Давня месопотамія, давній єгипет

 

Вступ до шумерології та ассиріології. – 4 год.

Характеристика джерельної бази шумерології та ассиріології. Дешифровка клинопису. Історія археологічного дослідження Месопотамії. Хронологія та періодизація старомесопотамської історії. Природно-кліматичні умов в країні. Етногенз та ментальність населення.

 

СЕМІНАР №1. Вавілонія ранньодинастійна в її епосі – 4 год.

1. Характеристика джерел.

2. Господарське життя і матеріальний побут (землеробство й ремесло, зовнішній вигляд Урука, зброя та військове спорядження, житло і хатнє начиння. транспорт, одяг і прикраси, їжа та напої).

3. Політичне життя (“царська” влада, рада старійшин, народні збори, суперництво між “містами-державами”).

4. Світ богів.

Джерело

Гільгамеш / Пер. С.Кіндзерявий-Пастухів // Вісник Академії наук України. 1992. №1. С. 31-78.

На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. Київ, 1991. С. 52-60, 98-151.

От начала начал. Антология шумерской поэзии. Санкт-Петербург, 1997.

Поэзия и проза Древнего Востока. Москва, 1973 (БВЛ, сер. 1, т.1.) С. 127-136, 166-220.

Эпос о Гильгамеше («О все видевшем») / Пер. И.М. Дьяконова. Москва; Ленинград, 1961, 2006.

Я открою тебе сокровенное слово. Литература Вавилонии и Ассирии. Москва, 1981. С. 122-194.

http://lib.ru/POEEAST/gilgamesh.txt

Література

Афанасьева В.К. Гильгамеш и Энкиду. Эпические образы в искусстве. Москва, 1979. С. 110-120.

Афанасьева В.К. Сказание о Гильгамеше, Энкиду и подземном царстве в свете космогонических представлений шумерийцев // ВДИ. 2000. №2. С. 53-63.

Боттеро Ж. Гильгамеш – царь, который не хотел умирать // Курьер ЮНЕСКО. 1989, ноябрь. С. 18-21.

Вулли Л. Ур халдеев / Пер. с англ. Москва, 1961. 255 с.

Дьяконов И.М. Люди города Ура. Москва, 1990. 429 с.

Емельянов В.В. Ритуал в Древней Месопотамии. СПб., 2003. 320 с.

История всемирной литературы: В 9 т. Москва, 1983. Т.1. с. 91-94, 108-110.

История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.1. Месопотамия. Москва, 1983. С. 470-472.

Крамер С.Н. История начинается в Шумере / Пер. с англ.. Москва, 1965 (1991). С. 41-46, 205-242 (40-44, 178-212).

Оппенхейм Л.А. Древняя Месопотамия: Портрет погибшей цивилизации / Пер. с англ. Москва, 1980 (1990). С. 263-271 (202-208).

Якобсен Т. Сокровища тьмы. История месопотамской религии / Пер. с англ. Москва, 1995. С. 219-247.

 

Найдавніші держави Шумеру та Аккаду. – 2 год.

Месопотамія архаїчна та ранньодинастична. Аккадське царство. Нашестя кутіїв. Царство Шумеру та Аккаду (III династія Ура).

 

Стародавній Вавилон. Середньовавилонське царство – 2 год.

Політична історія Вавилонії в II тис. до н.е. Господарське життя Стародавнього Вавилона. Старовавилонське суспільство. Середньовавилонське царство.

 

СЕМІНАР №2. Вавилонське суспільство за “Кодексом законів Хаммурапі”. – 8 год.

1. Характеристика джерела.

2. Господарське життя (іригаційне землеробство, садівництво, тваринництво, ремесло, торгівля та лихварство).

3. Суспільний устрій (землеволодіння та землекористування, суспільні стани, рабовласництво, воїни та інші професійні групи, община, сім’я).

4. Судочинство та карне право.

Джерело

Гроссман Ю.М., Лісовий І.А. Історія стародавнього світу. Практикум. Львів, 1985. С. 55-80; або: История Древнего Востока. Тексты и документы. Москва, 2002. С. 167-191; або: Тематическая хрестоматия по истории древнего мира. Вып. 1. Древний Восток. Москва, 1963. С. 8-39; або: Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2 ч. Москва, 1980. Ч.1. С. 151-178; або: Хрестоматия по истории Древнего Востока. Москва, 1963. С. 196-219; або:

http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/hammurap.htm

Література

Веллард Джеймс. Вавилон. Расцвет и гибель города Чудес / Пер. с англ. Москва, 2003. С. 148-171.

Всемирная история: В 24 т. Т.2. Бронзовый век. Минск, 1996. С. 98-115.

Дандамаев М.А. Распад государственного хозяйства и процесс приватизации в древней Месопотамии // ВДИ. 2002. №4. С. 3-22.

История Востока: В 6 т. Т.1. Восток в древности. Москва, 1997. С. 92-99.

История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.1. Месопотамия. Москва, 1983. С. 351-355, 361-384.

История Древнего Востока. Материалы по историографии. Москва, 1991. С. 51-101.

История древнего мира: В 3 ч. М., 1981, 1983, 1989. Ч.1. Ранняя древность. С. 125-138.

Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984. С. 83-86.

Козырева Н.В. Местное социальное устройство в старовавилонской Месопотамии // Восток. 1991. №1. С. 22-29.

Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки. Харьков, 1981. С. 37-47.

Редер Д.Г, К вопросу о юридическом положении рабов по законам Хаммурапи // Древний Восток. Вып. 1. М., 1975. С. 230-245.

Саггс Х. Вавилон и Ассирия. Быт, религия, культура / Пер. с англ. Москва, 2004. С. 155-178.

Якобсон В.А. Правовое и имущественное положение воина redum времени I Вавилонской династии // ВДИ. 1963. №2. С. 129-141.

Якобсон В.А. Регулирование международной торговли по Законам Хаммурапи // Древний Восток и мировая культура. М., 1981. С. 53-54.

 

Ассирія. – 4 год.

Політична історія Ассирії в II тис. до н.е. Соціально-економічний розвиток Ассирії в II тис. до н.е. Посилення Ассирії наприкінці Х – ІХ ст. до н.е. Створення та розквіт Ассирійської імперії. Загибель Ассирійської військово-паразитичної держави, її причини.

 

Ново-Вавилонське царство. – 2 год.

Політична історія Ново-Вавилонського царства. Господарське життя, суспільні й політичні структури.

 

Вступ до єгиптології. – 4 год.

Характеристика джерельної бази. Дешифровка ієрогліфів. Історія археологічного дослідження Єгипту. Хронологія та періодизація давньоєгипетської історії. Людина і природа в Давньому Єгипті. Етногенез та ментальність населення.

 

Єгипет найдавніший. – 2 год.

Утворення Давньоєгипетської держави. Централізована деспотія у Стародавньому Царстві. Будівництво пірамід. Воєнні походи фараонів Стародавнього Царства. Загибель і відродження Єгипетської держави у другій половині III тис. до н.е. Єгипет доби Середнього Царства. Нашестя гіксосів.

 

СЕМІНАР №3. Давньоєгипетське суспільство в його літературних пам’ятках. – 4 год.

1. Загальна джерелознавча характеристика давньоєгипетської літератури.

2. Життя вельмож за “автобіографіями” Уни, Хуфхора (Хархуфа), Піопінахта, Неферка Пепіанха Середнього, Аменемхета.

3. Історико-побутові реалії казок (Казки синів фараона Хуфу, Казка того, хто зазнав корабельної аварії (Зміїний острів), Два брати, Приречений царевич, Правда і Кривда, Здобуття Юпи).

4. Політичні реалії та мораль верхів у дидактичній літературі (Повчання Птаххотепа, Повчання гераклеопольського царя своєму сину Мерікарі, Повчання царя Аменемхета).

5. Історична інформація “повістей” (Повість про красномовного селянина, Розповідь Сінухета, Аннали Тутмоса III, Поема Пентаура (Поема про бій під Кадешем), Стела Піанхі, Подорож Унуамуна, Повість Петеісе III).

6. Зображення соціального вибуху в творах пророцького жанру (Речення Іпусера, Віщування Неферті).

 

Джерела

Древний Египет: Сказания, притчи. – [Б.м.], 2000. – 463 с.

История Древнего Востока. Тексты и документы. Москва, 2002. С. 6-158.

Коростовцев М.А. Повесть Петеисе Ш. Древнеегипетская проза. Москва, 1978. 303 с.

Поэзия и проза Древнего Востока. Москва, 1973. С. 33-112.

Сказки Древнего Египта. Москва, 1998. 352 с.

Сказки и повести Древнего Египта. Ленинград, 1979. 287 с.

Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2 ч. Москва, 1980. Ч.1. С. 17-128.

http://www.kemet.ru

Література

Демидчик А.Е. «Дал я дорогу своим ногам…» («Рассказ Синухета» - древнейшее воспоминание эмигранта) // Чужое: опыт преодоления. Очерки из истории культуры Средиземноморья. Москва, 1999. С. 237-258.

Демидчик А.Е. Наставление совершеному: «Поучение Мерикара», древнейшее рассуждение о благочестии // Совершенный человек. Теология и философия образа. Москва, 1997. С. 291-309.

Демидчик А.Е. Представление о египетской государственности в «Поучении царю Мерикаре». Автореф. дисс… канд. ист. наук. Москва, 1994.

История всемирной литературы: В 9 т. М., 1983. Т.1. С. 54-80.

История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.2. Передняя Азия. Египет. М., 1988. С. 415-421. (або: Перепелкин Ю.Я. История Древнего Египта. СПб., 2000).

История древнего мира. Ч.1. Ранняя древность. М., 1982, 1983, 1989. С. 111-113.

История Востока: В 6 т. Т.1. Восток в древности. М., 1997. С. 165-167.

Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984. С. 20-46.

Тураев Б. Египетская литература. – М., 1920. – Т.1; Спб., 2000. (або: Д. Брестед, Б. Тураев. История Древнего Египта: В 2 т. – Минск, 2002. – Т.2. – С. 191-402).

Уайт Джон М. Боги и люди Древнего Египта / Пер. с англ. М., 2004.

 

Єгипет доби Нового Царства. Пізнє Царство. – 4 год.

Кінець гіксосського панування. Перетворення Єгипту у «світову державу» в середині II тис. до н.е. Реформа Аменхотепа IV (Ехнатона). Війни фараонів ХІХ династії. Єгипет за Рамесидів, фіванська теократія. Пізнє Царство.