Організація змісту навчального матеріалу

Зміст теми заняття подано графом логічної структури, який включає об’єм інформації яку повинен засвоїти студент.

В результаті вивчення теми студент повинен:

Знати:

1. Організаційні основи санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

2. Організаційні основи протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

3. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання.

4.Структура Державної надзвичайної протиепідемічної комісії та організація роботи в умовах надзвичайної ситуації.

Вміти:

1.Вміти визначати основні заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

2.Розрізняти два основні напрями, в яких проводяться основні заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях: в районах стихійного лиха і на шляхах евакуації населення.

4. План і організаційна структура навчального заняття

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу (хвилин)	Види контролю	Засоби навчання (об’єкти, які використовуються в навчальному процесі як носії інформації та інструменти діяльності викладача і студента)
1.	Підготовчий етап		Письмове тестування, виконання практичних завдань, усне опитування за стандартизованими переліками питань.	Тести для оцінки рівня знань студентів. Посібники, довідники, методичні рекомендації.
1.1	Організаційні питання.
1.2	Формування мотивації.
1.3	Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю).
2.	Основний етап. Вирішення ситуаційних завдань (додаток № 6.3). Вирішення практичних завдань (додаток № 6.4).
3.	Заключний етап
3.1.	Перевірка протоколів.
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.
3.3	Інформування студентів про тему наступного заняття.			Методичні рекомендації.

Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

На початку заняття визначається початковий рівень знань студентів за темою. Кожен студент одержує стандартизовані тестові завдання.

5.2. Основний етап – Студенти виконують індивідуальні завдання (приклади завдань наведені в додатку № 6.2), використовуючи додатки №8)

Перед студентом ставиться завдання охарактеризувати чинники, які впливають на формування санітарно-епідеміологічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації. Запропонувати заходи із санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

Виконання кожного завдання обговорюється зі студентами.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки. Засоби для контролю:

6.1. Контрольні питання:

1. Організаційні основи санітарно-гігієнічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

2. Організаційні основи протиепідемічного забезпечення населення в осередку природних і техногенних катастроф.

3. Державна надзвичайна протиепідемічна комісія, її завдання.

4.Структура Державної надзвичайної протиепідемічної комісії та організація роботи в умовах надзвичайної ситуації.

Тестові завдання.

Варіант

1. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

A. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, в кінотеатрах тощо.

B. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

C. Дотримання протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

D. Проведення санітарного нагляду за умовами розміщення населення.

E. Проведення санітарного нагляду за умовами харчуванням, водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральним обслуговуванням.

2. Санітарно-гігієнічне забезпечення населення - це:

A. Комплекс заходів, що проводиться з метою поліпшення життя людей, покращення умов праці та соціального благополуччя.

B. Комплекс заходів, що проводяться з метою збереження здоров’я населення, підтримки його працездатності та забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя.

C. Комплекс заходів, які проводяться в зоні НС з метою зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок та покращення умов працездатності.

D. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.

E. Комплекс заходів, що проводяться з метою локалізації та ліквідації осередку хімічного та радіаційного ураження.

3. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

A. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

B. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби

C. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих

D. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

E. Забезпеченість високоякісними харчовими продуктами.

4.Епідемічний осередок – це:

A. Територія, на якій відсутні джерела якісної питної води.

B. Райони розміщення закладів охорони здоров’я.

C. Територія, на якій у певних часових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.

D. Територія, на якій санітарно-епідемічний стан оцінено як “нестійкий”.

E. Територія, оцінка стану якої дозволяє зробити висновок про можливість виникнення на ній ендемічних хвороб в зв’язку з певним вмістом хімічних речовин в ґрунті та воді.

5. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

A. Наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

B. Погані погодні умови.

C. Несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

D. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

E. зниження імунітету у населення.

6. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

A. Заходи, що направлені на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації

B. Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження

C. Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

D. Заходи, що направлені на зменшення міграції населення та психічного стресу.

E. Комплекс заходів що направлені на покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

7. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

A. Створення резервного ліжкового фонду.

B. Достатню кількість вакцини.

C. Достатню кількість антибіотиків.

D. Створення резерву медичного майна.

E. Створення резерву препаратів санітарної обробки рук, та для прибирання приміщень.

8. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:

A. Одного напрямку.

B. Двох напрямків.

C. Трьох напрямків.

D. Чотирьох напрямків.

E. П’яти напрямків.

9. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

A. Інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

B. Хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

C. Лікувальна,карантинна,протиепідемічна,лабораторна,дезінфекційна.

D. Протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

E. Лікувальна інфекційна, бактеріологічна.

10. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

A. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

B. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

C. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

D. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

E. Забезпечення засобами профілактики та лікування особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

 

Варіант

1. Протиепідемічне забезпечення населення - це:

A. Заходи, що направлені на підтримку працездатності людей в зоні надзвичайної ситуації.

B. Комплекс заходів з організації лікування, евакуації та реабілітації постраждалих в результаті виникнення осередку бактеріального ураження.

C. Комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження і ліквідації інфекційних захворювань.

D. Заходи, що направлені на зменшення міграції населення, психічного стресу та покращення санітарно-епідемічного стану осередку надзвичайної ситуації.

E. Заходи, що направлені на обмеження пересування населення, з метою покращення санітарно-епідемічного стану.

2. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення:

A. Щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань, населення та військовослужбовців.

B. Дезінфекції, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

C. Санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я та іншими міністерствами і відомостями.

D. Санітарного нагляду за розміщенням населення, оцінки санітарного стану території, водопостачання, харчування, лазнево-прального обслуговуванням.

E. Дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС, на шляхах евакуації та в місцях розосередження населення.

3. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи Державної надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

A. Інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

B. Хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

C. Лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

D. Протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.

E. Лікувальна, карантинна, інфекційна, терапевтична.

4. Завдання санітарно-епідеміологічної служби в осередку НС формується з урахуванням:

A. Одного напрямку.

B. Двох напрямків.

C. Трьох напрямків.

D. Чотирьох напрямків.

E. П’яти напрямків.

5. Фактори, що впливають на формування санітарно-епідемічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації:

A. Інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС, руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

B. Кількість постраждалих, ступінь тяжкості, проведення заходів, пора року та доби.

C. Фізичний і психічний стан людей, достатнє харчування, технічний стан транспорту для евакуації постраждалих.

D. Забезпеченість медичним майном та технікою, своєчасне надання першої медичної допомоги.

E. Харчування, забезпечення питною водою, забезпечення речами першої необхідності.

6. Факторами, що сприяють виникненню епідемічних осередків є:

A. Наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

B. Погані погодні умови, зниження імунітету у населення.

C. Несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.

D. Наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контакти з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

E. Наявність в зонах НС токсичних хімічних речовин.

7. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

A. Працювати натщесерце.

B. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

C. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

D. Проводити зайву дезинфекцію.

E. Проводити вологе прибирання з детергентами.

8.Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити:

A. Створення резервного ліжкового фонду.

B. Достатню кількість вакцини.

C. Достатню кількість препаратів.

D. Достатню кількість антибіотиків.

E. Створення резерву медичного майна.

9. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

A. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

B. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

C. Проводити зайву дезинфекцію.

D. Проводити вологе прибирання з детергентами.

E. Їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом.

10. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

A. Виходити із приміщень на територію і в господарські служби перевдягаючі захисний одяг.

B. Виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції.

C. Обмежувати контакти хворих з відвідувачами.

D. Проводити зайву дезинфекцію.

E. Проводити вологе прибирання з детергентами.

	І	ІІ
1.	C	C
2.	B	D
3.	A	C
4.	C	B
5.	D	A
6.	C	D
7.	A	A
8.	B	A
9.	C	E
10.	D	B

 

6.3. Практичні завдання. (ситуаційна задача)

Населений пункт А. з чисельністю 40 тисяч населення постраждав у наслідок землетрусу з магнітудою 6 балів за шкалою Ріхтера, епіцентр якого знаходився на відстані 100 км. Внаслідок землетрусу 17% будівель повністю зруйновано, 8% – непридатні для проживання. Близько 7 тисяч населення залишились без житла, загинуло 120 осіб, отримали травми різного ступеня важкості 4,5 тисячі осіб. Пошкоджені системи централізованого господарсько-питного водопостачання, газо- та електромережі, частково зруйнована інфраструктура населеного пункту. В населеному пункті перевищено епідемічний поріг по інфекційним шлунково-кишковим захворюванням.

1 Вкажіть, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 368 та змінами..., якого рівня та характеру вищенаведена катастрофа.