GIS for Water and Land Resources Management

В.В. Морозов

 

 

ГІС в управлінні водними і

Земельними ресурсами

 

 

 

Х е р с о н - 2 0 0 6

 

 

Географічні Інформаційні Системи (ГІС) в аграрних університетах України (ГІСАУ)

European Commission   Directorate-General Education and Culture Tempus Project CD_JEP-25215-2004, GISAU

Geographic Information Systems (GIS) in Agrarian Universities in Ukraine (GISAU)

 

В.В. Морозов

 

ГІС в управлінні водними і

Земельними ресурсами

 

Навчальний посібник

Партнери:

- Херсонський державний аграрний університет (UKR)

- Glasgow Caledonian University (United Kingdom)

- University of Gävle (Sweden)

- Херсонський державний університет (UKR)

Х е р с о н - 2 0 0 6

 

 

УДК 91:528:681.518:556:.18:332.33(075)

ББК 32.98:4027

Рецензенти:

 

ЛИСОГОРОВ К.С. – доктор сільськогосподарських наук, ст. науковий співробітник, завідуючий лабораторією автоматизованих систем управління Інституту землеробства південного регіону УААН;

ТЯГУР В.К. – директор Херсонського підприємства геодезії, картографії і кадастру "Херсонгеоінформ".

 

МОРОЗОВ В.В. ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами: Навчальний посібник. – Херсон, Вид-во ХДУ, 2006. - 91 с.

 

ISBN 966 –

 

Даним навчальним посібником відкривається випуск серії книг, призначених для підготовки в Україні магістрів за спеціальністю 8.092602 "Гідромеліорація" (спеціалізація "Геоінформаційні системи і технології в управлінні водними і земельними ресурсами". Приведена інформація про використання ГІС-технологій в сільському господарстві, землевпорядкуванні, гідромеліорації, інших галузях економіки та основні аспекти підготовки фахівців з ГІС в аграрних університетах. Навчальний посібник призначений для студентів, аспірантів, науково-технічних та науково-педагогічних працівників.

 

Данным учебным пособием открывается серия книг, предназначенных для подготовки в Украине магистров по специальности 8.092602 "Гидромелиорация" (специализация "Геоинформационные системы и технологии в управлении водными и земельными ресурсами". Приведена информация об использовании ГИС-технологий в сельском хозяйстве, землеустроительстве, гидромелиорации, других отраслях экономики, а также основные аспекты подготовки специалистов по ГИС в аграрных университетах. Учебное пособие предназначено для студентов, аспирантов, научно-технических и научно-педагогических работников.

 

Рекомендовано до друку вченою радою Херсонського державного аграрного університету 30 червня 2006 р. (протокол № 10)

 

© В.В. Морозов, 2006

 

ISBN 966 –

 

 

Географічні Інформаційні Системи (ГІС) в аграрних університетах України (ГІСАУ)

European Commission   Directorate-General Education and Culture Tempus Project CD_JEP-25215-2004, GISAU

Geographic Information Systems (GIS) in Agrarian Universities in Ukraine (GISAU)

 

V.V. Morozov

 

 

GIS for Water and Land Resources Management

 

 

Textbook

 

 

Partners:

- Kherson State Agrarian University (UKR)

- Glasgow Caledonian University (United Kingdom)

- University of Gävle (Sweden)

- Kherson State University (UKR)

 

K h e r s o n - 2006

 

УДК 91:528:681.518:332.33(075)

ББК 32.98:4027

Reviewers:

 

Lysogorov K.S, - Doctor of Agricultural Sciences, senior research office, head of the laboratory of automized management systems of the Research Institute for Irrigated Farming of the Southern Ukraine

 

Tyagur V.K. – director of Kherson enterprise of Geogesy, Cartography and Cadastre “Khersongeoinform”.

 

Morozov V.V. GIS for Water and Land Resources Management: Texbook, - Kherson State Agrarian University, 2006. – 88 с.

 

ISBN 966 –

 

The textbook begins a series of books for the students of Master’s Degree in the major 8.092602 “Hydromelioration” (specialization “GIS and Technologies for Water and Land Resources Management”). The textbook offers the information about application of GIS technologies in agriculture, land – tenure regulations, and other branches of economy as well as the main aspects of training of GIS specialists in the agrarian universities. This textbook is for students, post – graduates, researchers and academics.

 

The Scientific Council of Kherson State Agrarian University recommends the publication of the textbook (Protocol № 10, dated 30.06.06)

 

ISBN 966 –

 

 

© V.V. Morozov, 2006

 

Геоінформаційні системи це не тільки галузь сучасних високих комп'ютерних інформаційних технологій. В науці, освіті і виробництві це галузь ефективнішого бізнес-консалтингу, це системи прийняття оптимальних рішень і управління, це інтегрований показник рівня розвитку науково-технічного прогресу країни, якості і перспективності підготовки в університетах фахівців всіх галузей економіки. Жодна галузь в світі не розвивається так стрімко, як сфера ГІС-технології.

ПЕРЕДМОВА

 

В історії світової науки і техніки є терміни, які є символами відповідного відрізку часу. Такими ключовими словами в ХХ столітті були: "генетика", "кібернетика", "соціалізм", "супутник", "робот", "телебачення", "комп’ютер", "екологія", "моніторинг", "Інформаційні технології…"

Сьогодні всі фахівці вищої кваліфікації, робота яких пов'язана з управлінням водними та земельними ресурсами, у Світі, Європі і Україні використовують термін ГІС-технології.

ГІС -що це таке? Навіщо це потрібно нам в аграрній освіті, науці, практиці? Це питання одночасно просте і складне. В першу чергу ГІС це "Географічні Інформаційні Системи", або "Геоінформаційні системи". Існує багато визначень ГІС.

В найбільш загальному виді ГІС - це інформаційна система для збору, накопичення, аналізу, відображення і розповсюдження самих різноманітних даних, що мають просторову складову.

ГІС - це завжди комплекс, який складається з програмних і апаратних засобів, бази просторових даних, методів їх обробки і аналізу, та, безумовно - фахівців ГІС.

ГІС-технології в світі дозволяють сьогодні вирішувати різні задачі у всіх сферах діяльності людини, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі моделювання і картографування нашого світу, можуть працювати в якості інтегруючого елемента корпоративних інформаційних систем.

Таким чином, геоінформаційні системи (ГІС) це сучасні інформаційні технології для аналізу і картографування об’єктів реального світу та прийняття оптимальних управлінських рішень в галузях науки, освіти, техніки і економіки, які пов’язані із Землею (ГЕО - від грецької gē - Земля, частина складних слів, які означають: віднесений до Землі, до її вивчення; наприклад - гео дезія, гео логія, гідро гео логія, гео хімія…).

Геоінформаційні технології є необхідною складовою всіх сучасних інформаційних систем, в яких є просторові дані. А все землекористування, сільське господарство, інформаційні системи агрокомплексу пов’язані із землею та просторовими даними. Тому використання ГІС-технологій у землевпорядкуванні, землекористуванні, сільському і водному господарстві, землеробстві, екології та охороні навколишнього природного середовища, службі охорони родючості ґрунтів і якості продукції, економіці природокористування на початку ХХІ століття вже одержало широкий та інтенсивний розвиток.

Особливо ефективне використання геоінформаційних технологій при управлінні водними і земельними ресурсами в меліорації і водному господарстві. Найважливішою є цифрова картографічна інформація, яка вміщує в себе карти типів і характеристик ґрунтів, їх вологості, ступеня їх підтоплення, вторинного засолення та осолонцювання; рівня, мінералізації та хімічного складу підгрунтових вод; карти ухилів та експозиції схилів, їх еродованості; кількості і якості зрошувальної води, врожайності сільськогосподарських культур. При наявності такої інформації та відповідних фахівців вищої кваліфікації (проектувальників, науковців, науково-педагогічних працівників, менеджерів державного управління) відкриваються необмежені можливості аналізу, прогнозу і оптимізації управлінської діяльності всіх сільськогосподарських, водогосподарських установ, організацій і підприємств від Міністерства до кожної ділянки господарства. Це можливість оптимального системного управління водогосподарськими системами на макро- і мікрорівнях.

Для підготовки таких фахівців вищої кваліфікації в Херсонському державному аграрному університеті з 2006-2007 навчального року, вперше в Україні, на спеціальності 8.092602 "Гідромеліорація" відкрита магістратура за спеціалізацією "Геоінформаційні системи (ГІС) і технології в управлінні водними і земельними ресурсами". Основні напрями підготовки магістрів по даній спеціалізації - підготовка науково-технічних і науково-педагогічних працівників, а також і фахівців державного управління меліорації, водного господарства і земельних ресурсів. Всі навчально-наукові роботи з організації науково-методичного, програмного і комп'ютерного забезпечення роботи магістрів, підготовки науково-педагогічних працівників здійснюються в рамках проекту Tempus Project CD_JEP 25215-2004 "Geographic Information Systems in Agrarian Universities in Ukraine" (GISAU) при координації з Glasgow Caledonian University (Великобританія) та University of Gävle (Швеція). Бібліотечка GISAU включає також навчальні посібники: Мацко П.В., Голубєв А.М. Введення в геотроніку;

Ладичук Д.О., Пічура В.І. Бази даних геоінформаційних систем;

Ушкаренко В.О., Морозов О.В. Геоінформаційні системи (ГІС)

в екологічному моніторингу;

Плоткін С.Я. Програмне забезпечення ГІС: Частина 1. Початок роботи з ArcVie

Лебідь О.М., Камінська М.О., Рябуха І.М. Англійська мова для геоінформаційних систем.

Автор

Інформація управляє світом,

Q – витрати ГНС, м3/с.

 

Графіки наведено на рис. 5.9. Встановлено, що найменша мінералізація води в магістральному каналі забезпечується у маловодні роки, коли працює лише 1-2 насосних агрегатів ГНС. Це пояснюється малими витратами річки Інгулець та найбільшим забором дніпровської води із середньою мінералізацією 0,45-0,5 г/л. Для забезпечення в магістральному каналі мінералізації води менше 0,7 г/л необхідна робота 7-9 насосних агрегатів, 0,7-0,8 г/л – 5-6. Мінералізація 1 г/л в середні та маловодні роки забезпечується роботою не менше як 3-ма насосами, а в багатоводні – 5-6. Робота двох агрегатів може забезпечити в маловодні роки мінералізацію не менше 1,2 г/л, в багатоводні – 1,4 г/л. Характерною особливістю формування мінералізації води в МК при роботі одного насосного агрегату в середні за забезпеченістю роки відзначається менше її значення ніж у маловодні. Це пояснюється тим, що при такому режимі роботи ГНС головну роль відіграють води р. Інгулець, стік якої майже повністю покриває забір води до системи.

 

Рис. 5.9 Залежність мінералізації в Інгулецькому МК від витрат ГНС

 

Таким чином, найбільш несприятливим для формування води в МК є багатоводні роки, коли мінералізацію 1 г/л можна досягти лише при роботі 6 насосних агрегатів. В середні за водністю роки її можна забезпечити роботою 3-4 агрегатів, в маловодні – 2 агрегатами.

Отримано залежність вмісту хлоридів у поливній воді від витрат ГНС у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди, що також має ступеневий вигляд (рис. 5.10). Концентрація хлоридів до 3 мекв/л (1 клас придатності до зрошення за ДСТУ 2730-94 [11]) може забезпечуватися роботою 9 та більше насосних агрегатів, що за період досліджень є дуже рідким випадком. Роботою 3-4-х насосних агрегатів їх вміст підтримується на рівні 6-9 мекв/л, 2-х – 8-12, 1-го –
10-16 мекв/л у різні за водністю роки. Характерною особливістю є перевищення рівня хлоридів у маловодні роки у порівнянні із багатоводними, що відбувається під впливом неорганізованих скидів шахтних вод. В сучасних умовах функціонування системи 1-й клас якості поливної води за концентрацією хлоридів фактично не досягається. Другий клас придатності є переважаючим і забезпечується у багато - та маловодні роки роботою більше 2-х насосних агрегатів, в середні роки – 1-го.

Рис. 5.10 Залежність концентрації хлоридів в Інгулецькому МК
від витрат ГНС

Зв’язок між витратами ГНС та коефіцієнтом небезпеки осолонцювання ґрунтів, запропонований Айдаровим И.А. і Головановим А.И. [12], має вигляд поліномінальної моделі другого порядку (рис. 5.11).При сучасному режимі роботи ГНС якість води в магістральному каналі низька. Вміст іонів натрію перевищує суму двовалентних катіонів, значення показника становлять 97-110 %. Для різного типу ґрунтів межа оцінки поливної води як придатної до зрошення змінюється. Для ґрунтів ІЗМ менші вимоги до якості поливної води, що використовується для поливів темно-каштанових ґрунтів, для яких значення коефіцієнта не повинно перевищувати 25 %. Для чорноземів південних воно повинно бути менше 10-15 %. З графіків видно, що зменшення коефіцієнта необхідного рівня не досягається навіть при роботі дев’яти насосних агрегатів у маловодні роки. В цьому випадку його значення наближуються до 40 – 50 %. Аналізом підтверджується необхідність обов’язкового проведення хімічних меліорацій поливної води та ґрунтів у всі роки різної забезпеченості атмосферними опадами.

Отримана залежність коефіцієнта небезпеки осолонцювання (за ДСТУ 2730-94 [11]) від витрат ГНС, що також має вигляд поліномінальної моделі другого порядку (рис. 5.12). Значення коефіцієнта у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди змінюються в межах 40-60 %. Для умов Інгулецького зрошуваного масиву така вода відноситься до другого класу за ДСТУ. При моделюванні цього показника дещо зменшилося значення коефіцієнта детермінації рівнянь, на що вплинуло зростання факторів, які складають формули розрахунку та різного типу їх взаємозв’язку. Але для умов ІЗС значення детермінації залишається високим (64-79 %). При сучасному функціонуванні системи значення показника становить 50-55 %. В маловодні роки значення показника максимально наближує поливну воду до першого класу небезпеки осолонцювання при роботі 9-х насосних агрегатів, а за фактичними даними переходить до нього. Значення коефіцієнта

Рис. 5.11 Залежність коефіцієнта небезпеки осолонцювання
в Інгулецькому МК від витрат ГНС

Рис. 5.12 Залежність відношення лужних катіонів до суми основ

в Інгулецькому МК від витрат ГНС

небезпеки осолонцювання за ДСТУ 2730-94 також вказує на необхідність проведення хімічних меліорацій незалежно від забезпеченості років атмосферними опадами та витрат до системи.

Розроблені моделі впливу режиму роботи ГНС на якість поливної води у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди вказують на зменшення кількості водорозчинних солей у воді при збільшенні витрат до системи. У маловодні роки їх кількість при роботі одного насосного агрегату перевищує інші види років. Під впливом при цьому малих витрат у річці Інгулець та збільшенні витрат до системи якість поливної води поліпшується більшими темпами та при роботі 3-4-х насосних агрегатів якість води покращується інтенсивніше, ніж у інші роки.

За коефіцієнтами небезпеки осолонцювання лише в маловодні роки та при витратах до системи 49,5 м³/с якість поливної води рідко переходить до першого класу. При проведенні поливів в сучасних умовах необхідне суцільне проведення хімічних меліорацій ґрунтів та поливної води.

Системний підхід до управління роботою ГНС ІЗС із урахуванням закономірностей та особливостей формування якості води на басейновому ландшафтно-меліоративному рівні дозволяє зменшити антропогенний вплив зрошення на агроландшафт, витрати при проведенні хімічних меліорацій ґрунтів та поливної води, забезпечити середню урожайність основних сільськогосподарських культур на рівні: озима пшениця - 4,6-5,2 т/га, кукурудза на зерно - 4,1-6,2 т/га, люцерна - 38,5-43,2 т/га, кормові коренеплоди - 50,9-87,3 т/га.

Економічна ефективність результатів дослідження складається з ефектів від: покращення якості поливної води ІЗС, що впливає на збереження та підвищення родючості зрошуваних ґрунтів, покращення їх екологічного стану, зменшення витрат на внесення хімічних меліорантів, підвищення урожайності сільськогосподарських культур, покращення якості питної води м. Миколаєва і зменшення витрат на її очищення. Сумарний розрахунковий річний економічний ефект від впровадження розроблених меліоративних заходів на площі 24,9 тис. га. ІЗМ складає 28,2 млн. грн., що дорівнює 1132 грн/га.

5.7. Висновки і рекомендації по впровадженню інформаційних технологій при формуванні якості поливної води Інгулецького зрошуваного масиву

1. Дослідженнями встановлено, що джерело зрошення Інгулецької зрошувальної системи річка Інгулець характеризується нестаціонарними гідрологічним і гідрохімічним режимами, пов’язаними з антропогенним впливом Кривбасу та р. Дніпро, сучасне фактичне змішування дніпровської та інгулецької води в магістральному каналі не відповідає проектним вимогам. У вегетаційний період на ділянці Кривий Ріг - ГНС Інгулецька вода формується виключно за рахунок ненормованого скидання стічних вод (комунально-побутові, високомінералізовані шахтні, промислові води) та санітарного попуску витрат із Карачунівського водосховища. Вода р. Інгулець за меліоративними показниками непридатна для зрошення без відповідного змішування із прісною дніпровською водою та її меліорації. На ділянці дельта річки Інгулець - ГНС до аванкамери Головних насосних станцій надходить дніпровська вода відносно стабільної доброї якості. Вода Інгулецького магістрального каналу використовується для поливу чорноземів південних і темно-каштанових ґрунтів Інгулецького зрошуваного масиву.

2. Скидання промислових вод Кривбасу в річку Інгулець значно підвищує мінералізацію та погіршує хімічний склад води, що робить її обмежено придатною або непридатною для зрошення. Застосування такої води для зрошення призводить до вторинного засолення 6,3 тис. га ґрунтів, розвитку процесів солонцюватості та зниження урожайності сільськогосподарських культур на 10-15 %. Щорічні втрати рослинницької продукції становлять близько 6 млн. грн.

3. Дисперсійним аналізом визначений якісний вплив інгулецької води на формування поливної води у магістральному каналі ІЗМ. На якість зрошувальної води суттєво впливають хлориди у воді річки Інгулець (11,5 %) витрати (21,3 %), режим роботи ГНС (21,3 %), а також фактори взаємодії витрат та хлоридів (39,6 %), витрат річки та ГНС (39,6 %), хлоридів у воді річки та витрат ГНС (53,2 %). В цілому Інгулецьку водогосподарську систему можна вважати нестійкою і дуже чутливою до зміни як організованих так і неорганізованих факторів впливу. За експрес-показник якості зрошувальної води ІЗС доцільно вважати хлориди як інгредієнт, що має тісний кореляційний зв’язок із мінералізацією води та іншими іригаційними показниками.

4. Установлено, що в роки малої водної забезпеченості (маловодні), у порівнянні з роками великої забезпеченості (багатоводні), антропогенний вплив на р. Інгулець у вегетаційний період зменшується на 72 %. Результатами дисперсійного аналізу підтверджено, що вплив забезпеченості року атмосферними опадами є важливим фактором у формуванні поливної води Інгулецької зрошувальної системи. Найвпливовішими факторами є витрати річки та ГНС і їх сумісна дія. Одержана стійка тенденція збільшення частки організованих факторів при зменшенні водності року, що при визначені показників дніпровської води як відносно сталі вказує на важливу роль р. Інгулець у формуванні поливної води. З метою оцінки антропогенного впливу на якість води в р. Інгулець та Інгулецькому магістральному каналі рекомендуються одержаний комплекс регресійних моделей.

5. Для підвищення продуктивності підтоплених земель на Інгулецькому зрошуваному масиві необхідно забезпечити перехід на ресурсо-ощадливу технологію використання поливної води із оперативним плануванням водозберігаючих поливних режимів, обов'язковим постійним аналізом і контролем формування якості поливної води (моніторинг).

Ввести сівозміни із збільшеною питомою вагою сільськогосподарських культур, які краще пристосовані до конкретних грунтово-кліматичних умов. Рекомендується зменшити частку овочевих культур у сівозмінах, провести реконструкцію зрошувальних мереж із створенням протифільтраційних облицювань на зрошувальних каналах, будуванням зрошувальних систем, які зменшують втрати поливної води, розробити ефективні ресурсозберігаючі, економічно надійні методи поливу та агротехнічні прийоми. Необхідне систематичне проведення хімічних меліорацій зрошувальної води та ґрунтів під контролем відповідних державних служб в системі еколого-меліоративного моніторингу. Вирішальними заходом щодо запобігання подальшого погіршення ґрунтового покриву в зоні поливу водами річки Інгулець є припинення скидів промислових вод Кривбасу або їх первинне очищення та поліпшення. Такі заходи потребують багато часу та витрат на відновлення родючості ґрунтів, якість яких погіршилася внаслідок багаторічних поливів мінералізованими водами.

6. На сучасному етапі функціонування Інгулецького водогосподарського комплексу для забезпечення споживачів якісною зрошувальною водою необхідна одночасна робота чотирьох, рідко трьох насосних агрегатів ГНС. Робота їх підвищеної кількості потрібна на початковому етапі роботи Інгулецької системи (квітень), коли відкачування мінералізованої призми на ділянці ГНС-гирло повинно тривати найкоротший час та внаслідок підвищеної чутливості сільськогосподарських культур до якості поливної води до періоду стиглості (травень – червень).

7. Переважаючими типами ґрунтів Інгулецького зрошуваного масиву є темно-каштанові та чорноземи південні. В цих умовах за допомогою мережі розподільчих каналів Р-1-Р-11 ефективніше в першу чергу надавати поливну воду зниженої якості до ділянок із темно-каштановими ґрунтами. Це дозволить знизити негативні наслідки зрошення та підвищити рівень управління процесами формування агроландшафтів в зоні Інгулецького масиву.

8. Результати досліджень є теоретичним обґрунтуванням та базою даних і моделей для впровадження інформаційних технологій управління якістю поливної води ІЗС і стану ґрунтів в практику еколого-меліоративного моніторинга. Сумарний розрахунковий річний економічний ефект від впровадження комплексу розроблених меліоративних заходів на площі 24,9 тис. га Інгулецької, Спаської та Явкінської зрошувальних систем складає 28,2 млн. грн., що дорівнює 1132 грн/га.

9. Сучасний розвиток меліорації та інформаційних технологій дають можливість ефективно використовувати методи ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами, для прийняття оптимальних управлінських рішень.

10. Наведений приклад використання інформаційних технологій для управління якістю поливної води, родючістю ґрунтів і охороною ландшафту демонструє можливості сучасних засобів та методів вирішення професійних проблем водогосподарського комплексу, і є основою для подальшої роботи з перетворення даних досліджень в просторову Геоінформаційну систему (ГІС) управління зрошуваним ландшафтом. Цей матеріал може бути поглиблений і розвинутий в подальшому у випускних магістерських роботах зі спеціалізації "ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами".

ЗАКЛЮЧЕННЯ

 

Підготовка фахівців з ГІС-технологій в аграрних університетах України є актуальним питанням. На сьогодні ефективна професійна діяльність в кожній спеціальності, яка пов'язана із землею, із просторовими даними, з управлінням територіями повинна спиратися на вільне володіння широким інструментарієм сучасних інформаційних технологій. Тому фахівці з ГІС-технологій користуються великим попитом. Кожен рік збільшується кількість підприємств, організацій та інститутів, які зацікавлені у випускниках університетів – фахівцях ГІС-технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Де Мерc, Майкл Н. Географические информационные системы: Пер. с англ. – М.: Дата+, 1999. – 489 с.

2. Что такое Arc GIS? GIS by ESRI. Copyright. 2001 ESRI. All rights reserved russian Traslation by DATA +, 2004. Printed by Ecomm Co., Kiev, Ukraine. – 45 p. (перевод с англ. ДАТА +).

3. Rhid, D.W., 1988. “A GIS Researh Agenda” International of Geographical Information Systems, 2:23 – 28.

4. Ваничкин С.С., Велицкий А.Ю., Креженков К.Г., Малиновкин А.В., Фроловичев С.С. Лекционный курс по дисциплине «Геоинформационные системы» (Под ред. В.А. Мордвинова, ГНИИ ИТТ «Информатика», МИРЭА, МГДД(Ю)Т), М., 2001, 80 с.

5. Ромащенко М.І., Драчинська Е.С., Шевченко А.М. Інформаційне забезпечення зрошуваного землеробства. Концепція, структура, методологи я організації / За ред. М.І. Ромащенка. – К.: Аграрна наука, 2005. – 196 с.

6. Подборка материалов по ГИС на информационном сайте: http://www.dataplus.ru.

7. Ромащенко М.І., Балюк С.А. Зрошення земель в Україні. Стан та шляхи поліпшення. – К.: Видавництво “Світ”, 2000. – 114 с.

8. Капралов Е.Г., Н.В. Коновалова. Введение в ГИС. – Петрозаводск, 1995.

9. Кошкарев А.В., Тикунов В.С. Геоинформатика. – М., 1991.

10. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Формування якості поливної води Інгулецького зрошуваного масиву. Херсон:, “Наддніпряночка”, 2003.

11. ДСТУ 2730-94. Качество природной воды для орошения. Агрономические критерии. – К.; Госстандарт Украины, 1994. – 14 с.

12. Айдаров И.П., Голованов А.И. Мелиоративный режим орошаемых земель и пути его улучшения // Гидротехника и мелиорация. – 1986. - №8. – С. 44.

13. Морозов В.В., Нежлукченко В.М. Многолетняя динамика ирригационных показателей оросительной воды Ингулецкого орошаемого массива // Ученые Херсонщины – народному хозяйству области в условиях перестройки. Материалы выступления на научно-практической конференции 16 июня, 1988. – Херсон, 1988. – С. 81.

14. Волочнюк Є.Г. Формування якості води Інгулецької зрошувальної системи // Таврійський науковий вісник – Херсон, 2002. - №21. – С. 130-133.

15. Мелашич А.В., Сафонова О.П., Морозов В.В., Волочнюк Є.Г. Покращення еколого-меліоративного стану зрошуваних ландшафтів // Стан і напрямки високоефективного використання зрошуваних земель. – Херсон, Колос, 2002. – 65 с.

16. Морозов В.В., Волочнюк Є.Г. Формування якості зрошувальної води та її вплив на еколого-меліоративний стан агроландшафту Інгулецької зрошувальної системи // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Додаток до вип. 21. – Херсон: Айлант, 2002. – С. 18.

17. Морозов В.В., Волочнюк Є.Г. Екологічні аспекти управління якістю поливної води Інгулецької зрошувальної системи. Материалы XIV международной научной конференции // Таврийский научный вестник. Приложение к спец. изданию. – Херсон, 2002. – Вып. 21. – С. 48-52.

18. Формування водно-сольового режиму темно-каштанових грунтів під впливом тривалого зрошеннята дренажу. В.В. Морозов, В.О. Ушкаренко, Д.О. Ладичук, Л.М. Грановська, Є.Г. Волочнюк / Агрохімія і грунтознавство: Грунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України. – Харків, 2002. – С. 17-21.

19. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Нестаціонарність формування якості води в магістральному каналі Інгулецької зрошувальної системи // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень". Том 17. Екологія і охорона навколишнього середовища. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 30-33.

20. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Вплив водності вегетаційного періоду на формування якості зрошувальної води в Інгулецькому магістральному каналі // Таврійський науковий вісник – Херсон, 2002. - №25. – С. 140-145.

21. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г., Коваленко А.М., Сафонова О.П. Екологічні проблеми зрошення водою р. Інгулець, забрудненої стоками Криворізького гірничорудного басейну // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2003. – 59 - 63 с.

22. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Формування якості зрошувальної води на Інгулецькому масиві. – Херсон; Наддніпряночка, 2003. – 228 с.

23. Волочнюк Є.Г. Наукове обгрунтування і рекомендації по управлінню якістю поливної води на Інгулецькому зрошуваному масиві / Під ред В.В. Морозова. – Херсон: РВЦ ХДАУ "Колос", 2003. - 28 с.

24. Розвиток меліорації на Херсонщині. / Андрієнко О.І., Морозов В.В., Ушкаренко В.О., Волочнюк Є.Г. та ін. – Херсон, Вид-во ХДУ, 2004. – 100 с.

25. Використання ресурсозберігаючих ГІС-технологій при нормуванні водокористування на Інгулецькому зрошуваному масиві України. Морозов В.В., Волочнюк Є.Г., Нежлукченко В.М. / Тезисы докладов Международной научно-практической конференции "Нормирование водопользования в орошаемом земледелии". - Херсон; РИЦ ХГАУ "Колос", 2005. – С. 22.

26. Історія меліорації і водного господарства Херсонщини (видання друге, доповнене) / Ушкаренко В.О., Морозов В.В., Андрієнко О.І., Рудницький О.К., Волочнюк Є.Г., Ємченко Г.В., Савіна Т.Л. – Херсон; Вид-во ХДУ, 2005. – 132 с.

27. Комплексне управління якістю водних і земельних ресурсів в системі ландшафтних меліорацій на півдні Україні. В.В. Морозов, Д.О. Ладичук, О.В. Морозов, Є.Г. Волочнюк / Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Вип. 37. – Херсон; Айлант, 2004. - С. 152-158.

28. Management Of Water And Land Resources Of The Irrigation Systems In Southern Ukraine. V.V. Morozov, V.A. Ushkarenko, D.O. Ladychuk, O.V. Morozov, E.G. Volochnyuk / Integrated Land and Water Resources Management: Towards Sustainable Rural Development. / Proceedings of "21st European Regional Conference". 15-19 May 2005, Frankfurt (Oder), Germany and Slubice, Poland. - 2005. - P. 89-92.

29. Ковальчук П.І., Шевчук С.О. Система прийняття рішень для забезпечення порядку використання меліорованих земель/ Водне господарство України – 2006. - №2. –С.22-27.

НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

 

 

Морозов Володимир Васильович – завідуючий кафедрою ГІС-технологій Херсонського державного аграрного університету, професор

 

 

ISBN

 

Технічний редактор – Яковлєва Н.І.

 

 

Підписано до друку 3.07.2006 р. Формат 60 х 84 1/16. Друк ризографія. Гарнітура Arial. ум. друк. арк. 5. Наклад 300 примірників.

Видавництво Херсонського державного університету.

 

 

В.В. Морозов

 

 

ГІС в управлінні водними і

Земельними ресурсами

 

 

 

Х е р с о н - 2 0 0 6

 

 

Географічні Інформаційні Системи (ГІС) в аграрних університетах України (ГІСАУ)

European Commission   Directorate-General Education and Culture Tempus Project CD_JEP-25215-2004, GISAU

Geographic Information Systems (GIS) in Agrarian Universities in Ukraine (GISAU)

 

В.В. Морозов

 

ГІС в управлінні водними і

Земельними ресурсами

 

Навчальний посібник

Партнери:

- Херсонський державний аграрний університет (UKR)

- Glasgow Caledonian University (United Kingdom)

- University of Gävle (Sweden)

- Херсонський державний університет (UKR)

Х е р с о н - 2 0 0 6

 

 

УДК 91:528:681.518:556:.18:332.33(075)

ББК 32.98:4027

Рецензенти:

 

ЛИСОГОРОВ К.С. – доктор сільськогосподарських наук, ст. науковий співробітник, завідуючий лабораторією автоматизованих систем управління Інституту землеробства південного регіону УААН;

ТЯГУР В.К. – директор Херсонського підприємства геодезії, картографії і кадастру "Херсонгеоінформ".

 

МОРОЗОВ В.В. ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами: Навчальний посібник. – Херсон, Вид-во ХДУ, 2006. - 91 с.

 

ISBN 966 –

 

Даним навчальним посібником відкривається випуск серії книг, призначених для підготовки в Україні магістрів за спеціальністю 8.092602 "Гідромеліорація" (спеціалізація "Геоінформаційні системи і технології в управлінні водними і земельними ресурсами". Приведена інформація про використання ГІС-технологій в сільському господарстві, землевпорядкуванні, гідромеліорації, інших галузях економіки та основні аспекти підготовки фахівців з ГІС в аграрних університетах. Навчальний посібник призначений для студентів, аспірантів, науково-технічних та науково-педагогічних працівників.

 

Данным учебным пособием открывается серия книг, предназначенных для подготовки в Украине магистров по специальности 8.092602 "Гидромелиорация" (специализация "Геоинформационные системы и технологии в управлении водными и земельными ресурсами". Приведена информация об использовании ГИС-технологий в сельском хозяйстве, землеустроительстве, гидромелиорации, других отраслях экономики, а также основные аспекты подготовки специалистов по ГИС в аграрных университетах. Учебное пособие предназначено для студентов, аспирантов, научно-технических и научно-педагогических работников.

 

Рекомендовано до друку вченою радою Херсонського державного аграрного університету 30 червня 2006 р. (протокол № 10)

 

© В.В. Морозов, 2006

 

ISBN 966 –

 

 

Географічні Інформаційні Системи (ГІС) в аграрних університетах України (ГІСАУ)

European Commission   Directorate-General Education and Culture Tempus Project CD_JEP-25215-2004, GISAU

Geographic Information Systems (GIS) in Agrarian Universities in Ukraine (GISAU)

 

V.V. Morozov

 

 

GIS for Water and Land Resources Management

 

 

Textbook

 

 

Partners:

- Kherson State Agrarian University (UKR)

- Glasgow Caledonian University (United Kingdom)

- University of Gävle (Sweden)

- Kherson State University (UKR)

 

K h e r s o n - 2006

 

УДК 91:528:681.518:332.33(075)