Назвіть суть і завдання охорони праці.

Назвіть суть і завдання охорони праці.

Предмет: вивчення факторів виробнич середовища, організац-технічних і санітарно-гігієнічних умов, у яких здійснюється трудова діяльність людини, системи правових заходів щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та ОП.

У конкретних дослідженнях охорона праці як наука базу-ється на загальнонаукових підходах: комплексності, системно-сті, особистісному гуманізмі, єдності наукового дослідження і практики, організації трудової діяльності з урахуванням люд-ського фактора

Мета: надати майбутнім фахівцям знання ОП, реалізація яких сприятиме поліпшенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню проф захворюванням, виробничому травматиз­му.

Завдання: гуманізація праці (профілактика перевтоми, проф захворювань, запобігання виробнич травматизму, створення умов для всебічного розвитку особистості, знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробн середовища, впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці, розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці, забезпечення безпеки виконання робіт працівниками; впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями; розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.

 

Назвіть елементи умов праці. Наведіть приклади.

Елементи умов праці:

―санітарно-гігієнічні, які характеризують виробниче середо-вище під впливом предметів та засобів праці, а також технологічних процесів (промисловий шум, вібрація, токсичні речовини, промисловий пил, температура повітря й ін.). Всі вони кількісно оцінюються за допомогою методів санітарно-гігієнічних дослі-джень і нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і вимог;

―психофізіологічні елементи, зумовлені змістом праці та її організацією (фізичне навантаження, пов’язане з динамічною і ста-тистичною роботою; нервово-психічне навантаження у вигляді на-пруги зору — точність роботи; нервово-емоційна напруга та інте-лектуальне навантаження — обсяг інформації, що переробляється, число виробничо важливих об’єктів одночасного спостереження; монотонність трудового процесу — темп праці; різноманітність тощо. Елементи цієї групи, за винятком фізичних зусиль і моно-тонності, не мають затверджених нормативів

―естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (художньо-конструкторські якості робочого місця, ін-струмента, робочого одягу, допоміжних засобів, архітектурно-художнього оформлення інтер’єра, функціональна музика тощо). Кількісних оцінок елементи цієї групи не мають. Визначення есте-тичного рівня умов праці здійснюється за допомогою методів екс-пертної оцінки;

―соціально-психологічні елементи, які характеризують взає-мовідносини у трудовому колективі (соціальний клімат). Вони по-ки що не мають одиниць виміру, норм і стандартів. Але соціологічні дослідження у формі усного опитування, анкетування створюють об’єктивну основу для їх виміру й оцінки;

― технічні елементи (рівень механізації праці).

Дайте визначення санітарних норм. Яка їхня роль під час аналізу умов праці?

Санітарні норми, встановлені для підприємств, визначають правила, вимоги, положення, які регламентують умови праці. Вони представлені у вигляді різних документів: довідників, збірників норм та правил, інструкцій, постанов, законодавчих актів.

Виділяють таку класифікацію санітарних норм:

― за призначенням — проектування промислових підприємств, організація технологічних процесів, санітарного стану підпри-ємств, техніки безпеки та виробничої санітарії, норми для окре-мих видів виробничих шкідливостей;

― щодо обов’язковості застосування — обов’язкові і рекомендовані;

― залежно від впливу умов праці на організм людини — оп-тимальні й допустимі;

― залежно від сфери застосування — загальні та галузеві;

― залежно від терміну дії — постійні та тимчасові.

Згідно із санітарними нормами всі промислові об’єкти залеж-но від ступеня шкідливості і небезпечності для населення поді-ляються на п’ять класів. Для кожного з них установлена санітар-на зона, мінімальна допустима відстань між промисловим об’єктом, жилими спорудами, культурно-профілактичними закладами.

Згідно з нормами визначаються гранично допустимий рівень виробничого фактора (ГДР), гранично допустима концентрація (ГДК), допустимий рівень виробничого фактора.

 

 

Назвіть завдання і мету управління умовами праці.

Управління умовами праці — це безперервний процес здійснення організаційно-технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників, зменшення впливу несприятливих і шкідливих факторів на організм людини.

Однією з головних вимог до управління умовами праці є підхід як до системи, що стосовно соціально-економічного управління означає прийняття рішень на основі комплексного вивчення взаємозв’язку всіх елементів об’єкта, що управляється. З урахуванням особливостей управління умовами праці цей підхід припускає багатоаспектність розв’язання проблем, складність, комплексність їх взаємозв’язків, ієрархічний характер управління, безліч критеріїв вибору рішень, обмеженість ресурсів і можливостей у розв’язанні всіх проблем, пов’язаних зі створенням сприятливих умов праці, варіантність використання ресурсів. метою управління є сукупність діалектично взаємопов’язаних і взаємозумовлених інтересів працівників і суспільства, спрямованих на задоволення потреби в праці та її ефективному використанні, збереження або підтримку здоров’я тих, хто працює. Загальними завданнями управління умовами праці є такі: забезпечення повної реалізації конституційного права та обов’язків громадян працювати, права на безпечні й здорові умови праці (ст.43 Конституції України); підвищення ефективності на основі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища згідно з національною програмою. Вказані цілі взаємопов’язані й цілковито відповідають вимогам, що стосуються їх формування як об’єкта управління. Вони відображають інтереси громадян, а також суспільства загалом і зумовлені дією об’єктивних економічних законів, а їх змістова основа відповідає меті виробництва.

Назвіть заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.

Захист працівників від несприятливого впливу хімічних речо-вин здійснюється за допомогою таких заходів:

―удосконалення і розробки нових технологічних процесів, які виключають використання шкідливих хімічних речовин;

―застосування безперервних технологічних процесів, авто-матичного контролю за технологічним процесом;

―заміни шкідливих речовин менш шкідливими (заміни ме-тилового спирту бутиловим, жовтого фосфору — червоним при виробництві сірників, заборони використання ртуті при виробництві капелюхів тощо);

―установлення концентрації хімічних речовин у сумішах (бензол як розчинник у лаках має становити 10 % рідкої частини лаку, кількість миш’яку в кислотах для травлення металу не по-винна перевищувати 0,2 %);

―комплексної механізації та автоматизації процесів, що су-проводжуються шкідливими виділеннями;

―дистанційного управління технологічними процесами;

―раціонального планування цехів і обладнання (ізоляції шкідливих речовин);

―удосконалення конструкції обладнання (герметизації тощо);

―влаштування місцевої вентиляції для відсмоктування шкід-ливих речовин безпосередньо від місця їх утворення;

―використання індивідуальних засобів (спецодягу, окулярів, шоломів, масок, протигазів та респіраторів, антисептичних паст і т. д.);

―контролю за станом повітряного середовища на робочих місцях;

―токсикологічної експертизи і гігієнічної стандартизації всіх хімічних речовин.

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.

Важливою функцією управління ОП є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з охорони праці. Планування робіт з ОП може бути перспективне, поточне (річне) та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне). При цьому використовуються:

— плани економічного і соціального розвитку підприємств;

— плани організаційно-технологічних заходів, спрямовані на поліпшення умов праці;

— матеріали атестації робочих місць;

— матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві;

— пропозиції комісії з охорони праці.

Важливе значення в системі планування має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору підп-ва. Колектив­ний договір (угода) є найважливішим документом у системі нор­мативного регулювання виробничих, трудових, соціально-еконо­мічних взаємовідносин між власниками (уповноваженими ними органами) й працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань умов і охорони праці. Це ствердження випливає з вимог Законів України «Про охорону праці» та «Про колек­тивні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення ком­плексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов Праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівника­ми своїх прав та соціальних гарантій на охорону праці забезпечу­ються насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.

Назвіть суть і завдання охорони праці.

Предмет: вивчення факторів виробнич середовища, організац-технічних і санітарно-гігієнічних умов, у яких здійснюється трудова діяльність людини, системи правових заходів щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та ОП.

У конкретних дослідженнях охорона праці як наука базу-ється на загальнонаукових підходах: комплексності, системно-сті, особистісному гуманізмі, єдності наукового дослідження і практики, організації трудової діяльності з урахуванням люд-ського фактора

Мета: надати майбутнім фахівцям знання ОП, реалізація яких сприятиме поліпшенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню проф захворюванням, виробничому травматиз­му.

Завдання: гуманізація праці (профілактика перевтоми, проф захворювань, запобігання виробнич травматизму, створення умов для всебічного розвитку особистості, знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробн середовища, впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці, розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці, забезпечення безпеки виконання робіт працівниками; впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями; розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.