Стаття 12. Охорона праці інвалідів

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час не допускається.

Коментар до ст. 12

Статтю практично не змінено, за винятком останнього абзацу. Саме з ініціативи депутатів було внесено вимогу щодо заборони залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час. Враховуючи факт дії нормативно-правових актів у часі, норма закону, яка прийнята останньою, виключає норму, яка прийнята раніше.

Слід нагадати, що інвалідами вважаються особи із стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життедіяльності, до необхідності у соціальній допомозі і захисті.

Інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод. Дискримінація інвалідів забороняється і переслідується законом (див. статтю 1 Закону України "Про основи соціаль'ної захищеності інвалідів в Україні).

Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

¨ створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

¨ розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

¨ забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

¨ впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

¨ забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

¨ забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

¨ організовує проведення аудиту охорони праці, лаборатор­них досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідли­вих для здоров’я виробничих факторів;

¨ розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробни­чих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативио-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно праців­ників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

¨ здійснює контроль за додержанням працівником техноло­гічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відпо­відно до вимог з охорони праці;

¨ організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

¨ вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формуван­ня у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за пору­шення зазначених вимог.

Коментар до ст. 13

Тема "система управління охороною праці" є централь­ною для багатьох підприємств. У спеціальних журналах, на семінарах для підприємців вирішальне значення надається питанню забезпечен­ня майбутнього і оновлення підприємства за допомогою внутрішніх систем управління.

Об'єктом управління охороною праці є діяльність функціональних служб та структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення без­печних та здорових умов праці на робочих місцях, виробничих ділян­ках, у цехах та на підприємстві в цілому.

Міжнародні стандарти ISO 9000 з управління якістю продукції обу­мовили необхідність інтеграції охорони праці в єдину систему управ­ління виробництвом, розглядаючи при цьому і можливість отримання додаткової кваліфікації, підтвердженої відповідним сертифікатом.

Ці ідеї привели до того, що питання про систему управління у сфері охорони праці відіграє все більш важливу роль,.

Основні виробничі процеси, починаючи від отримання замовлення та організації виробництва, вимагають виваженої, цілеспрямованої і систематичної розробки технологічних процесів на виробництві.

Зрозуміло, що для ефективної діяльності підприємства необхідні цілеспрямоване визначення повноважень і системна організація охо­рони праці. При цьому досить часто недооцінюється включення вимог охорони праці в технологічний цикл підприємства. Аналіз європей­ського досвіду останніх років довів, що саме інтеграція цих питань в організацію управління підприємством має вирішальне значення для підвищення рівня продуктивності праці.

Особливості організації охорони праці на підприємстві відіграють важливу роль. Простої та зниження ефективності праці, викликані ава­ріями, нещасними випадками на виробництві, професійними захворю­ваннями, не тільки уповільнюють виробничі процеси, а й стають при­чиною високих додаткових витрат для підприємства. Крім того, ці яви­ща значною мірою негативно впливають на безпеку виробництва, якість продукції та ставлення до роботи працюючих.

Вдосконалення охорони праці на підприємстві має не тільки соціальне, а й безпосередньо економічне значення. Тому клю­човим завданням повинна стати організація охорони праці — як внут­рішня, так і між підприємствами, сформована таким чином, щоб охо­рона праці була інтегрована у виробничі процеси кожного підприємс­тва і сприяла вдосконаленню загальної продуктивності.

Із введенням Системи управління охороною праці (СУОП) кількість недоліків охорони праці знижують ризик нещасних випадків і можли­востей заподіяння шкоди здоров'ю, забезпечують усунення зупинень у виробничому процесі і пов'язаних із цим виробничих витрат.

Управління охороною праці може бути викладено у Положенні про управління охороною праці, яке повинне описувати загальні структу­ри системи, основні цілі і завдання, докладно пояснювати процеси і заходи, необхідні для досягнення поставлених завдань у сфері охорони праці, спираючись при цьому на міжгалузеві та галузеві нормативно-правові акти з питань охорони праці, а також на нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Нормативні акти з охорони праці підприємства визначають по­рядок безпечного виконання робіт на території підприємства, у вироб­ничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях від­повідно до вимог міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Нормативні акти з охорони праці, що діють в межах підприємства, розробляються на підприємстві з урахуванням вимог Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, який затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 21 грудня 1993 року № 132.

Положення про систему управління охороною праці може мати таку структуру:

Розділ 1. Загальна структура

Визначаються відповідальність і пов'язані з нею обов'язки посадо­вих осіб, керівників підрозділів та працівників, політика охорони пра­ці, функції та структура системи управління охороною праці.

Розділ 2. Документація СУОП

В цьому розділі визначається перелік нормативних актів, що діють на підприємстві, визначаються перелік документації, яку необхідно вес­ти на підприємстві, та порядок ведення обліку та стану виконання при­писів наглядових органів.

Розділ 3. Завдання СУОП та їх вирішення

В цьому розділі наводяться можливі шляхи вирішення завдань у сфері охорони праці, питання професійного відбору і навчання, орга­нізації та управління персоналом, заходи з охорони праці при плану­ванні та постачанні, введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведенні з експлуатації, проведення контролю та порядок стимулю­вання.

Як правило, кожний структурний підрозділ Положення будується за такою стандартною схемою:

· мета і завдання;

· сфера діяльності;

· повноваження персоналу.

З огляду на існування різних виробничих структур та специфічні виробничі умови кожного з них, неможливо розробити універсальне положення, прийнятне для всіх підприємств. Тому зразкові положення мають модульну структуру і можуть бути легко приведені у відповідність до фактичних вимог і потреб кожною окремого підприємства.

Система управління охороною праці має дві суттєві задачи залежно від існуючої ситуації на підприємстві:

¨ створення власної системи управління охороною праці або вдо­сконалення вже існуючої системи управління;

¨ інтеграція системи управління охороною праці в загальну систе­му управління виробництвом.