ТЕМА 6. Господарсько-правова відповідальність

 

Адміністративно-господарські санкції – це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єктом господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

 

Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків – це відновлення майнового стану учасника господарських правовідносин за рахунок іншого суб’єкта - правопорушника.

 

Господарське правопорушення – це протиправна дія або бездіяльність учасників господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного учасника, порушує суб’єктивні права іншого учасника господарських відносин або третіх осіб.

 

Господарсько-правова відповідальність – це майново-організаційні за змістом і юридичні за формою заходи впливу на економічні інтереси учасників господарських правовідносин у разі вчинення ними господарського правопорушення.

 

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оперативно-господарські санкції – це передбачені законодавством заходи економічного впливу кредитора на господарюючого суб’єкта-боржника (правопорушника), спрямовані на попередження або зменшення втрат кредитора від порушень боржника.

 

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

 

Принципи господарсько-правової відповідальності: - потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; - сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; - у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

 

Прострочення боржника - боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково
виникла після прострочення. Прострочення кредитора - кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що
передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із
змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати
свого зобов'язання перед кредитором.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка
допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам,
вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),
понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення
зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

 

Функції господарсько-правової відповідальності – це напрямки її дії, той господарський результат, що настає в результаті застосування господарсько-правової відповідальності.

 

Штрафні санкції – це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

 

Рекомендовані нормативні акти та література:

 

1. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року №436-IV.

2. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року №435-IV.

1. Господарський процесуальний кодекс України: Закон України від 6 листопада 1991 р. №1798-XII.

 

4. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-III.

 

5. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689-XII.

 

6. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII.

7. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України в редакції від 30 червня 1999 р. № 784-XIV.

8. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня № 236/96-ВР.

 

ТЕМА 7. Правові засади обмеження монополізму

В економіці України

Антимонопольний комітет України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпеченні державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних
уповноважених Антимонопольного комітету України, голів
територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у
спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного
комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і
майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на
рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати
праці.

Антимонопольно-конкурентне законодавство – регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності, складається з цього Кодексу, закону про Антимонопольний комітет України, інших законодавчих актів.

Дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у
будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей,
пов'язаних з особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, у тому
числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди
діловій репутації суб’єкта господарювання.

Економічна конкуренція (конкуренція) – це змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначити умови обороту товарів на ринку.

 

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

 

Копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення
зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта господарювання і
введення його у господарський обіг без однозначного зазначення
виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю
іншого суб’єкта господарювання.

 

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

 

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь
суб’єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією,
у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці
дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її
території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами
України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України.

 

Неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового)
найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг),
рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних
видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб’єкта
господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на
них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може
призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта
господарювання.

 

Неправомірним використанням товару іншого виробника є введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи.

 

Органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний
комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні
колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений
Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії
територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

 

Порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами,
роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта господарювання.

 

Природна монополія - стан товарного ринку, при якому
задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови
відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей
виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на
одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари
(послуги), що виробляються суб’єктами природних монополій, не
можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у
зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від
зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари.

 

Схиленням до бойкоту суб’єкта господарювання є спонукання
його конкурентом іншої особи, безпосередньо або через іншу особу,
до відмови від установлення договірних зв'язків із цим суб’єктом
господарювання, до невиконання (розірвання) або виконання
неналежним чином договірних зобов'язань перед цим суб’єктом
господарювання.

 

Схиленням постачальника до дискримінації покупця (замовника)
є спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника),
безпосередньо або через іншу особу, до застосування постачальником
до покупця (замовника) невигідних умов у господарській діяльності
порівняно з цим чи іншими конкурентами покупця (замовника).

 

Рекомендовані нормативні акти та література:

 

1. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року №436-IV.

2. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року №435-IV.

3. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-III.

 

4. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689-XII.

 

5. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII.

6. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня № 236/96-ВР.

 

7. Господарське право: Підручник / Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М./ Керівник авторського коллективу доктор екон.наук, проф., академік УЕАН Жук Л.А., - К.: Кондор, 2009. – 434 с.

8. Господарське право: Підручник / О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька та ін. / За ред. О.П. Подцерковного. – Х.: Одіссей, 2010. – 640 с.