методом господарського контролю і важливим видом ревізії є комплексна ревізія. Вона дозволяє забезпечити системне вивчення всіх сторін господарської і фінансової діяльності, всебічну перевірку кругообігу засобів у сфері виробництва або товарного обігу.

Ревізію відрізняє від інших методів контролю плановість проведення, широта охоплення об'єкта та глибина його дослідження, переважне використання документів як джерела контролю, багатофункціональний, комплексний підхід.

Комплексний підхід характеризується тим, що ревізією можуть бути охоплені не тільки сфери діяльності, в яких відбувається процеси постачання, виробництва та збуту, але й функції управління цими процесами – планування, облік, аналіз, регулювання, стимулювання.

Ревізії проводяться відповідно до діючого законодавства, як правило, державними органами контролю і управління для виявлення недоліків в фінансово-господарській діяльності підприємств, що перевіряються, і порушень діючих нормативно-правових актів.

Вона базується на перевірці первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, фактичної наявності грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей. Результати ревізій оформляються актом, який має юридичну силу і є джерелом доказів в слідчій та юридичній практиці.

Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на: відомчі, Проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника, позавідомчі. Здійснюються органами державного, аудиторського контролю.

За організаційними ознаками розрізняють ревізії: планові. Здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів; позапланові. Проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом.

Аудит – форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів.

Мета аудиту: підвередити достовірність показників балансу і фінансової звітності, перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинним в державі нормативно-правовими положеннями.

Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями здійснення, а й організаційними формами проведення. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат і ліценцію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги.

Аудитор несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформації щодо якості та обґрунтованості результатів контролю.

Основні завдання аудиту: перевірка достовірності бухгалтерської звітності, законності і доцільності господарських операцій, стану бухгалтерського обліку, проведення аналізу фінансово-господарської діяльності з метою визначення шляхів підвищення її економічної ефективності, консультування суб’єктів підприємницької діяльності з питань організації бухобліку та внутрішнього фінансового контролю, податків, удосконалення методів управління, проведення оцінки майна підприємств у зв’язку з їх приватизацією, банкрутством тощо, захист фінансових інтересів клієнта, проведення наукових досліджень у галузях організації та методології обліку, управління, фінансового контролю, розробка на договірних засадах проектів, експертних висновків та інших матеріалів, пов’язаних із створенням нових і реорганізацією діючих підприємств.

26. Організація та планування зовнішнього і внутрішнього аудиту

Зовнішній аудит являє собою незалежну перевірку бухгалтерської (фінансової) звітності клієнта з метою встановлення її достовірності та відповідності здійснюваних фінансово-господарських операцій з законодавством; виявлення причин, що перешкоджають реалізації потенційних можливостей компанії і розробці рекомендацій щодо їх усунення.

Метою зовнішнього аудиту є не тільки безпосередній аудит фінансової звітності, а й вироблення комплексу заходів, що дозволяють клієнту максимально ефективно використовувати наявні ресурси в рамках чинного законодавства.

На етапі попереднього планування зовнішнього аудиту аудитор повинен ознайомитися з фінансово-господарською діяльністю економічного суб'єкта і мати наступну інформацію:

- про зовнішні чинники, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, що відображають економічну ситуацію в країні (регіоні) в цілому та її галузевої особливості;

- про внутрішні фактори, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, пов'язаних з його індивідуальними особливостями.

Крім того, аудитор ознайомитися з організаційно-управлінської структурою економічного суб'єкта; видами виробничої діяльності та номенклатурою продукції, що випускається; структурою капіталу; рівнем рентабельності; організованою економічним суб'єктом системою внутрішнього контролю.

Підприємства та організації мають право вибору аудиторської організації для проведення обов'язкової аудиторської перевірки або аудитора-підприємця для проведення ініціативних аудиторських перевірок або надання інших послуг, супутніх аудиту.

Планування, будучи початковим етапом проведення зовнішнього аудиту, включає в себе розробку аудиторською організацією загального плану аудиту із зазначенням очікуваного обсягу, графіків і термінів проведення аудиту, а також розробку аудиторською організацією аудиторської програми, яка визначає обсяг, види і послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідних для формування аудиторською організацією об'єктивної і обґрунтованої думки про бухгалтерську звітність організації.

Аудиторська організація та індивідуальні аудитори зобов'язані планувати свою роботу так, щоб перевірка була проведена ефективно.

Внутрішній аудит являє собою незалежну діяльність в організації з перевірки та оцінки її роботи в інтересах керівників.

Мета внутрішнього аудиту - допомогти співробітникам організації ефективно виконувати свої функції.

Внутрішній аудит проводять аудитори, що працюють безпосередньо в даній організації. У невеликих організаціях може і не бути штатних аудиторів. У цьому випадку проведення внутрішнього аудиту можна доручити ревізійної комісії або аудиторській фірмі на договірних засадах.

Під головним завданням внутрішніх аудиторів слід розуміти забезпечення задоволення потреб органів управління в частині надання контрольної інформації з різних цікавлять їх.

Під загальною функцією внутрішніх аудиторів слід розуміти:

- оцінку адекватності систем контролю, тобто здійснення перевірок ланок управління (контролю), надання обґрунтованих пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління;

- оцінку ефективності діяльності, тобто здійснення експертних оцінок різних сторін функціонування організації та надання обґрунтованих пропозицій щодо їх вдосконалення.

Діяльність внутрішніх аудиторів для органів управління організацією має інформаційне та консультаційне значення. Крім того, внутрішніми аудиторами може проводитися більш глибокий контроль організації, що виражається в сукупності організаційно-технологічного та функціонального аудиту системи управління, аудиту видів діяльності, а також аудитів елементів і процесів, що пов'язують організацію з зовнішнім середовищем, наприклад системи зовнішніх професійних зв'язків, іміджу, громадських зв'язків. Тут визначаються всі сильний і слабкі сторони діяльності організації, оцінюються стабільність її становища в соціальних системах більш високого порядку, а також перспективи її розвитку. такі контрольні заходи, здійснювані внутрішніми аудиторами, відносяться до всебічного аудиту системи управління організацією.



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 237; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.80.173.217 (0.01 с.)