ТОП 10:

З методики гігієнічної оцінки уроків фізичної культури та трудового виховання



Тема № 41

МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ФІЗИЧНОГО ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. Лікарсько–професійна консультація та медичний професІйний відбір підлітків в умовах школи та поліклініки

Навчальна мета

1.1. Закріпити теоретичні знання про гігієнічні основи раціональної організації фізичного та трудового виховання, професійної орієнтації сучасних учнів.

1.2. Ознайомитися з методиками гігігієнічної оцінки організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків.

1.3. Оволодіти методиками проведення лікарсько–професійної консультації, професійного відбору та прогнозування успішності професійної діяльності.

Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічні основи раціональної організації фізичного та трудового виховання.

2.1.2. Гігієнічні вимоги до організації фізичного та трудового навчання у школі.

2.1.3. Основні етапи та гігієнічні принципи проведення лікарсько–професійної консультації та професійного відбору учнів.

2.2. Вміти:

2.2.1. Здійснювати гігігієнічну оцінку організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків.

2.2.2. Проводити професійний відбір та прогнозування успішності професійної діяльності учнів.

 

Питання для самопідготовки

3.1. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання дітей і підлітків. Види, засоби та форми фізичної культури.

3.2. Поняття про рухову активність. Наукові основи кількісного вимірювання та гігієнічної оцінки рухової активності. Профілактика гіпокінезії.

3.3. Гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять фізичною культурою.

3.4. Лікарський контроль за організацією занять фізичною культурою та гігієнічні аспекти медичного забезпечення фізичного виховання дітей і підлітків.

3.5. Гігієнічні основи загартовування організму дітей і підлітків та його основні види, принципи і способи організації.

3.6. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків.

3.7. Фізіолого–гігієнічні основи проведення контролю за трудовим вихованням школярів.

3.8. Гігієнічні вимоги до змісту, режиму і умов організації та проведення трудового навчання.

3.9. Професійна орієнтація як гігієнічна проблема. Психофізіологічні аспекти професійного самовизначення. Професіографія.

3.10. Сучасна система професійної орієнтації, її функції та провідні складові частини.

3.11. Наукові основи проведення лікарсько–професійної консультації. Поняття про професійний відбір. Методики прогнозування професійної успішності.

 

Завдання для самопідготовки

4.1. Дайте гігієнічну оцінку уроку фізичної культури, якщо тривалість вступної частини уроку становить 10 хвилин, тривалість підготовчої частини – 10 хвилин, тривалість основної частини – 15 хвилин, тривалість заключної частини – 10 хвилин, загальна щільність уроку складає 60%, моторна щільність – 45%, рівень фізіологічних показників після вступної частини збільшився у порівнянні з вихідним рівнем на 15%, після періоду формування рухових навичок основної частини – на 40%, після проведення рухливої гри – на 60%, після заключної частини уроку – на 5%.

4.2. Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо рівня рухової активності та фізичної працездатності організму учня 15 років, який має зріст – 167 см та масу тіла – 59,0 кг, якщо число локомоцій протягом доби становить 20000 кроків, величина добових енерговитрат – 10500 кДж, тривалість динамічного компоненту у добовому бюджеті часу – 120 хвилин, частота серцевих скорочень під час проведення степ–тесту (PWC170) у стані спокою складає 72 удари за хвилину, після проведення тестування – 90 ударів за хвилину.

4.3. В ході вивчення ступеня розвитку ключових професійно–значущих психофізіологічних функцій організму підлітка 16 років установлено, що величина латентного періоду зорово–моторної реакції становить 250 мс, число зривів диференційованих реакцій під час визначення рухомості нервових процесів – 3, помилка у ході вивчення врівноваженості нервових процесів за даними оцінки реакції на об’єкт, що рухається – 15 мс, швидкість переключення уваги – 125 с, помилка у ході дослідження м’язово–суглобової чутливості – 15 градусів, інтегральний показник координації рухів – 2,50 ум. од.. Визначте прогноз щодо успішності професійного навчання учня та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації, які спрямовані на корекцію функціонального стану школяра.

Структура заняття

На практичному занятті, що проводиться протягом 2 годин на базі середньої загальноосвітньої школи або в навчальній лабораторії кафедри, студенти знайомляться з методиками гігігієнічної оцінки організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків, проведення лікарсько–професійної консультації, професійного відбору та прогнозування успішності професійної діяльності учнів.

Самостійна робота полягає у проведенні гігієнічної оцінки уроків фізичної культури та трудового виховання, рухової активності та фізичної працездатності школярів. Крім того, на підставі даних ситуаційної задачі студенти знайомляться з методиками визначення рівня професійної придатності учнів, визначають ступінь успішності професійної діяльності підлітків (в навчальній лабораторії кафедри студенти виконують дослідження один на одному).

Результати роботи заносяться у протокольний зошит.

Література

6.1. Основна:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995 — С. 485—490.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. — К.: Вища шк., 1999 — С. 568—573.

6.1.3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 1999. — С. 587—605, 671—675.

6.1.5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 53—54, 375—383.

6.1.6. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. — К.: Вища школа. 1983. — С. 254—257, 262—265, 305—310.

6.1.7. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін./ За ред. І.І.Даценко. — Львів, 1992. — С. 131—169.

6.1.8. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 242—251.

 

6.2. Додаткова:

6.2.1. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 169—261.

6.2.2. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков. / В.И.Берзинь и др. — К.: Вища шк., 1989. — С. 127—162, 178—186.

Покровский В.А. Гигиена. — М., Медицина, 1979. — С. 435—447, 488—490.

6.2.3. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. — С. 545—548.

6.2.4. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету / І.В.Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О.Латанюк та ін. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 104—112.

6.2.5. Сергета І.В., Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. — 292 с.

6.2.6. Сергета І.В, Олійник М.П., Бардов В.Г. Гігієна та охорона праці користувача ЕОМ. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1998. — 112 с.

 

Додаток 1

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

Основні терміни поновлення занять фізичною культурою

Після гострих захворювань

Захворювання Термін поновлення занять після хвороби
Ангіна 2 – 4 тижні
Бронхіт, ГРВІ 1 – 3 тижні
Гострий отит 2 – 4 тижні
Пневмонія 1 – 2 тижні
Плеврит 1 – 2 тижні
Грип 2 – 4 тижні
Гострі інфекційні захворювання 1 – 2 тижні
Гострий нефрит 2 тижні
Гепатит інфекційний 8 – 12 тижнів
Апендицит (після операції) 1 – 2 тижні
Переломи кісток кінцівок 1 – 3 тижні
Струс мозку 3 – 12 місяців і більше

До спеціальної групи фізичного виховання відносять дітей і підлітків, які мають значні відхилення у стані здоров’я тимчасового або постійного характеру. Заняття з фізичної культури з ними проводять за спеціально розробленими диференційованими програмами та програмами ЛФК.

Санітарно–гігієнічна оцінка уроку трудового виховання школярів зумовлює необхідність проведення хронометражних спостережень, здійснення контролю за змістом (характеристика основних трудових операцій, особливості вибору матеріалу та забезпечення профільності політехнічної підготовки, дотримання норм щодо тривалості та об’єму робочого процесу, піднімання та переміщення вантажів), режимом (місце уроку в режимі навчальних занять та його побудова, особливості подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, використання форм активного відпочинку) та умовами навчання (визначення санітарно–гігієнічних умов навчання і відповідності обладнання майстерень росту учнів, дотримання правил техніки безпеки), виявлення ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу і, отже, дослідження функціонального стану дітей і підлітків під час виконання трудової діяльності (мал.41.2).

А б

Мал. 41.2.Планування майстерні для проведення уроку з трудового виховання(при розташуванні верстатів перпендикулярно (а) та під кутом 45° до вікон (б))

1 - верстаки; 2 - токарний верстат; 3 - свердлильний верстат; 4, 7 - точило; 5 - дискова пилка; 6 - місце для зберігання металевого реманенту; 8 - місце для варіння клею, 9 - монтажний стіл; 10 - стіл; 11 - поміст; 12 - секційні шафи; 13 - стелаж для пиломатеріалів; 14 - раковина; 15 - вбудовані шафи; 16 - класна дошка

 

Додаток 2

 

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

Таблиця 2

Таблиця 3

 

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

з методики проведення лікарської професійної консультації та професійного відбору

 

Тема № 41

МЕТОДИКА ГІГІЄНІЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ФІЗИЧНОГО ТА ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. Лікарсько–професійна консультація та медичний професІйний відбір підлітків в умовах школи та поліклініки

Навчальна мета

1.1. Закріпити теоретичні знання про гігієнічні основи раціональної організації фізичного та трудового виховання, професійної орієнтації сучасних учнів.

1.2. Ознайомитися з методиками гігігієнічної оцінки організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків.

1.3. Оволодіти методиками проведення лікарсько–професійної консультації, професійного відбору та прогнозування успішності професійної діяльності.

Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Гігієнічні основи раціональної організації фізичного та трудового виховання.

2.1.2. Гігієнічні вимоги до організації фізичного та трудового навчання у школі.

2.1.3. Основні етапи та гігієнічні принципи проведення лікарсько–професійної консультації та професійного відбору учнів.

2.2. Вміти:

2.2.1. Здійснювати гігігієнічну оцінку організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків.

2.2.2. Проводити професійний відбір та прогнозування успішності професійної діяльності учнів.

 

Питання для самопідготовки

3.1. Гігієнічні принципи раціональної організації фізичного виховання дітей і підлітків. Види, засоби та форми фізичної культури.

3.2. Поняття про рухову активність. Наукові основи кількісного вимірювання та гігієнічної оцінки рухової активності. Профілактика гіпокінезії.

3.3. Гігієнічні основи оцінки уроку фізичної культури. Гігієнічні вимоги до місць проведення занять фізичною культурою.

3.4. Лікарський контроль за організацією занять фізичною культурою та гігієнічні аспекти медичного забезпечення фізичного виховання дітей і підлітків.

3.5. Гігієнічні основи загартовування організму дітей і підлітків та його основні види, принципи і способи організації.

3.6. Гігієнічні принципи раціональної організації трудового та політехнічного навчання дітей і підлітків.

3.7. Фізіолого–гігієнічні основи проведення контролю за трудовим вихованням школярів.

3.8. Гігієнічні вимоги до змісту, режиму і умов організації та проведення трудового навчання.

3.9. Професійна орієнтація як гігієнічна проблема. Психофізіологічні аспекти професійного самовизначення. Професіографія.

3.10. Сучасна система професійної орієнтації, її функції та провідні складові частини.

3.11. Наукові основи проведення лікарсько–професійної консультації. Поняття про професійний відбір. Методики прогнозування професійної успішності.

 

Завдання для самопідготовки

4.1. Дайте гігієнічну оцінку уроку фізичної культури, якщо тривалість вступної частини уроку становить 10 хвилин, тривалість підготовчої частини – 10 хвилин, тривалість основної частини – 15 хвилин, тривалість заключної частини – 10 хвилин, загальна щільність уроку складає 60%, моторна щільність – 45%, рівень фізіологічних показників після вступної частини збільшився у порівнянні з вихідним рівнем на 15%, після періоду формування рухових навичок основної частини – на 40%, після проведення рухливої гри – на 60%, після заключної частини уроку – на 5%.

4.2. Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо рівня рухової активності та фізичної працездатності організму учня 15 років, який має зріст – 167 см та масу тіла – 59,0 кг, якщо число локомоцій протягом доби становить 20000 кроків, величина добових енерговитрат – 10500 кДж, тривалість динамічного компоненту у добовому бюджеті часу – 120 хвилин, частота серцевих скорочень під час проведення степ–тесту (PWC170) у стані спокою складає 72 удари за хвилину, після проведення тестування – 90 ударів за хвилину.

4.3. В ході вивчення ступеня розвитку ключових професійно–значущих психофізіологічних функцій організму підлітка 16 років установлено, що величина латентного періоду зорово–моторної реакції становить 250 мс, число зривів диференційованих реакцій під час визначення рухомості нервових процесів – 3, помилка у ході вивчення врівноваженості нервових процесів за даними оцінки реакції на об’єкт, що рухається – 15 мс, швидкість переключення уваги – 125 с, помилка у ході дослідження м’язово–суглобової чутливості – 15 градусів, інтегральний показник координації рухів – 2,50 ум. од.. Визначте прогноз щодо успішності професійного навчання учня та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації, які спрямовані на корекцію функціонального стану школяра.

Структура заняття

На практичному занятті, що проводиться протягом 2 годин на базі середньої загальноосвітньої школи або в навчальній лабораторії кафедри, студенти знайомляться з методиками гігігієнічної оцінки організації фізичного та трудового навчання дітей і підлітків, проведення лікарсько–професійної консультації, професійного відбору та прогнозування успішності професійної діяльності учнів.

Самостійна робота полягає у проведенні гігієнічної оцінки уроків фізичної культури та трудового виховання, рухової активності та фізичної працездатності школярів. Крім того, на підставі даних ситуаційної задачі студенти знайомляться з методиками визначення рівня професійної придатності учнів, визначають ступінь успішності професійної діяльності підлітків (в навчальній лабораторії кафедри студенти виконують дослідження один на одному).

Результати роботи заносяться у протокольний зошит.

Література

6.1. Основна:

6.1.1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. — К.: Вища шк., 1995 — С. 485—490.

6.1.2. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. — К.: Вища шк., 1999 — С. 568—573.

6.1.3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 1999. — С. 587—605, 671—675.

6.1.5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 53—54, 375—383.

6.1.6. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. — К.: Вища школа. 1983. — С. 254—257, 262—265, 305—310.

6.1.7. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять /І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін./ За ред. І.І.Даценко. — Львів, 1992. — С. 131—169.

6.1.8. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 242—251.

 

6.2. Додаткова:

6.2.1. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 169—261.

6.2.2. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков. / В.И.Берзинь и др. — К.: Вища шк., 1989. — С. 127—162, 178—186.

Покровский В.А. Гигиена. — М., Медицина, 1979. — С. 435—447, 488—490.

6.2.3. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. — С. 545—548.

6.2.4. Загальна гігієна. Навчальний посібник до практичних занять для студентів VI курсу медичного факультету / І.В.Сергета, Б.Р.Бойчук, С.О.Латанюк та ін. — Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. — С. 104—112.

6.2.5. Сергета І.В., Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров’я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1997. — 292 с.

6.2.6. Сергета І.В, Олійник М.П., Бардов В.Г. Гігієна та охорона праці користувача ЕОМ. — Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 1998. — 112 с.

 

Додаток 1

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

з методики гігієнічної оцінки уроків фізичної культури та трудового виховання

Гігієнічна оцінка уроку фізичної культури передбачає проведення хронометражних спостережень (вступна, підготовча, основна і заключна частини), визначення загальної і моторної щільності уроку та зовнішніх ознак втоми, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб, дослідження рівня рухової активності та ступеня фізичної підготовленості, здійснення контролю за повітряно–тепловим режимом внутрішньошкільного середовища та оцінку правильності медичного забезпечення уроку.

В ході проведення хронометражних спостережень ураховують, що вступна частина (3–4 хвилини)передбачає організацію колективу та його підготовку до уроку, підготовча частина (12–15 хвилин) зумовлює проведення загальної фізичної підготовки, основна частина (20–25 хвилин), яка власне є темою уроку, поділяється на 2 періоди, а саме: періоди формування рухових навичок та рухливої гри, заключна частина (3–5 хвилин) повинна забезпечити приведення організму до вихідного стану.

Загальна щільність уроку фізичної культури являє собою відношення корисного часу, тобто часу, що був витрачений на виконання різних рухів, показ фізичних вправ та їх пояснення вчителем, шикування та перешикування, прибирання спортивного реманенту, до загальної тривалості заняття. Відповідно до гігієнічних вимог її величина повинна становити не менш, ніж 80%. Моторна щільність уроку фізичної культури являє собою відношення часу, що був витрачений на виконання різних рухів, до загальної тривалості заняття. Згідно з гігієнічними нормативами її величина не повинна складати менш, ніж 60%.

Фізіологічна крива фізичного навантаження являє собою графічне зображення реакцій провідних показників функціонального стану організму (частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, частота дихання тощо) у відповідь на фізичне навантаження. В умовах правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двохвершинну параболоподібну форму, причому після вступної частини уроку рівень фізіологічних показників, як правило, повинен збільшуватися на 15–20%, після періоду формування рухових навичок основної частини – на 50–60%, після рухливої гри – на 70–90%, після заключної частини – на 5–10%, що свідчить про наявність тренувального ефекту та через 2–3 хвилини після закінчення уроку має повертатися до рівня вихідних значень (мал. 41.1).

Основними зовнішніми ознаками втоми, що ураховуються, є зміна забарвлення шкіри обличчя, зрушення з боку характеристик дихання, уваги, самопочуття, пітливості та особливостей виконання необхідних рухів.

Функціональними пробами, які широко використовуються у теперішній час, слід вважати ортостатичну пробу (перехід дитини з положення лежачи в положення стоячи з наступним визначення реакцій серцево–судинної та дихальної

Структура заняття

а б
         

 

Мал. 41.1. Структура та фізіологічна крива фізичного навантаження на уроці фізичної культури

(1 – вступна частина; 2 – підготовча частина; 3 – основна частина; 4 – заключна частина;

а –період навчання основним руховим навичкам; б – період рухливої ігри)

 

систем), проба Мартіне–Кушелевського (здійснення 20 присідань протягом 15 секунд), модифікована проба Летунова (10 віджимань від підлоги протягом 10 секунд), біг на місці у максимальному темпі впродовж 10 секунд та біг на місці протягом 1 хвилини (дівчата) і 1,5 хвилини (юнаки) у темпі 180 кроків за хвилину), степ–тест (PWC170) тощо.

Визначення фізичної підготовленості передбачає оцінку швидкісної (результати бігу на 30 (60, 100) метрів), силової (дані віджимань від підлоги, піднімання тулуба з положення лежачи, підтягувань на перекладині), швидкісно–силової (результати стрибка у довжину з місця) підготовленості, а також рівня фізичної витривалості (дані бігу на 2000 (3000) метрів).

Медичне забезпечення уроку фізичної культури пов’язане з визначенням для кожної дитини групи щодо проведення фізичного виховання, що здійснюється згідно з даними поглибленого медичного огляду.

У середній школі дітей і підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання. До основної групи фізичного виховання відносять дітей і підлітків, які не мають відхилень у стані здоров’я або мають незначні відхилення та достатню фізичну підготовленість. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до основної групи, проводять відповідно до навчальних програм з предмету в повному обсязі, а здача контрольних нормативів здійснюється з отриманням диференційованої оцінки.

До підготовчої групи фізичного виховання відносять дітей і підлітків, які мають відхилення у стані здоров’я та є недостатньо фізично підготовленими, а також дітей-реконвалестентів. Заняття з фізичної культури серед учнів, що належать до підготовчої групи, проводять відповідно до навчальних програм з обов’язковим дотриманням принципів поступовості та наступності.

Дані щодо приблизних термінів поновлення занять з фізичної культури після гострих захворювань наведені у таблиці 1.

Таблиця 1







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.102.38 (0.013 с.)