Типи тренувальних занять.Форми організації.Задачі.Основні направлення

Типи тренувальних занять.Форми організації.Задачі.Основні направлення

Модельне заняття – форма підготовки гімнаста до майбутніх змагань. Його основна задача – проведення занять у точній відповідності з регламентом майбутніх змагань. Учбово-тренувальні заняття, як проміжна форма, переміняють чисто навчальні, а потім переростають у власне- тренувальні. Така динаміка, зв'язана зі змістом роботи гімнастів у підготовчий і початку змагального періоди. Якщо при навчанні елементам результат оцінюється більше за критерієм «вийшло або не вийшло», «зроблене не зроблене», то в тренувальних заняттях ефективність роботи визначається і кількісними, і якісними критеріями: «зробив скількох разів», «наскільки добре виконане»

На відміну від модельного, контрольне заняття не тестує готовність гімнастів до змагань, а лише ступінь освоєння навчальної програми, у тому числі і вправ обов'язкової і довільної програми – окремі елементи, з'єднання і комбінації в цілому.

Відновне заняття – це типова форма, характерна для сучасної гімнастики з великими обсягами навантаження. Застосовується переважно в періоди напруженої роботи для розвантаження, а також після змагань.

3.Надати х-ку методики,направлену на збільшення м’язової маси.

Але у «масових» тренінгів є свої недоліки. По-перше, це набір жирової маси. Та, на жаль, з нарощуванням м'язів організм запасається жировим прошарком. З цим нічого не поробиш. По-друге - зменшення рельєфності м'язів, знову ж таки, за рахунок жиру.

Далеко не всі «знавці» правильно тренуються для набору маси. Головним принципом таких тренінгів є мінімальна кількість повторень, але з максимальними зусиллями.

Ключовим є співвідношення енергії, що витрачається на тренуваннях до тієї, яку людина

отримує з їжею. Якщо ви за один тренінг спалюєте більше калорій, ніж отримуєте, то м'язи не ростуть. За один тренінг не рекомендується робити більше 4-х вправ, кожне з яких потрібно робити по 4-5 підходів. При цьому кількість повторень в одному підході не може перевищувати 5-6 разів. Якщо ви можете зробити 10-12 - значить, вага не достатній, і це вже тренування на рельєфність. Тобто зусилля, які ви докладаєте, повинні бути максимальними. Неважливо, скільки кілограм вам під силу, головне щоб було важко. Це дасть поштовх для зростання.

4.Політичні,економічні,культурні та інші передумови відродженн ОІ сучасності.

В одному з джерел сповіщається, що ще у 884 році до н. е. правителі Еліди Іфіт та Спарти Лікург, стурбовані постійними війнами між своїми народами, уклали угоду про перемир'я. На честь цієї події було вирішено провести Олімпійські ігри.

П'єр де Кубертен (1863-1937) був одним із самихцікавих, талановитих, енергійних і захоплених людей свого часу. Йогоім'я навічно пов'язане з Олімпійськими іграми. Кубертен ні на хвилину не залишав мрії про казкову, віддаленій від насбагатьма і багатьма століттями Олімпії. Він був ще зовсім молодою людиною, коли висловив думку про відродження

Олімпійських ігор. З цього моменту все своє життя П'єр де Кубертен підкоривздійсненню великої ідеї. Помер він у віці сімдесяти трьох років, а почавзайматися Олімпійськими іграми в двадцять шість, тобто олімпізму буловіддано майже півстоліття Сумніваються і супротивників у неї було хоч відбавляй... Ще більше --спортсменів і спортивних діячів, які говорили, що взагалі-то справа цягарне, але самі займатися цією гарною справою не хотіли. Кубертен ж об'їжджає багато країн світу, сперечається, переконує, доводить. Пише сотні листів у всілякі спортивні організації. Візьмемо,Наприклад, Перші Олімпійські ігри сучасності, які проводилися в 1896р. в Афінах.

Причини,передумови -припинення війни між багатьма ворогуючими країнами.Фізичний розвиток багатьох людей.

Надати х-ку методики розвитку силової витривалості.

Засобом розвитку силової витривалості є різноманітні динамічні і статичні вправи та їх комбінації. Найпоширенішими методами її удосконалення є методи повторної вправи та колового тренування. Розвитку силової витривалості сприяє виконання вправ в ускладнених умовах. Наприклад, біг вгору з крутизною 5°-15°, плавання, веслування з гідрогальмом тощо. При цьому величина ускладнення не повинна порушувати структуру вправи. Розвивати силову витривалість можна 2-4 рази на тиждень, на окремих заняттях або їх частинах. При комплексному вирішенні педагогічних завдань на занятті силову витривалість розвивають в кінці основної частини. На таких заняттях не рекомендується удосконалювати максимальні силові можливості учнів.

6.Реакція систем організму на фізичне навантаження у людей різного віку.

Дозуючи фізичні навантаження необхідно враховувати вікові особливості опорно-рухового апарату. Діти дошкільного віку не можуть виконувати навіть короткотермінову динамічну чи статичну роботу. Здатність до виконання тривалих фізичних навантажень дещо збільшується у молодшому шкільному віці. Особливо виражене зростання працездатності спостерігається в 11-12 років. Цьому значно сприяють регулярні фізичні тренування, заняття спортом. Проте працездатність 16-річних порівняно з 18-річними школярами становить 66-70%, тоді як у 18-річних об’єм роботи лише наближається до мінімальної межі аналогічних показників дорослих. Час на відпочинок школярів повинен бути достатнім для повного відновлення їх сил, і, як правило, повинен бути значно більшим ніж час, затрачений на роботу. Наприклад, 17-річному фізично тренованому юнаку необхідно в 4 рази більше часу на відпочинок ніж ним було затрачено на виконання роботи.

Наповнюваність та відбір у групах поч. підготовки,попередньої базової,спец. базової.

-спортивно-озд. Групи(7-8 років,20 чол мінімум)

-групи поч. підготовки(8-11 років,18 чол)

-навчально-тренувальні групи(11-15 років,16 16-14 14 чол)

-групи спорт удосконалення(15-18 р,12-10 чол).

Групи початкової підготовки: забезпечити різнобічну фізичнупідготовку учнів на основі навчальної програми з фізичної культури. У цих групах юні футболісти вивчають основи техніки футболу,індивідуальну та елементарну групову тактику гри.

Навчально-тренувальні групи 13-14 років: зміцнити здоров'я, удосконалювативсебічну фізичну підготовку з переважним розвитком швидкісно-силовихякостей, спритності і обший витривалості;

Групи спортивного вдосконалення: продовжувати удосконалюватиіндивідуальну атлетичну підготовку з акцентом на розвиток швидкісно-силовихякостей і спеціально витривалості; удосконалювати технічні прийоми гри уумовах збивають факторів, приділяючи головну увагу збільшенню обсягу технічнихприйомів,

Відбір та орієнтація в юнацькій легкій атлетиці

Відбір - система організаційно-методичних заходів комплексного характеру, що включають педагогічні, соціологічні, психологічні та медико-біологічні методи дослідження, на основі яких виявляються задатки здібності дітей, відповідні специфіці певного виду спорту Відбір переслідує дві основні мети: зменшення витрат часу та коштів на навчання тих, від кого можна очікувати найбільшої продуктивності в спортивній діяльності, з одного боку. З іншого боку орієнтація в правильному виборі майбутніх занять, визначення напряму пошуку.Спортивна орієнтація - комплекс заходів спрямований, на підбір для людини тих видів спорту, які найбільшою відповідають його бажанням, схильності та здібності На думку В.М. Волкова, В.П. Філіна (1983), спортивна орієнтація - система організаційно-методичних заходів, що дозволяють намітити напрямок спеціалізації юного спортсмена в певному виді спорту. Спортивна селекція - система заходів, що передбачає періодичний відбір кращих спортсменів на різних етапах вдосконалення Необхідна така система відбору, яка враховувала б, з одного боку, інтереси масового спорту, а з іншого - спорту вищих досягнень; з одного боку, сприяла б залученню в спортивні заняття маси школярів, з іншого - ефективному пошуку спортивних талантів.

Економічні програми організації і проведення сучасних ОІ.

 

Типи тренувальних занять.Форми організації.Задачі.Основні направлення

Модельне заняття – форма підготовки гімнаста до майбутніх змагань. Його основна задача – проведення занять у точній відповідності з регламентом майбутніх змагань. Учбово-тренувальні заняття, як проміжна форма, переміняють чисто навчальні, а потім переростають у власне- тренувальні. Така динаміка, зв'язана зі змістом роботи гімнастів у підготовчий і початку змагального періоди. Якщо при навчанні елементам результат оцінюється більше за критерієм «вийшло або не вийшло», «зроблене не зроблене», то в тренувальних заняттях ефективність роботи визначається і кількісними, і якісними критеріями: «зробив скількох разів», «наскільки добре виконане»

На відміну від модельного, контрольне заняття не тестує готовність гімнастів до змагань, а лише ступінь освоєння навчальної програми, у тому числі і вправ обов'язкової і довільної програми – окремі елементи, з'єднання і комбінації в цілому.

Відновне заняття – це типова форма, характерна для сучасної гімнастики з великими обсягами навантаження. Застосовується переважно в періоди напруженої роботи для розвантаження, а також після змагань.

3.Надати х-ку методики,направлену на збільшення м’язової маси.

Але у «масових» тренінгів є свої недоліки. По-перше, це набір жирової маси. Та, на жаль, з нарощуванням м'язів організм запасається жировим прошарком. З цим нічого не поробиш. По-друге - зменшення рельєфності м'язів, знову ж таки, за рахунок жиру.

Далеко не всі «знавці» правильно тренуються для набору маси. Головним принципом таких тренінгів є мінімальна кількість повторень, але з максимальними зусиллями.

Ключовим є співвідношення енергії, що витрачається на тренуваннях до тієї, яку людина

отримує з їжею. Якщо ви за один тренінг спалюєте більше калорій, ніж отримуєте, то м'язи не ростуть. За один тренінг не рекомендується робити більше 4-х вправ, кожне з яких потрібно робити по 4-5 підходів. При цьому кількість повторень в одному підході не може перевищувати 5-6 разів. Якщо ви можете зробити 10-12 - значить, вага не достатній, і це вже тренування на рельєфність. Тобто зусилля, які ви докладаєте, повинні бути максимальними. Неважливо, скільки кілограм вам під силу, головне щоб було важко. Це дасть поштовх для зростання.

4.Політичні,економічні,культурні та інші передумови відродженн ОІ сучасності.

В одному з джерел сповіщається, що ще у 884 році до н. е. правителі Еліди Іфіт та Спарти Лікург, стурбовані постійними війнами між своїми народами, уклали угоду про перемир'я. На честь цієї події було вирішено провести Олімпійські ігри.

П'єр де Кубертен (1863-1937) був одним із самихцікавих, талановитих, енергійних і захоплених людей свого часу. Йогоім'я навічно пов'язане з Олімпійськими іграми. Кубертен ні на хвилину не залишав мрії про казкову, віддаленій від насбагатьма і багатьма століттями Олімпії. Він був ще зовсім молодою людиною, коли висловив думку про відродження

Олімпійських ігор. З цього моменту все своє життя П'єр де Кубертен підкоривздійсненню великої ідеї. Помер він у віці сімдесяти трьох років, а почавзайматися Олімпійськими іграми в двадцять шість, тобто олімпізму буловіддано майже півстоліття Сумніваються і супротивників у неї було хоч відбавляй... Ще більше --спортсменів і спортивних діячів, які говорили, що взагалі-то справа цягарне, але самі займатися цією гарною справою не хотіли. Кубертен ж об'їжджає багато країн світу, сперечається, переконує, доводить. Пише сотні листів у всілякі спортивні організації. Візьмемо,Наприклад, Перші Олімпійські ігри сучасності, які проводилися в 1896р. в Афінах.

Причини,передумови -припинення війни між багатьма ворогуючими країнами.Фізичний розвиток багатьох людей.