Тема 3. «Літературний образ».

Поняття “образ”, “характер”, “тип”. Проблема типовості в художній літературі. Образ-персонаж і прийоми його творення.

 

Тема 4.«Композиція та сюжет літературного твору».

Поняття про композицію художнього твору. Характер конфлікту. Групування персонажів. Сюжет. Позасюжетні елементи.

Тема 5. «Мова художнього твору».

Мова як засіб художнього відображення дійсності. Мова автора та мова персонажів. Літературна мова та мова художньої літератури. Лексика художнього твору та її особливості.

 

Тема 6. «Тема та ідея художнього твору».

Поняття про ідейно-тематичну основу твору. Ідейний зміст. Основна ідея твору. Соціально-історична зумовленість тем та ідей літературних творів.

 

Тема 7. «Принцип аналізу художнього твору».

Аналіз художнього твору – необхідна умова його вивчення. Принцип історизму в аналізі твору. Вивчення художнього твору в єдності форми та змісту. Поєднання соціологічного й естетичного аналізу у вивченні художнього твору.

 

Тема 8. «Аналіз епічного твору».

Епічний спосіб моделювання дійсності. Жанрова специфіка твору. Ідейно-тематичний зміст твору, його проблематика. Композиційно-сюжетна структура твору. Образна форма твору. Словесна форма твору. Поєднання аналізу з синтезом.

 

 

Тема 9. «Аналіз ліричного твору».

Специфічність лірики як літературного роду. Жанрова своєрідність твору. Мотив, своєрідність його розгортання. Образ ліричного героя. Композиційна структура вірша. Ритм, клаузула, рима, спосіб римування, строфа.

 

Тема 10. «Аналіз драматичного твору».

Драма як літературний рід. Жанрова своєрідність твору. Зміст твору. Характер конфлікту. Система дійових осіб, особливості їх творення. Словесна форма твору.

Тема 11. «Літературний процес».

Літературний процес та розвиток суспільства. Науково-технічна революція та розвиток літератури. Традиції та новаторство. Взаємодії та взаємовпливи літератур.

 

Тема 12. «Художній напрям, течія, стиль у літературі».

Категорія художнього методу. Метод і світогляд письменника. Напрям і метод. Літературна течія. Стиль як єдність змісту та форми. Проблема спадкоємності у розвитку напрямів і течій. Дискусії про методи та напрями.

 

Тема 13. «Жанрова специфіка літературного твору».

Жанр як літературно-естетична категорія. Способи літературного зображення. Епічні види в жанрово-історичних формах. Жанрова своєрідність видів лірики в її внутрішній трансформації. Види драматичних творів. Види мішаної форми.

 

Тема 14. «Система віршування».

Ритмічний лад та розміри силабо-тонічних віршів. Строфи. Народнопісенний вірш. Літературний тонічний вірш.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Загальні рекомендації: практичні заняття загалом активізують участь студентів в організованій викладачем співпраці. Під час їх проведення необхідно відповідати не тільки на поставлені запитання, а й виступати з доповненнями, зауваженнями, уточненнями, запереченнями, звертатися до цитацій із першоджерел, наводити власні приклади, міркування і судження.

У підготовлених планах практичних занять враховані можливості та межі застосування різних підходів і прийомів вивчення літературного твору, які сприяють глибокому розумінню категорій його змісту та форми, значення його внутрішніх зв`язків (соціологічний, культурно-історичний, біографічний, функціональний та ін.).

Одним із важливих завдань вивчення курсу “Основи теорії літератури” є показати змінність і багатогранність шляхів аналізу, залежності їх від життєвого матеріалу, від історико-літературного процесу, категорій роду, жанру, творчої індивідуальності письменника, своєрідності його естетичного світосприйняття.

Врахування викладачем можливості різних підходів до аналізу літературного твору допоможе йому уникнути шаблону поцінування того чи іншого літературного явища, особливо при студіях репрезентативних постатей рідного письменства, що представляють певну літературну епоху, а відтак, служитиме посередником між письменником і читачем.

Кожний художній твір – це цілий всесвіт духу. Збагнути його, оцінити й одержати естетичну насолоду – це великою мірою означає стати своєрідним “співавтором” письменника, вступити з ним у діалог. Для цього викладач мусить володіти інструментарієм інтерпретації й оцінки твору, осягнути метод моделювання його змісту та ціннісного статусу.

При всьому розмаїтті можливих аспектів вивчення літературного твору слід пам`ятати, що художній текст є складною системою зв`язків, взаємозв`язків його компонентів, що створюють єдине ціле, є альфою й омегою аналізу. Ось чому тема кожного практичного заняття, присвячена тому чи іншому аспекту загальної теоретичної проблеми, передбачає конкретний аналіз художнього тексту.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА 1. ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА

 

1. Літературознавство як філологічна наука.

2. Літературознавство серед мистецтвознавчих наук.

3. Літературознавство як історична наука.

4. Основні й допоміжні галузі літературознавства.

Завдання: вміти дати визначення поняттям: “компаративістика”, “література всесвітня (світова)”, “література масова”, “літературний процес”, “літературознавство”, “теорія літератури”.

Список літератури:

1. Бушмин А.С. Наука о литературе: Проблемы. Суждения. Споры. – М., 1980. – 334 с.

2. Взаимодействие наук при изучении литературы: Сб. статей. – Л., 1981. – 277 с.

3. Волинський П.К. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства: Підручник для студ. філ. фак. ун-тів та пед ін-тів. – 2-е вид., випр. і доп. – К.,1967. – С. 3 – 76.

4. Зеров Микола. Історико-літературні та літературознавчі праці. // Зеров М.К. Твори: У 2т. – К.,1990. – Т.2.

5. Клочек Г. Поетика і психологія. – К., 1990. – 47 с.

6. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром`як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.,1997.

7. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. – К.,1997. – 320с.

8. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства). – К.,1998. – 448с.

9. Храпченко М.Б. Творческая индивидуальность писателя и развитие литературы. – М.,1987. – 575с.

10. Хропко П.П. Проблеми літературознавчої підготовки вчителів-словесників // Педагогіка і психологія: Вісн. Акад. пед. наук України. – 1994. – №3. – С.81 – 90.

11. Чижевський Дмитро. Історія української літератури: Від початків до доби реалізму. – Тернопіль, 1994. – 480с

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ І СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Література як вид мистецтва.

2. Людина – основний предмет зображення в художній літературі.

3. Пізнавальне значення художньої літератури.

4. Естетична природа художньої літератури.

5. Виховне значення художньої літератури.

Завдання: вміти дати визначення термінам: “естетика”, “література”.

Список літератури:

1. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. – М.,1975. – 502с.

2. Волков И.Ф. Литература как вид художественного творчества: Книга для учителя. – М.,1985. – 129с.

3. Іваньо І.В. Специфіка мистецтва. Іст.естет. нарис. – К.,1970. – 204с.

4. Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури // Літ.Україна. – 1990. – №24.

5. Кубланов Б. Мистецтво як форма пізнання дійсності. – К.,1967. – 126с.

6. Мазепа В. Художня творчість як пізнання. – К.,1973. – 214с.

7. Маланюк Є. Думки про мистецтво // Слово і час. – 1993. – №4.

8. Марко В. Основи аналізу літературного твору. – Кіровоград, 1997. – С.19 – 26.

9. Піхманець Р. Психологія художньої творчості. – К.,1991.– 164с.

10. Сафонов В. Вечное мговение: Этюды и размышления о литературе. – М.,1981. – 504с.

11. Фащенко В.В. У глибинах людського буття. Етюди про психологізм літератури. – К.,1981. – 279с.

12. Франко І. Із секретів поетичної творчості // Зібр.творів: У 50т. – К.,1981. – Т.31. – С.28 – 32.

13. Фролова К.П. Цікаве літературознавство. – К.,1991. – 190с.

14. Шляхова Н. Емоції і художня творчість. – К.,1981. – 103с.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

ТЕМА 3. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОБРАЗ

 

1. Поняття “образ”, “характер”, “тип”.

2. Проблема типовості в художній літературі.

3. Образ-персонаж і прийоми його творення. Внші види образів.

Завдання: вміти дати визначення поняттям: “герой літературного твору”, “ліричний герой”, “образ”, “тип”.

Список літератури:

1. Астатф`єв О. Ліричний образ: типове і загальнолюдське // Слово і час. – 1990. – №9. – С.67 – 73.

2. Білий О. Літературний герой у контексті історії. – К.,1980. – 120с.

3. В`язовський Г.А. Літературно-художній тип і його прототипи. – К., 1962. – 76с.

4. Кундзіч О. Слово і образ. – К.,1966. – 331с.

5. Лесин В.М. Реалістичний образ у художньому творі. – К.,1976. – 118с.

6. Макаров А.М. Світ образу: Літературно-критичні нариси. – К.,1977. – 268с.

7. Семенчук І.Р. Мистецтво портрета. – К.,1983. – 188с.

8. Федоренко Н. Мысль и образ: Литературно-критические статьи. – М., 1985. – 359с.

9. Франко І. З остатніх десятиліть ХІХ віку // Зібр. творів: У 50т. – К., 1982. – Т.41. – С.525 – 536.

10. Храпченко М.Б. Горизонты художественного образа. – М.,1982. – 334с.

11. Шляхова Н. Художній тип. Соціальна і духовна характеритика. – Одеса,1990. – 256с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4