У 1834 р. було засновано Київський університет імені Святого Володимира.

Педагогічні Ідеї Руссо

Основними факторами впливу на дітей Руссо вважав природу, людей та предмети оточуючого світу. Основне завдання виховання, яке здійснюється людьми і речами, полягає у тому, щоб узгодити свої впливи з природним розвитком дитини. У такому контексті слід розуміти трактування Руссо принципу природовідповідності: природне виховання допомагає вільному розвитку дитини, який відбувається через самостійне накопичення нею життєвого досвіду.Вільне виховання випливає з природного права кожної людини на свободу. Воно слідує за природою, допомагає їй. Руссо виступає за недоторканість, автономність внутрішнього світу дитини як маленької людини.

Руссо розробив чітку систему формування особистості.

Він заперечує авторитаризм у вихованні. Дітей повинні обмежувати тільки закони природи. Звідси заперечення Руссо методів покарання і примусу у вихованні. На його думку, йдучи за природою дитини, необхідно відмовитись від обмежень, встановлених вихователем. Свобода дитини може бути обмежена лише речами. У цьому зв’язку Руссо пропонує замінити методи покарання методом “природних наслідків“ від неправильних вчинків.

Безпосереднім вираженням ідеї вільного виховання є вимога Руссо, щоб дитина була вільною у виборі змісту навчального матеріалу i методів його вивчення. Що її не цікавить, у користі чого вона не впевнена, того вона i не буде вчити. Завдання вихователя так організувати всі впливи на дитину, щоб їй здавалося, що вона вивчає те, що сама хоче, а насправді те, що він їй підкаже.

 

Макаренка

педагог повинен мати перед собою програму людської особи, яка охоплює весь зміст особистості (зовнішня поведінка, внутрішні переконання, громадянське і політичне виховання та знання). Виходячи з умов часу і будучи його продуктом, Макаренко мету виховання вбачав у підготовці культурної людини, активного громадянина, який повинен отримати освіту, бажано середню кваліфікацію, бути політично розвинутим, дисциплінованим із розвинутим почуттям обов’язку і поняттям честі, господарем і організатором. А.С. Макаренко запропонував класифікацію колективів за стадіями розвитку, виділяючи при цьому наступні чотири стадії:

перша колективу ще нема, керівник змушений виступати у ролі “диктатора”;

- друга виділяються активісти, які підтримують керівника і беруть на себе частину його повноважень;

- третя колектив повністю склався, більшість функцій керівника переходить до органів самоврядування;

- четверта кожний перебуває на рівні самовиховання, ставлячи колективну вимогу сам до себе.Стрижнем педагогіки Макаренка є соціально-педагогічне вчення про колектив.

А.С. Макаренко приділяв увагу вихованню громадянських якостей дітей у сім’ї. Він наголошує на тому, що у сім’ї росте майбутній громадянин, майбутній діяч, майбутній борець.

Сухомлинського

Головна мета його педагогічної творчості — формування всебічно розвиненої особистості. В. О. Сухомлинський всебічно розкрив роль і значення школи як об'єктивного фактора виховання особистості. Школа — це місце, де дитина повинна відчувати щастя, повноцінність свого духовного життя, радість праці і творчості. ставив високі вимоги до вчителя, вимагав, щоб він був авторитетом для дітей де вчитель не лише наставник, а друг і товариш. У своїй практиці він застосовував індивідуальне виховання, у якому враховувалися співвідношення суспільних, колективних і особистих інтересів.

У його педагогічній системі категорія особистості займає центральне місце. Дитина — це активний і самодіяльний індивід, який не "вчиться на дорослого", а живе повноцінним і цікавим життям. Дитина — це розвиваюча система індивідуальних /характеру, темпераменту, розуму, інтересів, бажань, почуттів/ якостей в єдності з соціально економічними відношеннями, тобто через школу, сім'ю, вулицю, село, друзів, працю. Кожна дитина — це цілий світ, світ, що не відкритий і не досліджений.

Ващенка

в основу виховного ідеалу поклав загальнолюдські та національні цінності, моральні закони творення добра і боротьби зі злом, за побудову справедливого ладу, виплеканого на любові і красі. Зведений ним виховний ідеал українця — служіння Богові і своїй нації — є традиційним у житті і побуті українського народу. А такі риси українського народу як працелюбність, правдивість, жертовна любов до України, людяність, щиросердність і гостинність, вірність і відданість, оптимістичність, любов до краси і мистецької творчості, до музики, співу, танців, вірність у коханні, статева стриманість і здоровий сімейний побут є основою української ментальності.

Локка

Як мету виховання система передбачала підготовку джентльмена, який уміє вести свої справи розумно і прибутково. Завдання виховання - розвиток здорового духу у здоровому тілі. Програма включала розумове, фізичне, трудове та моральне виховання. Організація його планувалася в сім'ї, а не у школі. Основні форми - прогулянки, відвідування церкви, громадських місць. Методи -приклад, вправи, виховні ситуації, бесіди, заохочення, покарання. Він включав навчання читання, письма, малювання, рідної, французької і латинської мов, географії, арифметики, геометрії, астрономії, хронології, етики. Майбутня ділова людина повинна отримати певні основи з історії і законотворчості, бухгалтерії, оволодіти мистецтвом верхової їзди і танців. Рекомендував майбутньому "джентльмену" займатися якимсь ремеслом. Діти простих людей, на думку автора проекту, здатні тільки на те, щоб "спритно обкрадати фруктові дерева".

Коменського

Я.-А. Коменський запровадив вікову періодизацію розвитку дітей і, згідно з нею, систему шкільної освіти та її зміст. Він запропонував таку періодизацію в системі народної освіти: дитинство, отроцтво, юність, змужніння. Кожний період триває 6 років.

Я.-А. Коменського вважають батьком дидактики. Він уперше створив ґрунтовне вчення про сутність, основні принципи і методи навчання, класно-урочну систему.

У своїх творах він обґрунтував основні принципи навчання: наочності, свідомості, міцності, послідовності та систематичності, посильності, емоційності. На його думку, їх дотримання зробить навчання легким, ґрунтовним і коротким.

Учений увів поняття навчального року з поділом його на чверті та канікули, запровадив перевідні іспити в кінці року, різні види контролю й перевірки успішності учнів, розмірковував про організацію навчального дня в школі. Велика його заслуга в тому, що він запровадив класно-урочну систему навчання; вимагав починати навчання в школах щороку в один день і час; старанно розподіляти навчальний матеріал за роками навчання, одночасно вчити певну кількість учнів (клас) і переводити їх з одного класу до іншого. Класно-урочна система навчання утвердилася в школах усього світу.

Я.-А. Коменський створив нові підручники замість застарілих середньовічних. Найвідоміші з них — «Відкриті двері мов і всіх наук», «Видимий світ у малюнках». Вважав, що підручники мають бути окремими для кожного класу, доступними для розуміння учнями, написані гарною мовою, відповідати вікові дітей; у них не повинно бути нічого зайвого

 

 

7. Перші університети в Україні

У 1805 р. зусиллями Василя Каразіна та інших громадських діячів було засновано університет у Харкові. Навчання провадилося на чотирьох факультетах: історико-філологічному, фізико-математичному, юридичному та медичному При університеті було засновано друкарню й книгарню, започатковано видання газет та журналів. Так, від 1816 до 1819 р. виходив друком перший в Україні літературно-мистецький та науковий журнал «Український вісник». Ректором, тобто керівником, університету довгий час був відомий поет Петро Гулак-Артемовський.

Ефект послідовності.

Дидактичний принцип систематичності й послідовності в навчанні передбачає засвоєння навчального матеріалу у визначеному навчальною програмою порядку з таким розрахунком, щоб кожний новий елемент змісту цього навчального матеріалу логічно пов'язувався як з попереднім елементом його, так і з наступним, забезпечуючи таким чином опору здобутих нових знань на засвоєні раніше, що дозволяє у майбутньому використовувати їх як фундаментальну основу для наступних знань.
11. Особливості сучасного українського виховання.

У сучасних умовах виховний процес у школах України має такі особливості:

1. Спрямованість на формування вільної, всебічно розвиненої особистості учня, на його індивідуальний розвиток у рамках класно-урочної системи.

2. Посилення українського національного компоненту в позаурочній і позакласній роботі: розширене вивчення національної історії, географії України; створення національних українських музеїв, кабінетів, інтер'єрів у школах; розширення історико-краєзнавчої роботи; введення замість "Суспільствознавства" нового предмета "Людина і суспільство"; впровадження вивчення творів видатних синів українського народу М. С. Гру шевського, М. П. Драгоманова та ін..

3. Лібералізація громадської думки школярів і студентів у межах законних дій: створення скаутських організацій, спілок українських студентів. Лібералізація у ставленні до тих учнів і студентів, які тяжіють до релігійних вірувань, заборона будь-якої пропаганди атеїзму.

4. Демократизація управління школами у формі шкільних рад із демократичним складом: 30% — від учителів і персоналу школи, 30% — від учнів із 13-річного віку, 30-40% — від батьків, представників громадськості. Широкі повноваження шкільних рад. Створення нових видів навчальних закладів.

5. Відмова від методів і форм ідейного-політичного виховання в позаурочній роботі: політінформацій, читання доповідей, лекцій на суспільно-політичні теми, проведення так званих "політбоїв", комсомольських і піонерських зборів тощо.

Усі ці заходи спрямовані на те, щоб забезпечити повноцінне демократичне виховання в стінах шкіл.

12 Освіта- це процес і результат оволодіння учнями системою знань, умінь, навичок і формування світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвитку її творчих сил.

13. Ефект ореолу

Ефект ореола, його ще називають «гало – ефект», виникає при оцінці і сприйнятті людьми, в процесі спілкування один одного. Може виникнути специфічна установка у сприймає вас людини, грунтуючись на отриманій раніше інформації про вас. Спотворення інформації про ваші професійні якості, репутації, про ваш статус або інших особистісних характеристиках. Е. Аронсон (професор психології) підкреслює, те що в першу чергу дізнаємося про людину, для нас має вирішальне значення. Так ми формуємо знання про людину і говоримо про нього.

14. Компоненти навчання.

1. Мета навчання. Визначається умовами розвитку суспільства та набутим досвідом у формуванні підростаючої особистості. Життєва і соціальна компетентність учнів, громадянське виховання є стратегічною метою 12-річної школи, що передбачає розвиток і саморозвиток учнів на основі повноцінного використання внутрішнього потенціалу особистості.

2. Завдання навчання. Випливають із мети навчання і дають змогу здобувати знання, набувати вміння і навички згідно з навчальними планами та програмами.

3. Зміст освіти (навчання). Стрижнем його є чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якими повинен оволодіти учень протягом навчання у школі.

4. Методи навчання. Основні способи навчальної роботи вчителя та учнів, за допомогою яких здобувають певні знання, вміння і навички.

5. Засоби навчання. Підручники, посібники, комп'ютери, навчаючі контролюючі машини, спортивні знаряддя, за допомогою яких учні здобувають знання та удосконалюють навички.

6. Форми організації навчання. Сприяють свідомому засвоєнню навчального матеріалу, оволодінню відповідними уміннями та навичками.

15 Педагогіка-це наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини — про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

17. З чого складається навчальний план

Базовий навчальний план складається з трьох частин: загальна частина, освітні галузі, кількість годин на тиждень за предметами та курсами.

Сучасні методи виховання

- методи функціонування свідомості (роз*яснення, бесіда, лекція, диспут, приклад)

- Методи функціонування суспільної поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, вправлення, привчання, доручення, створення виховної ситуації)

- методи стимулювання діяльності та перевірки (змагання, заохочення, покарання)

- методи контролю та аналізу ефективності виховання (педагогічне дослідження, бесіда, опитування, ааліз результатів суспільно корисної роботи)

41 -поясніть суть методу "активізації і стимуляцій навчального процесу"

Методи стимулювання навчальної діяльності учнів спрямовані на формування позитивних мотивів учіння. що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню навчальною інформацією.

До них належать методи формування пізнавальних інтересів та методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні.

Компоненти змісту освіти

До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером):

1) досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;

2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із знаннями в уміння і навички;

3) досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику);

4) досвід ціннісного ставленння до об’єктів і засобів діяльності людини, її прояву у відношенні до оточуючого світу, до інших людей.

43. Етапи педагогіки

Найважливішими етапами педагогічного процесу є: підготовчий, основний, підсумковий. На підготовчому етапі педагогічного процесу створюються належні умови для його функціонування в заданому напрямку і з заданою швидкістю.

Етап здійснення педагогічного процесу — це відносно самостійна система, яка складається з таких взаємопов'язаних між собою елементів: визначення і роз'яснення мети й завдань майбутньої діяльності; взаємодія педагогів і учнів; використання визначених методів, засобів і форм педагогічного процесу; створення сприятливих умов; здійснення різноманітних заходів стимулювання діяльності школярів; забезпечення зв'язку педагогічного процесу з іншими процесами.

Завершується цикл педагогічного процесу етапом аналізу досягнутих результатів. Це потрібно для того, щоб ще раз уважно проаналізувати хід і результат педагогічного процесу з тим, щоб у майбутньому не повторити помилок, які неминуче виникають навіть в бездоганно організованому процесі, і щоб у наступному циклі врахувати неефективні моменти попереднього.

44. сім*я соціального ризику –це

Соціально незахищені мім*ї, які потребують соціальної допомоги та підтримки (малозабезпечені, багатодітні, з дітьми-інвалідами, батьками-інвалідами, неповні). Вони не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов.

Доручення як метод виховання також передбачає вправляння учня в позитивних діях і вчинках. З цією метою педагог, учнівське самоврядування чи учнівський колектив дають йому конкретне завдання, виконання якого потребує певних дій або вчинків.

Створення виховуючих ситуацій -- важливий чинник формування суспільної поведінки. Кожна з таких ситуацій передбачає визначення педагогом умов, необхідних для здійснення запланованого, продумування ним своїх дій і поведінки в новій ситуації, виникнення в учнів нових почуттів, зумовлених новою педагогічною ситуацією, які стають підґрунтям нових думок, мотивів поведінки і подолання недоліків.

50. стадії розвитку педагогіки

Народна педагогіка — духовна педагогіка — світська педагогіка. Народна педагогіка — галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.

Духовна педагогіка — галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії.
Найбільшого розвитку набула в епоху середньовіччя, коли церква монополізувала духовне життя суспільства, спрямовуючи виховання в релігійне річище.Особливість світської педагогіки полягає у науковому погляді на проблему навчання і виховання дітей, відповідному аналізі педагогічної практики, обґрунтуванні раціональних форм і методів її вдосконалення.

51. процес навч.- це Цілеспрямований процес і результат оволодіння учнями системою знань, умінь, навичок і формування світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвитку її творчих сил.

52. пам"ят киів русі

- «Повість минулих літ»

- «Ізборнік» Святослава

- «Патерик»

- «Слово про закон і благодать» Іларіона

- «Повчання Мономаха»

53. Засновник педагог.як науки
54. Який принцип виховання(культуровідповідність)
55. Ставлення вчителя до учня(має бути ліберальне)

56. Функції процесу навчання: три функції – освітню, виховну, розвиваючу.

Освітня функція передбачає, в першу чергу, засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загально-навчальних умінь і навичок.

Виховна функція. Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості.

Розвиваюча функція. Як і виховна функція, розвиваючий характер навчання об'єктивно випливає з самої природи цього соціального процесу. Правильно організоване навчання завжди розвиває, однак розвиваюча функція реалізується більш ефективно при спеціальній спрямованості взаємодії учителів і учнів на всебічний розвиток особистості.

Назвати види спілкування

1. За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефектом виокремлюють такі види спілкування:

— необхідне. Йдеться про міжособистісні контакти, без яких спільна діяльність стає неможливою;

— бажане. Передбачає міжособистісні контакти, що сприяють успішному розв'язанню виробничих, виховних та інших завдань;

— нейтральне. За таких обставин міжособистісні контакти не заважають, але й не сприяють розв'язанню завдань;

— небажане. Міжособистісні контакти, які ускладнюють досягнення завдань спільної взаємодії.

Ефект інформатора

прийняття думки авторитетної особи і недовіра до інформації неавторитетної особи

59. метод,мозговий штурм"

Його головна функція - навчити генеруванню ідей. Можна виділити наступні етапи "мозкової атаки":

1) формулювання проблеми, яку необхідно розв'язати;

2) тренувальна розминка: вправляння в швидких пошуках відповідей на запитання ("від простого до складного"), звільнення від впливу психологічних бар'єрів (соромливості, ніяковості, замкнутості, скованості);

3) безпосередньо мозкова атака - "штурм" висунутої проблеми: всі пропозиції окремих студентів чи "творчих груп" фіксуються без критики;

4) сумісна оцінка і відбір кращих ідей;

5) повідомлення про результати "мозкової атаки" і сумісне обговорення кращих ідей, їх захист; прийняття колективного рішення. Методична особливість методу "Мозкової атаки" полягає у тому, що

оцінювання та аналіз ідей здійснюється лише після того як запропоновані всі варіанти рішень. У зв'язку з цим можна виокремити шість основних правил проведення "мозкового штурму": 1. Відсутність критики.

60. Яку сім"ю називають зовнішньо благополучною: в яких взаємини з дітьми формальні

Структура підручника

У підручнику втілюються важливі компоненти змісту освіти: знання про природу, суспільство, техніку, людину, способи діяльності, закони тощо. Окрім того, він містить завдання, вказівки і методичні рекомендації.

62. Від чого походить слово "культура"

латинського слова cultivire - обробляти, опрацьовувати, вдосконалювати, поліпшувати.

Педагогічні Ідеї Руссо

Основними факторами впливу на дітей Руссо вважав природу, людей та предмети оточуючого світу. Основне завдання виховання, яке здійснюється людьми і речами, полягає у тому, щоб узгодити свої впливи з природним розвитком дитини. У такому контексті слід розуміти трактування Руссо принципу природовідповідності: природне виховання допомагає вільному розвитку дитини, який відбувається через самостійне накопичення нею життєвого досвіду.Вільне виховання випливає з природного права кожної людини на свободу. Воно слідує за природою, допомагає їй. Руссо виступає за недоторканість, автономність внутрішнього світу дитини як маленької людини.

Руссо розробив чітку систему формування особистості.

Він заперечує авторитаризм у вихованні. Дітей повинні обмежувати тільки закони природи. Звідси заперечення Руссо методів покарання і примусу у вихованні. На його думку, йдучи за природою дитини, необхідно відмовитись від обмежень, встановлених вихователем. Свобода дитини може бути обмежена лише речами. У цьому зв’язку Руссо пропонує замінити методи покарання методом “природних наслідків“ від неправильних вчинків.

Безпосереднім вираженням ідеї вільного виховання є вимога Руссо, щоб дитина була вільною у виборі змісту навчального матеріалу i методів його вивчення. Що її не цікавить, у користі чого вона не впевнена, того вона i не буде вчити. Завдання вихователя так організувати всі впливи на дитину, щоб їй здавалося, що вона вивчає те, що сама хоче, а насправді те, що він їй підкаже.

 

Макаренка

педагог повинен мати перед собою програму людської особи, яка охоплює весь зміст особистості (зовнішня поведінка, внутрішні переконання, громадянське і політичне виховання та знання). Виходячи з умов часу і будучи його продуктом, Макаренко мету виховання вбачав у підготовці культурної людини, активного громадянина, який повинен отримати освіту, бажано середню кваліфікацію, бути політично розвинутим, дисциплінованим із розвинутим почуттям обов’язку і поняттям честі, господарем і організатором. А.С. Макаренко запропонував класифікацію колективів за стадіями розвитку, виділяючи при цьому наступні чотири стадії:

перша колективу ще нема, керівник змушений виступати у ролі “диктатора”;

- друга виділяються активісти, які підтримують керівника і беруть на себе частину його повноважень;

- третя колектив повністю склався, більшість функцій керівника переходить до органів самоврядування;

- четверта кожний перебуває на рівні самовиховання, ставлячи колективну вимогу сам до себе.Стрижнем педагогіки Макаренка є соціально-педагогічне вчення про колектив.

А.С. Макаренко приділяв увагу вихованню громадянських якостей дітей у сім’ї. Він наголошує на тому, що у сім’ї росте майбутній громадянин, майбутній діяч, майбутній борець.

Сухомлинського

Головна мета його педагогічної творчості — формування всебічно розвиненої особистості. В. О. Сухомлинський всебічно розкрив роль і значення школи як об'єктивного фактора виховання особистості. Школа — це місце, де дитина повинна відчувати щастя, повноцінність свого духовного життя, радість праці і творчості. ставив високі вимоги до вчителя, вимагав, щоб він був авторитетом для дітей де вчитель не лише наставник, а друг і товариш. У своїй практиці він застосовував індивідуальне виховання, у якому враховувалися співвідношення суспільних, колективних і особистих інтересів.

У його педагогічній системі категорія особистості займає центральне місце. Дитина — це активний і самодіяльний індивід, який не "вчиться на дорослого", а живе повноцінним і цікавим життям. Дитина — це розвиваюча система індивідуальних /характеру, темпераменту, розуму, інтересів, бажань, почуттів/ якостей в єдності з соціально економічними відношеннями, тобто через школу, сім'ю, вулицю, село, друзів, працю. Кожна дитина — це цілий світ, світ, що не відкритий і не досліджений.

Ващенка

в основу виховного ідеалу поклав загальнолюдські та національні цінності, моральні закони творення добра і боротьби зі злом, за побудову справедливого ладу, виплеканого на любові і красі. Зведений ним виховний ідеал українця — служіння Богові і своїй нації — є традиційним у житті і побуті українського народу. А такі риси українського народу як працелюбність, правдивість, жертовна любов до України, людяність, щиросердність і гостинність, вірність і відданість, оптимістичність, любов до краси і мистецької творчості, до музики, співу, танців, вірність у коханні, статева стриманість і здоровий сімейний побут є основою української ментальності.

Локка

Як мету виховання система передбачала підготовку джентльмена, який уміє вести свої справи розумно і прибутково. Завдання виховання - розвиток здорового духу у здоровому тілі. Програма включала розумове, фізичне, трудове та моральне виховання. Організація його планувалася в сім'ї, а не у школі. Основні форми - прогулянки, відвідування церкви, громадських місць. Методи -приклад, вправи, виховні ситуації, бесіди, заохочення, покарання. Він включав навчання читання, письма, малювання, рідної, французької і латинської мов, географії, арифметики, геометрії, астрономії, хронології, етики. Майбутня ділова людина повинна отримати певні основи з історії і законотворчості, бухгалтерії, оволодіти мистецтвом верхової їзди і танців. Рекомендував майбутньому "джентльмену" займатися якимсь ремеслом. Діти простих людей, на думку автора проекту, здатні тільки на те, щоб "спритно обкрадати фруктові дерева".

Коменського

Я.-А. Коменський запровадив вікову періодизацію розвитку дітей і, згідно з нею, систему шкільної освіти та її зміст. Він запропонував таку періодизацію в системі народної освіти: дитинство, отроцтво, юність, змужніння. Кожний період триває 6 років.

Я.-А. Коменського вважають батьком дидактики. Він уперше створив ґрунтовне вчення про сутність, основні принципи і методи навчання, класно-урочну систему.

У своїх творах він обґрунтував основні принципи навчання: наочності, свідомості, міцності, послідовності та систематичності, посильності, емоційності. На його думку, їх дотримання зробить навчання легким, ґрунтовним і коротким.

Учений увів поняття навчального року з поділом його на чверті та канікули, запровадив перевідні іспити в кінці року, різні види контролю й перевірки успішності учнів, розмірковував про організацію навчального дня в школі. Велика його заслуга в тому, що він запровадив класно-урочну систему навчання; вимагав починати навчання в школах щороку в один день і час; старанно розподіляти навчальний матеріал за роками навчання, одночасно вчити певну кількість учнів (клас) і переводити їх з одного класу до іншого. Класно-урочна система навчання утвердилася в школах усього світу.

Я.-А. Коменський створив нові підручники замість застарілих середньовічних. Найвідоміші з них — «Відкриті двері мов і всіх наук», «Видимий світ у малюнках». Вважав, що підручники мають бути окремими для кожного класу, доступними для розуміння учнями, написані гарною мовою, відповідати вікові дітей; у них не повинно бути нічого зайвого

 

 

7. Перші університети в Україні

У 1805 р. зусиллями Василя Каразіна та інших громадських діячів було засновано університет у Харкові. Навчання провадилося на чотирьох факультетах: історико-філологічному, фізико-математичному, юридичному та медичному При університеті було засновано друкарню й книгарню, започатковано видання газет та журналів. Так, від 1816 до 1819 р. виходив друком перший в Україні літературно-мистецький та науковий журнал «Український вісник». Ректором, тобто керівником, університету довгий час був відомий поет Петро Гулак-Артемовський.

У 1834 р. було засновано Київський університет імені Святого Володимира.

Його першим ректором був видатний учений Михайло Максимович. З відкриттям університету значно розширилось вивчення історії і археології як Києва, так і України

 

Один з найстаріших вищих навчальних закладів України - Львівський національний університет імені Івана Франка. Його історія починається 1661 р.

8. Принципи навчання

С-ма вихідних положень, основних ідей, дотримання яких забезпечує результативність навчального процесу.

- Науковості

- Систематичності і послідовності

- Доступності, дохідливості викладання

- Зв’язку з життям

- Доступності

- Активності і свідомості навчання

- Міцності (ґрунтовності) знань

- Емоційності

- Орієнтації на загальнолюдські національні вартості

- Врахування індивідуальних особливостей

- Демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу

- Диференціації навч. Процесу

- Оптимізації навч. Процесу

- Не традиційності сис-ми навчання.