Поняття інфекційної безпеки та інфекційного контролю

Система інфекційного контролю, яка сьогодні створюється в нашій державі, - це система заходів, базована на епідеміологічній діагностиці і направлена на попередження виникнення і поширення внутрішньолікарняних інфекційних захворювань в лікувально-профілактичних закладах.

Проблема інфекційної безпеки (безпеки від зараження інфекційними хворобами) є багатоплановою і досить великою для вирішення з цілого ряду причин - організаційних, епідеміологічних, науково-методичних.

В лікувально-профілактичних закладах незалежно від їх профілю повинні виконуватись три найважливіших вимоги:

- зведення до мінімуму можливості заносу інфекції:

- виключення внутрішньолікарняних заражень;

- виключення виносу інфекції за межі лікувального закладу.

У питаннях інфекційного контролю в стаціонарах середньому медичному персоналу відводиться основна, домінуюча роль - роль організатора, відповідального виконавця, а також контролера. Щоденне, дбайливе і неухильне виконання вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму при виконанні своїх професійних обов'язків складає основу заходів з профілактики ВЛІ.

Загальні заходи профілактики інфекції медичного персоналу

До них належать:

1) початкові і регулярні дослідження напруженості імунітету, у тому числі з урахуванням щеплень;

2) всі ушкодження шкіри необхідно закривати водонепроникною пов'язкою (лейкопластирем);

3) про будь-яку аварійну ситуацію (прокол голкою, поріз або потрапляння крові на слизову оболонку чи ушкодження шкіри) необхідно повідомити керівника і зареєструвати випадок у журналі реєстрації.

Заходи профілактики ВЛІ:

здійснення ефективного інфекційного контролю за ВЛІ;

ізоляція джерела інфекції;

переривання шляхів інфекції;

знищення збудників інфекції (дезінфекція і стерилізація);

підвищення опірності організму.

Комплексні епідеміологічні заходи повинні бути спрямовані на всі ланки.

Використання індивідуальних засобів захисту від ВЛІ (суворо обов'язково)

Використання рукавичок. У разі навіть мінімальної ймовірності контакту з кров'ю або виділеннями, слизовими оболонками або ушкодженою шкірою будь-якого хворого, а також за наявності порізів або інших ушкоджень власної шкіри необхідно використовувати рукавички, їх потрібно змінювати між контактами з різними хворими, у разі забруднення секретами і екскретами під час обслуговування хворих. Використані рукавички дезінфікують або утилізують відповідним чином.

Маски для обличчя необхідні для запобігання зараженню повітряно-крапельним шляхом, а також для профілактики ймовірності потрапляння в рот і ніс рідких чи пилоподібних субстанцій організму пацієнта. Маски необхідно змінювати після закінчення терміну захисної дії (через 3 год) або в разі їх зволоження. Не можна опускати використану маску на шию. Усі маски повинні повністю закривати рот і ніс. Маски одноразового використання не слід застосовувати повторно.

Захисні окуляри і щитки для обличчя потрібні для того, щоб запобігти потраплянню в очі і на обличчя бризок крові, біологічних рідин і виділень хворого.

Халати і фартухи. Основне призначення халатів, костюмів і водонепроникних фартухів (за винятком операційних, де стерильні халати надягають для захисту хворих) — виключити можливість потрапляння збудника інфекції на одяг і шкіру медичного персоналу. Фартухи використовують тільки за значного забруднення одягу або шкіри виділеннями хворого.

Суворо забороняється прати халати вдома!

Навчання хворих і їхніх рідних заходам профілактики інфекції

Усі хворі і відвідувачі лікувально-профілактичних закладів повинні знати, розуміти і дотримуватись як у лікарні, так і поза нею основних правил профілактики інфекції.

Особиста гігієна хворого — важлива складова профілактики ВЛІ.

Правила для пацієнтів і осіб, які доглядають за ними

Особи, які доглядають хворих, повинні мити руки, у разі потреби використовувати гумові рукавички і маски.

Лікар або медична сестра в кожному випадку повинні пояснювати шляхи проникнення збудників хвороби, можливі ускладнення після лікувальних і діагностичних процедур, хірургічних втручань і способи запобігання їм.

Використані бинти, серветки, тампони необхідно викидати у відведене для цього місце.

1. Слід дотримуватися чистоти в холах, палатах, їдальнях, душових.

2. Особливо ретельно доглядати ті анатомічні ділянки тіла, що мають високий рівень мікробного забруднення.

3. Застосовувати ефективні прийоми післяопераційного дихання і відкашлювання, щоб уникнути пульмонологічних ускладнень.

7. Обов'язково закінчити повний курс призначеної антибактеріальної терапії, навіть після виписування зі стаціонару.

8. Негайно повідомлювати лікаря про появу болю, почервоніння або зміну характеру виділень із рани.

Правила для відвідувачів

1. Використовувати вхід і час, призначені для відвідувачів.

2. При відвідуванні хворих необхідно мити руки і використовувати захисний одяг (халат, за потреби маску) і змінне взуття чи одноразові бахіли.

3. Усвідомлювати ступінь ризику, на який наражаються хворі під час спілкування з відвідувачами, особливо в період епідемій.

4. Пам'ятати про загрозу, яку становлять для здоров'я хворих відвідувачі у хворобливому стані.