До виконання графоаналітичного завдання

З дисципліни “Історія мистецтва, архітектури та містобудування

епохи Відродження”

Затверджено на засіданні кафедри

основ архітектури.

Протокол №10 від 22.06.09 р.

Харків 2009

 

Методичні вказівки до виконання графоаналітичного завдання з дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” для студентів спеціальностей: 7.120.101 “Архітектура будівель і споруд”; 7.120.103 “Дизайн архітектурного середовища”; 7.120.101.01 “Реконструкція, реставрація архітектурних об'єктів” / Укладачі: О.І. Ремізова, І.І. Крейзер - Харків: ХДТУБА, 2009. – 22 с.

 

 

Рецензент Л.В. Качемцева

 

Кафедра основ архітектури

 

 

ВСТУП

 

Дисципліна “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” читається для спеціальностей: 7.120.101 “Архітектура будівель і споруд”; 7.120.103 “Дизайн архітектурного середовища”; 7.120.101.01 “Реконструкція, реставрація архітектурних об'єктів”.

Дисципліна “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” є продовженням і складовою курсу “Історія мистецтва, архітектури і містобудування”. Відродження знаходиться у ряді інших історичних епох, які вивчаються протягом чотирьох курсів.

Мета дисципліни – формування професійного мислення, направленого на творче освоєння історико-культурного масиву відомостей, які відносяться до епохи Відродження; розуміння механізму розвитку і взаємодії архітектури, мистецтва і містобудування в цей період, розуміння специфічних особливостей розвитку культури різних країн і народів Європи.

Завдання дисципліни:

- сформувати уявлення про основні етапи розвитку культури Відродження в контексті світової історії;

- освоїти творчу спадщину майстрів мистецтва, архітектури і містобудування, виявити стильові напрями і школи;

- вивчити особливості розвитку національних шкіл і традицій;

- виявити типологічні особливості споруд, будівельні і конструктивно-технічні прийоми в архітектурі.

Дана дисципліна читається в V-му семестрі, містить в собі розділ – «Західна Європа». Під час викладення матеріалу особлива увага звертається на опрацьовування основних категорій і понять, які детермінують мислення, світогляд художника і сприйняття художнього твору людиною даної епохи. Введені спеціальні теми, які розкривають природу організаційних форм художньої й архітектурної діяльності і механізми їх розвитку.

Підсумком вивчення дисципліни повинні стати знання:

- про основні періоди розвитку мистецтва, архітектури, містобудування епохи Відродження;

- про характер еволюції культури Відродження в цілому і окремих її шкіл і майстрів;

- про еволюцію містобудівних принципів, архітектурних типів будівель і споруд, зміни будівельно-технічних прийомів у процесі історичного розвитку архітектурної професії;

- про художні особливості розвитку різних жанрів мистецтва, архітектурної стилістики різних європейських країн;

- про творчість відомих майстрів Ренесансу, їх почерк, прийоми і твори;

- про вплив епохи на розвиток нових ідей в архітектурі і мистецтві Європи в подальший період.

Перелік дисциплін, які забезпечують навчальний процес:

1 Історія мистецтва, архітектури і містобудування (ІМАМ) – I-IV семестри.

2 Художні методи архітектурної композиції (ХМАК) – III-IV семестри.

Дисципліна “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” окрім лекцій і колоквіумів має практичне завдання – графоаналітичну роботу, в якій передбачається композиційний аналіз споруд, їх просторова організація, аналіз художніх творів (живописних і скульптурних) видатних майстрів епохи Відродження.

Методичні вказівки до виконання графоаналітичного завдання з дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” відповідають навчальному плану і призначені для вітчизняних та іноземних студентів, які навчаються на архітектурному факультеті Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури (ХДТУБА).

Мета і завдання методичних вказівок – розкрити зміст графоаналітичного завдання, засоби і методи його виконання, створити уявлення про прийоми роботи з історичним матеріалом. Показати специфічні відмінності способів виконання завдання від графічних завдань з курсу “Художні методи архітектурної композиції” (2 курс) і рефератів з дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування” (1, 2 курс).

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

Графоаналітичне завдання з дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування епохи Відродження” дає можливість студенту детальніше вивчити видатний історичний етап, який вплинув на подальший розвиток європейської архітектури. Лектором розроблені теми (додаток А) для індивідуальної роботи, які охоплюють всі періоди і сфери європейського Відродження (архітектурні пам'ятники, художні твори, скульптуру). Кожний студент повинен виконати самостійне невелике дослідження на обрану тему. Робота виконується протягом семестру. На колоквіумах студент отримує консультації щодо роботи у викладача. Три модульні контролі здійснюються під час колоквіумів і відповідають стадіям виконання роботи: затвердження теми і обговорення матеріалу, підібраного студентом, виконання аналізу начорно (схеми, таблиці, малюнки) і оформлення закінченої роботи.

Під час вивчення дисципліни “Історія мистецтва, архітектури і містобудування” студентам пропонується на матеріалі епохи Відродження навчитися застосовувати в процесі аналізу творів різних майстрів (архітекторів, художників, скульпторів) композиційні схеми, графічні моделі, ескізні рисунки, супроводжуючи їх текстовими поясненнями.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

Матеріалом аналізу є пам'ятники архітектури і містобудування, живописні і скульптурні твори епохи Італійського Відродження.

 

 

2.1 Основні типи графоаналітичних завдань:

 

1 Аналіз пам'ятника з метою виявлення художнього змісту, тектонічних особливостей, конструктивних систем, об'ємно-просторової організації різних типів архітектурних споруд Відродження. Наприклад, “Аналіз капели Пацци у Флоренції, архітектора Ф. Брунеллеські”.

2 Аналіз і порівняння ряду творів майстрів раннього Відродження з метою виявлення середньовічних і античних впливів. Наприклад, “Античні алегорії в живописі Сандро Ботічеллі і їх композиційне відображення” або “Взаємозв'язок античних, візантійських, середньовічних тенденцій в архітектурі італійського Проторенесансу (схематичний аналіз планувальних і фасадних рішень)”.

3 Аналіз сюжетної основи і композиційних прийомів побудови простору у живописних і скульптурних творах майстрів Відродження. Наприклад, аналіз еволюції композиційних прийомів побудови сюжетів: “Тема “Поклоніння волхвів”, “Страшний Суд”, “Порівняльний аналіз скульптурних композицій Лоренцо Гиберті у північних і східних дверях флорентійського баптистерію”.

4 Порівняльний аналіз композиційних прийомів у побудові художніх творів майстрів епохи Відродження різних періодів і шкіл. Наприклад, “Порівняльний аналіз зображень мадонни в живописі Ван Ейка і Рафаеля”.

5 Дослідження філософських поглядів і композиційних уявлень окремого майстра. Наприклад, “Аналіз понять і прийомів у теоретичних трактатах Л. Б. Альберті” або “Історичні погляди Вазарі. Поняття часу і історії”.

6 Аналіз і порівняння соціальних, функціональних і композиційних ідей в містобудуванні епохи Відродження. Наприклад, “Ідеальне місто у філософських і архітектурних переконаннях епохи Відродження”.

7 Інтерпретація ідей епохи Відродження в архітектурі Бароко, Еклектики, західного і радянського Ар Деко, Постмодернізму (на прикладі творчості Роберта Вентурі, Майкла Грейвза, Рікардо Бофілла, Маріо Ботта, Альдо Россі).

Для виконання завдання (тип 1), необхідно підібрати ілюстративний ряд: проекції – плани всіх рівнів, фасади, розрізи, фото, аксонометричні зображення, що дають повне уявлення про об'єкт аналізу. Знайти в літературних джерелах опис об'єкта, коментарі, історичні факти, що відносяться до даного об'єкта. Принцип роботи щодо даного типу завдання є наступним:

- виявити і зобразити на схемах функціональну організацію простору всередині споруди;

- використовуючи плани і розрізи, збразити на схемах конструктивну основу даного об'єкта;

- у вигляді схематичних зарисовок продемонструвати композиційний спосіб збірки об'ємів будівлі;

- виявити особливості даного типу споруди, в коментарях пояснити еволюційні зміни і новизну.

У завданні (тип 2) підбираються твори майстрів раннього Відродження в кількості від трьох до семи. Потім необхідно знайти в архітектурі і мистецтві Стародавнього Риму і Середньовічної Європи прототипи, на основі яких проводиться порівняльний аналіз з обраними творами раннього Відродження. Порівняння здійснюється за рядом ознак, наприклад, авторське трактування біблійного сюжету; відмінні риси в композиційній побудові живописного полотна; схематичний аналіз планувальних і фасадних рішень архітектурних об'єктів і т.д. У висновках до виконаного аналізу необхідно вказати античні і середньовічні впливи.

У завданні (тип 3) необхідно виявити еволюційні зміни в побудові простору в живописних і скульптурних творах майстрів Відродження. Для цього обираються декілька творів різних авторів, різних періодів Відродження. Проводиться порівняння сюжетного трактування, композиційних прийомів, моделювання об'єму світлотінню і т.д. Для порівняння твору з прикладами попередніх періодів як вихідної точки можна використовувати середньовічні зразки. В результаті порівняння необхідно виявити змістовні аспекти, ознаки і прийоми, що характеризують тенденції епохи Відродження.

У завданні (тип 4) аналіз проводиться так само як і у завданні (тип 3), обираються твори різних шкіл періоду Відродження. Можна порівнювати представників півночі Італії (Сієнської школи) з представниками Флорентійської або Венеціанської шкіл, а також порівнювати роботи різних країн. Наприклад, зіставити роботи італійських майстрів з роботами майстрів Північного Відродження, тобто вибрати приклади з принциповими відмінностями систем художнього мислення і закономірностями зміни композиційних прийомів творчості в різні історичні періоди.

У завданні (тип 5) проводиться дослідження еволюції авторського методу розвитку творчих підходів, філософських поглядів, композиційних уявлень на матеріалі творів одного майстра Відродження, створених в різний час. Порівняння проводиться за рядом ознак. У кінці необхідно сформулювати, в чому полягало творче кредо майстра.

У завданні (тип 6) необхідно знайти описи ідей, установлених в основу формування міст. Підібрати декілька планів ідеальних міст різних авторів. Провести аналіз соціальних, функціональних і композиційних ідей, виконати порівняльний аналіз і відслідкувти їх вплив на містобудування подальших епох.

У завданні (тип 7) на прикладі архітектурних творів одного або декількох майстрів історичних періодів Бароко, Еклектики, західного і радянського Ар Деко, Постмодернізму (на прикладах творчості Роберта Вентурі, Майкла Грейвза, Рікардо Бофілла, Маріо Ботта, Альдо Россі) проводиться порівняння з творами епохи Відродження. Виявляються загальні ідеї, морфологічні, композиційні ознаки. Необхідно показати розвиток ідей Відродження в подальші епохи.

Виконання графоаналітичного завдання переслідує декілька педагогічних завдань:

- ознайомити студентів з історико-архітектурним надбанням;

- навчити студентів знаходити необхідні літературні джерела з історії архітектури, виявляти принципово різні точки зору на одне і те ж саме питання;

- навчити прийомів аналізу, порівняння і класифікації;

- навчити доповнювати і розвивати знання, набуті на першому і другому курсах з курсу композиції;

- навчити малювати аналітичні схеми, знаходити адекватні графічні засоби втілення ідеї, залишаючи тільки чіткі і короткі пояснення, які б заміщали багатослівні тексти.

 

Мета композиційного аналізу

 

Композиційне мислення – характерна особливість професії архітектора. Воно формується в процесі створення художнього твору або в процесі вивчення історичної спадщини. Оволодіння методикою композиційного аналізу є невід'ємною складовою процесу становлення архітектора, в результаті якого з'являється професійне розуміння архітектури минулого і сучасності, виробляються робочі інструменти аналізу власної творчості.

Дослідження архітектурної спадщини направлене на розкриття художнього змісту твору. Виявлення методів, засобів і прийомів творчості архітектора, скульптора або художника, які розкривають художній зміст твору, є метою композиційного аналізу.