Мультимедійні видання та бази даних на сайті нбув

У сучасному інформаційному суспільстві відбувається процес зміни конвергенції технологій, що безумовно впливає на його розвиток. Ці зміни значною мірою стосуються питань збереження культурної спадщини та надбань людства.

В Україні існує низка проблем та труднощів, які виникають в процесі інформатизації, проте становлення та розвиток інформаційного суспільства за останні декілька років набув стрімкого розвитку. Із впровадженням інформаційних технологій, поширенням різноманітних електронних видань та електронних аналогів друкованих видань постають нові вимоги перед сучасними бібліотеками. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського є вдалим прикладом установи, яка пройшла процес інформатизації та повністю задовольняє інформаційні потреби користувачів. На прикладі цієї бібліотеки розглянемо основні вимоги до комплектування мультимедійних видань, особливості їх збереження та використання.

Згідно з "Положенням про електронні наукові фахові видання" [9] НБУВ як система он-лайнових науково-інформаційних ресурсів включає бібліографічні ресурси загальним обсягом 3 млн. записів, загально державну реферативну базу даних обсягом 165 тис. записів, електронний фонд обсягом 40 тис. публікацій. Цими ресурсами щодня користуються понад 3 тис. віддалених користувачів з усіх регіонів України та світу. Сьогодні показники кількості віддалених користувачів бібліотеки значно перевищують кількість відвідувачів, а кількість наданих користувачам файлів – їх документовидачу [37]..

НБУВ здійснює як традиційне бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів, так і надає доступ до мережевих електронних ресурсів, котрі одночасно із внутрішніми застосовують й зовнішні інформаційні системи (електронні журнали та бази даних).

Бібліотека забезпечує зберігання власних та віддалених електронних ресурсів, забезпечує локальний онлайновий доступ до них через локальні комп’ютерні мережі та Інтернет технології. НБУВ забезпечує організацію та збереження не лише друкованих, але й електронних видань та надає користувачам нові можливості щодо роботи з великими обсягами даних.

Надання доступу до електронних інформаційних ресурсів, їх відбір забезпечують декілька підрозділів бібліотеки, проте основне навантаження покладається на читальні зали відділу обслуговування [52; 273].

Читачі НБУВ мають доступ до надійної та рецензованої наукової інформації про видання „ELSEVIER”, наукової бібліотеки на платформі Science Direct та реферативної бази даних Scopus. Вони можуть самостійно користуватись електронними виданнями та базами даних, при цьому в залі постійно чергує консультант, який у разі потреби своєчасно на належному професійному рівні може надати фахову допомогу читачам.

Формування електронних фондів бібліотеки відбувається у двох основних напрямках: 1) формування електронних повнотекстових колекцій наукових видань та періодики; 2) оцифрування паперових видань із власних фондів бібліотеки [55; 217].

Формування електронних повнотекстових колекцій пов’язане з реалізацією основних функцій та завдань бібліотеки, зокрема забезпеченням вільного доступу до наукових видань та періодики через мережу Інтернет. Саме періодичні видання містять оперативні дані та інформують про актуальні наукові досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Проаналізувавши веб-сайт НБУВ науковці Задорожна Н. Т. та Омельченко Т. Г. підрахували, що у 2005 році було представлено 5 електронних наукових фахових видань, а пошукові сервери подавали адреси ще 6 електронних наукових фахових видань. Усі ці видання – електронна копія друкованих аналогів часописів. Зокрема, це такі видання як „Наукові доповіді Національного аграрного університету”, „Українознавство”, „Вісник Національної академії державного управління при Президентові України”, „Анали Мечниковського інституту”, „Історія науки і біографістика”, „Інформаційні технології і засоби навчання”, „Український пульмонологічний журнал”, „Український хіміотерапевтичний журнал”, "Астма та алергія”, Вісник Вінницького політехнічного інституту”, з них лише одне періодичне видання „Спортивна наука України” існує лише в електронному вигляді [37].

З метою збереження цих електронних видань була запропонована концепція під назвою „Ініціатива відкритих архівів”. При цьому під поняттям „архів” розглядають сервер, який зберігає джерела науково-технічної документації у відкритому мережевому доступі.

Технологічно ІВА виникла коли електронні публікації дослідників були самоархівовані авторами на мережевих серверах відкритого доступу на популярній платформі E-Print.

З 2008 року у НБУВ розпочато роботу над формуванням інформаційного ресурсу «Наукова періодика України». З 2013 р. «Наукова періодика України» була перенесена на нову платформу (САБ ІРБІС) з метою реалізації нових інформаційних можливостей ресурсу. Для внесення даних в цей інформаційний ресурс створено 130 полів та підполів, куди вносять відомості про кожне періодичне видання. На нову платформу переміщено 2300 наукових фахових видань (серед них 500 електронних аналогів періодичних видань, що раніше не були відображені та 56 електронних журналів, які існують лише в електронній формі. Оновлений пошуковий інтерфейс добірки «Наукова періодика України» має такі переваги:

– містить повну інформацію про публікації журналу, рік та випуск;

– дозволяє здійснювати правильний бібліографічний опис наукових публікацій згідно ДСТУ;

– дозволяє здійснювати пошук за допомогою допоміжних покажчиків, а саме за «Покажчиком назв публікацій» та «Іменним покажчиком»;

– здійснювати пошук за ключовим словом;

– інтегрує «Наукову періодику України» з «Реферативною базою даних»;

– представляє дані про публікації іноземною мовою враховуючи транслітерацію;

– забезпечує довготривале зберігання видань;

– забезпечує користувачам бібліотеки повнотекстовий доступ до документів [69;13].

На сайті НБУВ важко віднайти одразу електронний журнал. Пошук можливий лише за назвою видання. Зокрема, вдалося віднайти кілька із електронних журналів, котрі не мають друкованого аналогу, «Технології та дизайн» (з 2011 р.), «Теорія і практика правознавства», «Інформаційні технології і засоби навчання» (з 2011 р.), «Scriptorium nostrum: електронний історичний журнал» (з 2014 р.),«Синопсис: текст, контекст, медіа» (з 2012 р.).

Електронні періодичні видання доступні на сайті бібліотеки у науковій електронній бібліотеці періодичних видань НАН України, а також можливий пошук у електронному каталозі бібліотеки.

У рамках обов’язкового примірника утримувачами електронних наукових фахових видань є Книжкова палата України, НБУВ та Національна парламентська бібліотека. При цьому на НБУВ покладено обов’язки щодо забезпечення публікації у відкритому доступі повних текстів статей всіх електронних наукових фахових видань України. Відповідно до цього видано Наказ та розроблено положення про передачу до НБУВ електронних копій друкованих видань та зазначено низку вимог до їх оформлення.

У НБУВ Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів, який здійснює організацію, централізоване наукове опрацювання та забезпечення використання науково інформаційних повнотекстових ресурсів [62].

Основним завданням відділу, створеного з метою формування електронних інформаційних ресурсів є: зберігання та представлення на порталі НБУВ електронних версій наукових фахових видань, забезпечення їх збереження, надання методичної допомоги науковим установам України, моніторинг науково-інформаційних суспільно значущих вітчизняних та зарубіжних Інтернет-ресурсів, вироблення стратегії та профілю комплектування електронними документами. Відділ здійснює поповнення повнотекстових електронних інформаційних ресурсів такими документами:

– електронними аналогами друкованих видань, наданими правовласниками;

– електронними документами запозиченими з із вільнодоступних Інтернет-ресурсів.

Розглядаючиособливості оформлення та структури електронних мережевих видань науковець Н. Фіголь стверджує, що рoзрoбкa структури мережевoгo видaння це першочергове зaвдaння авторів прoекту [82; 126]. Гoтoвим шaблoнaм дoвiряти не вaртo. Від структури електронного видання залежить зручність навігації та легкість дизайну, його поповнення та додавання розділів. Існують три основних типи структур мультимедійного видання: плoскa, лiнiйнa, деревoпoдiбнa, кoмбiнoвaнa. Плоска структура використовується для видaння, яке вмiщує не бiльше 15 дoкументiв. Лiнiйнa структурa складається із серiї пoслiдoвнo зв'язaних дoкументiв, у кoжнoму з яких є лише пoсилaння „вперед”, „нaзaд”. Вона переважно викoристoвується для презентaцiй, великих цiлiсних текстiв тa пiдручникiв. Це випрaвдaно, якщo сенс дoкументa всерединi лaнцюжкa незрoзумiлий aбo йoгo oтримaння небaжaне без пoпереднiх дoкументiв. Бiльшiсть великих мережевих видaнь мaє кoмбiнoвaну структуру. Щoб визначити, яка структура видaння доцільніша, неoбхiднo з’ясувати, щo воно міститиме та рoзглянути всi його мoжливості нa кiлькa рoкiв вперед. Недооцiнкa цих прогнозів чaстo призвoдить дo пoвнoї реструктуризaцiї видання в мaйбутньoму. Важливим елементoм електронного видання у мережі Інтернет є нaвiгaцiя — мехaнiзм, щo дoзвoляє вiдвiдувaчевi знaйти те, щo видaвець хoче йoму пoкaзaти. Зручна нaвiгaцiя сприяє поверненню користувaчiв нa сaйт видaння, oскiльки вoни знaють, щo з легкiстю знaйдуть неoбхiдний мaтерiaл. Oдним з oснoвних елементiв нaвiгaцiї є дoмaшня стoрiнкa сaйту, яку видно при зaпитi кoреня серверa [81; 22]. Як прaвилo, дoмaшня стoрiнкa зберiгaється у фaйлi index.htm aбo index. html. Презентaцiйнa стoрiнкa електронного видання ствoрюється oбoв'язкoвo. Їй притаманне крависе оформлення, або грaфiка, котра містить мaлo пoсилaнь, щo відображає узaгaльнену структуру видaння. Ця стoрiнкa повинна розміщуватись на цілий екрaн.Iнфoрмaцiйнa стoрiнкa електронного видання ствoрюється з викoристaнням мiнiмуму грaфiки та мiстить велику кiлькiсть iнфoрмaцiї, щo зaймaє дo чoтирьoх екрaнiв. Основним зaвдaння її є надати вiдвiдувaчевi нaйaктуaльнішу iнфoрмaцiю. Одним із основних елементів навігації є кaртa сaйту видaння, яка нaoчнo відображає структуру iнфoрмaцiї, рoзмiщену нa ньому.Зазвичай, на кoжнiй стoрiнцi сaйту видaння зaзвичaй рoзмiщують пaнель нaвiгaцiї, це можуть бути кнoпки „вперед”, „вгoру”, „нaзaд” або фрейми, щo рoзкривaються, списки, пoшук тoщo. У будь-якoму випaдку нaвiгaцiйну пaнель розглядають як спoсiб упрaвлiння вiдвiдувaчем. Пoсилaння, якi трaпляються всерединi тексту пoяснюють певне поняття aбo фрaзу, вкaзують нa iншу стoрiнку чи ресурс. Звичaйнo, не слiд oбтяжувaти дoкумент нaдмiрнoю кiлькiстю кoнтекстних пoсилaнь. Нaвiгaцiя вузлa пoдiляється нa двi чaстини — глoбaльну й мiсцеву. Глoбaльнi „мaгiстрaлi” дoзвoляють вiдвiдувaчевi швидкo рухатись з oднiєї oпoрнoї тoчки вузлa в iншу, a мiсцевi „дoрiжки” — в межaх oднoгo рoздiлу aбo групи дoкументiв. Системa нaвiгaцiї має бути дoступнa та не oбтяжувaти стoрiнку. Нaйактуaльнiшa iнфoрмaцiя мaє бути предстaвленa нa першoму екрaнi, якщo тaкoї iнфoрмaцiї бaгaтo, викoристoвується aнoнс з пoсилaнням. Елементи нaвiгaцiї пoвиннi бути стaндaртними та легкo впiзнaвaними. Пaнелi нaвiгaцiї мають перебувaти нa oднoму екрaнi. Дoмaшня стoрiнкa займає приблизно 30—40 Кб для швидкого завантаження. Сервіс має бути ненав'язливим [81; 24].

Інформаційний ресурс «Наукова електронна бібліотека» НБУВ поповнюється не лише цифровими копіями друкованих документів, але й електронними виданнями із мережі Інтернет. Комплектування з вільно доступних Інтернет ресурсів потребує не лише додаткових витрат, але й постійного моніторингу мережі, пошуку та відбору видань розміщених на них. Електронні документи приводяться до форматів, які прийняті для використання в електронних бібліотеках (PDF, DJVU, CHM, FB2). Інтернет ресурси можуть слугувати джерелом поповнення фонду бібліотеки, лише якщо розміщені електронні документи будуть конвертовані у відповідні формати прийняті бібліотекою. Технічна підтримка ресурсу здійснюється відділом забезпечення комп’ютерних мереж НБУВ. Під час організації електронного фонду бібліотек виникає низка проблем, зокрема, це накопичення великого обсягу інформації, безперервне зростання її кількості, різнорідний за багатьма ознаками характер її зберігання та поширення, відсутність уніфікованого доступу до неї. Все це призвело до створення бібліотек нового типу – електронних бібліотек.

«Наукова електронна бібліотека» комплектується різними видами електронних документів. Усі відомості про електронне видання вносяться до 48 відповідних полів. Наступним етапом є здійснення бібліографічного опису електронного ресурсу відповідно до ДСТУ 7.1.84:2007. Як стверджує Самохіна Н., кількість бібліографічних записів у «Науковій електронній бібліотеці» (електронних книг) становить майже 35 тисяч. Доступ до даного інформаційного ресурсу можна отримати на веб-порталі НБУВ – www.nbuv.gov.ua. Для полегшення пошуку документів користувачам доступний каталог електронної бібліотеки, у якому користувачі бібліотеки можуть он-лайн переглянути електронні видання та аналоги друкованих видань не захищених авторським правом, а до усіх решту отримати доступ локально. У електронній бібліотеці широко представлена довідкова література, зокрема різноманітні словники та енциклопедії [62].

Крім того НБУВ надає користувачам бібліотеки доступ до різноманітних баз даних.Звичайним компонентами бібліотечних баз даних є область назви видання, відомостей про відповідальність, заголовку, року видання та вихідних відомостей. Об’єктом бібліотечних баз даних виступає сукупність усіх чисел та років видань; цей об'єкт описується набором параметрів, що містять: повнотекстові бази даних в форматі-pdf та скановані титули видання.

Для розроблюваної бібліотечної бази даних характерні переважно наступні сутності: автор (Author), назва (Title), рік (Year), журнал (Journal), стаття (Article), номер (Number).

Прикладами використання баз даних можуть бути:

· автоматизовані системи обліку;

· реєстри та каталоги;

· електронні колекції;

· електронний архів;

· цифрові бібліотеки;

НБУВ надає доступ до таких баз даних як „Імідж-каталоги спеціалізованих фондів НБУВ” – це скановані зображення каталожних карток розташованих за роздільниками, як у каталожних ящиках. Імідж-каталоги спеціалізованих фондів містять інформацію розподілену за підрозділами Інституту рукопису, відділ газетних статей, відділ стародруків та рідкісних видань, відділ зарубіжної Україніки, відділ образотворчого мистецтва, відділ формування музичного фонду. Вони у свою чергу поділяються на підрубрики, а згодом ще дрібніші підрубрики (скановані каталожні картки).

„Acta Diurna” – це база даних, яка містить 12 назв, 374 чисел українських періодичних видань за 1919–1944 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та Державної наукової архівної бібліотеки. Користувачам бібліотеки надають доступ до цифрових зображення газет та широкі можливості повнотекстового пошуку.

Даний репозитарій “Acta Diurna” є сучасним ресурсом для забезпечення потреб академічної спільноти, навчально-освітніх проектів та сприяє зацікавленню вивчення та дослідження історії української періодики. Створена на основі матеріалів фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка електронна база передбачає наповнення повнотекстовими копіями періодичних видань 1776-1945 рр. завдяки співпраці з іншими науково-дослідницькими та бібліотечними центрами. Цей проект створений з метою формування архіву оцифрованих копій документів з можливістю текстового пошуку та каталогу періодичних видань. Започатковано проект в 2012 році з врахуванням досвіду первинних електронних депозитарії Наукової бібліотеки. Оцифрування газет здійснено шляхом співпраці з приватним підприємством „архівні інформаційні технології” та виконанню програмного забезпечення компанією „Інтелект” [62].

Інформаційно-аналітичні бюлетні Національної юридичної бібліотеки – база даних, яка містить інформаційно-аналітичні бюлетні в повнотекстовому доступі.

Інформаційно-аналітичні матеріали – база даних, яка містить повнотекстові видання» в форматі pdf, зокрема „Резонанс: бюлетень оперативної інформації електронних видань для керівників та їх референтів”, „Україна: події, факти, коментарі”, „Політичні партії в демократичному процесі”, „Шляхи розвитку української науки”, „ЄВРО-2012 у відгуках ЗМІ”, „Проблеми ринку праці”, „Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського”, „Економічна діяльність: нові орієнтири і ризики”, „Конституційний процес в Україні: політико-правові аспекти: бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів”.

Інформаційно-бібліографічні бюлетні Фонду Президентів України ­– база даних, яка містить інформаційно-бібліографічні бюлетні „Україна у відгуках зарубіжної преси”, „Інститут президентства в системі сучасних міжнародних відносин”, „Ініціативи Президента України Петра Порошенка (шляхи реформування)”, „Ініціативи Президента України Петра Порошенка (електронне урядування)”, „Стратегія-2020: практика суспільних перетворень”, „Стратегія–2020: інформаційні технології в державному управлінні” клікнувши на лінк (додаткові відомості та надходження) отримуємо в певній послідовності поділені відповідно за роками номери бюлетнів. Обравши один із них можна перейти до повнотекстового pdf-файлу видання [62].

Бази даних Історія Австрії. Біографія, автореферати дисертацій не доступні. Також НБУВ впродовж 2015-2016 року надає тестовий доступ до електронних продуктів видавництва Кембриджського університету Cambridge University Press.

Cambridge Books Online пропонує користувачам доступ до понад 20 000 електронних книг з усіх галузей знань, серед яких підручники, монографії, довідники, нові надходження та архіви, колекції до 1990 року. Щоб отримати доступ необхідно відвідати сайт http://ebooks.cambridge.org.

Користувачі бібліотеки також мають можливість доступу до повнотекстової бази даних колекцій книг видавництва Кембриджського університету з літератури, філософії, наукових досліджень, релігієзнавства, культурології, музикознавства, яка налічує понад 500 томів. Кожен том дає можливість більше дізнатися про творчість того чи іншого письменника, філософа, релігійного діяча або музиканта. До колекції входять книги про літературні та філософські течії, відображають напрями розвитку суспільної думки та художньої творчості. Додатково до традиційних для серії предметних галузей додано нові томи з живопису, права, менеджменту та соціології. Доступ до видань можна отримати перейшовши за посиланням http://universitypublishingonline.org. [62]

Окрім цього, відвідувачі бібліотеки мають доступ до унікального зібрання книг Cambridge Histories Online з історії у кількості понад 300 томів з п’ятнадцяти галузей знань починаючи із 1960 р. Повнотекстовий доступ можна отримати на сайті бібліотеки перейшовши за посиланням http://universitypublishingonline.org.

НБУВ надає доступ до електронних наукових журналів одного із найвідоміших видавництв світу – Cambridge University Press із понад 46 предметних галузей. Повні тексти журналів представлені у форматі PDF та відповідають друкованій версії. Доступ до журналів можливо отримати перейшовши за посиланням http://journals.cambridge.org.

Тематичний інтернет-навігатор спрямовує увагу онлайн-користувачів сайту бібліотеки на інші бази даних повнотекстових видань у мережі Інтернет. Це зокрема, база даних Hindawi Publishing Corporation – електронна колекція наукових рецензованих журналів відкритого доступу, котрі охоплюють всі галузі науки, техніки і медицини, а також декілька областей соціальних наук [62].

Електронний ресурс НБУВ „MDPI - Open Access Publishing” містить понад 120 рецензованих наукових журналів відкритого доступу різних галузей знання на платформі MDPI.

Отже, НБУВ надає користувачам доступ до понад 35 тисяч електронних (мультимедійних) видань, забезпечує їх використання користувачами комп’ютерними засобами, здійснює їх облік. Також НБУВ надає повнотектовий доступ користувачам бібліотеки до вітчизняних та світових баз даних.

 

ВИСНОВКИ

В епоху комп’ютеризації та інформатизації постають нові вимоги перед суспільством, зокрема, це використання сучасних мультимедійних технологій у навчанні та роботі. Нестабільна фінансова ситуація в країні все частіше позначається на недофінансуванні видавництв та безумовно впливає на якість більшості видань та кількості тиражу. Все частіше провідним видавцям та авторам доводиться шукати спонсорів для друку власних книг. Завдяки використанню мультимедійних технологій стало можливим створення електронних видань (підручників, словників, довідників, журналів), яке б допомогло вирішити цю проблему.

На жаль, серед вітчизняних науковців немає єдиної думки, щодо дефініції поняття „електронне видання”. Ю. Пелех, вважає, що електронними виданнями варто вважати, лише ті, які існують в електронному вигляді та зафіксовані на переносних носіях інформації або існують в мережі Інтернет. Відповідно до ДСТУ 7157-2010 „Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості” до електронних видань зараховує ще й електронні копії друкованих аналогів.

„Мультимедійне електронне видання” – електронне видання, в якому присутня інформація різних типів (текст, відео, звук), які існують у незмінному вигляді в мережі Інтернет або на переносних носіях інформації.

Оскільки, дипломне дослідження пов’язане із особливостями створення та використання мультимедійних видань у першому розділі розкрито поняття та суть „мультимедійного видання”, його властивості, наведено основні типи їх класифікації. Відповідно до різних критеріїв електронні видання класифікують за: природою уявлення основної інформації; технологією розповсюдження; характером взаємодії з користувачем; періодичністю; структурую, соціальними групами; поліграфічним критерієм. При створенні та розробці мультимедійних видань необхідно враховувати низку принципів, зокрема це: придатність для комунікації, зручність сприйняття і розуміння, зручність вивчення матеріалу та привабливість. Завдяки дотриманню цих вимог можливо досягти основного завдання та призначення мультимедійного видання.

У другому розділі дипломного дослідження розглянуто різновиди мультимедійних видань: електронний підручник та електронний журнал. Оскільки, електронний підручник за винятком друкованої електронної копії у PDF-форматі, має складну дидактичну структуру, проектування модуля електронного підручника відбувається у три етапи. При цьому слід визначити точний обсяг навчальної інформації, навчальний матеріал структурувати за рівнем складності, в межах кожного підрозділу сформувати питання для перевірки знань, визначити послідовність сторінок відповідно до сформованих рівнів.

З впровадженням електронних технологій все більше переваг в порівнянні з їх друкованими аналогами з’являється і у електронних журналів. Перевагами електронних журналів є гіпертекстові посилання, гіпермедіа, електронні аналогові моделі, зображення, звук тощо. З метою заохотити суспільство до використання електронних журналів видавництва надають безкоштовний тривалий тестовий доступ до власних електронних версій періодичних видань, або ж їх безкоштовну електронну версію. Значна частина електронних періодичних видань доступна он-лайн в мережі Інтернет. Та на жаль, переважна їх більшість не є самостійним електронним періодичним виданням, а електронною копією друкованого аналога. Різновиди мультимедійної продукції, а саме електронні підручники, електронні журнали, електронні довідкові видання набувають великої популярності у суспільстві та широко використовуються у навчанні та науковій роботі. Відповідно при значній кількості електронних видань виникає необхідність у їх збереженні та формуванні до баз даних. Тому, у дипломному дослідженні розкрито основні типи баз даних, їх структуру та особливості класифікації.

У третьому розділі „Особливості створення мультимедійних видань та їх використання бібліотеками”розкрито особливості створення мультимедійних видань на основі HTML5, PDF та Flash технологій, їх основні переваги та відмінності. При створенні мультимедійних видань за допомогою НТМL технологій використовуються спеціальні команди-теги, які вказують правила форматування документів при виведенні інформації на екран монітора. Проте відсутність необхідного шрифту на комп’ютері користувача викликає низку труднощів при перегляді документів. Це стало поштовхом для розробників щодо створення та апробації нових версій мови HTML. Створенні мультмедійні видання за допомогою HTML 5 містять уже 30 нових елементів, котрі можна використовувати при створенні веб-сторінок та апробовані для використання різноманітними браузерами.

Мультимедійні видання розроблені на основі Flash технологій надають можливість використання векторної графіки і анімації, що значно розширює коло інтересів користувачів та розробників. Перевагами векторних зображень є те, що графіка, тексти, схеми та анімація легко експортуються в компактні файли формату SWF(Shock Wave Flash), які швидко завантажуються та здатні потоково програватися в мережі Інтернет за допомогою звичайного браузера. Наявність адаптованих мов програмування дозволяє створювати за допомогою цих технологій мультимедійні проекти різних рівнів.

Формат PDF – один із найбільш поширених в мережі Інтернет. Проте створення мультимедійних видань за допогою PDF можливе лише при використанні програмного продукту Adobe Acrobat Professional. У PDF файлах найчастіше представлені оригінали-макети електронних видань, а також переважна більшість документів розміщених у базах даних бібліотеки. У дипломному проекті розкрито особливості створення мультимедійних видань на основі цих найбільш поширених форматів. Мультимедійні видання створені за допомогою HTML5, PDF та Flash технологій найбільш поширені в мережі Інтернет та представлені у базах даних бібліотек.

Перед бібліотеками, як інформаційними центрами суспільства постають також нові вимоги, щодо обліку та збереження мультимедійних видань. Більшість бібліотек надають користувачам он-лайн доступ до бібліотечних інформаційних ресурсів через мережу Інтернет. Все частіше спостерігається відсутність реального користувача у бібліотеці, оскільки існує велика кількість електронних ресурсів, які можуть задовольнити інформаційні потреби користувача он-лайн. Саме тому, бібліотеки розробляють інструкції, положення щодо відбору та зберігання не лише друкованих, але й електронних видань. В дипломному дослідженні розкрито принципи відбору мультимедійних видань до НБУВ та особливості їх відображення у різноманітних базах даних. Відбір мультимедійних видань до НБУВ здійснює Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів, який постійно моніторить мережу Інтернет на наявність мультимедійних видань та здійснює їх наукове опрацювання. Низка періодичних видань, зокрема і електронних та копій друкованих аналогів видань представлена на веб-сайті НБУВ на інформаційному ресурсі „Наукова періодика України”. Зібрання електронних копій друкованих аналогів періодичних видань здійснюється на підставі „Положення про передачу електронних копій видань до НБУВ”, в котрому подано основні вимоги до них. Також НБУВ надає доступ до Наукової електронної бібліотеки та повнотекстових баз даних таких як інформаційно-аналітичні матеріали, інформаційно-аналітичні бюлетні Національної юридичної бібліотеки, Cambridge Books Online, Scopus та інших. НБУВ містить бібліографічні ресурси загальним обсягом 3 млн. записів, загально державну реферативну базу даних обсягом 165 тис. записів, електронний фонд обсягом 40 тис. публікацій.

Отже, процес створення та використання мультимедійних видань в Україні проходить процес апробації технологій HTML5, PDF та Flash для видання електронної продукції. Відповідно до цього суспільство пристосовується до використання та сприйняття інформації через електронні видання. Електронні видання поширені у мережі Інтернет та представлені на веб сайтах бібліотек.