Організація проведення практики

Практика проводиться у 6 семестрі. Ії тривалість – 3 тижня. Термін проведення практики встановлюються наказом ректора по університету,

Для керівництва студентами в період практики призначаються два керівники: керівник від кафедри та керівник від підприємства. Керівник від кафедри призначається наказом ректора; керівник від підприємства, з яким університет укладає трудову угоду, призначається дирекцією підприємства.

Перед початком практики проводиться виробничій збір студентів, на якому вони ознайомляться із розподілом по базах практики, керівниками практики та методикою їй виконання.

Для проходження практики студенти одержують наступні документи: лист-напрямок (відрядний напрямок), щоденник практики, у який включені завдання на практику та календарний графік його виконання.

По закінченню практики студенти представляють звіт, що складається відповідно до завдання й підписується обома керівниками, щоденник практики з письмовим відкликанням керівника від підприємства, та здають диференційований залік.

 

ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКІВ ПРАКТИКИ ТА СТУДЕНТІВ

Обов'язки керівника практики

Керівник практики від кафедри складає завдання на практику та календарний графік його виконання; взаємодіє з керівником практики від підприємства шляхом ознайомлення з робочою програмою та завданнями на практику керованих студентів; контролює виконання обов'язків, передбачених трудовою угодою, розглядає звіти студентів, дає відгуки про їх роботу та надає завідувачеві кафедрою письмовий звіт про проведену практику зі своїми зауваженнями та пропозиціями по поліпшенню практичної підготовки студентів; бере участь у комісії із прийому заліків по практиці; надає методичну допомогу та консультації студентам по виконанню завдання й складанню звіту; видає студентам лист-напрямок та щоденники студентам, бланки яких одержує у відповідального з практики.

Керівник практики від підприємства здійснює безпосереднє щоденне керівництво студентами відповідно до робочої програми й завдань з практики; контролює виконання студентами правил внутрішнього розпорядку на підприємстві; проводить консультації та заняття зі студентами по виконанню завдання і аналізу зібраного матеріалу; забезпечує можливість використання науково-технічної документації, перевіряє втримування звіту з практики та складає відгуки на кожного студента, у яких відображаються обсяг і якість виконання завдання, трудова дисципліна.

2.2.2. Обов'язки студентів

Студенти зобов'язані взяти участь у виробничих зборах з практики; одержати необхідні документи; виконати завдання, передбачене програмою практики; суворо виконувати правила внутрішнього розпорядку, охорони праці та техніки безпеки на підприємстві; відповідати за виконану роботу; надати керівникові практики звітні документи (звіт і щоденник) і скласти залік у встановлений термін.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Зміст інформаційно-комп’ютерної практики складається з наступних розділів:

комп’ютерна техніка, що використовується на підприємстві;

комп’ютерні методи переробки інформації.

Обсяг та глибина виконуваних розділів визначаються керівником
практики.

Комп'ютерна техніка, що використовується на підприємстві

При виконанні цього розділу студенти повинні:

вивчити комп'ютерну техніку, застосовувану на підприємстві, операційні системи, програмні засоби та мови програмування;

вивчити структуру комп'ютерних мереж підприємств;

знати методи, використовувані при аналізі, моделюванні й розробці
комп'ютеризованих систем;

знати принципи роботи й методи проектування апаратної частини
комп'ютеризованих систем;

мати навички налагодження, діагностування й експлуатації апаратної
частини комп'ютеризованих систем;

проаналізувати зібраний матеріал та дати пропозиції з комп'ютеризації
заданого об'єкту на основі найсучаснішої комп'ютерної техніки та технології
переробки інформації.

Комп’ютерні методи переробки інформації

При виконанні цього розділу студенти повинні зібрати матеріал і зробити аналіз методів переробки інформації, що використовується при комп'ютеризації заданого об'єкта, а саме:

вивчити технологію переробки інформації на даному підприємстві;

знати методи організації та пошуку даних у базах даних, та у інших джерелах інформації;

знати методи компресії та декомпресії інформації, методи фільтрації сигналів з метою зменшення перешкод;

проаналізувати зібраний матеріал та дати пропозиції з комп'ютеризації
заданого об'єкту на основі найсучаснішої комп'ютерної техніки та технології
переробки інформації.

РЕКОМЕНДАЦІІ ДО СКЛАДАННЯ ЗВІТУ

Після закінчення практики студенти прибувають на кафедру, де захищають звіт з практики перед комісією, затвердженої розпорядженням по кафедрі, і одержують залік. У звіті повинні бути відбиті наступні розділи:

Введення

1. Характеристика бази практики.

2. Комп'ютерна техніка, що використовується на підприємстві.

3. Комп’ютерні методи переробки інформації.

Висновки

Література

Додатки

Звіт виконується на папері формату А4. Його оформлення повинне відповідати вимогам ЕСКД, ЕСТД і ЕСПД. Кожний розділ починається з нового аркуша. Виклад матеріалу повинен бути чітким, ясним, супроводжуватися схемами, ескізами, таблицями. Рекомендований обсяг звіту – 20-25 сторінок. Форма титульного аркуша дана в додатку.

Звіт і щоденник з практики повинні бути завізовані керівниками практики від підприємства й університету та завірені печаткою.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Седжвик Р. Фундаментальные алгоритмы на С++. Пер. с англ. – К.: Издательство «ДиаСофт», 2001. – 688 с.

2. Либерти Д., Джонс Б. Освой самостоятельно С++ за 21 день. Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2007. – 784.

3. Прата С. Язык программирования С++. Лекции и упраж. Platinum edition: пер. с англ./ Стивен Прата – М.: ООО «ДиаСофтЮП», 2005. – 1104 с.

4. Шеферд Дж. Программирование на Microsoft Visual C++.NET/ Пер с англ. – М.: Издательско-торговый дом «Русская редакция», 2003. – 928 с.

5. Ашарина И. В.Основы программирования на языках С и С++. – М.: Горячая линия – Телеком, 2002. – 207 с.

6. Любош Бруга. Java по быстрому. Практический экспресс-курс. – СПб.: Наука и Техника, 2006. – 384 с.

7. Слепцова Л.Д., Бидасюк Ю.М. JavaScript. Самоучитель: – М.: Издательский дом «Вильямс», 2008. – 448 с.

8. Климов А.П. JavaScript на примерах. – СПб.: БХВ-Петербург, 2006. – 256 с.

9. Водолазкий В., Семериков В. Энциклопедия Perl. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.

10. Глушаков С.В., Клевцов А.Л. Программирование в среде Delphi 7. – Харьков: Фолио, 2003. – 528 с.

11. Епанешников А., Епанешников В. Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. – М.: «ДИАЛОГ-МИФИ», 1998. – 367 с.

12. В. Н. Пильщиков Сборник упражнений по языку Паскаль: Учеб. Пособие для ВУЗов. – М.: Наука. Гл. Ред. Физ.-мат. Лит., 1989. – 160 с.

13. Кнут Д. Искусство программирования для ЭВМ, т. 1, Основные алгоритмы. – М.: «Мир», 1976. – 730 с.

14. Таненбаум Э., Вудхал А. Операционные системы. Разработка и реализация. 3-е изд. – СПб.: Питер, 2007. – 704 с.

15. Гордеев А.В. Операционные системы. – СПб.: Питер, 2007. – 416 с.

16. Гордеев А.В., Молчанов А.Ю. Системное программное обеспечение. – СПб.: Питер, 2002. – 736 с.

17. Харт Д.М. Системное программирование в среде Windows.: пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 529 с.

18. Гагарина Л.Г., Кокорева Е.В., Виснадул Б.Д. Технология разработки программного обеспечения. – М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. – 400 с.

19. Иртегов Д.В. Введение в операционные системы. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 624 с.

20. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Сетевые операционные системы. – СПб.: Питер, 2001. – 544 с.

21. Партыка Т.Л., Попов И.И. Операционные системы, среды и оболочки. М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2007. – 528 с.

22. Реймонд С. Искусство программирования для UNIX. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 544 с.

23. Чекмарев А.Н. Microsoft Windows Vista. Руководство администратора. – СПб.: БХВ-Петербург, 2008. – 784 с.

24. Глушаков С.В. Реестр Windows Vista. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2008. – 320 с.

25. Миронов Д. CorelDRAW 11. Учебный курс. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.

26. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. – СПб.: Питер, 2003. – 864 с.

27. Буров Є. Комп’ютерні мережі. Львів: Бак, 2003. – 584 с.

28. Бондарев В.Н., Аде Ф.Г. Искусственный интеллект: Учебное пособие для вузов. – Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2002. – 615 с.

29. Форсайт Д.А., Понс Ж. Компьютерное зрение. Современный подход.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 928 с.

30. Гонсалез Р., Вудс Р., Эддинс С. Цифровая обработка изображений в среде MATLAB. – Москва: Техносфера, 2006. – 616 с.

31. Кирьянов Д.В. Mathcad 12.- СПб.; БХВ - Петербург, 2005. – 576с.

32. Дьяков В.П. Mathcad 12 Студентов. – М.; СОЛОН – Пресс, 2005 – 623с.

33. Лазарев Ю. Моделирование процессов и систем в MATLAB. Учебный курс. – СПб.; Питер; Киев; Издательская группа ВНV, 2005 – 512с.

34. Новгородцев А.Б. Расчет электрических цепей в MATLAB; Учебный курс. СПб.; Питер, 2004 – 250с.

35. Потемкин В.Г. Вычисления в среде MATLAB. – М.; ДИАЛОГ-МИФИ, 2004 – 720с.

36. Булига К.Б., Михайленко В.М. Розв’язання звичайних диференційних рівнянь у середовищі Mathcad та Excel; Навч. Посібник, - К.; Вид-во Європ. Ун-ту, 2003 – 76с.

37. Потемкин В.Г. MATLAB: середа проектирования инженерных приложений. – М.; ДИАЛОГ-МИФИ, 2003 – 448с.

38. Дьяков В.П. Maple 8 в математике, физике и образовании, – М.; СОЛОН – Пресс, 2003 – 656с.

39. Новиков Ф.А. Дискретная математика для программистов. – СПб.: Питер, 2001. – 304 с.

40. Кирсанов М.Н. Графы в Maple. Задачи, алгоритмы, программы. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2007. – 168 с.

41. Владимирский Б.М., Горстко А.Б., Ерусалимский Я.М. Математика. Общий курс. – СПб.: Издательство «Лань», 2004. – 960 с. (глава V. Дискретная математика).

42. Фудзисава Т., Касами Т. Математика для радиоинженеров: Теория дискретных структур: Пер. с япон. – М.: Радио и связь, 1984. – 240 с.

43. Lovasz L., Vesztergombi K. Discrete Mathematics. – Yale: by Yale University Publishing, 1999. – 139 p.

44. Яблонский С. В. Введение в дискретную математику. – М.: Наука, 1986. – 342 с.

45. Мендельсон Э. Введение в математическую логику. М.: Наука, 1984. – 213 с.

46. Гаврилов Г. П., Сапоженко А. А. Задачи и упражнения по курсу дискретной математики – М.: Наука. – 1992. – 547 с.

47. Кук Д., Бейз Г. Компьютерная математика. – М.: Наука, 1990. – 455 с.

48. Нефедов В. Н., Осипова В. А. Курс дискретной математики. – М.: Издательство МАИ, 1992. – 344 с.

49. Булос Дж., Джеффри Р. Вычислимость и логика. М.: Мир, 1994. – 432 с.

50. Курант Р., Роббинс Г. Что такое математика? – М.: МЦНМО, 2007. – 568 с.

51. Дядичев В.В., Погорелов О.О. Дискретна математика і теорія ймовірностей: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 247 с.

52. Дядичев В.В., Локотош Б.М., Колєсніков А.В. Теорія інформації: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 250 с.

53. Дядичев В.В., Терещенко Т.М., Сафронов К.М. Моделювання систем: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 180 с.

54. Дядичев В.В., Сафронов К.М. Методи та засоби обробки інформації: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 224 с.

55. Терещенко Т.М., Сафронов К.М., Ващенко В.Ю. Комп’ютерна графіка: Навчальний посібник. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 202 с.