Організація санітарно-гігієнічної та епідемічної розвідки в осередку надзвичайної ситуації.

У разі виникнення надзвичайної ситуації, за розпорядженням територіального центру екстреної медичної допомоги здійснюється санітарно-епідемічне обстеження території і виявлення інфекційних хворих.

За вказівкою Державної надзвичайної протиепідемічної комісії в осередок катастрофи направляють спеціалізовані пересувні медичні формування із складу санітарно-епідеміологічної служби, а саме:

1. Група епідемічної розвідки (ГЕР), до складу якої включають лікаря-епідеміолога (старший групи), фельдшера (помічника санітарного лікаря), водія-санітара. При необхідності, до складу ГЕР можуть включати таких фахівців, як гігієніст, токсиколог, паразитолог, зоолог та інші.

Основним завданням ГЕР є з’ясування епідемічної обстановки в зоні надзвичайної ситуації шляхом огляду місцевості, опитування населення і медичних працівників лікувально-профілактичних закладів, а також відбір проб ґрунту, повітря, води, продуктів харчування, позначення заражених ділянок місцевості та об’єктів тощо.

Особовий склад ГЕР оснащений індивідуальними засобами захисту органів дихання, шкіри, має укладки для відбору проб ґрунту, води, харчових продуктів, матеріалу хворих і загиблих людей, тварин, засоби зв’язку, автотранспорт. ГЕР протягом 12 годин повинна здійснити санітарно-епідемічне обстеження території площею 25-30 км² і відібрати 8-12 проб, які направляють у СЕС (СЕЗ) для аналізу.

2. Рухомий протиепідемічний загін (РПЕЗ). Призначений для проведення комплексу санітарно-протиепідемічних заходів у осередку бактеріального зараження.

Завдання загону:

- організація і проведення санітарно-епідемічної розвідки;

- організація і проведення санітарно-протиепідемічних заходів у осередку надзвичайної ситуації та бактеріального зараження;

- санітарна експертиза води та продовольства;

- організація і проведення екстренної неспецифічної і спеціфічної профілактики;

- проведення дезінфекції, дезінсекції, деритизації та повної санітарної обробки населення.

До складу загону входять 3 підрозділи:

- санітарно-протиепідемічний;

- дезінфекційний;

- лабораторний.

На основі отриманої інформації робиться попередній аналіз і розробляються пропозиції щодо санітарно-протиепідемічного захисту населення. Результатом аналізу є санітарно-гігієнічний і епідемічний прогноз, на якому базується прийняття управлінських рішень.

Основні дані, необхідні для розробки прогнозу:

- інфекційна захворюваність, її структура, рівень та динаміка серед населення;

- наявність природно-вогнищевих захворювань;

- сезон року;

- імунна захищеність населення;

- наявність, стан і спроможність санітарно-епідеміологічних закладів;

- наявність умов для дотримання населенням санітарно-гігієнічних норм і правил при організації харчування, водопостачання, комунального обслуговування;

Після оцінки санітарно-епідемічної обстановки робиться прогноз:

- можливих санітарних втрат від інфекційних хвороб;

- потреби у силах і засобах для проведення екстреної профілактики у осередку катастрофи;

- потреби у ліжковому фонді.

В системі протиепідемічних заходів велике значення приділяють знезараженню осередку інфекційних хвороб. В епідемічних осередках дезінфекція проводиться працівниками СЕС, дезінфекція квартир – самим населенням, а об’єкти, що забезпечують життєдіяльність і виробничі потреби населення, знезаражує комунально-технічна служба та служба протирадіаційного і протихімічного захисту.

Для забезпечення ефективності вище зазначених заходів необхідні попередня планомірна підготовка особового складу, який буде залучатися до роботи, накопичення засобів знезараження і координація дій між відповідними службами.

За результатами проведення епідемічної розвідки і проведення лабораторних досліджень складають висновок щодо придатності до використання населенням питної води і харчових продуктів та визначають санітарно-епідемічний стан осередку надзвичайної ситуації, який може бути:

благополучним – серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки, що не пов’язані між собою;

нестійким – виявляються поодинокі випадки інфекційних захворювань, раніше не зареєстрованих в даній місцевості або виникають групові інфекційні захворювання без подальшого розповсюдження;

неблагополучним – виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого поширення або реєструються поодинокі випадки особливо небезпечних інфекцій;

надзвичайним – серед населення виникає епідемія або реєструються групові захворювання на особливо небезпечні інфекції, пов’язані між собою.

Карантин та організація режимно-обмежувальних заходів при ньому

Спалахи особливо небезпечних інфекцій, а також інфекційних хвороб, природа яких не встановлена, потребують введення режиму карантину або обсервації на певній адміністративній території.

Карантин – це комплекс режимних, ізоляційно-обмежувальних, правових, адміністративних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів спрямованих на попередження виносу збудника інфекції за межі епідемічного осередку і підвищення ефективності заходів для його локалізації та ліквідації.

Карантин запроваджується органами виконавчої влади за поданням органів охорони здоров¢я.

Запровадження карантину передбачає:

- введення комендантської служби;

- озброєну охорону осередку та заборону в’їзду і виїзду з нього без спеціального дозволу;

- заборону вивозу будь якого майна без попередньої дезінфекції;

- закриття дитячих дошкільних установ, шкіл, кінотеатрів, бібліотек, навчальних закладів тощо;

- заборона проведення масових заходів, максимальне обмеження контакту між людьми;

- проведення санітарної обробки, дезінфекції одягу і взуття;

- проведення заходів з дезінфекції, дезінсекції та дератизації;

- проведення активного медичного огляду населення, виявлення, ізоляція і лікування інфекційних хворих;

- на в¢їзді та виїзді із зони карантину розгортаються контрольно-пропускні (КПП) та санітарно – контрольні пункти (СКП);

- проведення санітарно-освітньої роботи.

Режим карантину скасовується через термін, що дорівнює максимальному інкубаційному періоду інфекційного захворювання з моменту виявлення і госпіталізації останнього хворого і проведення заключної дезінфекції.

Обсервація та організація режимно-обмежувальних заходів при ній.

Обсервація - це комплекс ізоляційно-обмежувальних, протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та адміністративних заходів медичного спостереження за ізольованими здоровими людьми, які мали контакт з інфекційними хворими, або тими, які покидають зону карантину.

Введення режиму обсервації передбачає:

- обмежене пересування населення в зоні обсервації,

- контроль за харчуванням та водопостачанням,

- медичне спостереження за населенням та негайну ізоляцію підозрілих або хворих,

- проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних та інших робіт.

З метою раннього і активного виявлення інфекційних хворих медичні працівники організують щоденні відвідування населення в зоні обсервації з обов’язковим вимірюванням температури тіла.

Необхідною умовою якісного санітарно-гігієнічного забезпечення в зоні карантину і обсервації є суворий санітарний контроль за епідемічно небезпечними об’єктами, до яких належать:

- системи водопостачання та каналізації;

- об’єкти харчової промисловості, торгівлі, тимчасові пункті харчування;

- підприємства комунального обслуговування;

- потенційно небезпечні об’єкти (СДОР, РР, БЗ);

- лікувально - профілактичні заклади та їх харчоблоки;

- маршрути евакуації та місця тимчасового розселення населення;

- пункти санітарної обробки.