Процеси руху хімічних елементів, які відбуваються за участі живої речовини, називаються біогеохімічними циклами.

Малий кругообіг |кругообіг| речовин в біосфері (біогеохімічний), на відміну від великого, здійснюється|скоюється,чиниться| лише в межах біосфери. Суть|сутність,єство| його — в утворенні живої|жвавої| речовини з|із| неорганічних з'єднань|сполучень,сполук| в процесі фотосинтезу і в перетворенні органічної речовини при розкладанні знов|знову,щойно| в неорганічні з'єднання|сполучення,сполуки|.

 

ТЕМА: НООСФЕРА

Ноосфера -новий стан біосфе­ри - сфера розуму, гармонійнаї стабілізація умов життя на планеті

Серед складових частин ноосфери виділяють

антропосферу (сукупність людей як організмів),

техносферу (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства) та

соціосферу (сукупність соціальних факторів, характерних для даного етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).

Розглядаючи означену єдність природи та культури (у їхній взаємодії) у розвитку ноосфери доцільно розрізняти дві стадії:

1.Ноосфера у стадії її становлення, в процесі стихійного розвитку, починаючи з моменту виникнення «людини розумної»;

2.Ноосфера, що свідомо удосконалюється спільними зусиллями людей в інтересах як людства в цілому, так і кожної окремої людини.

 

ТЕМА :ТЕХНОГЕННИЙ ВПЛИВ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АТМОСФЕРИ

Значення атмосфери:

1. Джерело СО₂ для фотосинтезу.

2. Джерело вільного О₂.

3. Наявність озонового екрану.

4. Зберігає тепло.

5. Переносить воду (дощі, сніги).

6. Середовище проживання для організмів.

7. Вплив на родючість грунту.

Атмосферне повітря складається із суміші газів:

N₂ (азот) - 78.08 %

О₂-20.9%

Аг (аргон) - 0.93 %

СО₂- 0.036%

Інші гази (неон, гелій, метан, криптон, водень) - 0.01 %

Атмосфера Землі складається з таких шарів:

- Тропосфера (до висоти 18 км)

- Стратосфера (до 50 км)

- Мезосфера (до 80 км)

- Термосфера (до 1000 км)

- Екзосфера (до 1900 км)

- Геокорона (до 2000 км)

Очищається повітря від газових домішок трьома способами:

- адсорбції рідиною;

- адсорбції твердою речовиною;

- каталітичного перетворення.

 

ТЕМА: АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ГІДРОСФЕРУ

Гідросфера – водна оболонка Землі, яка включає всю атмосферну, наземну і підземну вологу у всіх агрегатних станах за винятком хімічно зв’язаної води у мінералах і гірських породах

Стічні води поділяються на:

- побутові, або господарсько-фекальні;

- виробничі (промислові);

- дощові (атмосферні).

Розрізняють чотири класи якості води:

- чиста вода – придатна для всіх видів використання, у т.ч. для пиття і розведення цінних видів риб, найбільш чутливих до забруднення;

- мало забруднена вода – придатна для використання у комунальному водозабезпеченні тільки після відповідної підготовки. Може бути використана для відпочинку населення і рибоводства;

- забруднена – непридатна у якості питної і для рибоводства, у промисловості може бути використана після відповідної підготовки;

- сильно забруднена – непридатна для людини і використання у промисловості, для відпочинку і спорту.

Методи покращення якості води:

Освітлення та знебарвлення відбувається у послідовності:

а) попередня очистка від планктону та інших домішок мікро фільтрами і барабанними ситами;

б) коагуляція домішок сульфатом алюмінію Al₂(SO₄)₃$

в) осадження завислих речовин коагуляції у відстійниках;

г) фільтрація через фільтри з зернистою основою (керамзит, антрацит, кварцовий пісок) на підтримуючому шарі (гравій, щебінь).

Знезараження води – знищення патогенної мікрофлори – бактерій і вірусів реагентними (хлор, озон) та безреагентними (ультрафіолетове проміння) методами.

Хлорування – обробіток води хлорним вапном чи двоокисом хлору. У хлорному вапні іон кальцію пов’язаний з аніонами хлороватистої і хлористоводневої кислот, містить не більше 35% активного хлору. Двоокис хлору (ClO₂) – газ жовто-зеленого кольору, легко розчинний у воді. При епідеміях здійснюють суперхлорування – хлорування надлишковими дозами хлору.

Озонування води – обробіток води озоном – газом блідо-фіолетового кольору з характерним запахом, легко розпадається на атом і молекулу кисню. Молекулярний кисень і вільні радикали зумовлюють бактерицидний ефект. Озонування знебарвлює воду, знищує у ній смаки і запахи.

Обробіток УФ-промінням – промінням оптичного спектру від 275 до 200 нм. Їх джерелом служать ртутно-кварцеві лампи високого тиску потужністю до 2.5 кВт або ртутно-аргонні лампи.

ТЕМА: АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ЛІТОСФЕРУ

Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору частиною верхньої мантії Землі й складається з осадових, вивержених (магматичних) і метаморфічних порід.

• магматичні гірські породи появляються в результаті охолодження магми. П
складу вони діляться на кислі(багато оксиду кремнію - це граніт) та основе
(мало оксиду — базальт, габро).

• осадові породи появляються за рахунок порушення магматичних
результаті діяльності організмів та перетворення осадків (піщаники"
Осадочні породи представлені глинами, пісками, вапняками.

• метаморфічні породи утворюються на глибині при перекристалізаці
магматичних і осадових порід під дією високого, температур, газів, водюк
розчинів (вапняки перетворюються в мармур, сланці).

Екологічне значення літосфери:

1. На її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів.

2. Верхня оболонка літосфери, це ґрунти.

3. Джерело отримання корисних копалин.

Гумус - це темна аморфна речовина, що утворюється внаслідок розклад гуміфікації органічної речовин

Рослини по відношенню до родючості поділяються на:

- оліготрофи (ростуть на багатих ґрунтах) сосна, береза, акація.

- мегатрофи (ростуть на багатих ґрунтах) конвалії, проліски,

- мезотрофи (середньо вибагливі) осика, дуб, верба, каштан, вільха

деградація ґрунтів з втратою їх родючості.

Факторів дуже багато, основні з них:

1. Неправильне землекористування.

2. Знищення природних екосистем

3. Забруднення промисловими, сільськогосподарськими та побутовими відходами.

4. Забруднення ґрунту радіонуклідами після різних аварій, тощо.

5. Антропогенне забруднення (внесення пестицидів, агрохімікатів).

Ерозія (лат. роз'їдання) - називають руйнування ґрунту, що відбувається пц впливом вітру, води або механічної дії.

Водна ерозія буває:

• поверхневою;

• лінійною;

• береговою;

• іригаційною.

Вітрова ерозія (дефляція) — пов'язана з винесенням грунту вітром. Е
вітровій ерозії відбувається одночасно три процеси:

Винесення, перенесення, і відкладення.

Існують види ерозії:

3. Штучна (пов'язана з діяльністю людини);

4. Ландшафта (до факторів, які сприяють її належить неправил розміщення робочих ділянок; культур по класах схилів; впорядкува польових доріг).

5. Пасовищна (нерегульований випас тварин).

6. Транспортна (колії від коліс та гусениць транспортних механізмів).

Заходи попередження водної ерозії:

1. Агротехнічні заходи (які у свою чергу поділяються на загальні і спеціальні).

2. До загальних відносяться: оранка поперек схилу, плоскорізний обробіток ґрунту, культивація поперек схилу, щілювання.

До спеціальних заходів відносять:

- щілювання (до50см);

- кротування (на дні щілини утворюються отвір у вигляді круга, під ді
спеціальної лапки);

- мульчування (залишки соломи, кукурудзиння).

- вапнування.

2. Лісомеліоративні;

3. Гідро-технічні;

4. Організаційно-господарські заходи;

5. Контурно-меліоративна система, яка включає наступні пункти:

- контурна організація територій;

- обладнання в межах поля валів, угловин;

- створення лісосмуг у межах ділянок;

- проведення спеціальних агротехнічних заходів;

Методи боротьби з вітровою ерозією:

1. Зменшення площ полів.

2. Залишення післяжнивних залишків.

3. Смугове розміщення сільськогосподарських культур.

4. Введення у сівозміну багаторічних трав.

5. Створення куліс у парах.

6. Залісення вітроударних схилів.

7. Насадження лісових смуг.

Меліорація - докорінне поліпшення природних умов ґрунтів з ме-підвищення її родючості. За дією на грунт і рослини меліорація поділяється декілька видів:

Рекультивація - введення використання закинутих сільськогосподарських земель, земель використаних добувною промисловістю, пустирів.

Види рекультивації:

1. Сільськогосподарський — створення на порушених землях орних площ, пасовищ, садів, лісів;

2. Лісогосподарський — створення лісонасаджень цільового призначення;

3. Водогосподарський — створення різного роду водоймищ, плавальних басейнів;

4. Рекреаційний - створення зеленої зони поблизу крупних населених пунктів;

5. Профілактичний або санітарно-гігієнічний — озеленення і консервація відвалів, озеленення промислових площ;

6. Будівничий — приведення порушених земель в стан, придатний для промислові і житлового будівництва.