Особливості дій батальйону під час ведення бригадою (полком) маневреної оборони

84. Батальйон під час ведення бригадою (полком) ма­невреної оборони (оборони смуги забезпечення) веде бій, як правило, на декількох рубежах, послідовно відходячи з одного на інший, широко використовуючи вогневі заса­ди, влаштовуючи загородження і проводячи зруйну­вання.

На кожному рубежі батальйон займає район оборо­ни, в якому створюються окремі ротні та взводні опорні пункти, які перехоплюють найбільш імовірні напрямки наступу противника і забезпечують утримання вигідних ділянок місцевості.

Бойовий порядок батальйону будується в один або два ешелони з виділенням резерву або бронегрупи.

Більша частина штатних і приданих батальйону вогневих засобів придається ротам. Вогневі засоби роз­ташовуються таким чином, щоб мати можливість вести вогонь перед фронтом більшістю вогневих засобів, по­чинаючи з граничних дальностей, прострілювати про­міжки з сусідніми опорними пунктами, прикривати відхід рот першого ешелону вогнем підрозділів прикриття і заздалегідь відведених у глибину передових підрозділів.

Маневр батальйону на новий рубіж здійснюється за дозволом командира, який вислав передовий загін.

85. Організовуючи оборону на рубежі (в смузі забез­печення), командир батальйону крім звичайних питань визначає: порядок вогневого ураження противника а граничних дальностей і перешкоджання швидкого пере­ходу в атаку його головних сил; можливі напрямки ма­невру підрозділами і вогнем з метою не допустити обхо­ду батальйонного району оборони (ротних опорних пунктів); порядок виходу з бою (склад підрозділів при­криття, район збору і послідовність виходу із нього підрозділів); порядок здійснення маневру на інший рубіж, місця вогневих засад і влаштування загороджень і зруйнувань.

Під час постановки завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі додатково до викладеного під час організації оборони в звичайних умовах указує під­леглим порядок виходу з бою, район збору батальйону (роти) і шлях маневру на наступний рубіж.

86. Перед переднім краєм оборони батальйону може виставлятися бойова охорона, висилатися розвідуваль­ний (бойовий розвідувальний) дозор, на імовірних на­прямках висування противника влаштовуються інженер­ні загородження і організовуються вогневі засади.

По мірі підходу противника батальйон діями дозору, вогневих засад, бойової охорони, а потім вогнем усіх засобів, починаючи з граничних дальностей, завдає йому втрат, змушує противника розгорнути головні сили і на­ступати у невигідному для нього напрямку. Окремі спроби противника обійти район оборони (опорні пунк­ти) перешкоджаються маневром на ці напрямки резерву (бронегрупи) для заняття вогневого рубежу або прове­дення раптової короткої контратаки, а також маневром вогнем артилерії, яка залишилася в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Бій за утримання кожної позиції, опорного пункту повинен відзначатися завзятістю і вестися з метою яко­мога більш тривалого стримування противника, який наступає, вимотуючи його сили і завдаючи йому вели­ких втрат.

Командир батальйону (роти), вправно маневруючи вогнем і підрозділами, використовуючи загородження і зруйнування, не допускає захоплення противником з ходу опорних пунктів рот першого ешелону.

З одержанням наказу на відхід батальйон здійснює вихід із бою. Перед відходом або під час його здійснення батальйон може резервом та підрозділами, в першу чергу танковими, які зняті з не атакованих позицій, контратакувати противника з метою зупинити його просування на напрямках, яким найбільше погро­жують.

Для протидії охопленням, обходам і ударам против­ника, який прорвався під час виконання маневру на наступний рубіж, від батальйону виділяється тильна, а при необхідності і бокові похідні застави. Використо­вуючи загородження, раніше створені на шляху маневру, похідні застави вогнем з місця і з ходу, а також засто­совуючи вогневі засади, затримують просування против­ника до вказаного командиром батальйону часу. Повіт­ряний десант противника, який висадився на шляху маневру, знищується або після блокування обходиться. У ході маневру батальйон проходить через рубіж, який обороняється іншими підрозділами полку. Для забез­печення пропускання батальйону заздалегідь організо­вується взаємодія.

Вийшовши на наступний рубіж, батальйон негайно займає оборону і проводить заходи щодо відновлення боєздатності. Бій на новому рубежі батальйон веде так само, як і на попередньому.

Для батальйону, який обороняється у смузі забезпе­чення, останнім рубежем маневреної оборони може бути рубіж позиції бойової охорони перед переднім краєм головної смуги оборони. Батальйон переходить на ньому до оборони заздалегідь підготовлених опорних пунктів, не зайнятих бойовою охороною, і веде бій у взаємодії з нею.

87. На передовій позиції батальйон (рота) будує обо­рону окремими ротними і взводними опорними пункта­ми, підготовленими для кругової оборони, які перехоп­люють найбільш імовірні напрямки наступу противника. На ній улаштовуються різні загородження і перешкоди. Бій батальйону (роти) на передовій позиції підтриму­ється вогнем приданої артилерії і частиною артилерії старшого командира з тимчасових вогневих позицій, а також бойовими вертольотами.

Систему вогню командир батальйону (роти) органі­зовує з таким розрахунком, щоб можна було уражати противника па основних танко небезпечних напрямках з граничних дальностей вогнем своїх, приданих, підтри­муючих засобів, а також підтримувати вогневий зв'язок між ротами (взводами) і сусідніми підрозділами. Особ­ливу увагу приділяють організації протитанкового вогню.

На найбільш імовірних напрямках руху противника до передової позиції, а також у проміжках І на флангах опорних пунктів підготовляється вогонь артилерії, тан­ків, бойових машин піхоти, гранатометів та інших вог­невих засобів, організовуються вогневі засади, влашто­вуються загородження 1 зруйнування.

Невеликі групи противника батальйон (рота) знищує вогнем або захоплює в полон. Значні сили противника уражаються вогнем усіх засобів, починаючи з граничних дальностей, щоб змусити його передчасно розгорнути свої головні сили.

Придана і підтримуюча артилерія знищує против­ника, не допускаючи обходу і охоплення підрозділів ба­тальйону (роти) з флангів і тилу.

Командир батальйону (роти) в ході бою за передову позицію повинен визначити сили, склад, напрямок і ха­рактер дій противника і доповісти про це командиру бригади (полку), а також організувати захоплення по­лонених і забезпечити негайну доставку їх до нього.

Відхід батальйону (роти) з передової позиції здійс­нюється за наказом командира бригади (полку).

Оборона водних перешкод

88. Організовуючи оборону водної перешкоди, коман­дир батальйону (роти) крім звичайних питань вивчає стан берегів, визначає ширину, глибину, швидкість течії і характер дна водної перешкоди, наявність бродів і ді­лянок, де можливе її форсування противником.

Передній край оборони призначається як можна ближче до урізу води, іноді він може бути віднесений від берега на більш вигідний рубіж. У цьому випадку на березі виставляється бойова охорона і влаштовуються інженерні загородження.

Система вогню організовується так, щоб підступи до водної перешкоди, дзеркало води, особливо броди і ді­лянки, зручні для форсування, прострілювалися фланговим і перехресним вогнем. При цьому частина танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів може висуватися ближче до берега.

На ділянках, де можливе форсування водної пере­шкоди, особливо танками вбрід і під водою, створюєть­ся найбільша щільність протитанкового вогню, влашто­вуються загородження й організовуються вогневі засади. Крім того, підготовляється вогонь по всьому березі на випадок відбиття противника, який переправився. Острови обороняються призначеними для цього підрозділа­ми з метою недопущення раптового форсування ріки противником, а також для ведення флангового вогню вздовж ріки.

89. Для розвідки противника в батальйоні (роті) організовується безперервне спостереження, особливо за ділянками, зручними для форсування, і за підступами до них. При відсутності безпосереднього зіткнення з противником на протилежний берег водної перешкоди, як правило, висилаються розвідувальний (бойовий роз­відувальний) дозор і посилена бойова охорона. Всі міс­цеві засоби для переправи (човни, плоти, пороми) зби­раються на своєму березі і беруться під охорону, а при неможливості їх зібрати — знищуються.

90. Вогневі засоби не повинні розкривати себе до по­чатку форсування водної перешкоди противником. Під­розділи розвідки противника знищуються вогнем спе­ціально виділених засобів з тимчасових позицій, а групи, які переправилися, захоплюються в полон або знищу­ються.

З початком форсування противником водної пере­шкоди вогнем усіх засобів знищуються його засоби для переправи, жива сила, озброєння і техніка з метою не допустити висадки противника на берег. У випадку висадки противника на берег він негайно знищується зосередженим вогнем усіх засобів, а при сприятливих умовах і рішучою контратакою. Контратака повинна проводитися раніше, ніж у звичайних умовах, щоб не дати противнику можливості закріпитися на захопле­ному березі.

91. З метою утримання захоплених на водній пере­шкоді мостів, переправ і ділянок, зручних для форсу­вання, батальйон (рота) самостійно або у взаємодії з іншими підрозділами може оборонятися і на протилеж­ному березі. У цьому випадку створюється передова (передмостова) позиція. Під час підготовки її оборони особливу увагу приділяють організації протитанкового вогню, протиповітряної оборони і забезпеченню флангів. Для підвищення стійкості оборони відкритий фланг (фланги) повинен приминатися до водної перешкоди і прикриватися загородженнями. У підрозділах створю­ються додаткові запаси ракет, боєприпасів, продоволь­ства і медикаментів. Дії батальйону (роти) під час обо­рони на протилежному березі повинні визначатися особ­ливою стійкістю і завзятістю.

Оборона вночі

92. Основним завданням підрозділів під час оборони вночі є відбиття раптової атаки противника. Для цього командир батальйону (роти) зобов'язаний: посилити бойову охорону, спостереження за противником і за своїми загородженнями перед переднім краєм оборони та організувати підслуховування, а також виставити без­посередню охорону в усіх підрозділах (спостерігачів, парні патрулі); тримати більшу частину підрозділів і вогневих засобів, які займають опорні пункти на першій позиції, в постійній готовності до відкриття вогню і від­биття атак противника; готувати завидна всі вогневі засоби, резерв і броне-групу до дій вночі, визначити по­рядок використання приладів нічного бачення; підготу­вати вогневі засоби, розташовані у глибині опорних пунктів, до заняття тимчасових вогневих позицій на передньому краю; указати, по яких ділянках місцевості перед переднім краєм, в проміжках між підрозділами і на флангах підготувати додатковий вогонь і передба­чити інші заходи щодо забезпечення проміжків між опорними пунктами, стиків і флангів; установити поря­док освітлення місцевості перед переднім краєм своєї оборони, а також противника в ході бою; визначити добре видні вночі орієнтири, розпізнавальні знаки своїх військ і способи орієнтування; поставити завдання під­розділам щодо знищення та осліплення засобів нічного бачення противника; забезпечити підрозділи, які оборо­няються, трасуючими снарядами, патронами з трасую­чими кулями і засобами освітлення місцевості. Якщо в районі оборони (опорному пункті) проводяться інже­нерні роботи, командир батальйону (роти) організовує охорону працюючих підрозділів і встановлює для них пункти збору на випадок відбиття раптового наступу противника.

93. Виявивши перехід противника в атаку, по ньому відкривають вогонь підрозділи, які обороняють позиції бойової охорони, а також артилерія, міномети і чергові вогневі засоби. Танки, бойові машини піхоти і артилерія ведуть вогонь прямою наводкою по окремих цілях, а також зосереджений вогонь по противнику, який атакує.

Атака противника відбивається з відстані, яка за­безпечує ефективне ведення вогню, з використанням приладів нічного бачення або при освітленні бойового порядку противника всіма засобами світлового забез­печення, що є, а 8 підходом противника до переднього краю оборони на 300—400 м і освітлювальними постами рот першого ешелону. Осліплення противника, який атакує, здійснюється за допомогою освітлювальних і ди­мових снарядів (мін) і ракет.

Артилерія і міномети противника, які ведуть вогонь освітлювальними снарядами (мінами), а також його прожекторні установки знищуються в першу чергу.

Зенітний підрозділ, а також механізовані і танкові підрозділи, не зайняті в бою з наземним противником, відбивають нальоти його літаків і вертольотів і знищу­ють освітлювальні авіаційні бомби і снаряди (міни).

94. Під час вклинення противника в оборону вжива­ються заходи для перешкоджання його просування в сто­рони флангів і в глибину. Батальйон (рота) зосередженим вогнем артилерії і мінометів, фланговим вогнем танків, бойових машин піхоти і протитанкового підрозділу зав­дає поразки противнику, який вклинився, і зупиняє його просування. Контратака другого ешелону (резерву) проводиться вночі, у фланг і в тил противнику по зазда­легідь провішених напрямках.

Під час переходу від нічних дій до денних підрозділи і вогневі засоби, переміщені на ніч на тимчасові вогневі позиції, перед світанком за наказом командира баталь­йону (роти) потай займають основні позиції.