Передраковий процес - дисплазії шийки матки.

Справжня ерозія шийки матки - це відсутність покривного епітелію на її піхвовій частині. Часто виникає внаслідок ендоцервициту, ендометриту. Необережне дослідження може привести до десквамації багатошарового плоского епітелію і виникнення справжньої ерозії шийки матки, перебіг якої відносно нетривалий (2-3 тижні). Ділянка ураження може закриватись новоутворенням плоским або циліндричним епітелієм з утворенням псевдоерозії.
Клініка: при огляді шийки матки в дзеркалах справжню ерозію шийки матки виявляють біля зовнішнього вічка. Вона має неправильну округлу форму, яскраво-червоний колір, при дотику кровоточить. Дно її являє собою набряклу сполучну тканину із субепітеліальними судинами.
Діагностика: ґрунтується на даних клінічної тканини кольпоскопії, цитологічного дослідження. Біопсію роблять рідко у найбільш зміненій ділянці шийки матки. Диференціальну діагностику проводять з метою відмежування справжньої ерозії шийки матки, ендометріозу, туберкульозу, раку шийки матки.
Лікування: - лікують супутні захворювання, які призвели до справжньої ерозії шийки матки. Місцеве тампони з обліпиховим маслом, олією шипшини, показана лазеротерапія. Курс лікування 6-8 днів.

Псевдоерозія
Це доброякісний патологічний процес шийки матки, який проявляється епітелізацією циліндричним епітелієм дефекту багатошарового плоского епітелію піхвової частини шийки матки. Циліндричний епітелій наповзає на ерозивну поверхню із слизової оболонки шийкового каналу. Псевдоерозія зустрічається у 38% жіночого населення. Захворювання поліетіологічне.
Основні причини виникнення:
- запальні захворювання (цервіцит, ендоцервицит);
- поліпи;
- травми шийки матки під час пологів;
- гормональні порушення.
Максимальна частота таких ектопій зустрічається у молодому віці до 25 років. Псевдоерозія буває набута, вроджена, рецидивуюча.
За морфологічними ознаками розрізняють:
- папілярні;
- фолікулярні;
- залозисті;
- змішані псевдоерозії.
Клініка: хворі на псевдоерозію шийки матки не пред'являють скарг, при наявності супутніх запальних процесів матки, придатків, піхви можуть бути скарги на виділення з піхви, біль, деколи контактні кровотечі.
Псевдоерозії розташовуються навколо зовнішнього вічка або на задній губі шийки матки. Мають величину від 3-5 мм до 5 см, неправильну, рідше круглу форму, "оксамитову поверхню", червоне забарвлення. Часто рецидивують, легко кровоточать. Діагностика: ґрунтується на даних огляду шийки матки.

ДОБРОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ

Усі пухлини яєчників можна розділити на 2 основні групи:

• небластоматозні непроліферуючі

• бластоматозні проліферуючі

Класифікація пухлин яєчників (міжнародна)

1. Епітеліальні пухлини:
А.. Серозні пухлини.

Б. Муцинозні пухлини

В. Ендометріоїдні пухлини

Г. Світлоклітинні (мезонефроїдні) пухлини

Д. Пухлини Бреннера.

Е Змішані епітеліальні пухлини

Є. Не диференційована карцинома

Ж. Епітеліальні пухлини, що не класифікуються

2. Пухлини строми статевого тяжа:
А.. Гранульозостромально - клітинні пухлини
Б. Андробластоми
В. Гінандробластома
Г. Пухлини строми статевого тяжа, що не піддаються класифікації
3. Ліпідно - клітинні (ліпоїдно-клітинні) пухлини
4. Герміногенні пухлини:
А. Дисгермінома
Б. Пухлина ендодермального синуса
В. Ембріональна карцинома
Г. Поліембріома
Д. Хоріонепітеліома
Е. Тератома
Є. Змішані герміногенні пухлини

5. Гонадобластома:

А. (чиста без домішок інших форм)

Б. Змішана з дисгерміномою та іншими формами герміногенних пухлин.

6. Пухлини м'яких тканин, неспецифічні для яєчників.

7. Пухлини, що не піддаються класифікації.

8. Вторинні (метастатичні) пухлини

9. Пухлиноподібні процеси
А. Лютеома вагітності

Б. Гіперплазія строми яєчника і гіпертекоз

В. Масивний набряк яєчника

Г. Поодинока фолікулярна кіста і кіста жовтого тіла

Д. Множинні лютеїнізовані фолікулярні кісти і чи кісти жовтого тіла

Е. Множинні фолікулярні кісти (полікістозні яєчники)

Є. Ендометріоз

Ж. Поверхневі епітеліальні кісти-включення (термінальні кісти- включення).

Прості кісти

Й. Запальні процеси.

І. Параоваріальні кісти

 

Небластоматозні непроліферуючі пухлини яєчників
(кісти яєчників)
Кіста яєчника - це порожнина, виповнена рідким вмістом, яка виникає у результаті затримки та надмірної секреції рідини. Найчастіше кісти локалізуються в яєчнику (кіста жовтого тіла, кіста яєчника фолікулярна, лютеїнові кісти, кіста дермоїдна) та у придатку, розташованому над яєчником (параоваріальна кіста).

 

Фолікулярна кіста яєчника

Однокамерний тонкостінний пухлиноподібний утвір тугоеластичної консистенції з прозорим вмістом, який виникає внаслідок скупчення рідини у кістозно-атрезуючому фолікулі. Може виникнути у будь-якому віці, частіше внаслідок перенесеного запального процесу. У такому утворі відсутній справжній бластоматозний процес

Клініка: Основний симптом - біль унизу живота, рідше порушення менструального циклу. Кіста визначається збоку чи спереду від матки. Вона щільноеластичної консистенції, малоболюча при пальпації, її діаметр не перевищує 10 см. Нерідко супроводжується запальним процесом у ділянці придатків.

Лікування: на протязі 2-3 менструальних циклів, якщо пухлиноподібний утвір не розсмоктується, то рекомендовано хірургічну операцію - резекцію чи видалення яєчника, оскільки до операції важко диференціювати кісту від серозної кістоми яєчника. У жінок клімактеричного періоду та постменопаузи виконують операцію видалення придатків та матки.

Кіста жовтого тіла
Це ретенційний утвір діаметром до 8 см., наповнений світлою прозорою рідиною, інколи з домішками крові. Стінки кісти товсті. Трапляється у жінок віком від 16 до 55 років.
Клініка: Основна скарга — біль унизу живота у зв'язку із супровідним запальним процесом у придатках матки. Відсутні специфічні клінічні ознаки. Бувають ускладнення - крововилив у порожнину кісти. Кіста частіше пальпується збоку від матки, має нерівномірну консистенцію, нерідко виникає під час вагітності, після переривання якої швидко розсмоктується.
Лікування: на протязі 2 - 3 - х менструальних циклів якщо вона не розсмоктується — оперативне лікування.

Параоваріальна кіста

Це ретенційний однокамерний утвір між листками широкої зв'язки матки, який походить із розташованого над яєчником придатка. Виникає у віці 20 - 40 років. Кіста має щільноеластичну консистенцію окрему чи овальну форму наповнену прозорим вмістом, стінка тонка, прозора із судинною мережею, може бути як маленька так і гігантських розмірів.

Клініка: біль унизу живота, попереку — при великих розмірах наявні симптоми стиснення сусідніх органів, при перекруті ніжки - клініка гострого живота.

Лікування: хірургічне - видалення кісти.

Текалютеїнові кісти
Вони можуть самостійно розсмоктуватися у результаті лікування основного захворювання — міхурового занеску та хоріонепітеліоми матки, при яких вони виникають. Хворі з діагнозом кісти яєчника повинні перебувати на диспансерному обліку. Ретенційні кісти невеликих розмірів можуть розсмоктуватись під впливом протизапальної терапії. Тому допустимо їх лікувати до 4 - 6 тижнів. Справжня ж пухлина яєчника зустрічається у кожної 3—4 хворої жінки з діагнозом ретенційна кіста. Звідси — вчасне оперативне лікування.

 

ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ. КЛАСИФІКАЦІЯ. БЛАСТОМАТОЗНІ ПРОЛІФЕРУЮЧІ ПУХЛИНИ ЯЄЧНИКІВ
(КІСТОМА ЯЄЧНИКІВ)
Серозна кістома яєчника (ціліоепітеліальна) - справжня доброякісна епітеліальна пухлина яєчника, яка частіше буває однокамерною, однобічною, може досягати великих розмірів. Містить серозну рідину жовто-солом'яного кольору. Ріст пухлини спричиняє збільшення розмірів живота, порушення функції сусідніх органів. При гінекологічному дослідженні - збоку або з переду матки пальпується щільноеластична не болюча пухлина.
Лікування - хірургічне. Прогноз сприятливий.

 

Папілярна кістома яєчника
(сосочкова)
Бувають інвертуючими - сосочки ростуть всередину капсули кістоми та евертуючими (сосочки розміщуються на зовнішній поверхні капсули, при цьому пухлина набуває вигляду цвітної капусти), а також змішані - коли сосочки розміщуються на зовнішній і внутрішній поверхні капсули, часто двобічні, частіше у жінок дітородного віку, супроводжуються асцитом, запальним процесом у малому тазі, розростанням сосочків по очеревині, нерідко перероджується в рак. Діагноз підтверджується УЗД, лапароскопії.
Лікування: оперативне.

Муцинозна кістома (псевдомуцинозна)
Епітеліальна доброякісна пухлина, спостерігається у жінок різних вікових груп, може досягати великих розмірів, іноді багатокамерна круглої або овальної форми. Порожнина кістоми виповнена густим слизоподібним вмістом (псевдомуцином).
Клініка: біль, важкість унизу живота, порушення функції суміжних органів. Асцит виникає рідко, при бімануальному дослідженні утвір еластичний консистенції з вузлуватою поверхнею.
Діагностика для підтвердження діагнозу - УЗД, лапароскопія. Лікування: оперативне.

Фіброма яєчника
Доброякісна пухлина, яка розвивається із строми яєчника. Має круглу або овальну форму, щільна, однобічна, може досягати розмірів голови людини, виникає у жінок віком 40 - 50 р. Може перебігати безсимптомно або з асцитом, зрідка приєднується гідроторакс і анемія (синдром Мейгса).
Лікування: оперативне.

ОСОБЛИВІ ФОРМИ ПУХЛИН
Андробластома (аренобластома)
Пухлина, що виробляє тестостерон, і в зв'язку з цим має маскулінізуючі властивості. Спостерігається рідко, перебіг злоякісний.
Клініка: характерні атрофія молочних залоз, матки, зовнішніх статевих органів, будова тіла стає подібною до чоловічої: з'являється волосся на обличчі, грудях, кінцівках, голос стає грубим.
Діагноз підтверджується - УЗД, лапароскопія, біопсія яєчника.
Лікування: оперативне.
Прогноз сприятливий.

Текома
Текаклітинна пухлина
Належить до естрогенопродукуючих пухлин, частіше доброякісна. Розвивається у віці 60 років і більше, однобічна, круглої або овальної форми. Розміри від невеликих до голівки новонародженого. У дівчаток спостерігається передчасне статеве дозрівання, у жінок в менопаузі - маткові кровотечі. Асцит виникає як при доброякісному так і злоякісному перебігу захворювання. Злоякісна текома частіше розвивається у молодому віці.
Діагностика: бімануальне дослідження виявлення пухлини і збільшення матки, УЗД, лапаро -, гістероскопія.
Лікування: оперативне.
Прогноз при злоякісному - сумнівний.

Дисгермінома
Злоякісна пухлина яєчника, що виникає з елементів недиференційованих гонад, які зберігаються у воротах яєчника з ембріонального періоду розвитку.
Клініка: Пухлина трапляється переважно в інфантильних жінок віком до ЗО років. Спостерігаються незначні місячні, які виникають рідко. Бімануально визначають пухлину придатків, яка має щільну консистенцію, вузлувату поверхню. Новоутворення розвивається швидко, метастазуючи в органи грудної клітки.
Діагностика складна. Враховують клінічну картину, дані лапароскопія та гістологічного дослідження біоптату.
Лікування: оперативне з наступною променевою терапією.
Прогноз несприятливий.

Тератобластома яєчника
Злоякісна пухлина, яка спостерігається рідко здебільшого у дитячому та підлітковому віці.
Клініка: Біль унизу живота, слабкість, нездужання. Асцит з'являється у випадках задавленої форми. Швидко настає метастазування.
Діагностика: остаточний діагноз — дані гістологічного дослідження.
Лікування: оперативне з променевою терапією.

Фолікулома
Гормональне активна пухлина, що продукує естрогени. Розміри її від мікроскопічних включень до 40 см. в діаметрі, колір жовтий. Буває як доброякісна так і злоякісна.
Клініка: залежить від ступеня гіперестрогенії, віку жінки. У дівчаток спостерігається передчасне статеве дозрівання: поява оволосіння на локу і в пахвових западинах, збільшення молочних залоз. У жінок дітородного віку спочатку виникає аменорея, пізніше з'являються ациклічні кровотечі, в постменопаузі - маткові кровотечі.
Діагностика: підтверджується УЗД, лапараскопії - гістологічного дослідження біоптату.
Лікування: хірургічне + хіміотерапія при ІІІ-ІУ ст. ракового процесу.

Дермоїдна кіста
Доброякісна пухлина, яка може розвиватися у жінки будь-якого віку, розміщується зпереду від матки, має порівняно невеликі розміри, гладеньку блискучу поверхню, довгу ніжку. На розрізі кіста являє собою тонкостінний утвір, виповнений жировим вмістом може містити волосся, кістові утвори, зачатки зубів.
Клініка: Новоутворення невеликих розмірів перебігає безсимптомно. При великих пухлинах виникає біль, відчуття важкості унизу живота. При бімануальному дослідженні в ділянці придатків спереду від матки визначають пухлини нерівномірної щільності.
Діагностика: УЗД, лапароскопія.
Лікування: хірургічне
Прогноз: сприятливий, переродження трапляється у 0,4 - 1,7% хворих.

Ускладнення кіст і кістоми яєчника.
1. Злоякісне переродження - найчастіше спостерігається при ціліоепітеліальних та папілярних пухлинах, рідше при муцинозних і зовсім
рідко при дермоїдних. Момент виникнення злоякісного переродження виявити важко, тому необхідно якомога раніше видалити пухлину.
2. Перекручування ніжки пухлини - виникає некроз і перитоніт із різким болем унизу живота, підвищення Т тіла, нудота, блювання, симптоми подразнення очеревини, прискорення пульсу, рекомендована термінова операція.
3. Нагноєння пухлини - термінова операція.
4. Розрив капсули пухлини (шок - термінова операція).

МІОМА МАТКИ
Міома матки - доброякісне новоутворення, яке походить із м'язових та сполучнотканинних елементів. Спостерігається у 20 - 25% жінок віком понад ЗО років. Розвиток пухлини пов'язаний з порушенням у системі гіпоталамус - гіпофіз - кіркова речовина надниркових залоз - яєчники.
Розрізняють такі форми міоми матки:
Інтерстиціальну - розташування вузлів між м'язами матки. Субсерозну - новоутворення розміщене під очеревиною, що вкриває матку, і з'єднане з маткою тонкою ніжкою або широкою основою. Субмукозну - під слизовою оболонкою. Вузли міоми можуть локалізуватися в різних відділах матки: в перешийку, шийці, дні, тілі, в круглій та широкій маткових зв'язках. Іноді спостерігається куляста міома з дифузним розростанням пухлини в тілі матки.

 

Клініка:
Безсимптомно можуть перебігати невеликі, особливо субсерозні та інтерстиціальні. Основними проявами хвороби є кровотечі під час місячних або після них, біль унизу живота, в попереку, порушення функції сусідніх органів, деколи білі, безплідність, неврастенія, зміни в серцево-судинній системі. Кровотечі бувають циклічними (менорагії) та ациклічними (метрорагії). Менорагії характерні для інтерстиціальної і субмукозної локалізації вузлів, при цьому менструації тривають понад 7 днів і посилюються. Метрорагії виникають при субмукозних міомах у зв'язку з некрозом слизової оболонки. Постійні щомісячні кровотечі призводять до недокрів'я. Хворі скаржаться на зниження працездатності, загальну слабкість, біль голови, запаморочення, посилене серцебиття, задишку. Кінцівки набрякають, шкіра стає воскоподібною. При підозрі на субмукозну міому проводять зондування матки, гістеросальпінгографію, гістероскопію. Для субсерозної міоми кровотечі не характерні. При некрозі, перекруті ніжки міоматозного вузла, спайках із тазовою очеревиною, а також при запальних процесах у придатках матки провідною ознакою хвороби є больовий синдром. Інформативним методом діагностики є УЗД.

Лікування:
згідно віку хворої, швидкості росту пухлини, ступеня вияву симптоматики, локалізації вузлів, наявності ускладнень. Консервативне при невеликих пухлинах і помірних кровотечах. Операція показана при швидкому рості пухлини, значних маткових кровотечах, які призводять до недокрів'я, симптомах стиснення суміжних органів, перекруті ніжки вузла, некрозі вузла, субмукозних міомах, міомі шийки матки. Оперативні втручання в залежності від показань.