Обгрунтування вибраної мови програмування

Мова програмування C # об'єднала кращі риси цілого ряду попередників. Крім гілки мов BC-C + +, необхідно вказати ще кілька знакових для нашого часу мов програмування, а саме, Java і Visual Basic.

Перелічимо найбільш характерні риси подібності мов програмування C # і Java. Перш за все, обидві мови належать до категорії об'єктно-орієнтованих і припускають єдиність наслідування. Іншими важливими особливостями, які зближують мови програмування C # і Java, є механізми інтерфейсів, обробки виняткових ситуацій, а також процесів або "ниток" (threads). "Збірка сміття" і простору імен реалізовані у цих двох мовах подібним чином. Обидві мови програмування характеризуються сильною (суворою) типізацією та динамічним завантаженням коду при виконанні програми.

Від свого прямого попередника, мови програмування C + +, мовою C # успадковані наступні механізми: "перевантажені" оператори, небезпечні арифметичні операції з плаваючою точкою, а також ряд інших особливостей синтаксису.

Незважаючи на те, що цілий ряд конструктивних синтаксичних механізмів і особливостей реалізації успадкований мовою програмування C # від прабатьків (C + +, Visual Basic і Java), можливості цієї нової мови програмування не обмежуються сумою можливостей його історичних попередників.

До числа принципово важливих рішень, які реалізовані корпорацією Microsoft у мові програмування C #, можна віднести наступні:

• компонентно-орієнтований підхід до програмування (який характерний і для ідеології Microsoft. NET в цілому);
• властивості як засіб інкапсуляції даних (характерно також в цілому для ООП);
• обробка подій (маються розширення, в тому числі в частині обробки виключень, зокрема, оператор try);
• обробка подій (маються розширення, в тому числі в частині обробки виключень, зокрема, оператор try);
• делегати (delegate - розвиток покажчика на функцію в мовах C і C);
• індексатори (indexer - оператори індексу для звернення до елементів класу-контейнера);
• перевантажені оператори (розвиток ООП);
• оператор foreach (обробка всіх елементів класів-колекцій, аналог Visual Basic);
• механізми boxing і unboxing для перетворення типів;
• атрибути (засіб оперування метаданими в COM-моделі);
• прямокутні масиви (набір елементів з доступом за номером індексу і однаковою кількістю стовпців і рядків).

Рис. 2.1. Приклад структури програми на мові C #.

Програма на C # може складатися як з одного, так і з декількох файлів, що містять вихідний текст на мові програмування C #. Кожен такий файл має розширення.CS.

Будь-який файл з вихідним текстом на мові програмування C # може як містити простор імен, так і не містити їх.

Нарешті, кожне простір імен може як містити опис класів (одного або декількох), так і не містити.

Мова програмування C# покликана практично реалізувати компонентно-орієнтований підхід до програмування, який спричиняє меншу машинно-архітектурну залежність результуючого програмного коду, більш гнучку, переносимість та легкість повторного використання (фрагментів) програм.

Принципово важливою відмінністю від попередників є початкова орієнтація на безпеку коду (що особливо помітно в порівнянні з мовами C і C + +).

Уніфікована, максимально близька за масштабом і гнучкістю до Common Type System, прийнятої в Microsoft. NET, система типізації є важливою перевагою мови C #.

Мова програмування C # є "рідним" для створення додатків в середовищі Microsoft. NET, оскільки найбільш тісно і ефективно інтегрована з нею.

Об'єднання кращих ідей сучасних мов програмування (Java, C + +, Visual Basic і ін) робить мову C # не просто сумою їх достоїнств, а мовою програмування нового покоління.

Розробка утиліти

3.1. Вибір технології програмування

Для розробки утиліти ми використаємо один із класів WMI і конструктор ManagementObjectSearcher().

Використання класу WMI

Windows Management Instrumentation (WMI) - це інструментарій керування Windows. Якщо говорити більш розгорнуто, то WMI - це одна з базових технологій для централізованого управління і стеження за роботою різних частин комп'ютерної інфраструктури під управлінням платформи Windows.

Для того, щоб отримати доступ до властивостей підключених пристроїв нам потрібно якось доступитись до одного із класів WMI, а саме до класу WIN32.

Клас WIN32 - моніторинг та управління апаратної системи і їх особливості. Як правило, ці класи розташовані в кореневому \ cimv2 простору імен WMI.

У цьому класі міститься інформація про всі внутрішні і зовнішні пристрої, драйвера, встановлені програми та інше. За допомогою виклику АРІ-функцій можна доступитись до інформації відповідних пристроїв.

Звичайно, можна витягати інформацію кожної групи пристроїв окремо, але тоді код буде великим та не зрозумілим а користувачу важко буде знайти потрібний пристрій серед безлічі системних назв. Тим більше, запит інформації відповідного пристрою не гарантує що він підключений до комп’ютера.

У WIN32 міститься клас Win32_PnPEntity. Тут відображаються властивості всіх підключених і працюючих пристроїв. Властивості цих пристроїв містяться у вигляді записів в диспетчері пристроїв, що розташований на панелі управління. Набагато простіше і вигідніше використати цей клас для моніторингу пристроїв.