Засоби діагностики успішності навчання

Перевірка глибини засвоєння знань, рівня сформованості навичок та умінь студентів відбувається у формі поточного та рубІжного видів контролю.

Поточний контроль здійснюється на кожному занятті в межах змістового модулю, має навчальний характер, може проводиться в формі опитування, виконання практичних та тестових завдань. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент денної форми навчання за результатами вищезазначених форм поточного контролю знань протягом семестру становить 60 балів.

Рубіжний контроль і оцінювання навчальної діяльності студентів бакалаврату напряму підготовки 6.030102 «Психологія» спеціальності 6.030102 «Психологія» з навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної дисципліни в різних галузях психології» здійснюється у формі заліку.

Форма проведення заліку може бути різною – письмова, усна, тес­това, письмово-усна (комбінована) тощо.

Під час семестрового контролю враховуються результати здачі усіх видів навчальної роботи згідно із структурою залікових кредитів.

Особливості проведення семестрового підсумкового контролю відоб­ражаються в робочій програмі та описі дисципліни і доводяться до відома студентів групи на першому занятті з дисципліни.

Залік за семестр

Максимальний рейтинговий бал студента за семестр становить 100 балів (поточний контроль і оцінювання). Відмітка про залік у національній шкалі («зараховано», «не зараховано») та оцінка в шкалі ЕCTS виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90–100 балів – А

82–89 балів – В

75–81 бал – С

69–74 бали – D

50–68 балів – Е

35–49 балів – FX

0 – 34 бали - F

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 55 і вище, мають право отримати відмітку про залік «зараховано» і відповідну оцінку в шкалі ЕCTS без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 54 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік в національній шкалі «зараховано» і в шкалі ЕCTS (A, B, C, D, E).

Якщо студент під час складання заліку отримав відмітку про залік «не зараховано», то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік «не зараховано» в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС з можливістю повторного складання заліку або F – з обов’язковим повторним вивченням дисципліни.

Залік проводиться наприкінці першого семестру у межах залікової сесії. Форма проведення – усні відповіді або письмові роботи студентів (за вибором викладача).

Для складання заліку студентам пропонується дати відповіді на три теоретичних питання курсу. Відповідь на кожне запитання оцінюється максимально в 13-14 балів. Відповідь на 3 питання максимально становить 40 балів.

Критерії оцінювання відповідей студентів на заліку:

36 – 40 балів – виставляються за глибокі знання навчального матеріалу, вміння аналізувати явища, які вивчаються у їх взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно і послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних прикладів;

 

.29 – 35 балів – виставляються за міцні знання навчального матеріалу, аргументовані відповіді на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних прикладів;

 

23 – 28 балів – виставляються за міцні знання навчального матеріалу, аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак містять певні (несуттєві) неточності, за вміння застосовувати вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних прикладів;

 

17 – 22 бали – виставляються за посередні знання навчального матеріалу, мало аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних знань при розв’язанні практичних прикладів;

 

11 – 16 балів – виставляються за слабкі знання навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладу матеріалу, за слабке застосування теоретичних знань при розв’язанні практичних прикладів;

 

6 – 10 балів – виставляються за незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на запитання, невміння застосування теоретичних знань при розв’язанні практичних прикладів;

 

0 – 5 балів – виставляються за незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися в теоретичних знаннях при розв’язанні практичних прикладів, незнання основних фундаментальних положень.

 

Сумарний підсумковий бал, яку студент може отримати за результатами семестрового контролю, складається з кількості балів, отриманих за результатами поточного контролю знань під час семестру, та кількості балів, отриманих під час заліку.

Питання для складання заліку:

1. Психологічна експертиза: поняття, роль та місце серед інших напрямів роботи психолога.

2. Місце психологічної експертизи у системі експертних наук.

3. Предмет, об’єкт, цілі та завдання психологічної експертизи.

4. Класифікації психологічної експертизи.

5. Види психологічної експертизи.

6. Історія виникнення, становлення та розвитку психологічної експертизи.

7. Галузі та обставини застосування психологічної експертизи.

8. Вибір та обґрунтування психодіагностичного інструментарію при вирішенні експертних задач.

9. Сутність психологічної експертизи та її значення для визначення та дослідження фундаментальних проблем суспільства.

10. Традиційні методи експертних психологічних досліджень (бесіда, аналіз документації, анкетування, спостереження, експеримент, вимірювання, різні опитувальники і тести).

11. Специфічні методи психологічної експертизи (експертні оцінки, метод парних порівнянь, вивчення матеріалів особової справи, медичної книжки, бортових журналів, чорних скриньок тощо).

12. Вимоги до підбору методів у психологічній експертизі: мета, предмет.

13. Сфери проведення експертизи (виробництво, транспорт, освіта, менеджмент, маркетинг тощо.

14. Конкретизовані цілі використання результатів психологічної експертизи: для прогнозу успішності професійної діяльності; для психологічного впливу (або) втручання; для прийняття правових, адміністративних рішень; для прогнозу розвитку малих груп і колективів.

15. Емпіричні методи у психологічній експертизі: метод занурення; метод узагальнення незалежних характеристик; метод аналізу продуктів діяльності; контент-аналізу; мозкового штурму; семантичного диференціалу; реконструкції; метод експерименту; метод моделювання; методи спеціальної діагностики: вимірювання сенсорної чутливості, креативності; соматографічні методи; експертні оцінки стійкості професійної мотивації; методи сенсомоторної реабілітації; вимірювання параметрів фізичного середовища; оперативність прийняття рішення людиною-оператором; виявлення чинників міграції робочої сили; дослідження виробничого травматизму; стандартизовані опитувальники і тести.

16. Основні етапи проведення психологічної експертизи.

17. Процедура призначення психологічної експертизи.

18. Основні теоретико-методологічні принципи, особливості, специфіка основних етапів проведення психологічної експертизи.

19. Умови, які необхідні для проведення психологічної експертизи.

20. Правила інтерпретації результатів, отриманих в ході проведення психологічної експертизи.

21. Вимоги до оформлення і подання експертної документації, звіту, висновку.

22. Установи та особи, які можуть залучатися до психологічної експертизи.

23. Освіта, підготовка та навчання експерта-психолога.

24. Права та обов’язки учасників психологічної експертизи.

25. Психологічний контакт з підекспертним.

26. Межі компетенції судово-психологічної експертизи.

27. Підстави для призначення судово-психологічної експертизи.

28. Основна класифікація судово-психологічних експертиз.

29. Питання, які ставляться експертам при проведенні судово-психологічної експертизи.

30. Специфіка і особливості проведення судово-психологічної експертизи емоційних станів, патологічного афекту, індивідуально-психологічних особливостей особистості, визначення безпомічного стану, здатності давати свідчення, суїцидальної поведінки, усвідомлення вчиненого неповнолітніми злочинцями, особливостей взаємодії в злочинній групі та судово-психологічна експертиза в цивільному процесі. Графологічна експертиза.

31. Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи.

32. Зміст висновку судово-психологічної експертизи.

33. Медико-психологічна експертиза: об’єкт, предмет і задачі.

34. Особливості та напрями роботи експерта-психолога з психічнохворими пацієнтами, соматично-хворими людьми.

35. Основні методи експертизи в клініці психічних та соматичних захворювань.

36. Методика проведення експертизи психопатичних та інфантильних особистостей.

37. Особливості проведення психологічної експертизи психічного здоров’я.

38. Психологічна експертиза одужання та зцілення.

39. Медична соціально-психологічна експертиза осіб з обмеженими можливостями.

40. Предметні види психолого-педагогічної експертизи.

41. Психолого-педагогічна експертиза готовності дитини до школи.

42. Психолого-педагогічна експертиза особливостей психічного розвитку аномальних дітей.

43. Диференціальна діагностика розумової відсталості від подібних з нею станів.

44. Психолого-педагогічна експертиза дошкільників «групи ризику».

45. Психолого-педагогічна експертиза молодших школярів «групи ризику».

46. Психолого-педагогічна експертиза підлітків «групи ризику».

47. Психолого-педагогічна експертиза юнаків та дівчат «групи ризику».

48. Психолого-педагогічна експертиза здібностей та обдарованості.

49. Шляхи оптимізації навчання обдарованих дітей.

50. Роль психолога і батьків у розвитку здібностей дитини.

51. Психологічна оцінка ефективності діяльності вчителя.

52. Психологічна експертиза навчально-дидактичних матеріалів.

53. Психологічна експертиза освітніх проектів.

54. Експертиза іграшок.

55. Психологічна експертиза конфліктів, її сутність.

56. Феноменологія і експертний аналіз конфліктогенів спілкування.

57. Особливості психологічної експертизи різних видів конфліктів та соціальної взаємодії.

58. Діагностика та корекція конфліктної поведінки.

59. Психологічна експертиза у соціальному управлінні.

60. Психологічна експертиза сумісності малих груп.

61. Експертиза реклами та рекламної продукції.

62. Експертиза поліграфічної та кінематографічної продукції.

63. Комплексна гуманітарна експертиза.

64. Зміст інженерно-психологічної експертизи.

65. Інженерно-психологічні вимоги до техніки: робочого місця оператора, систем відображення інформації, органів управління.

66. Інженерно-психологічні вимоги до зовнішнього середовища.

67. Інженерно-психологічні вимоги до проектування систем "людина–машина".

68. Інженерно-психологічні основи організації праці: режим праці та відпочинку; професійна підготовка оператора; контроль стану й ефективності роботи оператора.

69. Спрямованість та основні завдання трудової експертизи.

70. Різновиди трудової експертизи: ретроспективна і прогностична.