Сутність контролю, його принципи, мета та завдання

Сутність контролю, його принципи, мета та завдання

Контроль у широкому розумінні – це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.

Основною метою контролю є:

1) виявлення порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні фінансових та матеріальних ресурсів підприємства, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ранній стаді

2) попередження фінансових правопорушень;

3) притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків;

4) вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.

Основне завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактичний стан справ об’єкта контролю, порівняти його з нормативним відповідно до чинного законодавства, виробити необхідні коригуючі впливи.

Основними принципами контролю є: законність, обов’язковість, стратегічна спрямованість, неупередженість, всебічність (всеосяжність), системність, плановість, регулярність (своєчасність), конкретність, економічність, цілісність.

Поняття системи контролю, її складових та рівнів

Система контролю – сукупність засобів контролю, виконавців і об'єктів контролю, що взаємодіють за правилами, встановленими відповідною нормативною документацією.

У вузькому розумінні можна трактувати систему контролю, як сукупність взаємопов’язаних, взаємодіючих елементів, які складаються у цілісне утворення з метою реалізації контролювання, як функції управління підприємством. До елементів системи відносять, зокрема, суб’єкт, об’єкт, предмет контролю, а також процес контролювання, що ґрунтується на принципах контролю, та передбачає послідовне виконання ряду етапів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Слід відзначити, що є інші підходи до системи контролю, зокрема до неї включають стратегічні плани організації, фінансові прогнози, бюджети, управління за цілями, прийоми операційного менеджменту та відповідні звіти.

Виділяють три рівні системи контролю: рівень підприємства в цілому; рівень підрозділу; зовнішній рівень.

Контроль на рівні підприємства в цілому спрямований на одержання інформації, необхідної для оцінки ефективності діяльності і прийняття на цій основі управлінських рішень.

Контроль на рівні підрозділу спрямований на оцінку ефективності окремих аспектів діяльності за короткі проміжки часу й оцінку компетентності керівництва даного підрозділу в більш довгостроковій перспективі.

Зовнішній контроль може здійснюватися, як власними силами підприємства, так і через консультаційні агентства (фірми, що займаються дослідженнями ринку; аудиторські фірми).

Інституції та форми контролю в Україні

За формами здійснення контролю розрізняють: ревізії; аудит; тематичні перевірки;камеральні перевірки; фінансові експертизи; службове розслідування; слідство.

Ревізія як форма контролю представляє собою систему контрольних дій, які здійснюються за дорученням керівника вищестоящої організації або органу управління ревізійною групою, або ревізором стосовно господарсько-фінансової діяльності підвідомчих підприємств та організацій, і під час яких установлюються законність, достовірність, економічна обґрунтованість і доцільність проведених господарських операцій, а також правомірність дій посадових осіб, які брали участь в їх здійсненні.

Основна мета ревізії – виявити господарські і фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства, установити причини та умови, які їм сприяли, і винних у цьому осіб, ужити заходів до відшкодування завданого збитку, шкоди, розробити заходи по усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення.

Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:

- відомчі – проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;

- позавідомчі – здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Державної податкової адміністрації тощо).

За організаційними ознаками розрізняють ревізії:

- планові – здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;

- позапланові – проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом.

Аудит – форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів. Мета аудиту – підтвердити достовірність показників балансу і фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними в державі нормативно-правовими положеннями.

Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями здійснення, а й організаційними формами його проведення. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат і ліцензію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги. Аудитор несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформації (акціонерами, кредиторами, банками) щодо якості та обґрунтованості результатів контролю.

Тематична перевірка – це форма контролю окремих сторін чи тематичних питань фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій. Наприклад, контроль стану збереження матеріальних цінностей, розрахунків з бюджетом, державними цільовими позабюджетними фондами і т. п. Такі перевірки здійснюють вищестоящі і державні органи контролю відповідно до специфіки виконуваних ними функцій.

Службове розслідування – це форма контролю дотримання працівниками підприємств, організацій службових обов’язків, а також нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини. Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства в разі виявлення крадіжок, нестач, втрат.

Слідство як форма контролю являє собою процесуальні дії, у ході яких установлюється провина відповідальних посадових, службових осіб у здійсненні тих чи інших порушень, пов’язаних з присвоєнням матеріальних цінностей, безгосподарністю, службовими зловживаннями. Слідство проводиться судово-слідчими правоохоронними органами і регулюється особливим процесуальним законодавством.

Зміст контрольного процесу

Контрольно-ревізійний процес є системним впливом на суб’єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації та нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин. Всякий динамічний процес, пов’язаний з використанням засобів і предметів праці, а також самої праці, складається з організаційної, технологічної та завершальної стадії. Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-ревізійні підрозділи, які є в структурі органів управління, на які покладено контрольні функції на підприємствах. Незалежний фінансово-господарський контроль проводиться аудиторськими фірмами.

Контрольний процес (процес контролю), як і будь-який технологічний процес, складається з численних операцій. Контрольна операція – це дія над економічними даними (інформацією), що має на меті дістати різні проміжні та кінцеві (підсумкові) показники, придатні для оцінювання результату роботи та прийняття управлінських рішень.

Сукупність операцій, які використовуються у контрольному процесі, поділяють на три типи (категорії): механічні, переробного та творчого характеру. Ці типи операцій дають змогу виокремити виконавчі місця, які можуть бути покладені в основу організації роботи виконавців. Вони також є важливим елементом поділу та кооперування праці, дають змогу будувати графіки процесів і роботи виконавців.

Сутність контролю, його принципи, мета та завдання

Контроль у широкому розумінні – це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Сутність контролю полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на об’єкти управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їх діяльністю для виявлення відхилень від встановлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.

Основною метою контролю є:

1) виявлення порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні фінансових та матеріальних ресурсів підприємства, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ранній стаді

2) попередження фінансових правопорушень;

3) притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків;

4) вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.

Основне завдання контролю полягає в тому, щоб виявити фактичний стан справ об’єкта контролю, порівняти його з нормативним відповідно до чинного законодавства, виробити необхідні коригуючі впливи.

Основними принципами контролю є: законність, обов’язковість, стратегічна спрямованість, неупередженість, всебічність (всеосяжність), системність, плановість, регулярність (своєчасність), конкретність, економічність, цілісність.