Тема 1.«Літературознавство як наука».

Основи теорії літератури

 

 

Навчально-методичний комплекс з вивчення дисципліни для студентів І курсу факультету міжнародної інформації і права напряму 0302 «Журналістика» спеціальності 7.030200 «Журналістика»

(за кредитно-модульною системою)

 

 

Київ - 2006

УДК

 

Укладачі: професор, доктор філологічних наук Козачок Я.В.

 

 

Рецензенти: ______________________________

 

 

Обговорено і схвалено на засіданні науково-методичної редакційної ради Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, протокол №____ від «____» __________ 2006 року.

 

Містить вступ, тематичний план, зміст лекцій, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів – питання для самоконтролю, завдання для самоперевірки, список літератури. Комплекс відповідає навчально-методичним вимогам застосування кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ.

ВСТУП

У курсі вивчення філологічних дисциплін чільне місце посідає система пропедевтичних знань з “Основ теорії літератури”, що викладається для студентів-початківців філологічних спеціальностей вищих закладів освіти, в тому числі і спеціальності “журналістика”. Ця навчальна дисципліна носить попереджувальний характер і дає теоретичний ґрунт студентам-першокурсникам для вироблення у них навиків та прийомів самостійної роботи, вміння здійснювати макро- та мікроаналіз літературного твору.

Курс “Вступ до літературознавства” складається з лекційних і практичних занять, які співвідносяться за принципом взаємодоповнюваності.

Цикл лекцій має на меті схарактеризувати специфіку, структуру й сучасний стан літературознавства як науки про мистецтво слова, способів моделювання дійсності, дати уявлення про специфіку художньої літератури як мистецтва, його природу, закономірності і основні функції (проблеми художнього образу), про зовнішню архітектоніку і внутрішню структуру художнього явища як такого (проблема літературно-художнього твору), зрештою, про природу і закономірності історичного розвитку літератури (проблема літературного процесу як такого). При цьому лекції спрямовані на те, щоб сформувати у студентів систему знань, умінь і навичок стосовно аналізу категорій змісту і форми літературного твору, способів відображення дійсності – тобто з основних теоретико-літературних питань.

У лекційних курсах з історії та теорії української літератури порушуються важливі питання літературного процесу, його зв`язку з життям і боротьбою українського народу за соціальне та національне визволення; акцентується увага на принципах дослідження й оцінки літературних творів; розглядаються конкретні шляхи та способи літературознавчого аналізу й синтезу.

У свою чергу, на практичних заняттях на перший план висувається спеціальний, більш детальний розгляд конкретних теоретико-літературних проблем. Практичні заняття, на відміну від лекцій, максимально орієнтовані на самостійну, індивідуальну роботу студента. У зв`язку з цим вони спрямовані на те, щоб допомогти першокурсникові оволодіти основними навичками і вміннями роботи з науковою та критичною літературою, прийомами систематизації засвоюваної інформації, вмінням її використовувати у відповіді на конкретні запитання, а також при самостійному аналізі художнього тексту.

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Програма курсу структурована в обсязі одного модуля.

Тема 1.«Літературознавство як наука».

Літературознавство як філологічна наука. Літературознавство серед мистецтвознавчих наук. Літературознавство як історична наука. Основні й допоміжні галузі літературознавства.

 

Тема 2. «Специфіка художньої літератури».

Література як вид мистецтва. Людина – основний предмет зображення в художній літературі. Пізнавальне значення художньої літератури. Естетична природа художньої літератури. Виховне значення художньої літератури.

 

Тема 3. «Літературний образ».

Поняття “образ”, “характер”, “тип”. Проблема типовості в художній літературі. Образ-персонаж і прийоми його творення.

 

Тема 4.«Композиція та сюжет літературного твору».

Поняття про композицію художнього твору. Характер конфлікту. Групування персонажів. Сюжет. Позасюжетні елементи.

Тема 5. «Мова художнього твору».

Мова як засіб художнього відображення дійсності. Мова автора та мова персонажів. Літературна мова та мова художньої літератури. Лексика художнього твору та її особливості.

 

Тема 6. «Тема та ідея художнього твору».

Поняття про ідейно-тематичну основу твору. Ідейний зміст. Основна ідея твору. Соціально-історична зумовленість тем та ідей літературних творів.

 

Тема 7. «Принцип аналізу художнього твору».

Аналіз художнього твору – необхідна умова його вивчення. Принцип історизму в аналізі твору. Вивчення художнього твору в єдності форми та змісту. Поєднання соціологічного й естетичного аналізу у вивченні художнього твору.

 

Тема 8. «Аналіз епічного твору».

Епічний спосіб моделювання дійсності. Жанрова специфіка твору. Ідейно-тематичний зміст твору, його проблематика. Композиційно-сюжетна структура твору. Образна форма твору. Словесна форма твору. Поєднання аналізу з синтезом.

 

 

Тема 9. «Аналіз ліричного твору».

Специфічність лірики як літературного роду. Жанрова своєрідність твору. Мотив, своєрідність його розгортання. Образ ліричного героя. Композиційна структура вірша. Ритм, клаузула, рима, спосіб римування, строфа.

 

Тема 10. «Аналіз драматичного твору».

Драма як літературний рід. Жанрова своєрідність твору. Зміст твору. Характер конфлікту. Система дійових осіб, особливості їх творення. Словесна форма твору.

Тема 11. «Літературний процес».

Літературний процес та розвиток суспільства. Науково-технічна революція та розвиток літератури. Традиції та новаторство. Взаємодії та взаємовпливи літератур.

 

Тема 12. «Художній напрям, течія, стиль у літературі».

Категорія художнього методу. Метод і світогляд письменника. Напрям і метод. Літературна течія. Стиль як єдність змісту та форми. Проблема спадкоємності у розвитку напрямів і течій. Дискусії про методи та напрями.

 

Тема 13. «Жанрова специфіка літературного твору».

Жанр як літературно-естетична категорія. Способи літературного зображення. Епічні види в жанрово-історичних формах. Жанрова своєрідність видів лірики в її внутрішній трансформації. Види драматичних творів. Види мішаної форми.

 

Тема 14. «Система віршування».

Ритмічний лад та розміри силабо-тонічних віршів. Строфи. Народнопісенний вірш. Літературний тонічний вірш.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Загальні рекомендації: практичні заняття загалом активізують участь студентів в організованій викладачем співпраці. Під час їх проведення необхідно відповідати не тільки на поставлені запитання, а й виступати з доповненнями, зауваженнями, уточненнями, запереченнями, звертатися до цитацій із першоджерел, наводити власні приклади, міркування і судження.

У підготовлених планах практичних занять враховані можливості та межі застосування різних підходів і прийомів вивчення літературного твору, які сприяють глибокому розумінню категорій його змісту та форми, значення його внутрішніх зв`язків (соціологічний, культурно-історичний, біографічний, функціональний та ін.).

Одним із важливих завдань вивчення курсу “Основи теорії літератури” є показати змінність і багатогранність шляхів аналізу, залежності їх від життєвого матеріалу, від історико-літературного процесу, категорій роду, жанру, творчої індивідуальності письменника, своєрідності його естетичного світосприйняття.

Врахування викладачем можливості різних підходів до аналізу літературного твору допоможе йому уникнути шаблону поцінування того чи іншого літературного явища, особливо при студіях репрезентативних постатей рідного письменства, що представляють певну літературну епоху, а відтак, служитиме посередником між письменником і читачем.

Кожний художній твір – це цілий всесвіт духу. Збагнути його, оцінити й одержати естетичну насолоду – це великою мірою означає стати своєрідним “співавтором” письменника, вступити з ним у діалог. Для цього викладач мусить володіти інструментарієм інтерпретації й оцінки твору, осягнути метод моделювання його змісту та ціннісного статусу.

При всьому розмаїтті можливих аспектів вивчення літературного твору слід пам`ятати, що художній текст є складною системою зв`язків, взаємозв`язків його компонентів, що створюють єдине ціле, є альфою й омегою аналізу. Ось чому тема кожного практичного заняття, присвячена тому чи іншому аспекту загальної теоретичної проблеми, передбачає конкретний аналіз художнього тексту.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

ТЕМА 3. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОБРАЗ

 

1. Поняття “образ”, “характер”, “тип”.

2. Проблема типовості в художній літературі.

3. Образ-персонаж і прийоми його творення. Внші види образів.

Завдання: вміти дати визначення поняттям: “герой літературного твору”, “ліричний герой”, “образ”, “тип”.

Список літератури:

1. Астатф`єв О. Ліричний образ: типове і загальнолюдське // Слово і час. – 1990. – №9. – С.67 – 73.

2. Білий О. Літературний герой у контексті історії. – К.,1980. – 120с.

3. В`язовський Г.А. Літературно-художній тип і його прототипи. – К., 1962. – 76с.

4. Кундзіч О. Слово і образ. – К.,1966. – 331с.

5. Лесин В.М. Реалістичний образ у художньому творі. – К.,1976. – 118с.

6. Макаров А.М. Світ образу: Літературно-критичні нариси. – К.,1977. – 268с.

7. Семенчук І.Р. Мистецтво портрета. – К.,1983. – 188с.

8. Федоренко Н. Мысль и образ: Литературно-критические статьи. – М., 1985. – 359с.

9. Франко І. З остатніх десятиліть ХІХ віку // Зібр. творів: У 50т. – К., 1982. – Т.41. – С.525 – 536.

10. Храпченко М.Б. Горизонты художественного образа. – М.,1982. – 334с.

11. Шляхова Н. Художній тип. Соціальна і духовна характеритика. – Одеса,1990. – 256с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 10

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

ТЕМА 14. ВІРШУВАННЯ

1. Системи віршування.

2. Ритмічний лад та розміри силабо-тонічних віршів.

3. Строфи.

4. Народнопісенний вірш.

5. Літературний тонічний вірш.

Завдання: вміти дати визначення поняттям: віршування (версифікація), рима, римування, ритм, розмір вірша (метр), система версифікації, строфа, троп.

Список літератури:

1. Барабаш С. “Хай серця не знають супокою...” (Поезія В.Симоненка) // Література. Діти. Час. – К.,1990. – Вип.15. – С.79 – 89.

2. Брюховецький В. Хто найдужче любить життя: (Штрихи до портрета В.Симоненка) // Укр. мова і література в школі. – 1985. – №1. – С.13 – 18.

3. Вінграновський М. Всі ми з одного часу і з одного народу: Слово про (поета) В.Симоненка // Київ. – 1989. – №3. – С.8 – 9.

4. Латинський В.Г. Вибрати не можна тільки Батьківщину: (Про письменника Василя Симоненка) // Початкова школа. – 1985. – №1. – С.77 – 79.

5. Скрипка В. Смолоскип Симоненка // Слово і час. – 1992. – №.1. – С.34 – 37.

6. Тельнюк С. Лицар поезії: Спогади про Василя Симоненка // Слово і час. – 1991. – №1. – С.40 – 41.

7. Ткаченко А.О. Василь Симоненко: Нарис життя і творчості. – К.,1990. – 312с.

8. Ткаченко А.О. Нерозкрита грань (про Симоненка) // Слово і час. – 1991. – №1. – С.32 – 34.

9. Яременко В. Духовні острови: (Про поета В.Симоненка) // Дніпро. – 1988. – №6. – С.69 – 70.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Астатф’єв О. Ліричний образ: типове і загальнолюдське // Слово і час.- 1990.- №9.

2. Банківська Н.Про романтичне мислення // Слово і час.- 1990.- №1.

3. Бацій С.І. Краса і сила слова: Бесіди про мову художнього твору.- К., 1983.

4. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. – М.,1975.

5. Білецький Ф. Жанрова своєрідність реалістичної повісті.- Д.,1975.

5. Білецький Ф. Оповідання, новела, нарис. – К., 1967.

6. Білий О. Літературний герой у контексті історії. – К., 1976.

7. Бушмир А.С. Наука о литературе: Проблемы. Суждения. Споры. – М., 1980.

8. Волинський П.К. Із секретів майстерності: критичні етюди. – К., 1973.

9. Волинський П.К. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства. Підручник для студентів. – К., 1967.

10. Волков И.Ф. Литература как вид художественного творчества: книга для учителя. – М., 1985.

11. Вихованець І. Таїна слова. – К., 1990.

12. В’язовський Г.А. Від життя до художнього твору: літературно-критичний нарис. –К., 1979.

13. В’язовський Г.А. Літературно-художній тип і його прототипи. – К., 1962.

14. Гнатюк М.П. Поема як літературний вид. –К., 1972.

15. Гуляк А.Б. та ін. Деякі аспекти аналізу літературного твору. –К., 2000.

16. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ- поч. ХХ ст. – Л., 1999.

17. Добин Е.С. Сюжет и действительность. Искусство детали. – Л., 1981.

 

18. Калачева С.В. Методика анализа сюжета и композиции литературного произведения: пособия к практическим занятиям. – М., 1973.

19. Крижанівський С. Рід, вид, різновид: до питання про сучасну жанрову систему // Худож. Відкриття і літ. процес: огляди, статті, роздуми. – К., 1979.

20. Кундзіч О. Слово і образ. – К., 1966.

21. Лесин В.В. Композиція художнього твору. – К., 1972.

22. Лесин В.М. Реалістичний образ у художньому творі. – К.,1976.

23. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К., 1997.

24. Маланюк Є. Думки про мистецтво // Слово і час. – 1993. - №4.

25. Марко В. Основи аналізу літературного твору. – Кіровоград, 1997.

26. Методология анализа литературного произведения. – М., 1988.

27. Мисник П.Д. багатство форм і стилів. – К., 1963.

28. Наєнко М. Українське літературознавство: школи, напрями, тенденції. – К., 1997.

30.Піхманець Р. Психологія художньої творчості. – К., 1991.

31. Пути анализа литературного произведения. – М., 1981.

32. Семенчук І.Р. Мистецтво композиції і характер. – К., 1974.

33. Семенчук І.Р. Мистецтво портрета. – К., 1983.

34.Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). – К., 1998.

35. Фролова К.П. Цікаве літературознавство. – К., 1991.

36. Храпченко М.Б. Горизонты художественного образа. – М., 1982.

37. Художньо-естетичний аналіз творів української літератури: Зб. наук. праць КДПІ. – К., 1981.

38. Цвіркунов В. Сюжет: деякі питання теорії. – К., 1963.

39. Чижевський Д. Історія української літератури: від початків до доби реалізму. – Т., 1994.

40. Шаховський С. Літературні роди і види. –К., 1963.

41.Шляхова Н. Емоції і художня творчість. – К., 1981.

 

Основи теорії літератури

 

 

Навчально-методичний комплекс з вивчення дисципліни для студентів І курсу факультету міжнародної інформації і права напряму 0302 «Журналістика» спеціальності 7.030200 «Журналістика»

(за кредитно-модульною системою)

 

 

Київ - 2006

УДК

 

Укладачі: професор, доктор філологічних наук Козачок Я.В.

 

 

Рецензенти: ______________________________

 

 

Обговорено і схвалено на засіданні науково-методичної редакційної ради Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, протокол №____ від «____» __________ 2006 року.

 

Містить вступ, тематичний план, зміст лекцій, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів – питання для самоконтролю, завдання для самоперевірки, список літератури. Комплекс відповідає навчально-методичним вимогам застосування кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ.

ВСТУП

У курсі вивчення філологічних дисциплін чільне місце посідає система пропедевтичних знань з “Основ теорії літератури”, що викладається для студентів-початківців філологічних спеціальностей вищих закладів освіти, в тому числі і спеціальності “журналістика”. Ця навчальна дисципліна носить попереджувальний характер і дає теоретичний ґрунт студентам-першокурсникам для вироблення у них навиків та прийомів самостійної роботи, вміння здійснювати макро- та мікроаналіз літературного твору.

Курс “Вступ до літературознавства” складається з лекційних і практичних занять, які співвідносяться за принципом взаємодоповнюваності.

Цикл лекцій має на меті схарактеризувати специфіку, структуру й сучасний стан літературознавства як науки про мистецтво слова, способів моделювання дійсності, дати уявлення про специфіку художньої літератури як мистецтва, його природу, закономірності і основні функції (проблеми художнього образу), про зовнішню архітектоніку і внутрішню структуру художнього явища як такого (проблема літературно-художнього твору), зрештою, про природу і закономірності історичного розвитку літератури (проблема літературного процесу як такого). При цьому лекції спрямовані на те, щоб сформувати у студентів систему знань, умінь і навичок стосовно аналізу категорій змісту і форми літературного твору, способів відображення дійсності – тобто з основних теоретико-літературних питань.

У лекційних курсах з історії та теорії української літератури порушуються важливі питання літературного процесу, його зв`язку з життям і боротьбою українського народу за соціальне та національне визволення; акцентується увага на принципах дослідження й оцінки літературних творів; розглядаються конкретні шляхи та способи літературознавчого аналізу й синтезу.

У свою чергу, на практичних заняттях на перший план висувається спеціальний, більш детальний розгляд конкретних теоретико-літературних проблем. Практичні заняття, на відміну від лекцій, максимально орієнтовані на самостійну, індивідуальну роботу студента. У зв`язку з цим вони спрямовані на те, щоб допомогти першокурсникові оволодіти основними навичками і вміннями роботи з науковою та критичною літературою, прийомами систематизації засвоюваної інформації, вмінням її використовувати у відповіді на конкретні запитання, а також при самостійному аналізі художнього тексту.

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Програма курсу структурована в обсязі одного модуля.

Тема 1.«Літературознавство як наука».

Літературознавство як філологічна наука. Літературознавство серед мистецтвознавчих наук. Літературознавство як історична наука. Основні й допоміжні галузі літературознавства.

 

Тема 2. «Специфіка художньої літератури».

Література як вид мистецтва. Людина – основний предмет зображення в художній літературі. Пізнавальне значення художньої літератури. Естетична природа художньої літератури. Виховне значення художньої літератури.