Вимоги до конструкції виробу

Каркаси для іграшок. Під час вирізання картонного каркасу потрібно слідкувати за тим, щоб його краї були рівними. Неякісно виконані деталі потрібно переробити, так як від цього буде залежати якість виконання виробу.

Каркас з паралону слід вирізати точно по викройці. Лекала викройок обводять на паралоні м»яким олівцем або кульковою ручкою.

Розкрій матеріала. Виготовлення кожної моделі пов»язане з процесом розкроювання матеріалу. Тому дуже важливо знати основні властивості тканини і хутра, вміти визначати нитку основи та підкання, відрізняти лицьову й ви ворітню сторони, дотримуватись правил розкроювання. Виготовлення лекал викрійок

1.Скопіюйте викрійки на кальку, попередньо скріпивши їх з аркушом викрійки скріпками для уникнення зсуву.

2.На аркуш картону накладіть аркуш копіювального паперу, а зверху прикріпіть скріпками кальку з намальованими на ній викрійками.

3.Простим олівцем або кульковою ручкою обведіть викрійки по контуру. На картоні утвориться копія викрійки. Нанесіть на викрійку всі позначення і надписи (назва деталей і їх кількість).

4.Виріжте лекала та покладіть їх у конверт. На конверті напишіть назву іграшки. Зберігаючи лекала, можна зшити таку ж м'яку іграшку ще раз, не витрачаючи час на виготовлення лекал.

Збільшення або зменшення розмірів викрійки

Якщо виникає необхідність виготовити іграшку більшого або меншого розміру, ніж наявна форма, то з викрійкою потрібно попрацювати додатково. Не важкий, старий, але цілком надійний спосіб - збільшення або зменшення масштабу креслень і малюнків за допомогою квадратів.

1.Розкресліть аркуш з викрійкою на квадрати однакової величини. Чим менші квадрати, тим більш точно буде збільшений або зменшений малюнок.

2.Візьміть чистий аркуш і накресліть на ньому квадрати однакової величини з розміром сторони більшим, ніж квадрати на початковому малюнку (якщо Ви хочете збільшити малюнок) і з розміром сторони меншим, ніж квадрати на початковому малюнку(якщо Ви хочете зменшити малюнок).

3.При збільшенні перенесіть лінії початкового малюнка в клітки більшого розміру і, навпаки, при зменшенні перенесіть лінії початкового малюнка в клітки меншого розміру.

Правила точного розкроювання деталей

Розкладіть тканину на столі в один шар зворотньою стороною доверху. На тканині розкладіть лекала викрійок. Зверніть увагу на стрілки, що вказують напрямок нитки основи. Парні деталі, такі як праві і ліві, передні і задні лапи розкладіть симетрично, щоб вони не були викроєні на один бік.

Обведіть контури деталей і мітки м'яким олівцем(крейдою) з урахуванням припусків на шви (якщо зазначено в описі моделі). Слідкуйте, щоб олівець(чи крейда) був гостро заточений, інакше Ви не зумієте з максимальною точністю перевести контури викрійки на тканину. Дуже зручно для цього використовувати спеціальні олівці для малювання по тканині. Перевірте ще раз розмітку на тканині. Тільки після цього деталі можна вирізати.

З»єднання деталей. Іграшки з хутра і тканини загалом шиють в ручну.

Розкроєні деталі іграшок з тонких тканин - ситцю, бязі та інших спочатку зметують по краям і зшивають швом «уперед голкою «або на машинці.

Ручні шви та їх призначення

Щоб Ваш виріб мав привабливий вигляд, шви повинні бути акуратними, зовнішні шви повинні прикрашати іграшку, а не псувати її.

Для шиття м'якої іграшки використовуються декілька видів швів:

1.Простий шов "вперед голку" (Рис.1). він виконується справа наліво. Довжина та частота стібків можуть бути різними. За призначенням – це змету вальний шов. Його використовують для тимчасового скріплення деталей виробу. Зовні він схожий на пунктирну лінію і має однаковий вигляд з обох боків. Щоб з'єднання деталей було міцним, шов «вперед голку» застосовують у два прийоми – спочатку в одному напрямку, а потім у зворотному, заповнюючи проміжки між виконаними стібками. Такий шов виглядає однаково, як суцільна лінія ї щільно притиснених один до одного стібків.

Рис. 1

2. Шов "через край" (Рис.2) застосовується для зшивання деталей із сипучих і не сипучих матеріалів з виворітного боку з послідуючим їх вивертанням. Шов "через край" застосовується також для з'єднання деталей із штучного хутра. Цей шов повинен бути бути густим і міцним. Рідше шов "через край" використовується для призбирування країв заготовок та під час виготовлення дрібних деталей, таких як кульки, накладки на мордочки.

Рис.2

3. Петельний шов (Рис.3) в однаковій мірі може бути використаний як оздоблювальний так і з'єднувальний для скріплювання з зовнішнього боку деталей виробу, якщо тканина не сипуча. Якщо ж тканина сипуча, то шов застосовується як з'єднувальний з внутрішньої сторони деталей виробу.

Петельний шов складається з окремих петлеподібних стібків і виконується справа наліво. Голкою проколюють тканину зверху донизу по вертикальній лінії. При цьому нитка завжди залишається під голкою. Нитку потрібно протягувати крізь тканину плавно, тому що із-за різких рухів петлі будуть затягнутими нерівномірно. Коли елементи з'єднані петельним швом не вивертаються, вузлик варто хованим між деталями. Якщо у процесі шиття закінчується нитка, то вводити нову потрібно на другому-третьому стібку від кінця.. В цьому випадку перехід на нову нитку буде не помітний і робота виглядатиме акуратно.

 

Машинні шви

З машинних строчок використовуються пряма та "зигзаг". Прямою строчкою з'єднують деталі, а "зигзагом" обметують краї. Швом «зигзаг» можна також пришивати фрагменти аплікації при виконанні килимків і панно.

Набивка деталей. Для набивки зшитих деталей можна використовувати вати чи залишки хутряних ласкутиків. Наповнюючи форму потрібно невеличкими шматочками, заповнюючи спочатку краї деталі, допомагаючи при цьому будь – яким тонким стержнем, можна олівцем. Використовувати ножиці не рекомендується, так як ними можна травмуватися та зіпсувати деталі

Дуже ретельно заповнюються деталі лапок, хвостів, плавників, мордочок. Недостатня наповнюванність зробить іграшку мало виразною, надмірна - просто порве шви. Дуже важливо добре заповнити голову: вона повинна бути досить тугою, без грудок, правильної форми, з гладкою поверхнею. Без правильно наповненої голови не вийде така важлива технологічна операція як натягування і оформлення мордочки.
М'які іграшки часто виконуються з каркасом всередині. Каркас виконує функцію скелета, надаючи іграшці задуману форму. Каркаси виконуються з мідного дроту діаметром 2 - 2,5 мм. Мідний дріт легко ріжеться простими кусачками, гнеться й зберігає форму. Перед тим як готовий каркас вставити в іграшку, його потрібно рівномірно обгорнути ватою. Гострий кінчик дроту, що може виступати з обгортки зрізати або підпиляти напилком.

Наповнюючи іграшку з каркасом, потрібно стежити, щоб каркас розташовувався чітко по центру і з усіх боків, знизу і зверху був ізольований набиванням, так щоб іграшка залишалася м'якою, а каркас служив тільки скелетом для підтримання форми і не випирав назовні.

Оформлення очей, носа. Очі й ніс іграшок зазвичай роблять з чорних або коричневих ґудзиків без дірочок, намистинок, шматочків кожі.

Вимоги до матеріалів

Техніко – економічні чинники, які визначають вимоги до матеріалів, придатних для виготовлення виробу.

Для виготовлення іграшок можуть бути використані як хутро так і тканина. Текстильна промисловість із волокон рослинного, тваринного походження, з хімічних волокон виробляє тканини різних видів. Від властивостей волокон буде залежати властивість тканини. Найважливішими, найбільш поширеними і відносно недорогими є тоненькі і міцні тканини з волокон бавовни і льону.

При виборі тканини, з якої буде виготовлено іграшку, слід звертати увагу на її механічні, фізичні, оптичні та технологічні властивості. Механічні властивості характеризуються стійкістю до механічних впливів, до подовження і деформації, зминання, драпірування, стійкості до зношування. Фізичні властивості тканини – водопоглинальність, пилоємність. Оптичні властивості – блиск, колорит, пофарбування. Технологічні властивості – здатність тканини протистояти розсуванню ниток у швах, зсіданню.

Санітарно – гігієнічні вимоги до виробу. Готовий виріб повинен бути чистим, охайно виконаним.

Експлуатаційні вимоги. Виріб своїм зовнішнім виглядом повинен притягувати до себе погляди, викликати живий інтерес, приносити естетичну насолоду. Велике значення має правильне поєднання кольорів. Очі, ніс, та інші частини іграшки повинні бути міцно пришиті.