Тема 8. Облік власного капіталу

У бюджетних установах під власним капіталомрозуміють власні джерела утворення господарських засобів, які забезпечують безперервну діяльність установи.

Для обліку складових власного капіталу розпорядників бюджетних коштів призначені наступні рахунки: 40 "Фонд у необоротних активах", 41 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах", 42 "Результати виконання бюджетів", 43 "Результати виконання кошторисів", 44 "Результати переоцінок".

Таким чином, величина власного капіталу бюджетних установ є сумою вартісного вираження фондів (необоротних активів, МШП) і результату виконання кошторисів. Тому надалі говоритимемо про облік фондів і результатів діяльності, що тотожне обліку власного капіталу в бюджетних установах.

Документування операцій з власним капіталом наведено на рис. 8.1.

Рис.8.1. Документування обліку фондів і результатів діяльності

Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються в бюджетних установах, дозволяє одержати достовірну інформацію про стан необоротних активів, вартість МШП, які належать установам (за допомогою оцінки величини фондів у необоротних активах та у малоцінних і швидкозношуваних предметах), а також про результати виконання бюджетів, кошторисів, зміну вартості активів(додаток 8.1).

Бухгалтерський облік, як і будь-який інший вид людської діяльнос­ті, є безперервним, суцільним процесом розвитку. Це означає, що всім етапам розвитку бухгалтерського обліку притаманна низка специфічних особливостей: в окремі періоди цей процес прискорювався, що пояснювалося відповідними тенденціями економічного зростання, водночас відомі випадки повернення до практики минулого.

Актуальним на даний момент є реформування обліку фінансових результатів бюджетних установ, їх складових (доходів і витрат), відображення на рахунках бухгал­терського обліку окремих операцій з активами та зобов’язаннями.

Метою даної статтіє узагальнення існуючої практики організації обліку фінансових результатів бюджетних установ та дослідження його особливостей у сучасних умовах.

Фінансовий результат бюджетної установи являє собою результат від надання профільних і непрофільних по­слуг, реалізації продукції, надання інших по­слуг відповідно до кошторису установи за спеціальним фондом за результатами бюджетного року.

З метою відображення на рахунках бух­галтерського обліку фінансовий результат поділяється на резуль­тат виконання кошторису за загальним фон­дом та результат виконання кошторису за спе­ціальним фондом.

З погляду розгляду бухгалтерського обліку бюджетних установ як складової комплексу національного бухгалтерського обліку, звітність бюджетних установ має відображати його характерні особливості та відповідати нормативно-правовому полю вітчизняного бухгалтерського обліку загальної регламентації.

Загальними завданнями організації бухгалтерського обліку доходів, видатків та витрат вважаються: забезпечення якісних показників щодо процесу планування доходів і видатків на наступний за звітним бюджетний рік; побудова механізму своєчасного та достовірного фіксування інформації щодо отриманих доходів та здійснених видатків і витрат; забезпечення безперервності інформаційних потоків щодо оперативних даних за зазначеними об’єктами обліку між бухгалтерською службою та апаратом управління установи в особі керівника; формування робочої номенклатури економічної класифікації видатків; розробка номенклатури статей витрат; забезпечення отримання достовірної інформації про результати вико­нання кошторису.

Для ефективного виконання завдань, поставлених перед бухгалтерським обліком доходів, видатків і витрат у державному секторі, потрібно раціонально організувати бухгалтерський облік з урахуванням специфіки діяльності бюджетних установ.

Організація бухгалтерського обліку у органах державного сектора складається з трьох взаємопов’язаних етапів: методичного, технічного та організаційного.

Перший (методичний) етапвключає реалізацію методів обліку з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про діяльність органів державного сектора, виконання кошторису доходів і видатків та здійснення контролю за на­лежним збереженням, раціональним та цільовим використанням державних коштів. Метод бухгалтерського обліку для органів державного сектора, як і для інших суб’єктів госпо­дарювання можна визначити як сукупність восьми елементів: документування, інвентаризації, оцінки, калькулювання, рахунків і подвійного запису, балансу та узагальнення даних бухгалтерського обліку за звітний період. При цьому, хоча наукові основи теорії та організації бухгалтерського обліку залишаються незмінними, сучасні комп’ютерні технології визначають потребу та забезпечують практичну зміну механізмів застосування елементів методу в обліковій процедурі.

Застосування сучасних комп’ютерних технологій дає можливість використову­вати у бюджетних установах електронні носії первинної інформації, і, відповід­но, електронні первинні документи, а також автоматично складати первинні до­кументи.

Другий етап організації бухгалтерського обліку,технічний,передбачає вибір органами державного сектора форми ведення бухгалтерського обліку. При фінансовій можливості та за погодженням з вищою установою керівник може обрати: вести облік за меморіально-ордерною формою або з використанням комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення.

На відміну від госпрозрахункових підприємств, проблемами автоматизації економічної інформації у бюджетних установах на даний час займається невели­ка кількість розробників програмного забезпечення (корпорація «Парус» та українські представники фірми «1С»).

Наразі близько 65% бюджетних установ повністю перейшли на використання продукту «Парус-Бюджет», у тому числі: Міністерство фінансів, Державне ка­значейство, та ряд інших органів державного сектора, що підтверджує ефективність роботи з даним програмним забезпеченням.

«1С: Бухгалтерія для бюджетних установ України. Базова версія» призначена для автоматизації ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах з будь-якою формою фінансування по видах господарської діяльності. У конфігурації реалізовано стандартну методологію бухгалтерського та податкового обліку для бюджетних установ, відповідно чинному законодавству України.

Впровадження програмного забезпечення в організаціях, що фінансуються з бюджету, пов’язане з проблемами об’єктивного характеру, основними з яких є: недостатність фінансування на придбання комп’ютерного устаткування, інформаційних технологій та іншого програмного забезпечення; необхідність впровадження такої інформаційної системи, яка використовується у вищестоящій установі; необхідність проведення тендерів на закупівлі.

На організаційному етапіздійснюється організація роботи облікового апарату, що включає: розподіл облікових робіт за ділянками обліку (у нашому випадку це – облік доходів, видатків і витрат, фінансових результатів); встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт і визна­чення оптимальної кількості бухгалтерів; набір кадрів та їх навчання; організацію робочих місць бухгалтерів; раціональне розміщення облікового апарату; налагодження системи діловодства та документообігу; організацію матеріального, інформаційного та технічного забезпечення облікових працівників; мотивацію працівників бухгалтерії; встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними своїх функцій; організацію архіву бухгалтерських документів; організацію безпеки та захисту облікової інформації.

Отже існують три взаємопов’язані етапи організації бухгал­терського обліку фінансових результатів у органах державного сектора: мето­дичний, технічній та організаційний. Раціональна організація бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей органів державного сектора, а також з урахуванням сучасних комп’ютерних технологій сприятиме ефективному виконанню завдань організації бухгалтерського обліку доходів, видатків та витрат як складових фінансових результатів.