Орфоепічні норми української мови. Культура усного ділового мовлення

Питання:

1. Орфоепія сучасної української мови. Основні правила вимови голосних і приголосних звуків.

2. Значення орфоепічних норм, причини їх порушення.

3. Усне ділове мовлення. Види усного ділового мовлення.

4. Вимоги до усного мовлення.

5. Акцентуація. Наголос: словесний, логічний, емфатичний.

6. Фонетичні та художні засоби милозвучності української мови.

7. Складнопідрядні речення. Розділові знаки у складнопідрядних реченнях.

Завдання:

1.Опрацювати питання, укласти конспект.

2.Дати визначення орфоепії. Назвати основні правила вимови голосних ї приголосних звуків.

3. Підготувати доповідь на тему: „Дотримання орфоепічних норм—запорука успіху ділового спілкування ”.

4. Пояснити, у чому особливість усного мовлення на відміну від писемного. Перерахувати найзагальніші вимоги, які висуваються до усного мовлення культурної людини (див.: 12,с.252-253).

5.Дати визначення поняття „акцентуаційна норма української літературної мови ”. Назвати найважливіші правила наголошування слів.

6.Пояснити важливість логічного наголосу для успішного усного ділового спілкування.

7.Назвати основні закони милозвучності української мови. Схарактеризувати фонетичні засоби милозвучності мови. Навести приклади.

8.Пояснити поняття „художні засоби милозвучності мови ”.

9.Записати слова і поставити наголос. Перевірити себе, скориставшись словником (див.: додаткова літ-ра 3). Зробити висновок про особливості українського наголошування.

Отаман, бесіда, блиснути, бородавка, босий, ввозити, показ, приятель, розбір, обмін, сімдесят, горошина, граблі, ласкаво, м’який, розпад, розстріл, решето, сердити, столяр, засуха, ім’я, кропива, осока, перепис, пісенник, копчення, дочиста, біднота, висіти, придане, приріст, розвідка, усмішка, черствіти, приєднання, шофер, шитво, щелепа, петля, помилка, жалюзі, випадок, вітчим, листопад, перепустка, дошка, русло, ремінь, жаркий, засуха.

Алфавіт, арешт, агрономія, апостроф, вимова, вимога, випадок, видання, везти, вісімдесят, веземо, виразно, громадянин, генезис, диспансер, дефіс, діалог, дочка, донька, дверям, епіграф, добуток, єретик, жалоба, завдання, заслання, заіржавіти, залоза, запитання, заголовок, індустрія, кілометр, квартал, каталог, камбала, кладовище, комбайнер, кроїти, каучук, літопис, медикаменти, люблю, маляр, множина.

Фарфор, читання, переспів, загадка, весняний, волошковий, чорнозем, допоміжний, бюлетень, дояр, ознака, оптовий, урочистий, високо, дрова, наголову, мілкий, олень, пересидіти, полежати, помовчати, слина, середина, сороковий, суглинок, товстий, трудний, тяжкий, уродженець, шовковий, щипці, яблуневий, черпати, юродивий, низький, обстріл, дочка, донька, книжки, грошей, перекладач, квартал, болотистий, партер, маркетинг, запитання, видання, старий.

Ненавидіти, ненависництво, новгородський, недопалок, некролог, обірванець, обіцянка, ознака, одного, очолити, одинадцять, пурпур, пурпуровий, прошарок, простояти, перелісок, приєднання, псевдонім, професори, подруга, п’яниця, палац, порядковий, рішуче, річковий, різновид, рукопис, живопис, статуя, сумісництво, спина, тіснота, фартух, центнер, цемент, чарівний, читання, черкати, черствий, чотирнадцять, шолом.

10. Знайти порушення милозвучності в тексті, виправити помилки.

Наталка палко кохає бідного парубка Петра. Петро роботящий, щирий хлопець. Зазнавши після чоловікової смерті недолі, Терпелива хоче для своєї дочки іншої долі. У пісні, яку співає возний, оспівується насильство, хижацтво, крутійство, хабарництво.

11.Правильно написати прийменники, дотримую­чися чергування у з в.

1. Фронт щодалі глибше входив у(в) гори (О.Гончар). 2. Над водами хиляться лози, лелека пливе у(в) висоті (М.Рильський). 3. Передвечірні сутінки спадають у(в) лощину (О.Гончар). 4. У(в) бою за вільний край хлопець не загине (В.Сосюра). 5. Доки бійці вечеряли, Вася все стояв біля коня, ткнувшись йому чолом у(в) гриву (О.Гончар). 6. У(в) травах коник, як зелений гном, на скрипці грає (М.Рильський). 7. У(в) бій були введені всі піхотні батальйони (О.Гончар). 8. Заглядає ніч у(в) вічі, у(в) чорнім небі світять зорі (М.Рильський). 9. У(в) веселих турботах табірного життя дні минали швидко (І. Багмут). 10. І у(в) нас, і у(в) них — цвіте у(в) маю... (А.Малишко).

12. Переписати подані складні речення. Поділити їх на прості і відділити одне від одного комами. Пояснити розділові знаки.

1. Вставай хто живий в кого думка повстала година для праці настала (Л.Українка.) 2. Там де зорі імлисті мчить ракета в космічній імлі (В.Сосюра). 3. Небо вночі чисте і видно як падають зірки (Є.Гуцало). 4. В повітрі дощ і гречка пахне тепло немов розлився бурштиновий мед (М.Рильський). 5. Дрімає сад і гостро пахне м’ята (В.Сосюра). 6. Приємно коли яблуко про яке думали що кисле виявляється солодким (О.Довженко). 7. Було тихо і сонце мирно лежало на водяних галявинах (О.Гончар). 8. Осінь стояла така гарна що жаль було засмічувати її пустим словом (М.Стельмах).

13.Переписати речення, поставити, де потрібно, розділові знаки і пояснити їх уживання.

1. Щасливий той кому пером дано небачене у звичному відкрити (Л.Забашта). 2. Рідний край у тебе в серці поки спогад ще не гине (Л.Українка). 3. Люблю дітей, люблю коли вони уперше йдуть до школи восени (О.Підсуха). 4. Його очі розшукують дві чорні тополі за якими на блакиті легенькою парою струмує світанок (М.Стельмах). 5. Коли весело живеть ся до роботи серце рветься (Нар.творчість). 6. Достоїн пісні той хто втому забув... (В.Сосюра). 7. Мусиш ти знати з ким виступаєш у лаві (М.Рильський). 8. Який зріст така й сила, які літа такий розум (Нар.творчість). 9. Ми підем де трави похилі (А.Малишко).

14.Переписати речення, поставити, де потрібно, розділові знаки. Визначити вид підрядних частин.

1. Тоді лише пізнається цінність часу коли він втрачений (Г.Сковорода). 2. Часом Десна розливалася так пишно що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси (О.Довженко). 3. Вигострю, виточу зброю іскристу скільки достане снаги мені й хисту (Л.Українка). 4. Молоді чорняві скрипалі позакидали назад голови так що на них ледве держались шапки (І.Нечуй-Левицький). 5. Хто думає про науку той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися хоча б зовні він здавався бездіяльним (Г.Сковорода). 6. Куди не піду так думка й поверта додому (М.Кропивницький). 7. Хай моя воскресне сила щоб я милого зустріла на порозі молода (М.Рильський). 8. Василь згадав про ті верби під котрими він потягся до музики (І.Нечуй-Левицький). 9. І не раз питав я річки де плине вона від нас (І.Франко).

У результаті вивчення теми студенти повинні знати: норми української орфоепії, їх значення, причини порушення; акцентуаційні норми, засоби милозвучності української мови; структурно-семантичну організацію складнопідрядних речень, правила вживання розділових знаків у них; студенти повинні вміти:використовувати норми усного мовлення: орфоепію, акцентуацію, милозвучність у практичній діяльності; визначати типи складнопідрядних речень, правильно вживати розділові знаки в них.

 

Література. Основна: 6, с.178-195; 9,с.300-319; 12, с.192-222;див.: тема 8; 17.

Додаткова: 13,с.76-81,226-229.