Перелік умовних позначень, скорочень та термінів

 

ГІС (GIS) -	геоінформаційні системи;
БД -	база даних;
БЗ -	база знань;
ВГМ -	водогосподарський моніторинг
ІТ -	інформаційні технології;
СУБД -	система управління базами даних;
ЕС -	експертна система;
ЛМ -	ландшафтні меліорації;
ГМС -	гідромеліоративна система;
ГГМЕ -	гідрогеолого – меліоративна експедиція;
ЕЕМ -	еколого – меліоративний моніторинг;
РПВ -	рівень підгрунтових вод;
УААН -	Українська академія аграрних наук;
ХДАУ -	Херсонський державний аграрний університет;
ХДУ -	Херсонський державний університет;
ПЕОМ -	персональна електоронно - обчислювальна машина;
ПК -	персональний комп’ютер;
АСУ -	автоматизована система управління;
СА -	системний аналіз.

 

ЗМІСТ

 

	стор.
Передмова.........................................................................................
1. ВВЕДЕННЯ ДО ГІС ЗАГАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ..........................
1.1. Що таке ГІС? Види і підсистеми ГІС...........................................
1.2. Де і яким чином використовують ГІС?.......................................
1.2.1. ГІС в управлінні галузями економіки.......................................
1.2.2. ГІС в управлінні підприємствами АПК....................................
1.2.3. ГІС в інженерно-технічній службі і попередженні аварій.......
1.2.4. ГІС в системі агроконсалтингу і маркетингових послуг.........
1.3. Основні терміни і визначення ГІС..............................................
2. ВПРОВАДЖЕННЯ ГІС В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. ПЕРЕХІД ДО КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ................................................................
2.1. Переваги сучасних засобів побудови ГІС..................................
2.2. Використання ГІС-технологій для управління в сільському і водному господарстві..................................................................
2.3. ГІС для управління на державному рівні..................................
2.4. ГІС для управління на рівні господарств...................................
3. ВИКОРИСТАННЯ ГІС В ГІДРОМЕЛІОРАЦІЇ І УПРАВЛІННІ ВОДНИМИ ТА ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ..............................
3.1. Використання ГІС при інтеграції знань про ландшафт.............
3.2. Картографування розповсюдження підтоплення, вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів...........................................
3.3. Моделювання підтоплення, вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів...............................................................
4. ГІС В АГРАРНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ............................................
4.1. Основні аспекти підготовки фахівців з ГІС в аграрних університетах України................................................................
4.2. Орієнтовна тематика проектування з ГІС..................................
5. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОЛИВНОЇ ВОДИ, ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТІВ І ОХОРОНИ ЛАНДШАФТУ НА ПРИКЛАДІ ІНГУЛЕЦЬКОГО ЗРОШУВАНОГО МАСИВУ (у співавторстві з канд. с.-г. наук Волочнюком Є.Г.)...................
5.1. Обґрунтування, мета і задачі роботи.........................................
5.2. Теоретико-методологічні аспекти формування якості поливної води Інгулецької зрошувальної системи....................
5.3. Об’єкт, умови і методика досліджень........................................
5.4. Особливості формування якості води в річці Інгулець як джерелі зрошення.......................................................................
5.5. Еколого-меліоративні закономірності формування води в магістральному каналі Інгулецької зрошувальної системи......
5.6. Інформаційно-статистичні дослідження впливу основних факторів на формування якості зрошувальної води................
5.7. Висновки і рекомендації по впровадженню інформаційних технологій при формуванні якості поливної води Інгулецького зрошуваного масиву.............................................
ЗАКЛЮЧЕННЯ...................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................

 

Фрагмент Краснознам'янської зрошувальної системи (Космічна зйомка для ГІС, 2006 р.): 1 – Чорне море, 2 – Джарилгачська затока, 3 – острів Джарилгач, 4 – Краснознам'янський магістральний зрошувальний канал, 5 – смт. Лазурне – місце проведення першої “Літньої школи з ГІС” (10-16 липня 2006 р.), 6 – Бази відпочинку студентів “Колос” (ХДАУ) і “Буревісник” (ХДУ).

Геоінформаційні системи це не тільки галузь сучасних високих комп'ютерних інформаційних технологій. В науці, освіті і виробництві це галузь ефективнішого бізнес-консалтингу, це системи прийняття оптимальних рішень і управління, це інтегрований показник рівня розвитку науково-технічного прогресу країни, якості і перспективності підготовки в університетах фахівців всіх галузей економіки. Жодна галузь в світі не розвивається так стрімко, як сфера ГІС-технології.

ПЕРЕДМОВА

 

В історії світової науки і техніки є терміни, які є символами відповідного відрізку часу. Такими ключовими словами в ХХ столітті були: "генетика", "кібернетика", "соціалізм", "супутник", "робот", "телебачення", "комп’ютер", "екологія", "моніторинг", "Інформаційні технології…"

Сьогодні всі фахівці вищої кваліфікації, робота яких пов'язана з управлінням водними та земельними ресурсами, у Світі, Європі і Україні використовують термін ГІС-технології.

ГІС -що це таке? Навіщо це потрібно нам в аграрній освіті, науці, практиці? Це питання одночасно просте і складне. В першу чергу ГІС це "Географічні Інформаційні Системи", або "Геоінформаційні системи". Існує багато визначень ГІС.

В найбільш загальному виді ГІС - це інформаційна система для збору, накопичення, аналізу, відображення і розповсюдження самих різноманітних даних, що мають просторову складову.

ГІС - це завжди комплекс, який складається з програмних і апаратних засобів, бази просторових даних, методів їх обробки і аналізу, та, безумовно - фахівців ГІС.

ГІС-технології в світі дозволяють сьогодні вирішувати різні задачі у всіх сферах діяльності людини, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі моделювання і картографування нашого світу, можуть працювати в якості інтегруючого елемента корпоративних інформаційних систем.

Таким чином, геоінформаційні системи (ГІС) це сучасні інформаційні технології для аналізу і картографування об’єктів реального світу та прийняття оптимальних управлінських рішень в галузях науки, освіти, техніки і економіки, які пов’язані із Землею (ГЕО - від грецької gē - Земля, частина складних слів, які означають: віднесений до Землі, до її вивчення; наприклад - гео дезія, гео логія, гідро гео логія, гео хімія…).

Геоінформаційні технології є необхідною складовою всіх сучасних інформаційних систем, в яких є просторові дані. А все землекористування, сільське господарство, інформаційні системи агрокомплексу пов’язані із землею та просторовими даними. Тому використання ГІС-технологій у землевпорядкуванні, землекористуванні, сільському і водному господарстві, землеробстві, екології та охороні навколишнього природного середовища, службі охорони родючості ґрунтів і якості продукції, економіці природокористування на початку ХХІ століття вже одержало широкий та інтенсивний розвиток.

Особливо ефективне використання геоінформаційних технологій при управлінні водними і земельними ресурсами в меліорації і водному господарстві. Найважливішою є цифрова картографічна інформація, яка вміщує в себе карти типів і характеристик ґрунтів, їх вологості, ступеня їх підтоплення, вторинного засолення та осолонцювання; рівня, мінералізації та хімічного складу підгрунтових вод; карти ухилів та експозиції схилів, їх еродованості; кількості і якості зрошувальної води, врожайності сільськогосподарських культур. При наявності такої інформації та відповідних фахівців вищої кваліфікації (проектувальників, науковців, науково-педагогічних працівників, менеджерів державного управління) відкриваються необмежені можливості аналізу, прогнозу і оптимізації управлінської діяльності всіх сільськогосподарських, водогосподарських установ, організацій і підприємств від Міністерства до кожної ділянки господарства. Це можливість оптимального системного управління водогосподарськими системами на макро- і мікрорівнях.

Для підготовки таких фахівців вищої кваліфікації в Херсонському державному аграрному університеті з 2006-2007 навчального року, вперше в Україні, на спеціальності 8.092602 "Гідромеліорація" відкрита магістратура за спеціалізацією "Геоінформаційні системи (ГІС) і технології в управлінні водними і земельними ресурсами". Основні напрями підготовки магістрів по даній спеціалізації - підготовка науково-технічних і науково-педагогічних працівників, а також і фахівців державного управління меліорації, водного господарства і земельних ресурсів. Всі навчально-наукові роботи з організації науково-методичного, програмного і комп'ютерного забезпечення роботи магістрів, підготовки науково-педагогічних працівників здійснюються в рамках проекту Tempus Project CD_JEP 25215-2004 "Geographic Information Systems in Agrarian Universities in Ukraine" (GISAU) при координації з Glasgow Caledonian University (Великобританія) та University of Gävle (Швеція). Бібліотечка GISAU включає також навчальні посібники: Мацко П.В., Голубєв А.М. Введення в геотроніку;

Ладичук Д.О., Пічура В.І. Бази даних геоінформаційних систем;

Ушкаренко В.О., Морозов О.В. Геоінформаційні системи (ГІС)

в екологічному моніторингу;

Плоткін С.Я. Програмне забезпечення ГІС: Частина 1. Початок роботи з ArcVie

Лебідь О.М., Камінська М.О., Рябуха І.М. Англійська мова для геоінформаційних систем.

Автор

Інформація управляє світом,