Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Мільйони років тривав процес розкладання залишків відмерлих тварин і рослин, що колись переробили і зберегли сонячну енергію. У результаті утворилися такі невідновлювані природні ресурси, як нафта, вугілля і газ, які використовуються як джерела енергії. Запаси цих природних ресурсів досить обмежені. доки людство не почало використовувати невідновлювані джерела, кількість накопиченої в них енергії залишалась сталою. І як тільки люди почали використовувати невідновлювані джерела, кількість накопиченої в них енергії почала незворотно зменшуватися. Швидкість, з якою ми витрачаємо невідновлювані джерела енергії, в багато разів перевищує час їх утворення. Тому так важливо подбати про їх більш економне використання.

Вивчення нового матеріалу.

4.1. Роль енергії у житті людини.

Вправа «Асоціативна ялинка». Педагог пропонує учням за одну хвилину записати в стовпчик якнайбільше слів, які асоціюються зі словом «енергія». Потім з першого стовпчика вибрати одне слово і записати в другий стовпчик всі слова, які асоціюються з ним (час обмежується). Аналогічно записується третій стовпчик.

Наприклад:

Енергія Будинок Вода

Життя Стіни Здоров’я

Світло Їжа Джерело

Тепло Холодильник Прання

Ресурс Комфорт Миття

Транспорт Вода Фільтр

Будинок Вікна Річка

Телевізор Меблі Дощ

Наступне завдання для учнів: написати есе «Роль енергії у житті людини», використовуючи якнайбільше слів з «асоціативної ялинки». Після виконання завдання учні представляють есе.

4.2. Види ресурсів та енергії.

Джерела енергії поділяються на відновлювані та невідновлювані. Невідновлювані джерела енергії (вугілля, природний газ, нафта, уран, торф) є цінними природними ресурсами, проте мають свої недоліки: кількісну обмеженість (рано чи пізно будуть вичерпані), виробництво енергії негативно впливає на стан навколишнього природного середовища (викиди парникових газів, SО₂, NО₂, сполук важких металів, попелу, радіоактивних відходів тощо). Невідновлювані джерела енергії використовуються для отримання теплової та електричної енергії традиційними способами: теплова електрична станція, гідравлічна електрична станція та атомна електрична станція. Відновлювані джерела енергії (відходи біомаси, гідроенергія, геотермальна енергія, сонячна енергія, енергія вітру, енергія припливів, морських хвиль та океанів) є альтернативними джерелами. У разі використання відновлюваних джерел енергії зростання енергоспоживання не порушує загальну теплову рівновагу Землі і не спричиняє загальне потепління. Не змінюється кількість енергії, що надходить на Землю і йде із Землі. Звідси перша перевага відновлюваних джерел енергії – вони не завдають шкоди навколишньому природному середовищу. Відновлювані джерела енергії постійно поповнюють свою енергію від Сонця, і їх вистачить на мільйони років – до того часу, поки існує Сонце. Це друга перевага відновлюваних джерел енергії.

Зменшення використання невідновлюваних джерел енергії та збільшення частки відновлюваних – перспектива збереження клімату планети. Але для того, щоб відновлювані джерела енергії прийшли на зміну не відновлюваним, потрібен певний час. Невідновлювані джерела енергії є основним постачальником електроенергії в Україні. Енергія дає людині тепло для обігріву та приготування їжі, забезпечує роботу промисловості та транспорту.

Тому так важливо використовувати лише стільки енергії, скільки необхідно, тобто зберігати.

4.2. Енергозбереження – екологічно чисте «джерело» енергії.

Енергозбереження – заходи, спрямовані на заощадження теплової та електричної енергії, а також використання альтернативних джерел енергії. Використовуючи різні джерела енергії та технології, можна по-різному досягати корисного ефекту. Щоб зменшити втрати енергії при її перетворенні та знизити негативний вплив споживання енергії на довкілля, потрібно застосовувати знання з техніки, соціології та природничих наук.

Ми знаємо, що енергія не виникає з нічого і не зникає нікуди, а використану енергію не повернути. Отже, потрібно намагатися не витрачати енергію марно. Енергозбереження має стати основним орієнтиром подальшого розвитку всіх виробничих галузей та сфер суспільства. Заходи щодо енергозбереження може здійснювати кожен з нас і практично всюди.

Педагог пропонує провести енергетичний аудит школи. Учні поділяються на невеликі групи та досліджують будівлю школи. В ході дослідження вони з’ясовують, де існують втрати енергії або її економія за 8 пунктами та записують в таблицю (додаток 2). Якщо енергія економиться, то робиться відмітка навпроти літери «Е», якщо існують втрати енергії, то робиться відмітка навпроти літери «В». За кожен пункт дається один бал. Енергетичний аудит проводиться в кожному приміщенні школи. По завершенні аудиту підраховуються бали окремо за «економію» та «втрати», підбиваються підсумки.

Велика кількість енергії витрачається на задоволення побутових потреб людей (освітлення, опалення, водопостачання, робота побутової техніки тощо).

Педагог пропонує учням відповісти на запитання анкети «Енергозбереження в побуті» (додаток 3).Після проведення анкетування, проводиться аналіз.

Якщо добре подумати, можна знайти дуже багато способів економії енергії. Адже це не вимагає додаткових витрат, і залежить винятково від нашої поведінки. Деякі заходи потребують незначних інвестицій для налагодження й удосконалення застосованих технологій.

Скажімо, вашій родині потрібен новий холодильник.

Педагог пропонує взяти участь у грі «Дослідники та раціоналізатори», яка дозволить проаналізувати існуючі можливості щодо енергозбереження у побуті та надати пропозиції із запровадження їх у повсякденне життя.

Гра «Дослідники та раціоналізатори».

Необхідні матеріали: інформаційні картки, різні лампи (лампа розжарювання та люмінесцентна), рекламні проспекти побутової техніки та сантехнічного обладнання, папір, ручки, постер, маркери.

Хід гри.

1. Педагог поділяє учнів на 5 груп та визначає напрямки дослідження (напрямки дослідження – побутова техніка, використання води, освітлення, приготування їжі, обігрів приміщень).

2. Кожна група отримує інформаційні матеріали щодо свого напрямку дослідження (додаток 4).

3. Група опрацьовує матеріали за визначений час та складає пропозиції із енергозбереження в побуті (конкретні дії, норми поведінки, обґрунтований вибір та раціональна експлуатація побутової техніки тощо).

4. Кожна група представляє результати своїх досліджень.

5. Після представлення педагог пропонує вибрати із загальної кількості пропозицій ті, які можна застосовувати щодня і скласти перелік повсякденних «енергозберігаючих» звичок. Гарні звички записуються на постері та залишаються в класі.

Закріплення нових знань та умінь учнів.

Гра «Енергетичне лото».

Педагог роздає учням картки «Енергетичне лото» (додаток 5). Кожен учень повинен ходити класом та задавати іншим учням запитання, які перераховані в таблиці «Енергетичного лото». Ім’я учня, який першим відповість на запитання «так», потрібно вписати в клітинку з цим запитанням. Ім’я кожного учня може бути вписане в клітинку тільки один раз. Учень, який першим заповнить всі клітинки, повинен голосно сказати «Енергетичне лото», назвати кількість заповнених клітинок та імена учнів. Після гри педагог пропонує дати відповідь на запитання: що сталося б, якби кожен учень використовував способи енергозбереження, зазначені в «Енергетичному лото».

Підведення підсумків.

Вправа «Мішень». На великому аркуші паперу педагог малює мішень з десятьма концентричними колами, яка розділена на два півкола. Центр мішені – «десятка», край – «нуль». Біля країв півкіл записуються місця, де застосовуються заходи із енергозбереження: «побут», «школа». Учням пропонується оцінити власне ставлення до цієї проблеми та можливості щодо енергозбереження за 10 бальною системою Учні почергово у кожному півколі записують своє ім’я, відповідно до оцінки. Після цього на мішені підраховується середня оцінка групи в кожному півколі.

Отже, енергозбереження в побуті має великі перспективи: заміна звичайних лампочок розжарювання на люмінесцентні (енергозберігаючі), використання побутової техніки класу А, вдосконалення сантехнічного обладнання, встановлення лічильників води та тепла, утеплення вікон та дверей, зміна особистого ставлення до проблеми та вироблення «енергозберігаючих» звичок задля збереження клімату на планеті.

 

Додаток 1.