Кафедра историографии, источниковедения, археологии И методики преподавания истории

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ ДОНЕЦКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ

ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ

ИСТОРИЧЕСКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ИСТОРИОГРАФИИ, ИСТОЧНИКОВЕДЕНИЯ, АРХЕОЛОГИИ И МЕТОДИКИ ПРЕПОДАВАНИЯ ИСТОРИИ

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ «АРХЕОЛОГИЯ ДОНБАССА»

 

Направление подготовки: 6.020302 «История»

Специальность: 6.020302 «История»

 

Донецк -2014

 

 

Составил: Колесник А.В. к.и.н., докторант

 

Ó Колесник А. В., 2014 год

ÓДонНУ, 2014 год

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 2,5	Галузь знань 0203 – Гуманітарні науки	Вибіркова
Модулів – 1	Спеціальність (професійне спрямування): 6.020302 “Історія”	Рік підготовки: 4-й
Змістових модулів – 1
Індивідуальне науково-дослідне завдання не передбачене	Семестр
Загальна кількість годин – 92	8-й	–
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 5, самостійної роботи студента – 5	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	26 год	–
Практичні, лабораторні
20 год	–
Самостійна робота
46 год
Індивідуальні завдання: –
Вид контролю: залік

 

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить для денної форми навчання – 1:2.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни полягає у

– формуванні у слухачів концепції донецької регіональної археології як інтегральної частини національної археології та праісторії України;

– закріпленні базової системи археологічних термінів і понять;

– формуванні відчуття “малої Батьківщини”;

– розширенні краєзнавчого світогляду.

Завдання:

– дослідити археологію Донбасу як систему знань про найдавніше минуле на основі археологічних джерел;

– розвинути навички наукового аналізу, спрямовані на самостійне осмислення історичних процесів;

– навчити працювати з археологічними джерелами та науковою літературою, термінологічно-понятійним апаратом, формувати вміння характеризувати загальні та регіональні археологічні процеси;

– визначити не лише науково-пізнавальне, а й практичне значення регіональної археології;

– застосувати набуті знання для історичних реконструкцій доби первісності та культури дописемних народів.

За результатами вивчення та засвоєння дисципліни “Археологія Донбасу” студенти мають знати:

– об’єкт, предмет і завдання курсу, типологію регіональних археологічних пам’яток;

– періодизацію розвитку регіональної археології;

– джерелознавчу та понятійну термінологію;

вміти:

– визначати картину змін археологічних культур у часі й просторі;

– користуватися термінологічним апаратом археології;

– формувати основну археологічну проблематику;

– застосовувати набуті знання для розуміння явищ сучасної культури.

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Історія вивчення археології Донбасу

Передісторія. Книга Великому Кресленню (початок XVII ст.). Щоденники академіка І. Гіндельштедта (XVIII ст.). Проект І. Є. Забєліна (середина XIX ст.). “Курганна археологія” (догородцовський етап) другої половини XIX ст. Епізоди випадкових або навмисних розкопок курганів. Праці М. Ю. Бранденбурга, Є. Ю. Петрі та ін.

Початок наукової ери донецької археології (городцовський етап): В. О. Городцов. XII Археологічний з’їзд у м. Харкові (1902 р.). Діяльність В. Ф. Спесивцева, О. О. Міллера й ін. XIII Археологічний з’їзд у м. Катеринославі (1905 р.). Діяльність Є. П. Тріфільєва, О. С. Федоровського та ін.

Донецька археологія 20–40-х гг. Археологи й археологи-краєзнавці: М. В. Сібільов, С. М. Одінцова, С. О. Локтюшев, В. М. Євсєєв, П. М. Піневич, Г. Г. Афендик, А. І. Абрамов та ін. Утворення обласних і регіональних музейних установ з археологічними колекціями в 20–30-ті рр. ХХ ст. (Ізюмський, Маріупольський, Луганський, Сталінський, Артемогірський, Бахмутський музеї та ін.). Дослідження М. О. Макаренка в Сталіно та Маріуполі в 30-ті рр.

Післявоєнна археологія Донбасу. Наукова діяльність Д. С. Цвейбель, Т. О. Шаповалова, В. Я. Устенко та інших у 50–60-ті рр. Розкопки Д. Я. Телегіна в околицях м. Ізюма, В. К. Міхєєва на городищах Слов’янщини.

Кафедральний етап археології Донбасу. Формування кафедри археології, історії стародавнього світу й середніх віків при ДонДУ (Т. О. Шаповалов, А. О. Моруженко, В. О. Косіков, В. О. Посредніков, В. П. Андрієнко та ін.) в 1974 р. і сектору (відділу) охорони пам’ятників археології при Донецькому обласному краєзнавчому музеї (ОКМ) в 1985 р. Утворення кафедри всесвітньої історії при Луганському педагогічному інституті (К. І. Красильников та ін.). Формування системних археологічних колекцій у районних і міських музеях Донецької та Луганської областей (Волноваха, Попасна, Слов’янськ, Слов’яносербськ, Антрацит, Червоний Лиман та ін.). Новобудівна археологічна експедиція при ДонДУ (А. О. Моруженко, С. М. Санжаров, В. О. Косіков, В. О. Посредніков, О. І. Привалов, Д. П. Кравець, Р. О. Литвиненко, В. А. Медведєв та ін.).

Діяльність академічних новобудовних Сіверсько-Донецької, Донецької та Другої Донецької експедицій протягом 1971–1981 рр. (С. Н. Братченко, О. Р. Дубовська, О. О. Кротова, М. І. Гладких, М. Л. Швецов, Л. Ф. Константинеську, Т. П. Панібудьласька, Я. П. Гершкович, І. О. Післарій, В. Г. Самойленко, О. М. Смирнов, Г. Л. Євдокимов та ін.). Розкопки новобудовної експедиції Київського державного університету протягом 1979–1993 рр. (І. С. Піоро, Б. О. Антоненко, Л. Г. Самойленко, М. В. Чмихов). Археологія у системі народної освіти Донеччини в 60–90-ті рр.: шкільні музеї та музеї районних, міських і обласних Палаців піонерів і школярів (Н. М. Верменко, В. В. Венедіктов, В. Ф. Клименко, О. І. Привалов. М. Л. Швецов, Е. Є. Кравченко, А. М. Усачук, В. М. Горбов, М. М. Ключнєв, О. О. Бритюк, В. О. Манько, С. О. Теліженко, С. В. Вєтров та ін.).

Конференції та семінари: “100-річчя від дня народження М. В. Сібільова” при ДонДУ (1973 р.); міжнародна конференція “Проблеми бронзового віку півдня Східної Європи” при ДонДУ (1979 р.); обласні науково-практичні семінари “Проблеми охорони та дослідження пам’яток археології Донбасу” при Донецькому ОКМ (1985 р., 1987 р., 1989 р.); Міжнародні конференції щодо кам’яного віку при Донецькому ОКМ; Міжнародна конференція “Північно-Східне Приазов’я в системі євразійських старожитностей (енеоліт – бронзовий вік)” при ДонДУ і Донецькому обласному палаці піонерів та школярів (1996 р.); Українсько-Російські Капітанівські польові археологічні семінари; Українсько-Російські Картамиські польові археологічні семінари; Міжнародний студентський конгрес “Археологія та етнологія Східної Європи” при ДонНУ (2004 р.); “Сібільовські читання” при Святогірському державному історико-архітектурному заповіднику (2006–2014 рр.); “Братченківські читання” при Луганському ОКМ (2005 р.; 2012 р.).

Діяльність Донецької обласної організації Українського товариства охорони та використання пам’яток історії та культури (археологічні проекти) у 1970 – на початку 80–х рр. ХХ ст. (керівники – Р. Ф. Собольова, В. М. Пугло).

Державний проект “Пам’ятки історії та культури України” (акад. І. Транько): підготовка тому про Донецьку область у 80–90-рр. ХХ ст. Загальна характеристика пам’яток археології Донецької області (чисельність, якісний склад, сучасний стан).

“Сучасна” регіональна музейна та вузівська археології Донбасу. Регіональні періодичні археологічні видання (“Донецький археологічний збірник”, “Археологічний альманах”, “Святогірській альманах”, “Літопис Донбасу”, “Матеріали та дослідження з археології Східної України” тощо).

Феномен “чорної археології” в регіоні.

Література з історіографії регіональної археології (праці Д. С. Цвейбель,

В. О. Косікова, О. В. Косікової, О. Ф. Гореліка, А. М. Усачука, О. В. Колесника,

Р. О. Литвиненка, Ю. Б. Полідовича, С. М. Санжарова, І. М. Ключнєва, О. І. Василенка та ін.)

Тема 2. Палеоліт Донбасу

Історіографія: праці П. П. Єфименка, В. М. Євсєєва, С. О. Локтюшева, С. М. Замятніна, Ф. В. Луцького, П. І. Борисковського, М. Д. Праслова, В. М. Гладиліна, Д. С. Цвейбель, О. В. Колесника, О. П. Весельського, В. Є. Щелинського, С. М. Кулакова, П. Є. Нехорошева, Ю. М. Захарікова, В. М. Степанчука, О. О. Кротової, І. Г. Підопличко, І. Г. Шовкопляса, А. П. Ларенка, Н. Б. Леонової, О. Ф. Гореліка, В. Ю. Виборного, Ю. Г. Коваля, І. А. Сніжко, О. Б. Вотякової, В. С. Вєтрова та ін.

Пам ’ ятки: Деркул, Червоний Яр, Луганськ, Амвросіївка, Ізюм, Білоярівка, Успенка, Новоклинівка, Антонівка I-II, Білокузьминівка, Олександрівка, Ханжонково, Зайцеве, Курдюмівка, Озерянівка, Черкаське, Рубіжне, Дружківка, Самсонове, Обрив, Мар’янівка, Сидорове (Вісла Балка), Рогалик, Передельськ, Яма, Янісоль, Біла Гора, Видилиха, Антонівка III, Суха Кам’янка, Синичіно, Кальчік, Новоазовськ та ін.

Проблематика: первісне залюднення Східноєвропейської рівнини; проблема ашелю Східної Європи та Донбасу, східний мікок; пластинчасті індустрії; палеогеографічні умови Східної Європи в середньому палеоліті за О. О. Величко, М. Ф. Веклич та Н. П. Герасименко; проблема переходу від середнього до верхнього палеоліту в контексті донецької археології; залежність розселення неандертальців від статичних і динамічних ресурсів; ранній палеоліт Приазов’я; атлас палеотехнологій середнього палеоліту Донбасу. Діагностика Амвросіївського кістковища: разовий забій плейстоценових бізонів, культовий комплекс або місце сезонного полювання. Зміст терміна “східний епіграветт”; степовий верхній палеоліт; технологія пластинчастих індустрій Донбасу; ландшафти та палеогеографічні умови; функціональна типологія пам’яток; господарсько-культурні типи пізнього палеоліту Донбасу; пам’ятки мобільного мистецтва та дискусія щодо їх трактування.

Теми семінарських занять

Назва теми	Кількість годин
Історія вивчення 1. Історія вивчення кам’яного віку Донбасу. 2. Історія вивчення пам’яток доби бронзи Донбасу. 3. Історія вивчення пам’яток раннього залізного віку Донбасу. 4. Історія вивчення середньовічних пам’яток Донбасу. 5. Історія археологічного вивчення пам’яток початку Нового часу
Палеоліт Донбасу 1. Природне оточення у пізньому плейстоцені Донбасу. 2. Середній палеоліт Донбасу. 3. Пізній палеоліт Донбасу. 4. Фінальний палеоліт Донбасу
Мезоліт і неоліт Донбасу 1. Мезоліт Донбасу. 2. Неоліт Донбассу
Енеоліт і пам’ятки доби бронзи Донбасу 1. Енеоліт Донбасу. 2. Пам’ятки ямної культури. 3. Пам’ятки катакомбної культури. 4. Пам’ятки бабинської культури. 5. Пам’ятки зрубної культури. 6. Пам’ятки бондарихінської культури. 7. Пам’ятки сабатинівської та білозерської культур
Ранній залізний вік та пам’ятки епохи Великого переселення народів 1. Пам’ятки передскіфського часу. 2. Скіфські пам’ятки. 3. Сармати. 4. Готи, гуни, ранні болгари
Старожитності Хазарського каганату 1. Археологічні пам’ятки басейну Сіверського Дінця. 2. Археологічні пам’ятки Північного Приазов’я
Старожитності класичного середньовіччя Донбасу 1. Пам’ятки печенізько-торчеського періоду. 2. Пам’ятки половецького періоду. 3. Пам’ятки золотоординського періоду
Археологічні пам’ятки Донбасу XV–XVIII ст. 1. Генуезькі колонії Північного Приазов’я, татарські улуси. 2. Цареборисів. 3. Святогірський монастир. 4. Остроги та фортеці середньої течії Сіверського Дінця. 5. Фортеця Домаха. 6. Ізюмська та Торська лінії
Разом

Самостійна робота

Назва теми	Кількість годин
Регіональні наукові археологічні періодичні видання
Основні музейні археологічні зібрання Донбасу
Етапи дослідження археологічних пам’яток Донбасу
Письмові джерела до вивчення етносів регіону (античні, візантійські, арабські, звіти середньовічних східноєвропейських місіонерів)
Археологічні словники-довідники
Методи польової роботи з археологічними пам’ятками Донбасу
Популярні видання з археології Донбасу
Регіональні, республіканські, міжнародні археологічні конференції, читання та семінари (Донецьк, Луганськ)
Разом

Індивідуальні завдання

Методи навчання

Проблемні, інформативні лекції, семінари, практичні заняття, самостійне опрацювання літератури й археологічних джерел.

 

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

11.1. Методи поточного контролю: семінарські заняття, контрольні роботи, опрацювання навчальної та наукової літератури, модульні контролі знань.

Питання до заліку

1. Етапи вивчення археології Донбасу.

2. Наукова біографія В. О. Городцова.

3. Наукова біографія В.Ф. Спесивцева.

4. Наукова діяльність М. В. Сібільова.

5. Науковий доробок С. М. Локтюшева.

6. Наукова біографія В. М. Євсєєва.

7. Наукова діяльність Д. С. Цвейбель.

8. Науковий доробок Т. О. Шаповалова.

9. Наукова біографія А. О. Моруженко.

10. Наукова діяльність В. А. Косікова.

11. Загальна характеристика пам’яток археології Донбасу.

12. Періодизаційна схема В. О. Городцова та її сучасне розуміння.

13. ХІІ археологічний з’їзд у Харкові.

14. Сучасні періодичні регіональні археологічні видання.

15. Широкинський гірничий комплекс.

16. Маріупольський могильник.

17. Неолітичні кремнеобробчі майстерні Донбасу.

18. Крем’яні скарби гончаровського типу.

19. Поселення зрубної культури біля с. Безіменне у Приазов’ї.

20. Іллічівське поселення зрубної культури.

21. Бахмутський гірничо-металургійний центр Донбасу.

22. Луганський гірничо-металургійний центр Донбасу.

23. Двогорба Могила біля Маріуполя.

24. Золотий шолом з Передеріївої Могили.

25. Сарматський комплекс з Чугуно-Крепинки.

26. Хазарські фортеці Сіверського Дінця (Маяки, Сидорове, Теплінське та ін.).

27. Хазарські мусульманські могильники Донбасу.

28. Хазарські поганські могильники Донбасу.

29. Маяцьке городище на Сіверському Дінці за часів Золотої Орди.

30. Проблема локалізації місця подій 1223 р. на р. Калці.

31. Середньовічна кам’яна скульптура Донбасу.

32. Археологічні знахідки у Святогірському монастирі; дата їх утворення.

33. Маяцький острог.

34. Археологічні дослідження Ізюмської лінії у ХХІ ст.

35. Археологічні рештки Торської фортеці.

Методичне забезпечення

 

1. Вінокур І. С. Археологія України: підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів / І. С. Вінокур, Д. Я. Телегін. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 479 с.

2. Археологія України: курс лекцій / за ред. Л. Л. Залізняка. – К.: Либідь, 2004. – 503 с.

3. Шрамко Б. А. Древности Северского Донца / Б. А. Шрамко. – Харьков: Изд-во ХГУ, 1962. – 403 с.

СПИСОК Рекомендованої літератури

Базова

1. Белановская Т. Д. Неолит Северо-Восточного Приазовья и Подонья. Неолит Юга / Т. Д. Белановская, Д. Я. Телегин // Неолит Северной Евразии / ред. Б. А. Рыбаков. – М.: Наука, 1996. – С. 48–58.

2. Березанская С. С. Поселение срубной культуры Усово Озеро на Северском Донце / С. С. Березанская. – К.: Наук. думка, 1982.

3. Борисковский П. И.Палеолит Украины / П. И. Борисковский // Материалы и исследования по археологии СССР. – М., 1953. – № 40. – 456 с.

4. Колесник А. В. Висла Балка – позднепалеолитический памятник на Северском Донце /А. В. Колесник и др. // Археологический альманах. – Донецк, 2002. – Вып. 11. – 182 с.

5. Гавриленко І. Г. Зимівниківська археологічна культура (до історії раннемезолітичного населення Лівобережної України) / І. Г. Гавриленко. – Полтава, 2000. – 127 с.

6. Гераськова Л. С. Скульптура середньовічних кочівників степів Східної Європи / Л. С. Гераськова. – К.: Наук. думка, 1991. – 132 с.

7. Горелик А. Ф. Памятники Рогаликско-Передельского района. Проблемы финального палеолита Юго-Восточной Украины / А. Ф. Горелик. – Луганск, 2001. – 363 с.

8. Гладилин В. Н. Проблемы раннего палеолита Восточной Европы / В. Н. Гладилин. – К.: Наук. думка, 1976. – 230 с.

9. Гладилин В. Н. Ранний палеолит / В. Н. Гладилин // Археология Украинской ССР. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 1. – С. 12–54.

10. История городов и сел Украинской ССР. Донецкая область / под ред. И. Транько. – К., 1971.

11. Каталог случайных археологических находок / под ред. А. В. Колесника // Археологический альманах. – Донецк, 1993. – Вып. 1. – 239 с.

12. Колесник А. В. Средний палеолит Донбасса / А. В. Колесник // Археологический альманах. – Донецк, 2003. – Вып. 12. – 294 с.

13. Колесник А. В. Черкасское – комплексный памятник археологии на Северском Донце / А. В. Колесник, А. П. Весельский // Археологический Альманах. – Донецк, 2005. – Вып. 17. – 125 с.

14. Косиков В. А. История исследования археологических памятников Донбасса / В. А. Косиков. – Донецк, 2001. – 84 с.

15. Курганы Донбасса / под ред. А. В. Колесника // Археологический альманах. – Донецк, 2004. – Вып. 14. – 296 с.

16. Литвиненко Р. А. Периодизация срубных могильников Северо-Восточного Приазовья / Р. А. Литвиненко // Древности Северо-Восточного Приазовья. – Донецк, 1999. – С. 4–23.

17. Манько В. О. Неоліт Південно-Східної України / В. О. Манько // Кам’яна доба України. – К.: Шлях, 2006. – Вип. 9. – 280 с.

18. Макаренко М. Е. Маріюпильський могильник / М. Е. Макаренко. – К.: Вид-во ВУАК, 1933. – 151 с.

19. Мезолит СССР / под ред. Б. А. Рыбакова. – М.: Наука, 1985. – 350 с.

20. Михеев В. К. Подонье в составе Хазарского каганата / В. К. Михеев. – Харьков, 1985.

21. Пирко В. А. Северное Приазовье в XVI–XVIII вв. / В. А. Пирко. – К., 1988. –189 с.

22. Пірко В.Заселення Донеччини у XVI–XVIII ст. / В. Пірко. – Донецьк, 2003.

23. Плетнева С. А.От кочевий к городам / С. А. Плетнева // Материалы и исследования по археологии СССР. – 1967. – № 142. – С. 213–222.

24. Плетнева С. А. Половецкие каменные изваяния / С. А. Плетнева // Свод археологических источников. – М.: Наука, 1974. – Вып. Е4-2. – 200 с.

25. Ольховский В. С. Скифские изваяния VII–III вв. до н. э. / В. С. Ольховский, Г. Л. Евдокимов. – М., 1994. – 188 с.

26. Список памятниковархеологии Украины. Донецкая область / сост.: О. Я. Привалова, А. И. Привалов. – К.: УООПИК, 1988. – 110 с.

27. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время / под ред. Б. А. Рыбакова. – М.: Наука, 1989. – 464 с.

28. Татаринов С. И. Древний металл Восточной Украины / С. И. Татаринов. – Артемовск, 1993. – 154 с.

29. Шовкопляс І. Г. Розвиток радянської археології на Україні (1917–1966). Бібліографія / І. Г. Шовкопляс. – К.: Наук. думка, 1969. – 441 с.

30. Шрамко Б. А. Древности Северского Донца / Б. А. Шрамко. – Харьков, 1962.– 441 с.

Додаткова література

1. Герасименко Н. П. Природная среда обитания мустьерского человека в Донбассе / Н. П. Герасименко // Археологический альманах. – Донецк, 1992. – Вып. 2. – С. 5–12.

2. Голубева І. В. Цареборисівська фортеця: результати та перспективи археологічних досліджень / І. В. Голубева // Святогірський Альманах 2009. – Донецьк: Донбас, 2009. – С. 8–16.

3. Гурина Н. Н. Древние кремнедобывающие шахты на территории СССР / Н. Н. Гурина. – Л., 1976. – 178 с.

4. Давыденко В. В. Маяцкая крепость – первый укрепленный погранично сторожевой пункт XVII века (фортификация и планировка) / В. В. Давыденко, В. А. Пирко // Святогірський альманах 2007. – Донецьк: Донбас, 2007. – С. 76.

5. Даниленко В. Н. Неолит Украины / В. Н. Даниленко. – К.: Наук. думка, 1972.

6. Даниленко В. Н. Энеолит Украины / В. Н. Даниленко. – К.: Наук. думка, 1974.

7. Дубовская О. Р. Об этнокультурной атрибуции новочеркасских погребений Северного Причерноморья / О. Р. Дубовская // Археологический альманах. – Донецк, 1997. – Вып. 6. – С. 181–218.

8. Євсєєв В. М. Палеолітична стоянка Амвросіївка / В. М. Євсєєв // Палеоліт і неоліт України // відп. ред. П. М. Славін. – К., 1947. – С. 47–59.

9. Зарайская Н. П. Скифские памятники Шевченковского могильника / Н. П. Зарайская, А. И. Привалов // Донецкий археологический сборник. – Донецк, 1992. – Вып. 2. – С. 118–159.

10. Колесник А. В. Ручные рубила среднего палеолита Восточной Европы /А. В. Колесник // Археологический альманах. – Донецк, 1998. – Вып. 7. – С. 3–24.

11. Кравченко Є. Е. Кировское городище / Є. Е. Кравченко // Літопис Донбасу. – Донецьк, 2002, – Вип. 18. – С. 26–40.

12. Литвиненко Р. О. новобудовна археологія на сході україни: основні віхи, результати і наслідки / Р. О. Литвиненко // Історичні записки. – Луганськ, 2012. – Вип. 33. – С. 228 – 237.

13. Михлин Б. Ю. Граффити на котле из Донецкой области / Б. Ю. Михлин // Нумизматика и эпиграфика. – М., 1974. – Вып. ХІ. – С. 29 – 32.

14. Праслов Н. Д. Ранний палеолит Русской равнины / Н. Д. Праслов // Палеолит СССР. – М.: Наука, 1985. – 382 с.

15. Привалова О. Я. Двугорбая Могила / О. Я. Привалова, Н. П. Зарайская, А. И. Привалов // Древности степной Скифии. – К.: Наук. думка, 1982. – С. 148 – 178.

16. Тахтай О. Скіфська статуя з с. Ольховчик Донецької області / О. Тахтай // Археологія, 1964. – Вип. XVII. – С. 205 – 207.

17. Телегін Д. Я.Середньостогівська культура епохи міді / Д. Я. Телегін. – К.: Наук. думка, 1973.

18. ТреножкинА. И. Киммерийцы / А. И. Тереножкин. – К.: Наук. думка, 1976. – 220 с.

19. Усачук А. Н. Очерк истории изучения курганов Донбасса в XVIII – XIX веках / А. Н. Усачук, А. В. Колесник // Літопис Донбасу. Краєзнавча збірка. – Донецьк, 1990. – № 12. – С. 5 – 29.

20. Усачук А. Н. Курганы Донбасса в народном восприятии и научной практике (до начала XX века): мифы и реальность / А. Н. Усачук, Ю. Б. Полидович, А. В. Колесник // Археологический Альманах. – Донецк, 2004. – Вып. 14. – С. 13 – 55.

21. Шаповалов Т. А. Поселение срубной культуры у с. Ильичевка // Энеолит и бронзовый век Украины / Т. А. Шаповалов // Энеолит и бронзовый век Украины. – К.: Наук. думка, 1976. – С. 150 – 172.

22. Шаповалов Т. А. Сарматские погребения около с. Новолуганское / Т. А. Шаповалов // Археология. – 1973. – № 8. – С. 82 – 87.

24. Шапошникова О. Г. Багатошарове поселення поблизу с. Раздольне на р. Кальміус / О. Г. Шапошникова // Археологія. – 1964. – Т. ХХІІ. – С. 142 – 151.

25. Швецов М. Л. Половецкие святилища / М. Л. Швецов // Советская археология. – 1979. – № 1. – С. 199 – 209.

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ ДОНЕЦКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ

ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ

ИСТОРИЧЕСКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ИСТОРИОГРАФИИ, ИСТОЧНИКОВЕДЕНИЯ, АРХЕОЛОГИИ И МЕТОДИКИ ПРЕПОДАВАНИЯ ИСТОРИИ

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ «АРХЕОЛОГИЯ ДОНБАССА»

 

Направление подготовки: 6.020302 «История»

Специальность: 6.020302 «История»

 

Донецк -2014

 

 

Составил: Колесник А.В. к.и.н., докторант

 

Ó Колесник А. В., 2014 год

ÓДонНУ, 2014 год

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 2,5	Галузь знань 0203 – Гуманітарні науки	Вибіркова
Модулів – 1	Спеціальність (професійне спрямування): 6.020302 “Історія”	Рік підготовки: 4-й
Змістових модулів – 1
Індивідуальне науково-дослідне завдання не передбачене	Семестр
Загальна кількість годин – 92	8-й	–
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 5, самостійної роботи студента – 5	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	26 год	–
Практичні, лабораторні
20 год	–
Самостійна робота
46 год
Індивідуальні завдання: –
Вид контролю: залік

 

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить для денної форми навчання – 1:2.