Променеві методи дослідження в стоматології: радіовізіографія, панорамна рентгенографія, панорамна зонографія, продольна томографія, КТ. Принцип отримання зображення. Показання, протипоказання

Радіовізіографія. За допомогою радіовізіографа отримують рентгенівський знімок зубів менш ніж за 1 секунду на екрані монітора, геометрично неспотворене зображення досліджуваного об'єкта, яке можна вивчати негайно або в динаміці лікування, викликаючи інформацію з архіву комп'ютера.

Використовуючи внутріоральную відеокамеру, отримують двомірне зображення обличчя, порожнини рота і виводять їх на екран монітора. Внутріоральная відеокамера може відобразити будь-яку ділянку порожнини рота, маніпулювати цим малюнком, прогнозувати і демонструвати кінцевий результат лікування, пацієнт може сам бачити свої зуби, знімок можна зберігати в пам'яті комп'ютера, на дискеті, роздрукувати на папері.

У терапевтичної стоматології проводять Радіовізіографію при ендодонтичних втручаннях до і після лікування, для вивчення періапікальних тканин, кісткової тканини щелепи, для діагностики та планування пародонтологічного лікування, для вивчення твердих тканин зубів та планування лікування дефектів твердих тканин зубів каріозного і некаріозного походження, при хронічних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота, особливо при передракових захворюваннях і пухлинах щелепно-лицьової області, при плануванні реставрації зуба з дзеркальним поворотом на екрані однойменного зуба із протилежного боку. Особливо важлива радіовізіографія при лікуванні зубів у вагітних жінок!

Панорамна рентгенографія базується на отриманні збільшених рентгенограм за рахунок максимального наближення джерела рентгенівського випромінювання до об'єкта зйомки. Для цього використовують апарати зі спеціальними гострофокусними рентгенівськими трубками, які під час зйомки вводять у рот пацієнта, що забезпечує достатню чіткість зображення кісткової структури щелеп. Рентгенівську плівку розмірами 13 х 18 см у спеціальній гнучкій касеті розміщують зовні верхньої або нижньої щелепи. На панорамних рентгенограмах зображення зубів і щелеп збільшене в середньому в 2 рази. Панорамні рентгенограми застосовують для оцінювання загального стану зубо-щелепної системи, визначення стану пародонта в межах зубного ряду щелепи. Перевагами цього методу перед звичайною рентгенографією є, по-перше, те, що за короткий проміжок часу можна одержати відомості про стан усіх зубів та прилеглих тканин щелепи, про структуру кістки на всьому її протязі, виявити приховані дефекти каріозного та некаріозного походження в усіх зубах щелепи, дефекти її розвитку, а по-друге, пацієнт отримує невелику дозу опромінення. Панорамна рентгенографія дає змогу вивчити взаємовідношення верхніх молярів і премолярів та дна верхньощелепної пазухи, а в дитячому віці — стан коренів тимчасових зубів і фолікулів постійних, стадії формування кореня. Однак для уточнення деяких деталей все ж таки інколи виникає необхідність у проведенні контактної рентгенографії.

Панорамна зонографія - пошарове дослідження лицьового черепа за допомогою спеціального багатопрограмного панорамного апарату, при включенні якого рентгенівська трубка здійснює рівномірний рух навколо лицьової області голови, при цьому зображення об'єкта (верхня і нижня щелепи, пірамідки скроневих кісток, верхні шийні хребці) записується вузьким рентгенівським променем на вигнуту за формою обличчя касету з плівкою.
Рентгенівська комп'ютерна томографія (РКТ) - сучасний швидко прогресуючий метод. Виробляються поперечні пошарові зрізи будь-якій частині тіла (головний мозок, органи грудної, черевної порожнин та заочеревинного простору тощо) за допомогою вузького рентгенівського пучка при круговому русі рентгенівської трубки.

Взаємодія ІВ з речовиною. Механізм радіаційного пошкодження пухлинних клітин

При взаємодії квантового випромінювання з речовиною виникають наступні ефекти:

1. Фотоелектричний ефект (фотоефект) настає внаслідок передачі всієї енергії кванта орбітальному електрону, який вибивається з орбіталі атома речовини і називається фотоелектроном. Атом, який втратив електрон, перетворюється в позитивний іон, а фотоелектрон викликає іонізацію середовища як безпосередньо іонізуюча частинка. В кінці шляху пробігу фотоелектрон губить енергію, приєднується до нейтрального атома середовища і перетворює його в негативно заряджений іон. Фотоефект виникає при енергії кванта 0,1 - 0,3 МеВ.

2. Комптон-ефект (комптонівське розсіювання) полягає в передачі частини енергії γ-кванта електрону середовища і зміні свого попереднього напрямку, а електрон рухається в напрямку, зміненому впливом енергії γ-кванта. Такий електрон називається електроном віддачі і може іонізувати середовище. Комптон-ефект виникає при енергії γ-квантів близькій до 1 МеВ.

3. Утворення електронно-позитронних пар виникає внаслідок зіткнення фотона (з енергією більшою 1 МеВ) з полем ядра речовини, при цьому утворюється пара електрон-позитрон, яка викликає іонізацію середовища. При анігіляції електронно-позитронної пари виникає γ-фотон з енергією 1,02 МеВ. Фотони з енергією більшою 2,2 МеВ можуть вибити з ядра атома нейтрон чи протон. Це явище називається ядерним фотоефектом, в результаті чого часто виникають радіонукліди.

Взаємодія корпускулярного випромінювання з речовиною.

1.При взаємодії α-частинок з речовиною виникає збудження та іонізація атомів внаслідок непружних зіткнень з орбітальними електронами. При потраплянні α-частинок в ядро атома речовини виникає ядерна реакція з виділенням нейтронів, α-частинок, тощо.

2.При взаємодії β-частинок з речовиною виникають пружні і непружні взаємодії, внаслідок чого виникає іонізація, збудження атомів та ядер і гальмівне випромінювання.

3. Крива Брегга. При проникненні заряджених частинок углиб речовини наростає кількість взаємодій випромінювання з атомами і молекулами. При цьому швидкість частинок зменшується, відповідно підвищується ймовірність нових взаємодій, і частота іонізацій збільшується. Із збільшенням пробігу питома іонізація (число іонізацій на одиницю довжини пробігу) зростає, досягає максимуму (пік Брегга), а далі швидко зменшується до нуля.

класифікацію радіочутливості, що і в наші дні визнається багатьма ученими:

1. Радіочутливі пухлини - семінома, тимома, лімфосаркома, пухлина Юінга, базальноклітинний рак і ін.

2. Помірно радіочутливі - плоскоклітинний рак.

3. Помірно радіорезистентні - аденокарцинома

4. Радіорезистентні пухлини - нейрофібросаркома, фібросаркоми, тератоми, шкірні меланоми, хондросаркоми та ін.

Радіочутливість пухлин залежить від їх гістологічної будови, ступеню диференціації клітинних елементів, співвідношення строми і паренхіми (пухлини багаті стромою менш чутливі до радіації внаслідок поганого забезпечення киснем), кровопостачання, локалізації, величини пухлини (дрібні більш чутливі, ніж великі), від швидкості і характеру росту - ендофітні пухлини більш чутливі, ніж екзофітні форми.

 

Варіант

1. Ангіографічне дослідження і принцип отримання зображення. Показання, протипоказання. Штучне контрастування об*єкта.

Штучне контрастування здійснюється завдяки введенню в організм людини спеціальних рентгеноконтрастних препаратів, що послаблюють рентгенівське випромінювання більшою мірою, ніж навколишні тканини. Рентгеноконтрастні йодовмісні речовини поділяються на:

жиророзчинні (практично не використовуються);

водорозчинні: іонні (урографін, гіпак);

неіонні (ультравіст, омніпак, Візіпак).

Найбільш часто методики з штучним контрастуванням застосовуються для рентгенівських досліджень органів черевної порожнини і заочеревинного простору. В умовах штучного контрастування здійснюється дослідження шлунково-кишкового тракту з введенням в порожнину водної суспензії сульфату барію, а в окремих випадках і йодовмісних препаратів. Дослідження органів сечовиділення, жовчовиділення здійснюється при парентеральному або ретроградним введенні рентгеноконтрастних йодовмісних речовин. Принцип отримання рентгенівського зображення досліджуваного органу заснований на неоднорідному ослабленні (поглинанні) пучка рентгенівського випромінювання при проходженні його через тканини різної щільності і попаданні неоднорідне ослабленого випромінювання на сприймаючу систему (рентгенівську плівку або флюоресцирующий екран).

АНГІОГРАФІЯ Методика полягає в наступному: в судинне русло вводиться рентгеноконтрастное речовина і в цей же момент виконується кілька рентгенологічних знімків.

Ангіографія судин широко застосовується для визначення різноманітних патологій судин, таких як стеноз (Звуження) судини, аневризма (Розширення) судини та інше, а також для виявлення патологічних станів серця, діагностики функції нирок, для виявлення вад розвитку і пошкодження різних органів, для діагностики пухлин, кіст та багатьох інших патологічних станів.