Використання шарів для створення композицій

Розділ 9

Перше ознайомлення з шарами

 

У попередніх розділах описано, як відкривають, створюють, редагу­ють і опрацьовують зображення. Поняття зобра­жен­ня нерозривно пов’яза­не з поняттям шару, яке відкриває нові мож­ливості в редагуванні, раніше доступні тільки в векторній графіці. Під час редагування зображення за допомогою різних інструментів так чи інакше зачіпають пікселі рисунка. Для того, щоб працювати автономно з новими фрагментами, їх можна розміщати на нових шарах.

Що таке шари

 

Робота з шарами нагадує редагування зображення, нанесеного на прозору плівку, через яку видно нижні зображення. Якщо вилучити (витерти) гумкою зображення на шарі, то стануть видимі зображення на нижніх шарах. У порядку створення нові шари розташовуються над попередніми. Такі накладені одна на одну плівки утворюють стос. Шар мож­на зробити невидимим, тобто витягнути його зі стосу і заховати. Шари можна міняти місцями, і тоді рисунки будуть перекриватись інакше. Малювати можна тільки на одному шарі, зовсім не зачіпаючи інші.

Звичайно, якщо замалювати якийсь шар суцільним малюнком без прогалин, то не буде видно, що намальовано під ним, проте шар можна зробити напівпрозорим. Під усіма шарами міститься шар з назвою Background (Фон), його ще називають фоновим. Він повністю непрозорий і є базовим зображенням. Нижче фону вже нема нічого, пікселі фону неможливо зробити прозорими.

Шарів можна створювати багато, до кожного з них можна застосо­вувати різні ефекти і редагувати, розміщувати їх у довільній послідовності. Відредаговані шари можна суміщати й об’єднувати. Якщо шар стає непот­рібним, то його можна вилучити. Зазначимо, що додавання шарів потребує додаткового обсягу пам’яті для документа (додаткових обсягів потребують лише непрозорі фрагменти).

Малюнок з шарами можна зберігати тільки в деяких спеціальних фор­матах. Часто малюнки, які готують для публікації в Інтер­неті, треба пере­вести в якийсь інший формат без шарів (GIF або JPEG).

Операції з шарами

Керують шарами за допомогою команд з меню Layer (Шар) та паліт­ри Layer (Шар), яка стає активною після відкривання зображення. Зоб­раження автоматично розміщується на шарі з назвою Background (Фон), що ви­ділений темно-синім кольором. Такий шар називають цільовим (Тarget). На­проти нього є значки ока та пензлика. Перший значок означає, що шар ви­димий, а другий, – що зображення можна редагувати. Поряд з назвою шару є мініатюрне зображення документа. За замовчуванням Photoshop відображає мініатюрні зображення всіх шарів, щоб орієнту­ватися, що редагують. У верхньому правому кутку палітри є чорна стрілка, за допомогою якої відкривають меню палітри, що містить головні коман­ди керування шарами.

Буква Т означає, що шар текстовий. Текст у шарах зберігається не як набір точок, а як текст, який можна редагувати. Причому це буде доти, докине об’єднають текст зі звичайним шаром.

Команду New Layer (Новий шар) використо­вують для створення нових шарів. Вона відкриває діалогове вікно New Layer. У полі Name (Ім’я) можна ввести назву шару, за замовчу­ванням це Layer1. Завдяки зміні параметра Opacity (Непрозорість) можна керувати прозорістю шару. Інші параметри вікна розглянемо нижче.

Новостворений шар – це прозора плівка, на якій можна ство­рювати непрозорі фрагменти зображень. Ці фрагменти рухомі, їх можна пере­мі­щати по шарі з місця на місце за допомогою інструмента Move (Пере­міщення).

 

 

На початку розділу зазначено, що пікселі фонового Background (Фон) шару утворюють базове зображення, і їх неможливо зробити прозо­рими. Однак і це правило в Photoshop можна обійти, якщо попередньо зробити деякі перетворення, а саме – перетворити фоновий шар у звичайний. Для цьо­го треба двічі клацнути на елементі Background (Фон) у палітрі Layers. Від­криється діалогове вікно, в яке можна ввести назву нового шару, Photoshop пропонує за замовчуванням Layer0, після чого натиснути на ОК або Enter.

 

Вправа 1. Робота з шарами

Для початку, щоб простіше викласти послідовність дій, відкриємо зображення, до якого будемо додавати різні фрагменти, розміщаючи їх на різних шарах.

1. Відкрийте нове зображення з папки Sample (Приклади) і палітру Layer (Шар) з меню Window. На палітрі відразу відобразиться шар з назвою Background (Фон), виділений темно-синім кольором.

 

 

2. Клацніть на чорній стрілці в верхньому правому кутку палітри, відкри­ється меню палітри. Команди керування розміром мініатюри, її ввік­ненням і вимкненням є в діалоговому вікні Palette Options.

 

 

3. Додайте ще один шар. Виберіть команду New Layer (Новий шар) з меню. Відкриється діалогове вікно New Layer. Тут у полі Name (Ім’я) залишіть назву Layer1. Натисніть на ОК. На палітрі Layer з’явиться новий шар з назвою Layer1.

4. Задайте Основним кольором синій. Для цього двічі клацніть на чорному прямокутнику і виберіть у вікні Color Picker (Вибір кольору) синій колір, натисніть на ОК.

5. Виберіть на панелі інструментів інструмент Прямокутник. На панелі параметрів виберіть параметр Shape Layers . Якщо цей пара­метр активний, то фігури, які ви малюєте заповнюються Основ­ним кольо­ром. Протягніть курсор по зображенню для створення прямокутника, який автоматично заповниться синім кольором. Звер­ніть увагу на палітру Layer – замість назви Layer1 з’явилася назва Shape з зображеним прямокутником.

 

 

6. Створіть ще один шар і назвіть його Curve (Крива). Виберіть основним кольором чорний, клацнувши на маленькому чорному квад­раті в нижньому лівому кутку вікна.

7. Перевірте, чи шар Curve є цільовим (підсвічений синім кольором). Виберіть інструмент Paintbrush (Пензлик) і домалюйте качечці ша­поч­ку, шалик і лапки. На мініатюрі шару відобразяться всі замальовані ділянки.

8. Перейдіть у палітрі Layer на другий шар Shape1 з синім прямо­кутником, зробивши тепер його цільовим. Виберіть інструмент Move на панелі інструментів. Курсор мишки набуде вигляду чорного грубого хрестика зі стрілкою. Перетягніть синій прямокутник трохи праворуч.

 

 

9. Шари можна переглядати і ховати. Якщо натиснути на значку ока і вимкнути його, то зображення шару щезне. Вимкніть видимість двох нижніх шарів і залиште лише шар Curve.

10. Увімкніть видимість усіх шарів. Виберіть цільовим шаром Curve. На палітрі Layer під словом Layer є список з режимами (Mode), виберіть Dissolve (Розсіяний). Повзунком Fill (Заповнення) задайте коефіцієнт розсіяності 50%.

11. Перейдіть у шар Shape1, зробивши його цільовим. Виберіть у палітрі Layer режим Linear Dodge (Лінійне освітлення).

 

 

12. Шари можна міняти місцями. Підведіть вказівник мишки до слова Curve в палітрі Layer. Вказівник мишки перетвориться зі стрілки в руку. Клацніть і, не відпускаючи кнопки мишки, перетягніть назву шару вниз. Контур з назвою шару почне переміщатися. Коли досягнете потрібного місця відпустіть кнопку мишки. В палітрі Layer шари поміняються місцями.

13. На палітрі Layer є параметр Opacity (Непрозорість), за допомогою якого можна керувати прозорістю шару. Якщо параметр має значення 100%, то намальовані фрагменти цілком непрозорі. Змінюйте прозо­рість кожного з шарів і подивіться, як вона впливає на загальне зобра­ження.

14. Щоб вилучити будь-який шар зробіть його цільовим і виберіть коман­ду Delete Layer (Вилучити шар).

 

Вправа 3. Прозорі кулі

1. Відкрийте зображення, яке треба помістити в скляну кулю. Розмір фотографії нехай буде 300×300 пікселів.

2. Перетворіть фоновий шар Background, де є фотографія, у шар з назвою Photo1. Для цього клацніть двічі по назві шару Background.

3. Створіть ще один шар, назвіть його Photo2. Виділіть ту частину зобра­ження, яка буде під склом, за допомогою еліптичного виокремлення. Якщо вас не задовольняє зроблене виокремлення, то його можна підправити, виконавши команду Selected\Transform Selection. Виок­рем­лення буде оточене рамкою, пересуваючи яку, можна змінювати розміри виокремлення.

4. Заповніть виокремлення голубим кольором (можна рожевим, жовтим або будь-яким іншим) і задайте значення параметра Opacity 60%. Цей параметр найліпше налаштовувати наприкінці роботи.

 

 

5. Інвертуйте виокремлення, зробіть шар Photo1 цільовим шаром.

 

 

6. Поверніться до шару Photo2 і виокремте всю робочу поверхню. Це можна зробити, клацнувши по назві шару й утримуючи натиснутою клавішу Ctrl.

7. Відкрийте палітру Channels і натисніть на кнопку Save selection as channel, яка розміщена в нижній частині палітри. Утвориться новий канал Alpha1.

8. Перейдіть в канал Alpha1, виберіть у меню Filter\Blur\Gaussian Blur і налаштуйте параметр Radius – 25 pixels. Повторіть цю операцію двічі, задаючи почергово значення Radius – 12 та 6 pixels.

 

 

9. Поверніться до палітри Layers і створіть ще один шар Photo3. Заповніть на ньому еліптичне виокремлення чорним кольором. Якщо нічого не виокремлено, то клацніть на шарі Photo2, утримуючи натиснутою клавішу Ctrl, налаштуйте Mode отриманого шару на режим Screen.

10. Виконайте команду меню Filter\Render\Lighting Effects і в діалого­во­му вікні Lighting Effects задайте такі параметри: Light type: Direc­tional; On:Увімкнено; Intensity:39; Колір світла:Білий; Gloss:52; Material: 40; Exposure: 82; Ambience: 68; Texture channel: Alpha 1; White is high: Увімкнено; Height: 100. Зазначимо, що джерело світла потрібно розташувати так, щоб на краю форми був блиск, а поверхня стала темно-сірою.

 

11. Налаштуйте параметр Opacity шару Photo3 на 80%.

12. Створіть ще один шар і назвіть його Photo4. Розмістіть його під усіма попередніми шарами, перетягаючи мишкою з верхньої частини паліт­ри в нижню. Заповніть цей шар якимось темним кольором для отри­мання більшого контрасту.

 

 

 

Редагування шарів

Робота з шарами надзвичайно цікава. Вона дає змогу редагувати окремі фрагменти зображень, не за­чіпаючи інших, а також створювати надзвичайно цікаві ефекти, тут все залежить від фанта­зії. В подальших вправах розглянуто команди редагування зобра­жень на шарах та створення ефектів.

Команди перетворення

Програма Photoshop має групу команд для перетворення зображень на шарі. Після вибору Edit\Transform (Редагування\Перетво­рення) відкри­ється підменю команд, які дають змогу масштабувати (Scale), обертати (Rotate), нахиляти (Skew), дефор­мувати (Distor), додавати перспективу (Perspective), дзеркально відоб­ражати щодо вертикалі та горизонталі (Flip Horizontal, Flip Vertical) окремі елементи.

Завдяки застосуванню команди перетворення, можна впливати на всі непрозорі елементи шару. Після виконання конкретної команди фрагменти будуть оточені рамкою з маркерами. Команда Scale (Масштабувати) дає змогу змінювати розмір шляхом перетягання маркерів. Після досягнення потрібних розмірів треба натиснути на Enter або двічі клацнути мишкою в межах рамки. Якщо треба виконати декілька дій одночасно для пере­тво­рення фрагмента, то вибирають команду Edit\Free Transform (Редагуван­ня\До­вільне перетворення).

 

 

 

Використання палітри Layers

Інколи під час створення композитного зображення виникає потреба локалізувати зображення на шарі, щоб не пошкодити його під час реда­гування. Зверніть увагу на кнопки у верхній частині палітри Layers. Перша кнопка – Lock transparent pixels (Заблокувати прозорі пікселі). Після натискання на неї можна редагувати непрозорі фрагменти шару, не зачіпаючи прозорі пікселі. Можна сміливо замало­вувати пензликом потрібні ділянки, не боячись зіпсувати прозорі. Друга кнопка Lock image pixels (Заблокувати пікселі зображення) з зображенням ручки накладає заборону на редагування всього зобра­ження. Третю кнопку з зображеною піктограмою інструмента Move називають Lock position (Заблокувати позицію). Її ввімкнення фіксує поло­ження непрозорих фраг­ментів і не дає змоги пересувати їх на шарі. Кнопка Lock all (Заблокувати все) вмикає дію всіх трьох кнопок одночасно.

 

Режими змішування

 

Розглянемо детальніше режими накладання. Їхній перелік є як у діалоговому вікні New Layer (Новий шар), так і в палітрі Layers. Нижче коротко описано кожен з режимів. Режими накладання – одне з базових понять у Photoshop, яке використовують у багатьох інструментах та командах. Саме математика, застосована в режимах накладання, зробила Photoshop найприйнятнішим для роботи з растровою графікою. Марема­тичні моделі змішування пікселів в Adobe Photoshop CS викорис­товують під час накладання шарів (Layer), роботи з інструментами заповнення градієнтом або кольором (Paint bucket tool, Gradient tool), накладання мазків пензликом (Brush tool) або олівцем (Pencil tool), роботи з інстру­ментами Blur, Dodge, Burn tools, гумка (Erazer tool); роботи з інстру­ментами редагування зображення (Healing brush tool) та клону­вання (Clone stamp, Pattern stamp tools), у всіх ефектах, які формують стиль шару (Layer Style), командах заповнення (Fill), заповнення ділянки кон­туру (Fill Path) та заповнення обведення (Stroke); виконання команд Fade та використання багатьох фільтрів. Змішування пікселів є одним з голов­них механізмів роботи.

 

Головні поняття

Режими накладання (змішування) дають змогу змішувати колір пікселя з кольором будь-якого пікселя, що розташований під ним. Отже, режим змішування визначає, як пікселі активного шару взаємо­діють з пікселями інших шарів, що розташовані під ним. Режими накла­дання розглянуті у випадку накладання шарів. Уведемо такі означення:

· Колір накладання (Blend Color) – значення кольору пікселя у верх­ньому шарі.

· Основний колір (Base Color) – значення кольору пікселя в шарі, що лежить нижче. Якщо таких шарів є декілька, то Photoshop вико­ристовує композитний колір, отриманий унаслідок послідовних накла­дань шарів, що лежать нижче, один на один.

· Вислідний колір (Result Color) – кінцеве значення кольору пік­селя, який буде видимий на екрані.

· Нейтральний колір – це колір, накладання якого ніяк не відобра­жа­ється на результаті. Цим кольором може бути або білий, або чорний, або 50% сірий.

· Параметр Непрозорість (Opacity) є найпростішим засобом змішу­вання шарів. Він змішує цільовий шар з шаром, що розташований під ним, у заданих пропорціях, змінюючись від 100% (пікселі верх­нього шару повністю замінені пікселями нижнього шару) до 0 (пікселі нижнього шару повністю замінені пікселями верхнього шару).

 

Характеристики режимів

Як зазначено, під час накладання одного зображення на інше накладаються різні пікселі. Режими накладання і параметр Opacity (Не­прозорість) стають доступними лише тоді, коли на екрані є рухома ділянка шару. Бажано, щоби розміри цих зображень збігались, тоді легше працювати. Річ у тому, що під час перетягання одного зображення в інше Photoshop не обрізає ділянки зображення, які виходять за межі вікна. Щоб підібрати потрібний розмір зображення, його спочатку треба вибрати, або, як ще кажуть, зробити активним. Для цього клацають мишкою в межах зображення, щоб заголовок рисунка став синього кольору. Далі виконують команди Image\Image Size (Зображення\Розмір зображення). У вікні Image Size є вся інформація про зображення: розміри в пікселях розміри в сантиметрах і роздільна здатність. Зміною розмірів у полях Width і Height можна змінювати розмір рисунка. Нижче наведено головні характеристики режимів накладання.

· Normal (Alt+Shift+N) (Нормальний). Малювання та редагування зображення відбувається в нормальному режимі. Якщо значення параметра Opacity менше 100%, то колір кожного пікселя в активному шарі усереднюваний композитним пікселем шарів.

· Dissolve (Alt+Shift+I) (Розчинення). У цьому режимі кольори в зобра­женні ніби розпадаються на пікселі. За допомогою повзунка Fill (Заповнення) можна керувати рівнем розчинення. Підсумковий колір отримують шляхом випадкової підстановки базового або кольору, що наклада­ється, залежно від ступеня непрозорості в кожній точці зображення. Найліпші результати отримують для значення Opacity шару до 100%.

· Darken (Alt+Shift+K) (Затемнення). У цьому режимі темніші пікселі цільо­вого шару замінюються світлішими пікселями з нижчого шару, а тем­ніші пікселі нижчого шару – світлішими цільового. По ка­налах вислідний образ складається з найменш яскравих значень піксе­лів в кожному каналі. Нейтральний колір – білий, у разі накла­дання чорно­го кольору отримують чорний колір. Режим Darken вдало виділяє зображення верхнього шару, який ніби розчиняється в нижньому.

· Multiply (Alt+Shift+M) (Перемноження). У цьому режимі відбува­єть­ся зчитування ін­формації кольорів у кожному каналі та перемно­жу­вання значень кольору, що накладається, на значення базового кольо­ру. Формула обчислення ре­жиму Multiply – Z =(X * Y)/255, де X – яскра­вість пікселя верхнього шару, Y – яскравість пікселя нижнього шару, Z – яскравість вислідного пікселя. Яскравість результату завжди менша від будь-якого з шарів, що взаємодіють. Цей ефект нагадує про­глядання на світлі накладених один на одний двох слайдів. Нейт­ральний колір – білий, накладання чорного кольору дає чорний. Цей режим корисний для створення різних тіней.

· Color Burn (Alt+Shift+B) (Затемнення основи). У цьому режимі зобра­ження затемнюється залежно від основного кольору. Режим ґрунту­ється на використанні інструмента Burn і кольорів цільо­вого шару для зменшення значень яскравості. Цей режим значно інтенсивніший у ділянках тіней, ніж Multiply. Унаслідок цього вислідне зображення стає насиченішим. Нейтраль­ний колір – білий, накладання чорного кольору дає чорний.

· Linear Burn (Alt+Shift+A) (Лінійне затемнення). У цьому режимі спочатку з’являється інформація про колір у кожному каналі, після чого затемнюється цільовий канал шляхом змішування з композитним кольором, зменшуючи яскравість зображення. Режим Linear Burn проти­лежний до режиму Linear Dodge. Нейтральний колір – білий, накладання чорного кольору дає чорний.

· Lighten (Alt+Shift+G) (Заміна світлим). Режим, протилежний за дією до режиму Darken. Відбувається аналіз інформації про колір у кожному каналі, і з двох кольорів (базового і верхнього) вибирається світліший у кожному каналі зокрема, він стає вислідним. Отже, якщо у цьому режимі пік­селі верхнього шару світліші від базових, то вони не змі­нюються, якщо темні­ші, – то замінюються на пікселі нижнього шару. У каналах вислідне зображення складається з найяскравіших зна­чень пікселів кожного ка­налу. Нейтральний колір – чорний, накла­дан­ня білого кольору дає білий.

· Screen (Alt+Shift+S) (Освітлення). Режим, протилежний до Multiply. Відбувається аналіз інформації про колір у кожному каналі і пере­множування інвертованих значень базового і верхнього кольорів. Формула обчислення режиму Screen – Z =255–(255– Х)*(255– Y)/255. Вислід­ний колір завжди світліший. Цей режим подібний до перегляду слайдів за допомо­гою слайдпроекторів, які скеровані на один екран. Нейтральний колір – чорний, накладання білого кольору дає білий колір. Використовують для створення різноманітних блисків.

· Color Dodge (Alt+Shift+D) (Освітлення основи). Дія режиму Color Dodge подібна до дії режиму Screen, але значно сильніша в світлих ділянках завдяки проявленню насиченіших і контрастних кольорів нижнього шару. Використовує інструмент Dodge. Нейтральний колір – чорний, накладання білого кольору дає білий. За допомогою цього режиму можна досягати ефекту яскравих спалахів, подібних до блис­кавки та вибухів.

· Linear Dodge (Alt+Shift+W) (Лінійне висвітлення). Відбувається аналіз інфор­ма­ції про колір у кожному каналі і висвітлення цільового шару шляхом змішування з композитним шаром, що збільшує яскра­вість зображення. Режим Linear Dodge протилежний до режи­му Linear Burn. Нейтральний колір – чорний, накладання білого дає білий.

· Overlay (Alt+Shift+O) (Перекриття). Формула обчислення вислідного кольору залежить від відмінності яскравості пікселів шарів, які накла­да­ються. Якщо яскравість пікселів нижнього шару вища ніж пікселя верхнього, то для цих пікселів увімкнеться режим Screen, якщо ж яскравість пікселів ни­жнього шару нижча, то увік­неться режим Multiply. Завдя­ки цьому режиму інтенсивність базових темних кольо­рів у вислідному зображенні збільшується, а базових світлих – змен­шу­ється. Базовий колір не замінюється, а змішується з кольо­ром, що накладається, передаючи йо­му яскравість або затінення. Нейтральний колір – 50% сірий. Використовують для підсилення малоконтрастних деталей зображення, підкреслення меж або гра­дацій сірого.

· Soft Light (Alt+Shift+F) (М’яке світло). Формула обчислення вислід­ного кольору залежить лише від яскравості пікселів шару, що накла­дається. Якщо яскравість пікселів понад 50% нейтрального сірого, то для цих пікселів імітується работа інструмента Dodge, якщо ж яскра­вість пікселів менша 50% нейтрального сірого, то імітується робота інструмента Burn. Як наслідок, нижній шар ніби підсвічуваний верх­нім. Він подібний до напівпрозорого Overlay, імітує освітлення зобра­жен­ня м’яким або розсіяним світлом. Нейтральний колір – 50% сірий. Малювання чистим білим або чис­тим чорним робить фрагменти зображення світлішими або темнішими, однак не дає змоги отримати чистий білий або чорний колір. Завдяки цьому режиму можна офор­мити задній план, коли треба делікатно помістити об’єкт у фон, не перебиваючи переднього плану.

· Hard Light (Alt+Shift+H) (Жорстке світло). Режим діє подібно до Soft Light, однак значно сильніше. Режими Overlay і Hard Light взаємно обернені один до одного. Ефект подібний до освітлення зображення пучком яскравого напрямленого світла. Нейтральний колір – 50% сірий. Накладання білого кольору дає білий, накладання чорного – чор­ний. Завдяки цьому режиму можна робити фон об’ємним та дода­вати тіні.

· Vivid Light (Alt+Shift+V) (Контрастне світло). Робота режиму ґрун­тується на освітленні або затемненні активного кольору шляхом збільшення або зменшення його контрастності залежно від композит­ного кольору. Якщо колір, що накладається, виявиться світлішим, ніж 50% сірий, то зображення буде висвітлюватись, пропорційно змен­шу­ючи контрастність. Якщо колір, що накладається, виявиться темні­шим, ніж 50% сірий, то зображення буде затемнюватись, про­порційно збільшуючи контрастність. Нейтральний колір – 50% сірий.

· Linear Light (Alt+Shift+J) (Яскраве світло). Робота режиму ґрунту­ється на ос­вітленні або затемненні активного кольору шляхом збіль­шення або змен­шення яскравості залежно від композитного кольору. Якщо колір, що накладається, виявиться світлішим, ніж 50% сірий, то зображення буде ви­світлюватись, пропорційно збільшуючи яскравість. Якщо колір, що накла­дається, виявиться темнішим, ніж 50% сірий, то зображення буде затемню­ватись, пропорційно зменшуючи яскравість. Нейтральний колір – 50% сірий.

· Pin Light (Alt+Shift+Z) (Точкове світло). Замінює колір пікселів цільо­вого шару залежно від їхньої яскравості (порівняно з 50% сірим) та кольору композитних пікселів. Нейтральний колір – 50% сірий. Режим змішування Pin Light є одним з найцікавіших для створення специфічних ефектів.

· Hard mix (Alt+Shift+L).Замінює колір пікселів цільового шару залеж­но від їхньої яскравості. Під час малювання яскравими пікселями на темному фоні цей режим подібним до режиму Lighten, хоча значно інтенсивніший і залишає канву фону по контуру мазка. У разі малю­вання темними пікселями подібний до режиму Color Burn.

· Difference (Alt+Shift+E) (Різниця). Режим зчитує інформацію про колір у кожному каналі і віднімає значення базового кольору від значення, яке накладається або навпаки, залежно від того, який колір має більшу яскравість. Тут використовується модуль значення. Фор­мула Difference: Z =׀(X – Y).׀Нейтральний колір – чорний, накладання білого кольору дає інвертоване зображення базового шару. За допо­могою цього режиму можна отримати дуже цікаві ефекти, якщо шари, що накладаються, достатньо насичені і не занадто темні або занадто світлі.

· Exclusion (Alt+Shift+X) (Вилучення). Робота цього режиму дуже подіб­на до роботи Difference, однак для темних пікселів шару, що накладається, вислідний колір стає сірим. Якщо кольори, що наклада­ються, світлі, то ба­зовий колір інвертується. Як наслідок виникає ефект зниження контрастності. Отримують м’якший ефект, ніж у разі режиму Difference. Нейтральний колір – чорний, накладання білого кольору дає інвертоване зображення базового шару.

· Hue (Alt+Shift+U) (Тон). Цей режим використовують в моделі HSL для змішування кольорів активного шару з композитним кольором, він доступний тільки під час роботи з кольоровими зображеннями. Вислідний колір зберігає значення тону кольору (H, Hue) пікселів активного шару і бере значення насиченості та яскравості базових пікселів. Дуже зручно застосовувати цей режим для створення різно­манітних блисків на металевних предметах.

· Saturation (Alt+Shift+T) (Насиченість). Цей режим, як і попередній, використовують у моделі HSL для змішування кольорів активного шару з композитним кольором; доступний тільки під час роботи з кольоровими зображеннями. Вислідний колір зберігає значення наси­че­ності (S, Saturation) пікселів активного шару і бере значення тону та яскравості базових пікселів. Якщо накладати білий, сірий або чорний кольори, то відбувається перетворення кольорових пікселів базового шару в градації сірого.

· Color (Alt+Shift+C) (Колір). Як і два попередні, цей режим використо­вують у моделі HSL для змішування кольорів активного шару з композитним кольором; доступний тільки під час роботи з кольоро­вими зоб­раженнями. Вислідний колір зберігає значення тону і наси­ченості (H+S, Hue+Saturation) пікселів активного шару та бере значен­ня яскравості базових пікселів. Використання цього режиму дуже зручне під час замальову­вання фонового зображення у визначені кольори, розташовані на верх­ньому шарі.

· Luminosity (Alt+Shift+Y) (Яскравість). Також використовують у моделі HSL для змішування кольорів активного шару з композитним кольором; доступний тільки під час роботи з кольоровими зобра­женнями. Вислідний колір зберігає значення яскравості (L, Luminosity) пікселів активного шару і бере значення тону та насиченості базових пікселів. Накладання білого кольору дає білий, а накладання чорного – чорний. Використовують для комбінування різної якості яскравості і кольорових складових, для тонування активного шару фоном.

· Behind (Підкладка). Під час роботи цього режиму змінюються лише прозорі ділянки шарів, що накладаються, а не пікселі базового кольо­ру. Створює ефект малювання позаду зображення і є доступним лише для інструментів, але не для шарів. Використовують для додавання тіней.

· Clear (Чищення). Режим також недоступний до шарів. Його можна застосовувати лише для багатошарового зображення під час викорис­тання інструментів Paint, Bucket, Line, Stroke. Причому його не можна застосовувати до фону.

Зазначимо, що режими Exclusion, Color Dodge, Color Burn, Lighten, Darken і Difference не можна використовувати в зображеннях, які є у форматі Lab.

Розділ 9

Перше ознайомлення з шарами

 

У попередніх розділах описано, як відкривають, створюють, редагу­ють і опрацьовують зображення. Поняття зобра­жен­ня нерозривно пов’яза­не з поняттям шару, яке відкриває нові мож­ливості в редагуванні, раніше доступні тільки в векторній графіці. Під час редагування зображення за допомогою різних інструментів так чи інакше зачіпають пікселі рисунка. Для того, щоб працювати автономно з новими фрагментами, їх можна розміщати на нових шарах.

Що таке шари

 

Робота з шарами нагадує редагування зображення, нанесеного на прозору плівку, через яку видно нижні зображення. Якщо вилучити (витерти) гумкою зображення на шарі, то стануть видимі зображення на нижніх шарах. У порядку створення нові шари розташовуються над попередніми. Такі накладені одна на одну плівки утворюють стос. Шар мож­на зробити невидимим, тобто витягнути його зі стосу і заховати. Шари можна міняти місцями, і тоді рисунки будуть перекриватись інакше. Малювати можна тільки на одному шарі, зовсім не зачіпаючи інші.

Звичайно, якщо замалювати якийсь шар суцільним малюнком без прогалин, то не буде видно, що намальовано під ним, проте шар можна зробити напівпрозорим. Під усіма шарами міститься шар з назвою Background (Фон), його ще називають фоновим. Він повністю непрозорий і є базовим зображенням. Нижче фону вже нема нічого, пікселі фону неможливо зробити прозорими.

Шарів можна створювати багато, до кожного з них можна застосо­вувати різні ефекти і редагувати, розміщувати їх у довільній послідовності. Відредаговані шари можна суміщати й об’єднувати. Якщо шар стає непот­рібним, то його можна вилучити. Зазначимо, що додавання шарів потребує додаткового обсягу пам’яті для документа (додаткових обсягів потребують лише непрозорі фрагменти).

Малюнок з шарами можна зберігати тільки в деяких спеціальних фор­матах. Часто малюнки, які готують для публікації в Інтер­неті, треба пере­вести в якийсь інший формат без шарів (GIF або JPEG).

Операції з шарами

Керують шарами за допомогою команд з меню Layer (Шар) та паліт­ри Layer (Шар), яка стає активною після відкривання зображення. Зоб­раження автоматично розміщується на шарі з назвою Background (Фон), що ви­ділений темно-синім кольором. Такий шар називають цільовим (Тarget). На­проти нього є значки ока та пензлика. Перший значок означає, що шар ви­димий, а другий, – що зображення можна редагувати. Поряд з назвою шару є мініатюрне зображення документа. За замовчуванням Photoshop відображає мініатюрні зображення всіх шарів, щоб орієнту­ватися, що редагують. У верхньому правому кутку палітри є чорна стрілка, за допомогою якої відкривають меню палітри, що містить головні коман­ди керування шарами.

Буква Т означає, що шар текстовий. Текст у шарах зберігається не як набір точок, а як текст, який можна редагувати. Причому це буде доти, докине об’єднають текст зі звичайним шаром.

Команду New Layer (Новий шар) використо­вують для створення нових шарів. Вона відкриває діалогове вікно New Layer. У полі Name (Ім’я) можна ввести назву шару, за замовчу­ванням це Layer1. Завдяки зміні параметра Opacity (Непрозорість) можна керувати прозорістю шару. Інші параметри вікна розглянемо нижче.

Новостворений шар – це прозора плівка, на якій можна ство­рювати непрозорі фрагменти зображень. Ці фрагменти рухомі, їх можна пере­мі­щати по шарі з місця на місце за допомогою інструмента Move (Пере­міщення).

 

 

На початку розділу зазначено, що пікселі фонового Background (Фон) шару утворюють базове зображення, і їх неможливо зробити прозо­рими. Однак і це правило в Photoshop можна обійти, якщо попередньо зробити деякі перетворення, а саме – перетворити фоновий шар у звичайний. Для цьо­го треба двічі клацнути на елементі Background (Фон) у палітрі Layers. Від­криється діалогове вікно, в яке можна ввести назву нового шару, Photoshop пропонує за замовчуванням Layer0, після чого натиснути на ОК або Enter.

 

Вправа 1. Робота з шарами

Для початку, щоб простіше викласти послідовність дій, відкриємо зображення, до якого будемо додавати різні фрагменти, розміщаючи їх на різних шарах.

1. Відкрийте нове зображення з папки Sample (Приклади) і палітру Layer (Шар) з меню Window. На палітрі відразу відобразиться шар з назвою Background (Фон), виділений темно-синім кольором.

 

 

2. Клацніть на чорній стрілці в верхньому правому кутку палітри, відкри­ється меню палітри. Команди керування розміром мініатюри, її ввік­ненням і вимкненням є в діалоговому вікні Palette Options.

 

 

3. Додайте ще один шар. Виберіть команду New Layer (Новий шар) з меню. Відкриється діалогове вікно New Layer. Тут у полі Name (Ім’я) залишіть назву Layer1. Натисніть на ОК. На палітрі Layer з’явиться новий шар з назвою Layer1.

4. Задайте Основним кольором синій. Для цього двічі клацніть на чорному прямокутнику і виберіть у вікні Color Picker (Вибір кольору) синій колір, натисніть на ОК.

5. Виберіть на панелі інструментів інструмент Прямокутник. На панелі параметрів виберіть параметр Shape Layers . Якщо цей пара­метр активний, то фігури, які ви малюєте заповнюються Основ­ним кольо­ром. Протягніть курсор по зображенню для створення прямокутника, який автоматично заповниться синім кольором. Звер­ніть увагу на палітру Layer – замість назви Layer1 з’явилася назва Shape з зображеним прямокутником.

 

 

6. Створіть ще один шар і назвіть його Curve (Крива). Виберіть основним кольором чорний, клацнувши на маленькому чорному квад­раті в нижньому лівому кутку вікна.