Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Неомарксистська теорія суспільно-економічних формацій↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Первіснообщинна -» рабовласницька -» феодальна-» капіталістична-» комуністична. Теорія стадій економічного зростання (У. Ростоу) Технологічний детермінізм Традиційне суспільство -» зріле суспільство (індустріальне) -» суспільство масового споживання 3. Теорія локальних культур (О. Шпенглера) Всесвітня історія - це розгортання 8 культур Теорія цивілізацій (А. Тойнбі) Всесвітня історія є сукупність історій окремих своєрідних та відносно замкнених 13 цивілізацій 5. Концепція "кінця історії" (Ф. Фукуяма) Наприкінці історії створюється розумна держава, в якій ствердилися принципи свободи, демократії, консенсусу. Завдання 2. Визначте основні риси сучасної цивілізації. Суттєвою особливістю нашого часу є те, що темпи життя сучасних народів, в тому числі і конкретних індивідів, постійно зростають.. Процес глобалізації - об'єктивне і закономірне явище в історії людства, адже світ рухається в напрямку посилення його цілісності у всіх сферах функціонування. Ослаблення національно-державного чинника.1Перехід до нового типу раціональності. Глобалізація несе в собі нову нормативно-теоретичну парадигму, що, з одного боку, припускає свободу різноманіття і тому знаходить своє втілення в теорії "мультикультуралізму", 2Зміна системи цінностей. 3Глобалізація породила ланцюг "глобальних проблем людства": екологічних, демографічних, політичних... У кожній сфері життя суспільства глобалізація активізує цілий комплекс проблем: Завдання 3. А) Футурологія – це … галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів: вчення про майбутнє...; Б) Категорія «міра» розкриває сутність закону … закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.. ВАРІАНТ № 21 Завдання 1. Розкрийте основні концепції та історичні типи цивілізацій. З розвитком філософської думки поняття "цивілізація" набувало різного значення. Так, у ХГХ-ХХ ст. були поширені такі тлумачення цього терміна: · Л.Морган «Цивілізація як ступінь історичного розвитку людства, що слідує за варварством» · Шпенглер «Цивілізація як стадія занепаду локальних культур» · Тойнбі «Цивілізація як синонім культури» · Данилевський «Цивілізація як пік розвитку культури» · Сорокін «Цивілізація як певний ступінь розвитку культури окремих народів і регіонів» Культура - більш давнє поняття, адже культурна діяльність починається з формування людини, суспільства. Цивілізація -. більш пізнє явище, це активне і функціональне вираження смислу, призначення культури, її буття. У цьому розумінні цивілізація становить соціокультурне утворення. Історичні типи цивілізації: · Критерії національної цивілізації: китайська, індійська,єгипетська, грецька, російська, українська, білоруська, японська та інші цивілізації; · Критерій майбутнього у розвитку сучасноголюдства: gостіндустріальна, інформаційна, комуністична цивілізації; · Критерій історичних умов виникнення, географічного положення, специфіки традицій народів: західна, східна, арабська, латиноамериканська, африканська,європейська тощо · Критерій розподілу народів за релігійно-конфесійною приналежністю: християнська, мусульманська, буддійська; · Критерій рівня розвитку техніки: доіндустріальна, індустріальна, пості ндустріальна, технотронна, інформаційна. У прийдешньому світі не може буде єдиної універсальної цивілізації, а будуть різні, і кожна з них має свою цінність і право на існування. XXI століття формується під впливом взаємодії існуючих цивілізацій. Цінності цивілізаційного підходу до розвитку суспільства: Цей підхід: • дозволяє глибше зрозуміти генезис, характерні риси і тенденції різних соціально-етнічних спільнот людей; • розкриває сутність історичного шляху людства, який постає не як однолінійний та неухильно поступальний рух єдиного суб'єкта-людського суспільства загалом, а як сукупність самобутніх історичних організмів; • відкриває можливість з'ясувати роль неекономічних явищ у розвитку цивілізації, визначити техніко-технологічний базис держави, географічні рівні та ін.; • допомагає збагатити наші уявлення про соціально-психологічний образ конкретного суспільства, менталітет його народу; • дозволяє розглядати історичний процес у тому контексті, шо кожна цивілізація в процесі самовизначення і самоствердження відкрила для себе заново і збагатила своїм змістом розвиток сучасної цивілізації, подолала гострі протиріччя у її життєдіяльності. Сучасна цивілізація: її основні ознаки та протиріччя Сучасну цивілізацію за критерієм розвитку науки можна поділити на доіндуст-ріальну, індустріальну та постіндустріальну. Доіндустріальна (привалює аграрне виробництво): Для неї характерним є атмосфера наукових та технічних відкриттів, але винаходи не отримували масового розповсюдження. Оскільки потребам, що існували на той час цілком відповідав досягнутий рівень продуктивності праці. Індустріальна (привалює машинне виробництво): Пов'язана з розвитком промислової революції та економічним зростанням. В основу розвитку індустріальної цивілізації покладено розвиток вугільної промисловості, яка стимулювала піднесення інших галузей виробництва. Постіндустріальна - інформаційне суспільство або суспільство знань (цінністю є інформація та інноваційні технології): Властивим є автоматизація виробництва, що засновано на мікроелектроніці й інформатиці, новітніх інтелектуальних технологіях, комп'ютерних системах. Постіндустріальна цивілізація охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, збільшує час професійної підготовки та навчання, висуваються вимоги мобільності відносно умов та характеру праці, що постійно змінюються. Проблема вільного часу - це проблема розвитку духовності цивілізації. Завдання 2. Сформулюйте основне питання філософії. Основним у філософії традиційно вважається питання про відношення мислення до буття, а буття - до мислення (свідомості). Важливість даного питання полягає в тому, що від його достовірного дозволу залежить побудова цілісного знання про навколишній світ і місце людини в ньому, а це і є головним завданням філософії. Матерія і свідомість (дух) - дві нерозривні і в той же час протилежні характеристики буття. У зв'язку цим існують дві сторони основного питання філософії - онтологічна і гносеологічна. Онтологічна (буттєва) сторона основного питання філософії полягає в постановці і вирішенні проблеми: що первинно - матерія чи свідомість? Суть гносеологічної (пізнавальної) сторони основного питання: пізнаваний або непізнаваний світ, що первинно в процесі пізнання? Завдання 3. А) Діяльність – це…ктивна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби. Б) Поняття «економічна людина» у науковій обіг ввів…А.Сміт
ВАРІАНТ № 22 Завдання 1. Розкрийте сутність суб’єктів та рушійних сил суспільного розвитку. У соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища: об'єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви тощо. Вони, таким чином, пов'язуються з суперечностями суспільного розвитку та їх вирішенням, з соціальним детермінізмом, з об'єктивними та суб'єктивними чинниками історії, з діяльністю людей або ж є комплексом усіх цих чинників. Кожний із вказаних підходів правомірний, відображає якусь долю істини. Рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей. Найважливішими проблемами в широкому спектрі проблематики рушійних сил є аналіз суб'єкта суспільного життя, характеристики його діяльності, її умов, причин, цілей, завдань, її результатів, діалектики об'єктивного та суб'єктивного, творчого і репродуктивного та ін. в цій діяльності, її піднесень та спадів. Що ж є рушійною силою дій кожної людини, будь-якої соціальної групи (стану, професійної групи, покоління), суспільства в цілому надзвичайно велику амплітуду коливань — від думки Б.Рассела про те, що якби сто найвидатніших людей Європи були вбиті в дитинстві, то вся світова історія склалася б по-іншому, ніж це було насправді (що є абсолютизацією ролі видатних особистостей в історії, формою прояву волюнтаризму) до погляду видатного історика Франції Моно, який вважав, що хоч більшість істориків і звикли звертати виключну увагу на блискучі та голосні прояви людської діяльності, на великі події і великих людей, але необхідно зображати швидкі і повільні рухи економічних умов та соціальних установ, що становлять справді неперехідну частину людського розвитку і впливають на роль особистостей у розвитку суспільства, діалектику об'єктивних умов та індивідуальних особливостей у діяльності видатної історичної особистості. Завдання 2. Сформулюйте основні відмінності місця і ролі свідомості в ідеалістичній та матеріалістичній філософії. Існують два - матеріалістичний та ідеалістичний - підходи до розуміння суспільства та його історії. Про це чітко говориться в праці Н.Маркса -До критики політекономії. Ідеалістичний підхід - вважають першопричиною розвитку суспільства дух, ідею, свідомість, наприклад, вчення що соціальний поступ, як результат розвитку абсолютної ідеї. Матеріалістичний підхід - це визнавати, що суспільство розвивається в першу чергу на базі матеріальних чинників, зокрема виробництва. К.Маркс розглядає наявність у суспільстві двох факторів - матеріального та ідеального. Матеріальні фактори займають провідне місце, вони виражаються в наявності виробничих відносин, які в своїй сукупності складають економічний базис суспільства. Ідеальні фактори є відбитком матеріальних факторів і складають в своїй сукупності надбудову. Таким чином, К.Маркс ввів в історіографію принцип матеріалістичного розуміння історії на відміну від ідеалістичного принципу, суть якого зводиться до того, що не суспільна свідомість визначає суспільне буття, а, навпаки, суспільне буття визначає суспільну свідомість. Цей принцип є виразом розв'язання основного питання філософії в його першій частині по відношенню до аналізу суспільної реальності в матеріалісти тому підході, і цим принципом ми повинні керуватись в своїй науковій та практичній роботі. З цього принципу зовсім не випливає, що буття повинно "поглинати" всю свідомість, всю духовну культуру. Навпаки, ми повинні виходити з того, що суспільна свідомість, яка має відносно самостійний характер, може і повинна активно впливати на розвиток суспільного буття. Ніякого "економічного детермінізму" не повинно бути, але пріоритет економіки над суспільним знанням наприклад, політикою треба визнавати. Визначимося в суті основних категорій в соціальній філософії. Суспільне буття - це категорія, що виражає всі сторони і види матеріального життя людини матеріальне виробництво, побут, сім’я, відпочинок тощо. Суспільна свідомість - це духовне життя людини, це відображення суспільного буття в свідомості людини. Між цими категоріями існує нерозривний зв'язок, в якому повинно передувати бутя, тобто економічна сторона. Який характер має буття /тобто виробничі відносини, такий характер має і суспільство, його побут, державна система тощо. Щоб вийти з кризи, слід перш за все вдосконалювати економічну систему, здійснювати приватизацію власності, налагоджувати фінансово-кредитну систему тощо. Завдання 3. Співставте поняття та їх визначення: 1.Монізм та протилежні начала (матерію та дух);-б) філософський напрямок, згідно з яким різні типи і форми буття 2.Субстанція врешті зводяться до єдиного першопочатку; - в) незмінна першооснова всього сущого. 3.Дуалізм- а) філософський напрямок, який вихідним вважає рівноправні ВАРІАНТ № 23 Завдання 1. Розкрийте сутність основних філософських концепцій суспільства. Серед найвпливовіших філософських і соціологічних концепцій суспільства можна відзначити марксизм (Маркс, Енґельс) і неомарксизм (Георг Лукач), ліберальну теорію (фон Мізес, Гаєк), теорію масового суспільства (Ортега-і-Гассет), теорію менеджеріального суспільства (Бернхем), теорію тоталітарного суспільства (Юнґер, Арендт, Мангайм), теорію розвинутого індустріального суспільства франкфуртської школи (Горкгаймер і Адорно, Маркузе), теорію постіндустріального суспільства і інформаційного суспільства (Белл, Елвін Тофлер), теорію суспільства «пізнього модерну» (Ентоні Ґідденс) і теорію імперського глобалізму (Гардт і Негрі). Завдання 2. Визначте основні ознаки Середньовічної філософії. Середньовічна філософія включає три етапи: Завдання 3. А) Рух – це.. спосіб існування (або атрибут)..матерії. Б) Філософів, які визнають первинність свідомості по відношенню до матеріального світу, але у формі існуючої об’єктивно, незалежно від кожної окремої людини ідеї, відносять до...ідеалістів.. ВАРІАНТ № 24 Завдання 1. Розкрийте сутність філософських уявлень про мораль в історії філософії Етимологічно термін «мораль» походить до латинського слова «mos» (множина «mores»), що позначає «вдача». Інше значення цього слова - закон, правило, розпорядження. У сучасній філософській літературі під мораллю розуміється моральність, особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин; один з основних способів регуляції дій людини в суспільстві за допомогою норм. Мораль виникає і розвивається на основі потреби суспільства регулювати поводження людей у різних сферах їхнього життя. Мораль вважається одним із самих доступних способів осмислення людьми складних процесів соціального буття. Корінною проблемою моралі є регулювання взаємин і інтересів особистості і суспільства. Моральні ідеали, принципи і норми виникли з представлень людей про справедливість, гуманність, добро, суспільному благу і т.п. Поводження людей, що відповідало цим представленням з'являлося моральним, протилежне – аморальним. Іншими словами, морально те, що, на думку людей, відповідає інтересам суспільства й індивідів. Те, що приносить найбільшу користь. Природно, що ці представлення мінялися від століття до століття, і, крім того, вони були різні в представників різних шарів і груп. Звідси ж виникає специфічність моралі в представників різних професій. Усе сказане дає підставу говорити, що мораль має історичний, соціально-класовий і професійний характер. Сфера діяльності моралі широка, але проте багатство людських відносин можна звести до відносин: ндивіда і суспільства; індивіда і колективу; колективу і суспільства; колективу і колективу; людину і людину; людини до самої себе. Таким чином, у рішенні питань моралі правомочно не тільки, колективне, але й індивідуальна свідомість: моральний авторитет кого-небудь залежить від того, наскільки правильно він усвідомлює загальні моральні принципи й ідеали суспільства і відбиту в них історичну необхідність. Завдання 2. Дайте визначення продуктивним силам та виробничим відносинам. Продуктивні сили - це матеріальні фактори виробництва, завдяки яким воно може здійснюватися, як цілеспрямований процес перетворення. До продуктивних сил належать люди, що здійснюють суспільне виробництво, а також засоби цього виробництва, головним компонентом яких є знаряддя праці. Крім цього для здійснення процесу виробництва необхідні ще виробничі будівлі, зв'язок, транспорт, тобто певна інфраструктура. Ідеться про умови праці, котрі разом із знаряддями праці і становлять засоби праці. Виробничі відносини - це конкретно - історичний спосіб привласнення людиною умов своєї праці. Саме власність - це той конкретно-історичний спосіб, яким поєднується жива та уречевлена праця, праця та її умови. Виробничі відносини становлять основу всієї системи суспільних відносин. Вони визначають формування соціальної сутності людини. Завдання 3. Співставте наступні поняття та їх визначення: 1. Мозаїчна культура - концепція культури інформаційної доби, що розриває традиційний культурний простір на окремі елементи. 2. Антикультура - концепція культури яка стала результатом соціальної мобільності і соціальної диференціації всередині суспільства; 3. Контркультура - концепція культури, яка актуалізує архаїчні пласти психіки людини та продукує негативне відношення до «старої культури» ВАРІАНТ № 25 Завдання 1. Розкрийте основні концепції походження та сутності свідомості. Проаналізуйте співвідношення онтогенезу та філогенезу. Свідомість – здатність людини відображати світ в ідеальних образах. Цю здатність людини не тільки по різному інтерпретували, трактували, а й навіть називали в історії світової філософської думки: психея, душа, свідомість. Концепції походження свідомості: 1)Релігійна – свідомість як божий дар 2) Трудова – свідомість виникла внаслідок розвитку праці 3)Еволюційна концепція розглядає 2 теорії: 1.теорія панспермії – насіння життя за сприятливих умов сприяє розквіту життя й його свідомих проявів. 2.Дарвінська теорія – внаслідок боротьби за існування відбувається вдосконалення живих організмів, зявляється психіка і свідомість. 4)Субстанція – свідомість як конкретне на рівні людини виявлення вихідної засади світу духу або світового розуму (інтелект) 5)Концепція єдиного інформаційного поля – усі процеси супроводжуться інформацією. Онтогенез – формування індивідуальної свідомості. Філогенез – формування суспільної свідомості. Взаємоповязані, бо філогенез складається з окремих онтогенезів, а онтогенез опирається на історичн минуле, культуру – складові філогенезу. Завдання 2. Дайте визначення волюнтаризму та фаталізму? Волюнтаризм – термін, що позначає концепції або течії, котрі ігнорують об'єктивні тенденції суспільного розвитку і відводять вирішальну роль людській волі. Ідеалістичний напрямок у філософії, що розглядає волю як вищий принцип буття. Термін у 1883 р. Ф. Теннісом. Фаталізм – світогляд, що розглядає кожну подію і кожен людський вчинок як невідворотну реалізацію споконвічного приречення, виключає вільний вибір і випадковість. Віра в долю; світогляд, згідно якому все повинно здійснитися так, як того хоче сліпий рок (фатум), і людина нічого не може змінити в цій долі. Співвідноситься з поняттям детермінізму (вчення про загальну причинну матеріальну обумовленість природних, суспільних і психічних явищ). Завдання 3. Надайте відповідь на тестове завдання. Оцінюється за 20-бальною системою. Виберіть і вставте правильну відповідь: А) «У людини існування передує………» (Сартр): в) сутності Б) «Мислю – це означає …………….» (Декарт). а) існую
ВАРІАНТ № 26 Завдання 1. Розкрийте основні положення праці І. Канта «Критика чистого розуму». Еммануїл Кант (1724—1804) — німецький філософ, засновник німецької класичної філософії. "Критика чистого розуму" (1781) — основ на праця І. Канта — присвячена визначенню та оцінці джерел, принципів та меж наукового знання. І. Кант прагне подолати однобічності раціоналізму та емпіризму в тлумаченні джерел знання, стверджуючи взаємозв'язок чуттєвого досвіду і раціональних структур в науковому пізнанні. З одного боку, І. Кант впевнений, що джерелом достовірних знань не може бути досвід, як стверджують емпіристи. З іншого — таким джерелом не може бути і розум, як вважають раціоналісти. А між іншим, відомо, що достовірне знання можливе. Звідки ж воно виникає? Джерелом такого знання, за І. Кантом, є незалежні від досвіду і такі, що передують йому, апріорні форми чуттєвості й розсудку. Кант досліджує межі, в яких реалізується здатність розуму, а також досліджує інші здатності й форми пізнання, які обумовлюють можливість достовірної науки — математи-"*ки і природознавства, а в філософії — можливість метафізики, етики, естетики та релігії. В результаті, вчення І. Канта про пізнання стає вченням агностицизму. Його погляд полягав у тому, що емпіричною основою пізнання є відчуття, які виникають внаслідок впливу об'єктів на нашу здатність сприйняття. Тут І. Кант — матеріаліст. Але в подальшому Кант основну увагу приділяє аналізові способів "впорядкування", "ув'язці" емпіричних даних за допомогою апріорних і суб'єктивних форм чуттєвого пізнання — простору та часу. Він прагне строго відділити явища, доступні людському пізнанню в досвіді, від "речей у собі", тобто від сутності речей, яка нібито не може бути даною в досвіді. Відчуття, уявлення і взагалі всі "феномени" (явища), підпорядковані суб'єктивним формам сприйняття (просторові та часу), не дають справжнього знання про об'єкти, або "речі у собі". "Речі у собі" — непізнавані. Пізнавані лише явища. І. Кант вважає, що всі форми пізнання мають апріорний характер. Він розглядає розсудок як здатність мислити, синтезувати, узагальнювати зміст чуттєвих уявлень за допомогою апріорних понять — категорій. "Підведення" емпіричних споглядань під категорії здійснюється за допомогою здатності судження або продуктивної здатності уявлення. І. Кант розглядає загальні методологічні принципи і вимоги наукового пізнання (принцип каузальності, ідея субстанції та ін.), які визначають умови і межі "можливого досвіду". Досліджує також розум, який потребує абсолютної завершеності досвіду, і дає критику його ілюзій і помилкових висновків, коли відривається від чуттєвої основи пізнання і прагне до пізнання надчуттєвого — душі, світу як цілого і Бога. Кант далекий від однозначної негативної оцінки помилок розуму, в яких він вбачає прагнення до безмежного розширення знання. Ідеї розуму мають для природознавства регулятивне, спрямувальне значення. Істинним предметом філософії, за І. Кантом, є вчення про апріорні, раціональні структури і діалектику розуму. Розуміючи, що його вчення прагне обмежити розум, І. Кант вважав: те, що втрачає пізнання, виграє віра. Якщо Бог не може бути сприйнятим ні в якому досвіді, не належить до світу явищ, то, за І. Кантом, неможливий не лише ніякий доказ, а й будь-яке спростування його існування. Релігія є предметом віри, а не науки. Вірити в Бога, за І. Кантом, не лише можливо, а й необхідно, тому що без віри неможливо примирити вимогу моральної свідомості з фактами зла, що панує в людському житті. Слід зазначити, що мотиви, згідно з якими Кант розвиває свою критику розуму, не зводяться до того, щоб підпорядкувати розум вірі. Він прагнув з'ясувати: по-перше, джерела різних видів знання — наукового і філософського; по-друге, засади достовірності знання в математиці і в природознавстві; по-третє, з'ясувати форми і категорії наукового мислення. Завдання 2. Дайте визначення філософії як теоретичному рівню світогляду. Філософія - найбільш зріла форма (історичний тип) світогляду, тобто форма розв'язання питань: Що є людина? Що є світ та на яких принципах має будуватись ставлення людини до світу? Істотна відмінність філософії від двох інших типів світогляду полягає в тому, що в ній як фундаментальна здатність людини постає здатність самоусвідомлення (рефлексія). В зв'язку з цим специфічну рису філософії справедливо вбачають в тому, що вона - теоретична форма розв'язання світоглядних проблем. Завдання 3. Надайте відповідь на тестове завдання. Оцінюється за 20-бальною системою. А) Першим рівнем пізнання є емпіричний (чуттєвий); Б) Агностицизм – це напрямок у філософії, який стверджує, що істина та об’єктивний світ є непізнаваними. ВАРІАНТ № 27 Завдання 1. Розкрийте основні ідеї твору П. Юркевича «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого» Памфіл Юркевич (1827—1874) — український філософ і педагог. Народився на Полтавщині (Золотоніський повіт, тепер Черкаська область) в родині священика. Після Полтавської семінарії вступив до Київської духовної академії. Тут пройшов шлях викладача, магістра, професора. У 1861 р. запрошений до Московського університету на посаду завідувача кафедри. Потім — декан істори-ко-філологічного факультету. Його учнями були, зокрема, відомий російський філософ В. Соловйов та історик В. Ключевський. У праці "Серце..." (1860) (повна назва: "Серце та його значення в духовному житті людини, згідно з ученням слова Божого") П. Юркевич розвиває християнське вчення про серце як основу людської істоти і духовно-моральне джерело душевної діяльності. Не в розумі, мисленні, а в житті серця — переживаннях, почуттях і реакціях — виражається індивідуальність особистості. Вихідною думкою П. Юркевича є його посилання на священні книги: "...серце людське розглядається як осереддя всього тілесного й духовного життя людини, як найістотніший орган і щонайближче містилище всіх сил, функцій, рухів, бажань, почувань і думок людини з усіма їхніми напрямами й відтінками". Далі П. Юркевич конкретизує це твердження, посилаючись при цьому на аргументи, взяті зі "Священного Писання". Він виділяє такі основні, на його думку, функції серця: —серце є хранителем і носієм усіх тілесних сил людини; —серце є осереддям душевного і духовного життя людини; —серце є містилищем всіх пізнавальних дій душі; —оскільки слово є вираженням думки, то й воно виходить із серця; —серце є осереддям багатоманітних душевних почувань, хвилювань і пристрастей; —серце є осереддям морального життя людини. Ці положення П. Юркевич підтверджує численними посиланнями на священні книги, а потім висловлює свої доведення. Якщо серце людини поєднує в собі всі тілесні сили, є їх "скарбником і носієм", то воно має бути визнаним і найближчим органом душевного життя. За П. Юркевичем, "...діяльність людського духу має своїм безпосереднім органом у тілі не саму лише голову або головний мозок з нервами, що до нього йдуть, але простирається значно далі й глибше всередину тілесного організму". І далі: "Тілесним органом душі може бути ні що інше, як людське тіло. Тому, позаяк серце поєднує в собі всі сили цього тіла, воно і є щонайглибшим органом життя душевного". Серце є джерелом рішучості людини в певних випадках, різноманітних намірів і бажань, воно — місце волі та бажань людини. Серце є також центром морального життя, в ньому "поєднуються всі моральні стани людини". Воно є "вихідним пунктом усього доброго й злого в словах, думках і вчинках людини". Серце є також центром релігійних переживань людини. П. Юркевич розглядає проблему пізнання. Знання, за П. Юркевичем, народжується внаслідок діяльності душі, пов'язане з духовно-моральним устремлінням. Знання може бути засвоєне лише проникаючи в серце. Серце є центром в усіх пізнавальних діях душі. Розум, "голова", керує, планує, диригує процесом пізнання, а серце — породжує. Будь-яке поняття входить у нашу душу як внутрішній стан її, а не тільки як образ речі. "Дерево пізнання не є деревом життя", — говорить П. Юркевич. Не мислення формує сутність людини, а життя її серця, безпосередні та глибокі переживання, які походять від серця. Якщо розум — це світло, то духовне життя виникає навіть раніше від цього світла, у пітьмі людської душі. Розум — вершина, а не корінь душевного життя. Істинні знання лише тоді стануть корисними, коли знайдуть своє місце в серці. П. Юркевич прагне віднайти "гармонійне відношення між знанням і вірою", вважаючи, що саме вчення про серце відображає основи релігійної свідомості людства. Він ставить завдання пов'язати біблійне вчення про серце, згідно з яким серце є прихованим, але основним життям духу, з християнським началом моральності й таким чином виявити значення її для потреб практичної філософії Завдання 2. Сформулюйте загрози майбутнього, про які йдеться в праці Е. Тоффлера «Футурошок». Автор звертає увагу на нечуваний темп, який характерний для сучасних культурних, політичних змін. Людство може загинути не через екологічну катастрофи, ядерної реакції чи виснаження ресурсів. Шок, який відчувають люди, призводить до психологічного оніміння, до самої реальної небезпеки, яка підстерігає людство. Це головна загроза. Завдання 3. Співставте наступні поняття та їх визначення: 1.Номіналізм- філософське вчення, що заперечує онтологічне значення універсалій (загальних понять), стверджуючи, що універсалії існують не в дійсності, а тільки в мисленні. 2. Реалізм - філософський напрям, згідно з яким загальні поняття (універсалії) існують реально як сутності речей. ВАРІАНТ № 28 Завдання 1. Розкрийте сутність основних категорій діалектики. Діалектика (грецьк.— веду бесіду, спір) — це вчення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання і сформований на цьому вченні універсальний метод мислення та діяльності. Категорії — це універсальні форми людського мислення. Для діалектики характерним є формування парних категорій, які відображають "полярні" сторони цілісних явищ, процесів. Середі розмаїття зв'язків реального світу філософське | пізнан
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-14; просмотров: 319; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.156.17 (0.015 с.) |