Підбір устаткування системи ПВ1

 

Підбір устаткування системи ПВ1 виконаний у програмі “SystemAirCAD”.

Порядок підбору наступний:

1. У вкладці «Значення за умовленням» вказуються параметри нагріву (температури рідини, що входить та виходить, температура повітря після теплообмінника, максимальний перепад тиску), параметри охолодження (температури рідини, що входить та виходить, температура випаровування, температура повітря після теплообмінника, максимальний перепад тиску); тип вентилятора, клас фільтра на приплив та витяжку, тип двигуна, напруга та ін.

2. У вкладці «Характеристики агрегату» вказуються Витрати повітря та зовнішній тиск для припливного та витяжного повітря, параметри свіжого повітря та повітря, що видаляється для зимового та літнього режимів (температура та відносна вологість).

3. У вкладці «Креслення» виконується вибір типа агрегату та компоновка необхідних пристроїв (вентилятор, фільтр, підігрівач повітря та ін.)

4. У вкладці «Результат» представлені результати розрахунку.

Кінцеві дані з розрахунку та характеристики припливно-витяжної системи приведені у додатку В.

 

Трасування системи П2. Підбір устаткування

 

Нумерація ділянок системи П2 представлена на рисунку 2.

Рисунок 2 – Схема системи П2

 

Задаємося втратами тиску у системі П2 ΔР_П2=250Па

Підбір нагрівача

1. Задаємося швидкістю: 1,5≤V≤3,5. V=3 м/с.

2. Визначається необхідна поверхня нагрівання за формулою (29),F, м² :

3. За розрахованою площею, витратою повітря та перепадом температур 80/60 обираємо канальний водяний нагрівач: КВН-80-50-2 [7]. Характеристики нагрівача:

- витрата води G_w=1205 кг/год;

- гідравлічний опір ΔР_г=2,6 кПа;

- потужність N=35 кВт;

- витрата повітря L=2500 м³/год;

- аеродинамічний опір ΔР_нагр=17 Па

Підбір фільтра

У приміщення адміністративно-побутових будинків боротьба з пилом здійснюється шляхом запобігання влучення її ззовні, і видалення пилу, що утворюється в самих приміщеннях. Припливне повітря, що подається у приміщення, очищується в повітряних фільтрах.

Підбирається фільтр такого розміру як і нагрівач.

До установки приймаємо фільтр канальний прямокутний ФКП 80-50-F5 [7], де F5 – клас очистки фільтра. Аеродинамічний опір фільтра ΔР_ф=30 Па

Підбір заслінки

Заслінка підбирається электроприводна такого розміру як і нагрівач.

До установки приймаємо заслінку електричним приводом УКВ 80-50 [7] з двопозиційним двигуном LF24 (230). Аеродинамічний опір заслінки ΔР_з=0 Па – вважаємо, що заслінка знаходиться на момент установки у положенні «відкрито».

Підбір вентилятора

Вентилятори підбирають за графіком і індивідуальними характеристиками. Вентилятори, розташовувані за межами приміщення, що обслуговується, вибираємо з урахуванням утрат повітря в припливній системі.

Вентилятор підбирається за продуктивністю (L=2215 м³/год) і за опором, який визначається за формулою:

ΔР_вент=ΔР_П2+ΔР_з+ΔР_ф+ΔР_нагр, (36)

де ΔР_П2 – опір системи П2, Па;

ΔР_з – опір заслінки, Па;

ΔР_ф – опір фільтра, Па;

ΔР_нагр – опір нагрівача, Па.

За формулою (36):

ΔР_вент=250+0+30+17=297 Па

До установки приймаємо вентилятор канальний прямокутний ПКВ 60-35-4-380 [7]. Характеристики вентилятора:

- тиск, що розвиває вентилятор ΔР=350 Па;

- потужність N=2,18 кВт;

- число обертів у хвилину n=1310 об/хв.

Підбір гнучких уставок.

Гнучкі вставки підбираються такого розміру як і вентилятор. До установки приймаємо гнучкі канальні вставки ГКВ 60-35 [7].

Природна витяжна вентиляція

 

ВП системи бувають одиночні – якщо з приміщення повітря видаляється через вентиляційний канал, що переходить у вентиляційну шахту, і неодиночні – якщо через одну вентиляційну шахту видаляється повітря з декількох приміщень.

 

Рисунок 3 – Схема системи ВЕ1

Методика аеродинамічного розрахунку системи ВП ведеться аналогічно пункту 8.1.1.

Приймаємо азбестоцементний канал перерізом 100х100.

Розрахунок коефіцієнтів місцевого опору системи ВП зводиться в таблицю 14.

 

Таблиця 14 - Визначення коефіцієнтів місцевих опорів системи ВП

№ ділянки	Тип місцевого опору	Кількість	ξ	Σξ
	Ґратка		1,8	4,0
Відвід 90^0		1,2
Флюгарка

 

Для роботи природної витяжної вентиляції необхідно, щоб виконувалась умова:

Р_р≥ΔР (37)

де Р_р – наявний тиск,Па, визначається за формулою:

Р_р=h∙g(ρ_н-ρ_в), (38)

де h – відстань по вертикалі від центра витяжної решітки на вході повітря по розрахунковому напряму до верха витяжної шахти, м;

ρ_з – густина зовнішнього повітря при температурі +5 , кг/м³;

ρ_в – густина повітря при температурі приміщення, кг/м³;

ρ . (39)

ρ_з

ρ_в .

За формулою (38):

Р_р= 3,8·9,81·(1,27-1,2)=2,61 Па.

Аеродинамічний розрахунок системи ВП зводиться в таблицю 15.

 

Таблиця 15 – Аеродинамічний розрахунок системи ВП

№

L, м^3/год

l, м

Розміри в-в,мм

V, м/с

Рд, Па

Rе

λ

ΔPl, Па

Σζ

ΔРм.о., Па

ΔР, Па

a

b

dекв

29,8

3,8

0,83

0,41

0,0378

0,59

4,0

1,64

2,23

 

Перевіряємо умову (37):

Р_р≥ΔР (2,61Па≥2,23Па) – умова виконується.

 

 

Акустичний розрахунок

Ціль розрахунку: з'ясування питання про необхідність застосування шумоглушника в системі вентиляції і підбір його у разі потреби.

Акустичний розрахунок

1. За табл. 17.1 [3] у залежності від призначення приміщення вибираємо номери граничних спектрів, що рекомендуються (ГС) і рівні звуку по шкалі А, щохарактеризують шум, що допускається, від системи вентиляції. За табл. 17.3 [3] визначаємо активні рівні звукового тиску L_доп, при частотах октавних смуг 125 і 250 Гц.

При 125 Гц: ГС-50;

При 250 Гц: ГС-50;

При 125 Гц: L_доп=66 дБ;

При 250 Гц: L_доп=59 дБ.

2. Визначається октавний рівень звукової потужності вентилятора, , Дб, да даними розрахунку у програмі «SystemAirCAD».

При 125 Гц:

При 250 Гц:

3. Визначаємо зниження рівнів звукової потужності за табл.17.9 – 17.15 [3].

4. Визначаємо сумарне зниження рівня звукової потужності.

5. Визначаємо рівні звукової потужності шуму, випромінюваного з ґратки: .

8. За номограмою 17.5 [3] визначаємо різницю рівнів звукової потужності шуму, випромінюваного з ґратки і звукового тиску в розрахунковій крапці: .

9. Визначаємо рівні звукового тиску в розрахунковій крапці L_і: ,

де m – кількість джерел шуму.

10. Визначаємо необхідне зниження рівня звукового тиску, ΔL_тр, Дб, за формулою

(40)

де L_і – октавний рівень звукового тиску, створюваний розглянутим джерелом шуму в розрахунковій крапці, дБ;

m – загальне число прийнятих у розрахунок джерел шуму.

Акустичний розрахунок ведеться в табличній формі.

 

Таблиця 16 – Послідовність акустичного розрахунку

№ п.п.	Величина, що розраховується	Значення величини, що розраховується, дБ, при середньогеометричної частоті октавної смуги, Гц
	Граничний спектр Lдоп	ГС-50	ГС-50
	Октавний рівень звукової потужності вентилятора Lр
	Зниження рівнів звукової потужності на ділянці: • 1 відвод d=400мм • повітропровід d=400 мм, l=8,68 м •повітропровід d=225 мм, l=28 м •повітророзподільник	0,52 0,28 (10дБ)	0,52 0,28 (17дБ)
	Сумарне зниження рівня звукової потужності	15,8	22,8
	Рівні звукової потужності шуму, випромінюваного з ґрат: .	79-15,8=63,2	76-22,8=53,2
	Різниця рівнів звукової потужності шуму, випромінюваного з ґрат і звукового тиску в розрахунковій крапці: .
	Рівні звукового тиску в розрахунковій крапці Lі:	63,2-10=53,2	53,2-10=43,2
	,
	Необхідне зниження рівня звукового тиску ΔLтр:	-7,8	-10,8

 

Необхідність у зниженні рівня звукового тиску відсутня, тому установка шумоглушника не потрібна.